Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %04 %908 %2015 %20:%Сен

Встановити компенсаційні механізми втрат громадян України від несправедливої приватизації

Оцените материал
(4 голосов)
Суспільний договір, громадська організація

Вих. № 03/09/15/4 від 03.09.2015 р.

Президенту України

Порошенко Петро Олексійович

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Заява

 

Технологія приватизації, яка була застосована в Україні, будувалася з урахуванням  тодішнього менталітету населення. Необхідно було, щоб новий реформаторський процес не викликав з його боку опору. З цією метою в механізм роздержавлення підприємств як соціальні амортизатори були вбудовані два інструменти: викуп державного майна трудовими колективами і використання приватизаційних цінних паперів для забезпечення участі в приватизації всього населення. Як засіб оплати при продажу виробничих об'єктів було введено майнові сертифікати, житла – житлові чеки. Такий механізм уможливив досить легко провести приватизаційне законодавство через парламент. У населення появилися великі надії від наданої йому можливості взяти участь у приватизації державного майна. Сама ідеологія законодавства підтримувала уявлення про рівні можливості для всіх у цьому історичному процесі переділу власності.

Значну роль у підтримці процесу приватизації на початковому етапі ринкових реформ відіграло також негативне ставлення населення до недолугої соціалістичної системи, а також досить активне поширення ідеалістичного сприйняття капіталістичної системи, заснованої на приватній власності.

...детальніше про нас
Ми вконтакті https://vk.com/club28634838
Наша группа в Фейсбуке https://www.facebook.com/groups/1628825767348263/
Ми в твітері https://twitter.com/urtechnologis
тел. (063) 539-42-13, (096) 545-40-33, (095) 573-20-30
e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Для пожертв ПАТ "Приватбанк" счет 5168 7420 6520 8112
Про нас http://ut.kiev.ua/sd/deyatelnost/item/1582-agentyi-fsb-podali-na-prezidenta-poroshenka-v-sud.html ....

Але практика здійснення приватизації в Україні швидко розчарувала суспільство. Позитивні (багато в чому утопічні) очікування населення увійшли в суперечність з реаліями ринкової економіки. Розчарування методами й результатами проведення приватизації було ще більшим. До типових моментів, які підсилювали негативне сприйняття приватизації населенням, можна віднести:

приватизація створила умови, але автоматично не сприяла відновленню діяльності підприємств і збільшенню доходів працівників;

приватизація супроводжувалася різким розшаруванням населення. Власність на приватизоване майно і доходи від нього дуже швидко сконцентрувалися в руках або адміністрації підприємств, або інвесторів-аутсайдерів;

розподіл державного майна здійснювався непрозоро, на користь наближених до влади бізнес-груп;

населення не змогло ефективно використати свої приватизаційні сертифікати. Воно стало жертвою численних трастів, які масово й безконтрольно не виконували своїх зобов'язань. Отримані акції, як правило, не приносили доходу.

Приватизація, яка проводилася завжди відверто на користь олігархічних фінансово-промислових груп і стала одним з помітних для суспільства джерел їх збагачення. Приватизація однозначно сприймається Українським народом як "грабунок".

В Україні відзначено кілька прикладів юридичних намагань регулювання процесу реприватизації. У Секретаріатах Президента та Кабінету Міністрів та з ініціативи окремих депутатів у Верховній Раді існувало декілька законопроектів і проектів указів Президента на цю тему. Але жоден з них не був доведений до стану цілковитої завершеності й навіть не  включений у процедуру офіційного розгляду.

Було запропоновано чимало схем процедур укладання мирових угод, які різняться:

критеріями включення в процес: розміри підприємств, роки приватизації, знижений рівень конкуренції;

наявністю або відсутністю амністії для всіх інших покупців;

видами примусу - через закон або індивідуальні судові процедури, або добровільно в обмін на гарантії;

принципами визначення оплати: як доплата до ціни переможця на новому конкурсі, як договірна доплата, як доплата, визначена за певним алгоритмом;

напрямком платежів: у бюджет або в формі інвестицій у приватизоване підприємство.

Жоден з проектів по мирових угодах також не був доведений до стану чинного нормативного акта.

Реприватизація в Україні розпочиналася як політичний процес шляхом застосування різноманітних засобів політичного тиску без будь-якого юридичного оформлення і завершується також лише політичними сигналами, усуненням політичного тиску. Отож є незрозумілим, чи це типове для України завершення бюрократичного процесу ніяким результатом, чи це свідома акція, автори якої вважали за достатнє надіслати тільки політичні сигнали про рішучість влади укласти мир з представниками великого капіталу.

Наведемо кілька найзначиміших ініціатив щодо законодавчого регулювання процесу перегляду результатів приватизації у їх реальній послідовності. Це надає змогу простежити логіку міркувань і підходів до вирішення проблеми з боку різних діючих осіб.

Законопроект №7108 "Про перелік майнових комплексів, відчуження яких з державної власності відбулося з порушенням чинного законодавства".

Законопроект подано до Верховної Ради 23.02.2005 р. народними депутатами Д.Сандлером ("Наша Україна"), С.Гавришем (СДПУ (о)), Д.Святашем (Регіони України).

Законопроект дуже лаконічний. Його скоріше можна розглядати як оголошення про початок офіційних дій у сфері перегляду результатів приватизації. Для Кабінету Міністрів ставилося завдання протягом місяця підготувати на затвердження Верховною Радою перелік майнових комплексів, приватизація яких відбулася з порушеннями чинного законодавства. При цьому враховуються порушення, які дають підстави для перегляду результатів приватизації з метою повернення таких майнових комплексів у державну власність.

Законопроект №7504 "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо доплати за приватизацію державного майна)".

Підготовлений народним депутатом В.Майстришиним (Народна партія) і зареєстрований у Верховній Раді 18.05.2005 р.

До базового приватизаційного Закону "Про приватизацію державного майна" пропонується внести додаткову статтю 22 "Доплата за приватизацію державного майна". Під дію цієї статті підпадають всі власники об'єктів, приватизація яких проводилася після 01.01.1996 р. за грошові кошти. Для них визначається доплата в розмірі 20% від вартості придбання таких об'єктів приватизації (пропорційно розміру частки), яку вони мають сплатити в державний бюджет протягом 2006 р.

У світовій практиці для цього використовується націоналізація, тобто повернення приватизованих об'єктів у державну власність. Будь-яка держава, що проводить реформу власності, повинна мати у своєму арсеналі пакет законодавства про приватизацію та націоналізацію, щоб рухати реформу вперед і виправляти помилки та запобігати зловживанням. Причому, націоналізація, як сучасний метод, нічого спільного з конфіскацією майна в ході соціалістичних революцій не має. У цивілізованому варіанті націоналізація здійснюється за судовими рішеннями шляхом викупу державою приватизованого майна за ринковими цінами (ясна річ, з урахуванням завданого збитку або здійснених невід’ємних поліпшень).

Перегляд результатів приватизації – явище природне для будь-якого суспільства, яке проводить реформу системи власності. Адже держава має контролювати законність проведення продажів державного майна та його подальше використання. Якщо приватизація як процес реформування пройшла невдало, то держава повинна мати важелі для виправлення становища.

Націоналізація є досить поширеним у світі процесом, і правові основи її добре опрацьовані. В Україні введення процедури націоналізації де-юре пов'язано лише з політичною волею влади та усуненням упередженості до цього процесу з боку суспільства, в свідомості якого вкоренився негативний історичний досвід соціалістичної націоналізації.

Проте в деяких країнах за певних обставин процес перегляду прав власності набуває гострого політичного характеру. Це відбувається тоді, коли не йдеться про прямі порушення законності чи несумлінність покупців, а мають місце претензії суспільства до самого процесу розподілу державного майна (преференції в доступності або заниження ціни продажів). Як правило, питання про перегляд результатів приватизації з цих мотивів постає в країнах при зміні режимів або правлячої політичної сили.

Прагматичного позитивного досвіду перегляду результатів приватизації у світі мало. Найуспішнішою визнано політику в цій сфері, проведену у Великій Британії.

Президент України, згідно ст. 102 Конституції України, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є гарантом прав і свобод людини і громадянина. Це означає, що він зобов’язаний створювати умови, які забезпечували б чітке і своєчасне реагування відповідних органів держави на будь-які факти порушення конституційних приписів. Нарешті, Президент як гарант прав і свобод людини і громадянина, повинен також сприяти створенню відповідних механізмів контролю на забезпечення реалізації цих прав і свобод, а обстоюючи їх - створювати умови нетерпимого ставлення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.

А відтак ми вважаємо, що саме Ви, пане Президент, маєте вчинити всіх можливих дій, передбачених Конституцією України та встановити компенсаційні механізми втрат громадян України, Українського народу від несправедливої приватизації, способи та методи відновлення справедливості у розподілі державного майна та встановити правила перегляду результатів приватизації або вчинити інші дії, визнані Вами як доцільні, з метою відновлення справедливості у сфері приватизації національного багатства України з тим, щоби кожен громадян став реальним співвласником держави Україна, а не поповнював багатомільйонну армію жебраків.

 

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ЗУ «Про звернення громадян»

ВИМАГАЄМО:

 

-        питання, викладене у заяві, розглянути на особистому прийомі Президентом за участі представників нашої організації, оскільки Адміністрація Президента здатна лише на відписку і вирішення по суті питання не буде, а суди стали занадто дорогим задоволенням для нас.

 

 

Президент

ГО «Суспільний договір»                                                     Кізіма Ігор Віталійович

 

Последнее изменение %PM, %13 %785 %2015 %17:%Сен

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×