Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Среда, 28 Август 2013 15:33

Скаржитися на кривдника йому ж - українська законодавча традиція

Оцените материал
(1 Голосовать)
Розумію, що ці питання риторичні, і їх можна задавати нескінченно. Проте, читаючи деякі законодавчі норми, не перестаєш дивуватися, кому в голову прийшло таке. Зокрема, хотілося б сказати два слова про судову гілці влади.

Два яскравих приклади - відвід судді та перегляд справи Верховним Судом України в хозпроцессе.

На сьогодні учасники процесу іноді чітко знають, чому саме повинен бути відведений суддя, і скільки в це інвестувала інша сторона. Але заяву про відвід судді розглядається тим самим суддею. Як ви думаєте, навіщо йому позбавлятися вищевказаних інвестицій у нього, якщо це повністю в його владі?

Або друге - продовжуючи, припустимо, той же самий процес, сторони доходять до Вищого господарського суду. Програла "інвестиційний процес" сторона сподівається на останній шанс у Верховному Суді. Але, існуючий процесуальний бар'єр, у вигляді допуску заяви до розгляду у ЗСУ, покликаний захистити від надуманих скарг, замість об'єктивності захищає всі ті ж інвестиції в суддів. Бо долю заяви про перегляд справи, вирішує суд, на дії суддів якого скаржаться. Так як заяву потрапляє спочатку в той же самий Вищий господарський суд, який хай і в іншому складі суддів, надійно захищає всі ті ж інвестиції. І ні в якій Верховний Суд заява не потрапляє.

Враховуючи гучні гасла і проводяться експертизи при прийнятті нормативних актів на "коррупциогенность" - викликає здивування мирне існування настільки придуркуватих норм у процесі. Як там було? Cui prodest?
 
Олексій Тараканов, юрист, переклад ЮТК
 

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×