Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Суббота, 17 Ноябрь 2012 21:07

Про поділ спільного майна подружжя

Оцените материал
(3 голосов)
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя посилаючись на те, що з 20 листопада 2003 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу  спільних дітей не мають. За час спільного проживання вони придбали майно: меблі, побутову та оргтехніку, інше майно.

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

 

"01" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -                    Бірси О.В.

при секретарі -                    Бушура Ю.В., Гаєвському О.С., Куса Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна  подружжя , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя посилаючись на те, що з 20 листопада 2003 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу  спільних дітей не мають. За час спільного проживання вони придбали майно: меблі, побутову та оргтехніку, інше майно. Спільне життя з відповідачем не склалось і шлюб між ними розірвано. Відповідно до норм сімейного законодавства майно набуте подружжям під час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю. Оскільки  взаємної згоди щодо розподілу спільного майна вони з відповідачем вони досягнути не можуть,  вона  просила провести поділ майна, а саме виділити їй  два крісла та диван «Адажіо»,  пилосос, меблеву стінку, цифровий фотоапарат, холодильник, пральну машину, кухонний стіл та металеві кухонні стільці, плазмовий телевізор та половину кухонних меблів. Відповідачу залишити у власності  меблеву шафу, меблі для спальні, музичний центр, телевізор, мікрохвильову піч,  ультразвуковий зволожувач повітря, газову плиту, електропилку, магнітолу, кухонну витяжку, газонокосарку, бетономішалку,  та половину кухонних меблів.  Крім того,  вважає, що поділу, як спільне  майно подружжя,  підлягає 2/3 частини квартири АДРЕСА_1,  яка була передана у власність відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору довічного утримання, укладеного між відповідачем та його матір'ю.  Тому просила визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, а право на іншу 1/3 частину залишити за відповідачем ОСОБА_2.

В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1, представник позивача  заявлені позовні вимоги  підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, представник  відповідача  позовні вимоги визнали частково, а саме не  заперечували щодо переліку  придбаного  майна та його вартості, за виключенням  газонокосарки,  електропилки та  бетонозмішувача,  які  належать  матері відповідача і знаходяться в її користуванні. А також заперечували проти  включення до спільного майна подружжя, яке підлягає поділу  2/3 частин квартири АДРЕСА_2, яка  була передана відповідачу за договором довічного утримання, зазначивши, що договір довічного утримання  розірвано за рішенням суду й  спірні 2/3 частини квартири повернуті у власність  матері відповідача. Запропонували власний варіант поділу спірного майна.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  дали суду пояснення що позивач ОСОБА_1 протягом всього часу   перебування у шлюбі з відповідачем працювала,  отримувала заробітну плату та  витрачала кошти на потреби сім'ї.

Вислухавши пояснення сторін, та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засідання сторони перебували у шлюбі з 20 листопада 2003 (а.с.11) до 15 вересня 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст. 60 Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За нормою  ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разів поділу майна, що є об'єктом  права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка  є рівним, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В судовому засіданні встановлено та погоджено сторонами, що під час шлюбу  було придбано:

меблі у побутову техніку:

-          меблеву шафу, що розташована в коридорі, вартістю 1500 гривень;

-          набір меблів для спальні, вартістю 3300 гривень;

-          два крісла та диван «Адажіо», вартістю 3843 гривні;

-          пилосос «Samsung VC6015VW39», вартістю 387 гривень;

-          музичний центр «JVC», вартістю 2199 гривень;

-          телевізор «Panasonic», вартістю 1600 гривень;

-          мікрохвильову піч «МН-6384ВС», вартістю 999 гривень;

-          меблеву стінку, вартістю 1684 гривні 95 копійок;

-          цифровий фотоапарат «Sony DSC-W5/S», вартістю 1549 гривень;

-          холодильник «Liebherr CU 3021 210», вартістю 2462 гривні 95 копійок;

-          ультразвуковий зволожувач повітря «СН 9801», вартістю 640 гривень;  

-          пральну машину «Bosh WLX 20160», вартістю 2510 гривень;

-          газову плиту «Ariston C 34S G3 (W) R», вартістю 1655 гривень;

-          магнітолу «Panasonic RX-FS430», вартістю 291 гривня;

-          кухонну витяжку «Pyramida CXW-KH 60 white»вартістю 621 гривня 90 копійок;

-          кухонні меблі, вартістю 6785 гривень;

-           металевий кухонний стіл та металеві стільці, вартістю 1650 гривень;

-          плазмовий телевізор «Philips», вартістю 2600 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Тому, враховуючи, те що сторони погодили  зазначений вище перелік  та вартість майна, суд вважає за можливе визнати зазначене майно спільним сумісним майном, що підлягає поділ, з урахування погодженої  сторонами його вартості.

Звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 також просила  включити до спільного майна, що підлягає поділу :

-          газонокосарку, вартістю 900 гривень;

-          електропилку, вартістю 1000 гривень:

-          бетономішалку, вартістю 2000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу свої вимог і заперечень.

Належними, згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, є докази, які містять  інформацію щодо предмета доказування.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично  заперечував придбання зазначеного майна для потреб сім'ї, а будь-яких письмових доказів на  підтвердження  факту придбання такого майна на потреби сім'ї позивачем ОСОБА_1 не надано,  відсутні підстави  включити  зазначене майно  до складу спільного сумісного майна.

Крім того, суд не  вбачає підстав, для включення до спільного майна подружжя, яке підлягає поділу 2/3  частин квартири АДРЕСА_1, яку позивач просила  поділити, як майно набуте відповідачем на підставі договору довічного утримання, укладеного 05  грудня 2006 року  між відповідачем та  його матір'ю ОСОБА_6, оскільки  рішенням Дніпровського районного  суд м. Києві від  07 грудня 2011 року, яке набрало чинності (а.с.152-152), зазначений договір довічного утримання розірвано, й право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1  визнано за ОСОБА_6.

При вирішенні питання  про розподіл спірного  майна  суд, з урахуванням принципу рівності та справедливості, враховує  й інтереси сторін щодо його розподілу, вартість  майна, яке залишається у власності сторін.  Одночасно з визначенням  переліку майна, яке виділяється у власність кожній стороні, суд вирішує й питання щодо компенсації різниці його вартості.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України щодо пропорційності розподілу судових витрат розміру задоволених позовних вимог, судові витрати позивача ОСОБА_1 по сплаті судового збору підлягають компенсації пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, Постановою  Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна  подружжя -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину спільного  майна подружжя, а саме:

-          два крісла та диван «Адажіо», вартістю 3843 гривні;

-          пилосос «Samsung VC6015VW39», вартістю 387 гривень;

-          меблеву стінку, вартістю 1684 гривні 95 копійок;

-          цифровий фотоапарат «Sony DSC-W5/S», вартістю 1549 гривень;

-          металевий кухонний стіл та металеві стільці, вартістю 1650 гривень;

-          плазмовий телевізор «Philips», вартістю 2600 гривень;

-          набір меблів для спальні, вартістю 3300 гривень;

-          газову плиту «Ariston C 34S G3 (W) R», вартістю 1655 гривень;

-          холодильник «Liebherr CU 3021 210», вартістю 2462 гривні 95 копійок, а всього на загальну суму 19131 гривня 90 копійок.

Визнати за ОСОБА_2  право власності на частину спільного  майна подружжя, а саме:

-          меблеву шафу, що розташована в коридорі, вартістю 1500 гривень;

-          музичний центр «JVC», вартістю 2199 гривень;

-          телевізор «Panasonic», вартістю 1600 гривень;

-          мікрохвильову піч «МН-6384ВС», вартістю 999 гривень;

-          ультразвуковий зволожувач повітря «СН 9801», вартістю 640 гривень;

-           магнітолу «Panasonic RX-FS430», вартістю 291 гривня;

-          кухонну витяжку «Pyramida CXW-KH 60 white»вартістю 621 гривня 90 копійок;

-          кухонні меблі, вартістю 6785 гривень;

-          пральну машину «Bosh WLX 20160», вартістю 2510 гривень, а всього  на загальну суму 17145 гривень 90 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації  вартості частини спільного сумісного майна подружжя, що залишилась у власності ОСОБА_1, 1986 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 191 (сто дев'яносто одна) гривня 31 копійка.

В задоволенні  решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому  засіданні.

 

                    С у д д я:

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×