Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %01 %837 %2012 %19:%Нояб

Про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

Оцените материал
(0 голосов)
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "КИЯНКА" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 01.02.2006р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1996 році ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” виступило засновником ТОВ “Візард”. Частка засновника - ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” в статутному капіталі ТОВ “Візард” склала 50відсотків. Статут товариства зареєстровано 04.03.1996р. Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. 06.02.2006р. державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації зареєстровано зміни у складі учасників ТОВ “Візард”, відповідно до яких ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” вийшло зі складу учасників ТОВ “Візард”, а єдиним його учасником стало ТОВ “Киянка Плюс”. При реєстрації наведених змін до статуту відповідачем було подано державному реєстратору нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи № 1/06 від 01.02.2006р., яким задоволено заяву ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ “ Візард ” та передачу належної частки в розмірі 100% ТОВ “Киянка Плюс”, погодження того, що ТОВ “Киянка Плюс” виступає єдиним учасником ТОВ “Візард” та затверджено відповідні зміни в статуті відповідача. Позивач у позові наголошує на тому, що згідно протоколу 1/06 від 01.02.2006р., яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”, зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” із складу учасників ТОВ “Візард“ не приймалось, а відтак ніякої заяви на імя ТОВ “ Візард ” про вихід зі складу учасників цього товариства бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних прав в ТОВ “ Візард ”, належних ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” в порядку статті 53 Закону України “Про господарські товариства”, як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005.

Також, внаслідок прийняття незаконного рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Візард ” від 01.02.2006р., оформлене протоколом № 1/06 від 01.02.2006р., позивач просив суд скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ “Візард” від 06.02.2006р., № запису 10741050002003156.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011р. порушено провадження у справі № 57/314, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2011р.

26.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України.

26.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.

26.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №57/314.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання позивач зазначає, що у звязку з наявністю сумнівів щодо підписання протоколу № 4 від 22.12.2005р. директором ТОВ “ОРО” ОСОБА_3. особисто є необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи.

Суд, розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на його безпідставність, оскільки враховуючи те, що позивачем оспорюється у даній справі рішення загальних зборів учасників ТОВ “Візард” від 01.02.2006р., оформлене протоколом №1/06 від 01.02.2006р., з підстав його суперечності закону, сторонами в справі жодним чином не оспорюється протокол № 4 від 22.12.2005 рішення засновників ТОВ “Киянка Плюс”, а тому відсутні підстави для призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 57/314 відкладено на 14.10.2011р.

В судовому засіданні 14.10.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/314.

В судовому засіданні 08.11.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 18.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 57/314.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 18.11.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/314 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б. прийнято справу № 57/314 до свого провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 09.12.2011р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 09.12.2011р., у звязку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу № 57/314 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригуновій А.Б. (головуючий), Бойко Р.В., Дідиченко М.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2011р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуючий), Бойко Р.В., Дідиченко М.А. прийнято справу № 57/314 до свого провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 23.12.2011р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 22.12.2011р., у звязку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного та в звязку з відпусткою судді Бойка Р.В., справу № 57/314 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Івченко А.М. прийнято справу № 57/314 до свого провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 23.12.2011р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011р. розгляд справи відкладено на 07.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2012р. проти позовних вимог заперечує, просить суд у позові відмовити. Заперечення відповідача мотивовані тим, що рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Візард" № 1/06 від 01.02.2006р., яким задоволено заяву ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ “Візард” та передачу належної частки в розмірі 100% ТОВ “Киянка Плюс”, погодження того, що ТОВ “Киянка Плюс” виступає єдиним учасником ТОВ “ Візард ” та затверджено відповідні зміни в статуті відповідача є законним, а відтак і підстави для визнання його недійсним відсутні. Також, відповідачем було подано письмову заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності, встановленого ст. ст. 253, 256 Цивільного кодексу України.

Представник третьої особи в судове засідання 07.02.2012р. не зявився, про причини неявки не повідомив. Про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005р. загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” (належним чином засвідчену копію якого надано позивачем), по питанню третьому порядку денного “Про передачу підприємств товариства” присутніми учасниками було вирішено затвердити передачу корпоративних прав належних ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” у юридичних особах: ТОВ “Візард” та ТОВ “Мари Льо” Товариству з обмеженою відповідальністю “Киянка Плюс” у повному обсязі, відповідно до статті 53 Закону України “Про господарські товариства”.

Відповідно до протоколу № 5 від 12.11.2005 Загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” по питанню третьому порядку денного “Про передачу підприємств товариства”присутніми учасниками було вирішено затвердити передачу корпоративних прав належних ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” у підприємствах ТОВ “Візард”, ТОВ “Мари Льо” до статутного фонду ТОВ “Киянка Плюс” у повному обсязі та вихід ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” з засновників ТОВ “Еркер”.

Згідно заяви ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” вих. №142 від 23.11.2005р., адресованої ТОВ “Візард”, ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” просило вивести його зі складу учасників ТОВ “Візард”, а свою частку в статутному капіталі в розмірі 112680,50 грн., що становить 50%, передає ТОВ “Киянка Плюс”.

22.12.2005р. були проведені збори учасників ТОВ “Киянка Плюс”, оформлені протоколом № 4, на яких присутніми учасниками (ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” 30% та ТОВ “ОРО”- 70% голосів) було прийнято рішення про прийняття корпоративних прав від ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” на володіння 100% часткою в статутному капіталі ТОВ “Мари Льо” та 50% часткою в статутному капіталі ТОВ “Візард”.

01.02.2006 були проведені загальні збори учасників ТОВ “Візард”, оформлені протоколом № 1/06, на яких присутніми учасниками ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”, яке володіє часткою в розмірі 50% та ТОВ “Киянка Плюс”, яке володіє часткою в розмірі 50% було прийнято рішення про задоволення заяви учасника ТОВ “Візард” ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ “ Візард ” та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 100% ТОВ “Киянка Плюс”, ТОВ “Киянка Плюс”виступило єдиним учасником ТОВ “Візард” з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 225360,00 грн., затверджено нову редакцію статуту.

Позивач у позові наголошує на тому, що згідно протоколу № 5 від 12.11.2005р., яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”, зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” із складу учасників ТОВ “ Візард ” не приймалось, а відтак ніякої заяви на імя ТОВ “ Візард ” про вихід зі складу учасників цього товариства бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних прав в ТОВ “ Візард ”, належних ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” в порядку статті 53 Закону України ”Про господарські товариства”, як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005р.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”від 24.10.2008 N 13, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

Права учасника господарського товариства визначені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”.

Так учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1)брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2)брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3)вийти у встановленому порядку з товариства;

4)здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5)одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України “Про господарські товариства”.

Згідно з частиною першою статті 147 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 53 Закону України “Про господарські товариства” учасники товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.

Проте, частина друга статті 147 Цивільного кодексу України та частина друга статті 53 Закону України “Про господарські товариства” надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження.

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”від 24.10.2008 N 13, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 01.02.2006р. були проведені загальні збори учасників ТОВ “ Візард ”, оформлені протоколом № 1/06, на яких присутніми учасниками ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”, яке володіє часткою в розмірі 50% та ТОВ “Киянка Плюс”, яке володіє часткою в розмірі 50%, було прийнято рішення про задоволення заяви учасника ТОВ “ Візард ” Закритого акціонерного товариства “Трикотажна фабрика “Киянка” про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ “ Візард ” та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 50% ТОВ “Киянка Плюс”, а ТОВ “Киянка Плюс” виступило єдиним учасником ТОВ “ Візард ” з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 225360,00 грн., також затверджено нову редакцію статуту ТОВ “ Візард ”.

Отже, учасником ТОВ “ Візард ” Закритим акціонерним товариством “Трикотажна фабрика “Киянка”, який володів часткою в зазначеному товаристві у розмірі 50%, було реалізоване право на вихід зі складу учасників ТОВ “Візард”, передбачене ст. 148 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”, яке не повязане ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, про що зокрема наголошується і у Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”від 24.10.2008 N 13.

До того ж, суд враховує і те, що самим позивачем було прийнято рішення про передачу належної йому частки в ТОВ “ Візард ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Киянка Плюс” у повному обсязі, відповідно до статті 53 Закону України “Про господарські товариства”, що підтверджується витягом з протоколу № 4 від 12.11.2005р. Загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”.

Посилання позивача у позові на те, що згідно протоколу № 5 від 12.11.2005р., яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка”, зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” із складу учасників ТОВ “ Візард ” не приймалось, а відтак ніякої заяви на імя ТОВ “ Візард ” про вихід зі складу учасників цього товариства бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних право в ТОВ “ Візард ”, належних ЗАТ “Трикотажна фабрика “Киянка” в порядку статті 53 Закону України “Про господарські товариства”, як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005р. судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки відповідачем надано суду для огляду оригінал заяви про вихід позивача зі складу учасників ТОВ “ Візард ” на підставі якої державним реєстратором в подальшому було внесено відповідні зміни, і до того ж, вимогами чинного законодавства не було передбачено обовязковість прийняття відповідного рішення про вихід, оскільки для реалізації права на вихід з товариства достатньо лише письмовою заяви учасника, який має намір вийти з товариства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, обумовлених законом, щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Візард ” від 01.02.2006р., оформленого протоколом № 1/06 від 01.02.2006р., а також скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ “Візард” від 06.02.2006р., № запису 10741050002003156.

В свою чергу, відповідачем було заявлено про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності на підставі ст. 256, 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (п. 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки вихід зі складу учасників товариства є правом особи, яке обумовлене зокрема статтею 148 Цивільного кодексу України, зазначене право може бути реалізоване незалежно від згоди інших учасників та самого товариства і вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, отже, позивач, написавши заяву про вихід зі складу учасників ТОВ “Візард”, добровільно, за власним бажанням реалізував своє право на вихід зі складу учасників ТОВ “Візард”, а отже відповідач прийняттям оскаржуваного рішення не порушував права позивача щодо виходу зі складу учасників відповідача, а тому підстави для застосування строку позовної давності, як строку для захисту саме порушеного права у суду відсутні. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.


З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ Візард ” від 01.02.2006р., оформленого протоколом № 1/06 від 01.02.2006р., а також скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ “ Візард ” від 06.02.2006р., № запису 10741050002003156 - не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Головуючий суддяГулевець О.В. СуддяДідиченко М.А. СуддяІвченко А.М.

Дата підписання рішення 13.02.2012р.

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×