Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Четверг, 19 Февраль 2015 05:15

Про обман на гроші в багатоквартирному будинку

Оцените материал
(4 голосов)

Насправді влада прагне перекласти відповідальність за стан старіючих багатоквартирних житлових будинків і витрати з їх ремонту та реконструкції з держави і муніципалітетів на громадян, які довгі роки платили, в тому числі, амортизаційні відрахування, тобто оплачували ремонт житлового фонду згідно з радянськими нормами.

Більш того, законом про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) передбачалося, що передача будинків з балансу місцевого самоврядування в особі ЖЕКів на баланс ОСББ може проводитися тільки після капітального ремонту будинку. Нинішні новації в законодавстві, які спробувало протягнути попередній уряд Яценюка, мають на меті спустити проблему «на гальмах», повісивши багатомільйонні витрати на шию переважно жебраків-мешканців під балаканину про «відповідальність за власність» в умовах, коли всі розрахункові терміни служби будинків радянської масової забудови вже підійшли до кінця або ось-ось закінчаться. Іншими словами, мільйони громадян влада хоче банально «розвести» на гроші! ..

Проект закону від 11 серпня 2014 № 4463а «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», внесений урядом за підписом прем'єра Яценюка, став черговою спробою покласти всі проблеми і витрати з утримання багатоквартирних будинків на громадян. Крім того, законопроект містить ряд інших норм, які суттєво обмежують права і законні інтереси громадян.

Історія питання

Згідно з чинним законодавством, мешканці багатоквартирного будинку є власниками не лише своїх квартир, але колективними співвласниками власне будинку, вже давно. Така норма здається абсолютно правильною, простою і зрозумілою. Але тільки на перший погляд.

Якщо врахувати передісторію і ряд нюансів, то питання виявляється не таким вже й простим, а мешканці можуть потрапити в дуже непросту ситуацію ...

Вперше ця норма з'явилася ще 1992 році в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Статтею 10 закону було встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою будинків, а також зобов'язані вносити свою частку в загальні витрати, пов'язані з утриманням будинку і його території.

У статті 382 Цивільного кодексу України, прийнятого в 2004 році, записано, що приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, а також споруди, будівлі, призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир належать власникам квартир в багатоквартирних будинках на праві спільної сумісної власності.

Здійснення на практиці цієї красивої декларації, одягнену у норму цивільного законодавства, веде до того, що в своїх будинках 30-40-50-річного віку громадяни залишаються один на один з наростаючими проблемами, викликаними старінням і руйнуванням житла.

Нагадаємо, що за радянськими правилами термін експлуатації будинку складає приблизно 50-70 років, а через 30-35 років після введення будівлі в експлуатацію в ньому повинен бути зроблений капітальний ремонт. У цих цілях до складу квартплати в радянський час закладалися відрахування на ремонт і відновлення.

Строк ремонту будинків першої промислової серії, так званих, хрущовок, пройшов в 1990-х року, в 2000-х настала черга «брежнєвських» будинків 1970-х років, а зараз в 2010-х. підходить термін ремонту будинків, побудованих в 1980-і, тобто в останні радянські роки. Ніхто цих ремонтів не починав, і починати не збирається.

Спроба перекласти всі фінансові проблеми з ремонту будівель на плечі переважно незаможного населення вилилася в затію з ОСББ. Закон «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» діє вже більше 10 років. Але скільки б не приваблювали громадян привабливою можливістю скористатися «дієвим механізмом прийняття спільних рішень більшістю голосів», витівка ця з тріском провалилася. За офіційними даними, якщо в 2003 році в Україні налічувалося приблизно 3000 будинків-ОСББ, то в 2014 році їх число досягло 17 тисяч, що, м'яко кажучи, не вражає.

Одна з найважливіших причин тут суть наступна. Відповідно до закону про ОСББ, прийом будівлі на баланс об'єднання співвласників може бути проведений тільки після капітального ремонту будинку за рахунок державного чи місцевого бюджету. Нагадаємо, що закон цей, так само як і закон про житлово-комунальні послуги, приймався ще при Кучмі, при якому, як це не дивно, ще мали місце залишки гуманізму, тому зазначені документи містять норми, спрямовані на відстоювання прав і законних інтересів, перш все, мешканців.

До речі, саме тут бачиться причина того, що нинішня влада в умовах війни і розрухи якось підозріло сильно перейнялася чомусь зміною правового поля у сфері ЖКГ, нав'язуванням якихось «управителів», навіть фактичною відміною самого поняття знаходження на балансі (докладніше в матеріалі «Житлово-комунальна реформа імені Гройсмана, або Кому це вигідно?». Очевидно, для того, щоб під гучні гасла про «європейські стандарти» позбавити місцеву та державну владу, чиновників усіх рівнів від найменшої відповідальності за жалюгідний стан старіючого житлового фонду, який держава та місцеве самоврядування в чинному поки правовому полі зобов'язані, як мінімум, капітально відремонтувати.

Зіткнувшись з беззаконням чиновників та комунальних монополістів, а також з низкою практично нерозв'язних проблем, ентузіазм громадян у створенні ОСББ швидко згас, так і не розпалившись. Однією з таких нерозв'язних проблем стала неможливість належним чином утримувати будівлю, капітальний ремонт якого обчислюється в мільйонах гривень, а таких грошей переважна більшість мешканців багатоквартирних будинків, особливо, радянської забудови, зібрати в принципі не можуть.

А державних і муніципальних грошей на це немає і не передбачається, особливо в умовах тотальної корупції знизу доверху. Випадки, коли за рахунок державного та / або місцевого бюджетів було капітально відремонтовано житловий будинок, є вкрай рідкісними.

І все ж у нинішньому правовому полі існує деяка двоїстість. З одного боку, власники приватних квартир в багатоквартирних будинках є співвласниками самих будівель, службових приміщень, прилеглої території. Але з іншого боку, державна влада і місцеве самоврядування начебто як зобов'язані проводити капітальний ремонт житлових будинків перед їх передачею мешканцям-співвласникам. Оскільки за чинним поки закону передавати будівлі можна тільки ОСББ, а їх створення із зазначених причин застопорилося, то ситуація зависла в невизначеному стані. Щоб прискорити процес позбавлення від «соціально токсичних активів» у вигляді житлових будинків, нинішня влада почала його педалювати шляхом проштовхування різного роду сумнівних нормативних новацій.

«Бери, небоже, что мені негоже»

Однією з таких новацій і став урядовий законопроект від 11 серпня 2014 № 4463а «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У ньому в черговий раз декларується спільне право власності мешканців багатоквартирного будинку на всю будівлю і прилеглу територію. Питання про фінансову неспроможність переважної більшості громадян цю власність містити сором'язливо обходиться стороною в кращих традиціях так званого лібералізму, та ще перенесеного на місцеву грунт України, в якій тільки за офіційними мірками 30% населення вважаються жебраками, а за оцінками Світового банку, причому «довоєнним» , бідними в Україні є 70-80% населення.

Але головне, законопроект відкриває можливість мешканцям будинку приймати колективні рішення за розпорядженням спільним майном без створення юридичної особи, зокрема ОСББ.

У документі встановлена процедура зборів співвласників. Збори можуть ініціювати група мінімум з трьох співвласників. Рішення буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, сумарна площа яких складає більше 75% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Протягом 20 календарних днів допускається письмове опитування серед тих співвласників, які на зборах були відсутні. Підсумкове рішення приймається з урахуванням голосів, зібраних сумарно на зборах і в ході опитування. Прийняте таким чином рішення є обов'язковим навіть для тих, хто голосував проти, не був присутній на зборах, не брав участі в опитуванні або набув право власності на квартиру або нежитлове приміщення після прийняття такого рішення.

Словом, все дуже «демократично» і зело нагадує «колгосп імені товариша Сталіна». До речі, все це вже давно працює в нових, так званих престижних, житлових комплексах, якими управляють приватні фірми, як правило, пов'язані з забудовником. Часто в таких житлових комплексах левова частка квадратних метрів викуплена декількома нуворишами та / або юридичними особами, які потім здають житло в оренду. Це дозволяє їм створювати кишенькові ОСББ та нав'язувати свої інтереси іншим мешканцям-співвласникам, включаючи підвищені тарифи на послуги ЖКГ.

З прийняттям подібного закону задача в певній мірі спроститься. Тепер для узурпації повноважень щодо розпорядження будинком і його майном не потрібно буде створювати ОСББ, достатньо буде консолідувати необхідну кількість квадратних метрів в руках одного власника чи групи таких.

Отже, з одного боку, очевидна можливість безперешкодного прийняття рішень мешканцями будинку та демократизація відносин у житлово-комунальній сфері. Але, з іншого боку, подібні норми закону можуть стимулювати протиправні дії. Скажімо, відсутність коштів на ремонт будівлі може спонукати мешканців або тих, хто їх формально представляє, взяти кредит на виконання необхідних робіт, що в нинішній економічній ситуації і при нинішніх кредитних ставках банків може спричинити вкрай негативні наслідки. Більше того, втягування в кредитні борги мешканців, організованих або не організуваних в ОСББ, може бути здійснено навмисне. Уже доводилося чути заяви різного роду банківських діячів про те, що банки готові кредитувати ОСББ під заставу нерухомості, тобто вдома. У результаті навіть ті мешканці, які не давали згоди на кредитування, можуть крім своєї волі стати со-одержувачами кредиту і опинитися на вулиці, якщо кредит не буде вчасно повернутий банку з відсотками. При цьому інтерес зловмисників може полягати в тому, щоб прибрати до рук не так навіть сам старий будинок, скільки землю під ним, на якій потім можна спорудити комерційну нерухомість, оскільки відомо, що в столиці і великих містах земля дуже дорога.

Нещодавно зазначений проект закону був відкликаний з парламенту. Однією з причин, очевидно, стало те, що документ був розкритикований Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради.

Але очевидно, що спроби протягнути подібні рішення будуть вживатися надалі. В цілому, прагнення влади очевидно. Як мінімум, це перекласти всі проблеми та витрати по ремонту та утриманню багатоквартирних будинків на переважно малозабезпечене населення, яке не має для цього навіть мінімально необхідних коштів, а також явочним порядком зняти з державної і муніципальної влади зобов'язання з капітального ремонту будинків перед остаточною їх передачею жільцам- власникам.


Олександр Карпець

Публіцист, журналіст
, переклад ЮТК

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×