%AM, %13 %249 %2013 %04:%Июль
Труднощі продовження пропущеного строку прийняття спадщини
Цивільним кодексом визначено термін подання заяви про прийняття спадщини (далі «заяви») який становить 6 місяців з дня відкриття спадщини, що збігається з днем смерті спадкодавця.
Тим же, цивільним кодексом встановлено можливість продовжити даний термін:
1. Письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
2. У судовому порядку, при наявності поважної причини.
Мова піде, саме, про вирішення питання у судовому порядку.
Досить часто спадкоємці звертаються до нотаріуса, коли термін подачі заяви вже пройшов. У наступному слідує відмова нотаріуса у прийнятті заяви і пропозиція звернутися до суду. З цього моменту і виникають складнощі.
Помилково вважати, що продовження терміну набрання спадщини в судовому порядку лише формальна процедура.
Судова практика з цього питання складається таким чином, що суди подовжують термін на подачу заяви про прийняття спадщини, якщо визначать, що причина пропуску строку була поважною. А саме, спадкоємець доведе про існування об'єктивних, істотних, нездоланних труднощів для подачі заяви.
Що стосується конкретних прикладів, то проаналізувавши судову практику, можна зробити висновок, що поважними причинами можуть вважатися:
- Документально підтверджене знаходження спадкоємця на стаціонарному лікуванні в період строку для подання заяви на прийняття спадщини;
- Якщо спадкоємець перебував за кордоном за трудовим контрактом і відповідно з ним не мав можливості виїхати до місця прийняття спадщини;
- Якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця, який перебував в іншій країні або місті. У цій ситуації суд враховує рівень спорідненості між спадкоємцем і спадкодавцем, який час пройшов до моменту, коли спадкоємець дізнався про смерть спадкодавця;
- Відбування спадкоємцем покарання в місцях обмеження волі;
- Знаходження на строковій військовій службі у Збройних Силах України та ін
При прийнятті рішень суди враховують всі факти в сукупності, тобто навіть при наявність лікарняного, якщо спадкоємець продовжував працювати, це є підставою для відмови в продовженні терміну, пропущеного з поважної причини.
Також, не може вважатися поважною причиною:
- Не знання спадкоємця про необхідність подання заяви і про терміни його подачі;
- Незнання спадкоємця про існування спадщини;
- Похилий вік спадкоємця;
- Непрацездатність спадкоємця;
- Не знання про існування заповіту;
- Встановлення судом факту, що має юридичне значення щодо спадкоємця;
- Невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
- Відсутність грошей для проїзду до місця відкриття спадщини;
- Несприятливі погодні умови і т.п.
Крім того, для обгрунтування своєї позиції в суді необхідно подати відповідну доказову базу, тобто знаходження на лікуванні має підтверджуватися відповідними довідками медичних установ, знаходження за кордоном - штампами в закордонному паспорті.
Варто відзначити, що знаходження спадкоємця в період строку подання заяви за межами України часто є поважною причиною і суди визначають додатковий термін, хоча ситуація досить спірна.
Відповідно до Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України можлива відправка заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поштою.
Положенням «Про порядок здійснення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах і консульських установах України» визначено, що консули зобов'язані здійснювати свою діяльність, в тому числі відповідно до закону «Про нотаріат». Тобто, консул в дипломатичному представництві або консульстві України в будь-якій країні виконує функції, покладені на нотаріусів України.
Таким чином, спадкоємець, який протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, перебував за межами держави, мав можливість подати заяву поштою, завіривши свій підпис у консула України в дипломатичному представництві. Тобто, пропуск строку спадкоємцем у зв'язку з перебуванням за кордоном може бути розцінений судом як і поважна причина.
В результаті, практика складається таким чином, що продовжити пропущений строк виявляється майже не можливим без наявності «поважної» причини. А так як конкретний перелік "поважних причин" в законах не визначено, на даний момент це поняття оціночне. Практика ж касаційних судів в більшості своїй відмовляє у визначення додаткового строку, посилаючись на те, що підстави пропуску строку спадкоємцем не можуть вважатися поважними.
Ксенія Тарасова
адвокат, переклад ЮТК
1. Письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
2. У судовому порядку, при наявності поважної причини.
Мова піде, саме, про вирішення питання у судовому порядку.
Досить часто спадкоємці звертаються до нотаріуса, коли термін подачі заяви вже пройшов. У наступному слідує відмова нотаріуса у прийнятті заяви і пропозиція звернутися до суду. З цього моменту і виникають складнощі.
Помилково вважати, що продовження терміну набрання спадщини в судовому порядку лише формальна процедура.
Судова практика з цього питання складається таким чином, що суди подовжують термін на подачу заяви про прийняття спадщини, якщо визначать, що причина пропуску строку була поважною. А саме, спадкоємець доведе про існування об'єктивних, істотних, нездоланних труднощів для подачі заяви.
Що стосується конкретних прикладів, то проаналізувавши судову практику, можна зробити висновок, що поважними причинами можуть вважатися:
- Документально підтверджене знаходження спадкоємця на стаціонарному лікуванні в період строку для подання заяви на прийняття спадщини;
- Якщо спадкоємець перебував за кордоном за трудовим контрактом і відповідно з ним не мав можливості виїхати до місця прийняття спадщини;
- Якщо спадкоємець не знав про смерть спадкодавця, який перебував в іншій країні або місті. У цій ситуації суд враховує рівень спорідненості між спадкоємцем і спадкодавцем, який час пройшов до моменту, коли спадкоємець дізнався про смерть спадкодавця;
- Відбування спадкоємцем покарання в місцях обмеження волі;
- Знаходження на строковій військовій службі у Збройних Силах України та ін
При прийнятті рішень суди враховують всі факти в сукупності, тобто навіть при наявність лікарняного, якщо спадкоємець продовжував працювати, це є підставою для відмови в продовженні терміну, пропущеного з поважної причини.
Також, не може вважатися поважною причиною:
- Не знання спадкоємця про необхідність подання заяви і про терміни його подачі;
- Незнання спадкоємця про існування спадщини;
- Похилий вік спадкоємця;
- Непрацездатність спадкоємця;
- Не знання про існування заповіту;
- Встановлення судом факту, що має юридичне значення щодо спадкоємця;
- Невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
- Відсутність грошей для проїзду до місця відкриття спадщини;
- Несприятливі погодні умови і т.п.
Крім того, для обгрунтування своєї позиції в суді необхідно подати відповідну доказову базу, тобто знаходження на лікуванні має підтверджуватися відповідними довідками медичних установ, знаходження за кордоном - штампами в закордонному паспорті.
Варто відзначити, що знаходження спадкоємця в період строку подання заяви за межами України часто є поважною причиною і суди визначають додатковий термін, хоча ситуація досить спірна.
Відповідно до Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України можлива відправка заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поштою.
Положенням «Про порядок здійснення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах і консульських установах України» визначено, що консули зобов'язані здійснювати свою діяльність, в тому числі відповідно до закону «Про нотаріат». Тобто, консул в дипломатичному представництві або консульстві України в будь-якій країні виконує функції, покладені на нотаріусів України.
Таким чином, спадкоємець, який протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, перебував за межами держави, мав можливість подати заяву поштою, завіривши свій підпис у консула України в дипломатичному представництві. Тобто, пропуск строку спадкоємцем у зв'язку з перебуванням за кордоном може бути розцінений судом як і поважна причина.
В результаті, практика складається таким чином, що продовжити пропущений строк виявляється майже не можливим без наявності «поважної» причини. А так як конкретний перелік "поважних причин" в законах не визначено, на даний момент це поняття оціночне. Практика ж касаційних судів в більшості своїй відмовляє у визначення додаткового строку, посилаючись на те, що підстави пропуску строку спадкоємцем не можуть вважатися поважними.
Ксенія Тарасова
адвокат, переклад ЮТК
Опубликовано в Библиотека юриста
Последнее от юрист Кизима И.В.
- Резонансне рішення суду щодо виправдання ухилянта. Виправдовувальний вирок. Зіньківський районний суд Полтавської області
- Воровство гуманитарки в Запорожье и не только. Верещак обьясняет
- Чи можна обходити закон
- Клиенты адвоката зачастую сами себе злейшие враги. Клієнти адвоката найчастіше самі собі найлютіші вороги
- Продать – дарить – завещать квартиру если владелец за границей. Договор дарения. Доверенность на дарение