Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 18 Ноябрь 2012 00:51

Про стягнення 25 687,38 грн.

Оцените материал
(0 голосов)
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 25687,38 грн.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 28/29218.11.10

за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

довідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна

страхова компанія "Оранта"

про стягнення 25 687,38 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Амєліна О.О., представник за довіреністю № 269 від 12.03.2010

від відповідача: Пономаренко В.І., представник за довіреністю № 08-03-28/311-10 від 16.06.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 25687,38 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011074/4007/0000067 від 04.09.2009 (далі Договір) внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіляMitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_2. визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ НАСК «Оранта», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3, позивач просить стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта»суму страхового відшкодування в розмірі 25174,24 грн. Також, з посиланням на ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач просить стягнути пеню в розмірі 513,14 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 порушено провадження у справі № 28/292 та призначено судове засідання на 18.11.2010.

В судовому засіданні 18.11.2010 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій з посиланням на погашення відповідачем після порушення провадження по справі суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 513,14 грн. Відповідач в судовому засіданні проти стягнення пені заперечив та наполягав на відмові в позові.

В судовому засіданні 18.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до довідки відділу ДАІта постанови Оболонського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 3-3508, 08.03.2010 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_1., із автомобілем ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_2.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Оболонського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 3-3508.

Відповідно до звіту № 6351 про визначення вартості матеріального збитку від 05.05.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 25924,24 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору № 011074/4007/0000067 добровільного комплексного страхування на транспорті, укладеного 04.09.2009 між ОСОБА_1 (Страхувальник) та ЗАТ «СК «Кредо-Класик»(після зміни назви та правонаступництва ПАТ «СК «УНІКА»).

На підставі вказаного Договору добровільного комплексного страхування № 011074/4007/0000067 та Страхового акту № 00040251 від 05.05.2010 та розрахунку страхового відшкодування до нього, ПАТ «СК «УНІКА» виплатила страхове відшкодування у розмірі 25174,24 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується платіжним дорученням № 008180 від 13.05.2010.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 25174,24 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Mitsubishi Lancer, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21043 ОСОБА_2 - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі Полісу НОМЕР_4 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу НОМЕР_3 ВАТ «НАСК «Оранта»взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21043, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (Страхувальника).

27.07.2010 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 25174,24 грн. (лист від 27.07.2010 вих. № 1120), яку згідно поштового повідомлення було доставлено 29.07.2010.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на вимоги даної норми, статей 253-255 ЦК України НАСК „Оранта” повинна була здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 30.07.2009 року.

Відповідач виплату страхового відшкодування у встановлений строк не здійснив, на регресну вимогу не відповів.

В судовому засіданні 18.11.2010 представник відповідача заявив про погашення заборгованості перед позивачем.

Представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив про погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 25174,24 грн. 25.10.2010 року. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 513,14 грн. за прострочення сплати суми страхового відшкодування.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

В даному випадку господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

Грошове зобовязання це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у ВАТ "НАСК "Оранта" виникло зобовязання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу, що фактично визнано відповідачем при погашенні суми основного боргу.

Тобто, має місце правовідношення в якому ВАТ "НАСК "Оранта" зобов'язано вчинити на користь ТОВ «СК «ВіДі-Страхування»певну дію (сплатити гроші), а ТОВ «СК «ВіДі-Страхування»має право вимагати від ВАТ "НАСК "Оранта" виконання його обов'язку. Таким чином в даному випадку ВАТ "НАСК "Оранта" набуває статусу боржника по відношенню до ТОВ «СК «ВіДі-Страхування», а останній статусу кредитора по відношенню до ВАТ "НАСК "Оранта" в даному зобовязанні після виплати страховику страхового відшкодування та отримання права регресної вимоги. Строк виконання зобовязання щодо сплати відшкодування встановлений пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та дорівнює місяцю з моменту отримання належним чином оформлених документів.

При цьому слід зазначити, що згідно ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України до позивача у межах фактичних витрат і страхової суми перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до відповідача як страховика особи, відповідальність якої ним застрахована.

Тобто, саме розмір основного зобовязання, яке виникло внаслідок заподіяння шкоди, та перейшло до позивача в порядку регресу обмежений фактичними витратами позивача.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, ВАТ "НАСК "Оранта" у встановлений строк не виконано.

Як встановлено вище, обовязок страховика сплатити пеню в разі порушення строку виплати страхового відшкодування прямо передбачений ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 30.07.2010 року він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме 513,14 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В даному випадку господарський суд враховує той факт, що сплата відповідачем суми основного боргу була здійснена після звернення позивача до суду.

Виходячи з викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 513 (пятсот тринадцять) грн. 14 коп. - пені, а також 256 (двісті пятдесят шість) грн. 87 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.


СуддяО.С. Копитова

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×