Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 18 Ноябрь 2012 01:20

Про визнання частково недійсним наказу

Оцените материал
(0 голосов)
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук про визнання частково недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-11/9 від 24.10.2003 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства “Київський дослідно-механічний завод»та свідоцтва на право власності від 24.10.2003 в частині включення до переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод»трансформаторної підстанції 733 вартістю 244937 грн. (поз. 1 Переліку) та пожежної ємкості вартістю 173 050,00 грн. (поз. 8 Переліку).
Державний герб України

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 40/336-3/28218.11.10


За позовомІнституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук
ДоРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській

області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод»

Про визнання частково недійсним наказу

СуддяСівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Чеберяк М.А. по дов. № 1 від 11.01.2010

Від відповідача не зявився

Від третьої особи Духовна О.В. по дов. № б/н від 07.10.2010

Хоменко В.В. голова правління, наказ № 12-К від 28.04.2005

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук про визнання частково недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-11/9 від 24.10.2003 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства “Київський дослідно-механічний завод»та свідоцтва на право власності від 24.10.2003 в частині включення до переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод»трансформаторної підстанції 733 вартістю 244937 грн. (поз. 1 Переліку) та пожежної ємкості вартістю 173 050,00 грн. (поз. 8 Переліку).

Рішенням Господарського суду міста Києва № 40/336 від 08.12.2009 позовні вимоги Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук задоволені частково. Визнано недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 5-25-11/9 від 24.10.2003 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства «Київський дослідно-механічний завод»в частині включення до переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод»трансформаторної підстанції 733 вартістю 244937 грн. (поз. 1 Переліку) та пожежної ємкості вартістю 173 050 грн. (поз. 8 Переліку). Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на користь Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук 42,50 грн. державного мита та 157,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 40/336 від 08.12.2009 Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод»звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/336 від 08.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва № 40/336 від 08.12.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 40/336 від 08.06.2010 та рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 40/336 від 28.09.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 скасовано, а справу № 40/336 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 присвоєно номер справи 40/336-3/282 та призначено до розгляду на 21.10.2010.

21.10.2010 третьою особою через відділ діловодства суду подано заяву, в якій третя особа просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

21.10.2010 третьою особою через відділ діловодства суду подані письмові пояснення, в яких зазначає, що насправді зазначені у протоколі № 1 від 19.01.1998 та акті приймання передачі від 22.09.2000, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, під назвами «трансформаторна підстанція 773»та «пожежна ємкість», як такі що не ввійшли до приватизації, не є тими об'єктами, що були передані у власність ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»за наказом Регіонального відділення фонду державного майна по Київській області №5-25-11/9 від 24.10.2003 року «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства «Київський дослідно-механічний завод». З інвентаризаційного опису основних засобів № 1 складеного 01.01.1996 вбачається, що під час підготовки Заводу до приватизації в складі його майна існувало дві окремі позиції під назвою «трансформаторна підстанція 773) ЗД-01 та ЗД09 і дві пожежні ємкості S-04 та S-05. В подальшому до статутного фонду Заводу та передані йому у власність на підставі акту приймання-передавання приватизованого майна від 27.10.2003 «трансформаторна станція 773»№ S-05 та пожежна ємкість № ЗД-01. Не були включені до статутного фонду Заводу та перебували на його балансі до 22.09.2000 як обєкт, що не підлягають приватизації «трансформаторна станція 773»№ S-04 та пожежна ємкість № ЗД-09, і саме ці обєкти зазначені у протоколі № 1 від 19.01.1998 та акті приймання-передачі від 22.09.2000. РВ ФДМУ по Київській області, як повноважний орган державної влади, до якого входить розпорядження державним майном, своїм висновком № 14-14-1286 від 17.08.2006 за результатами проведення перевірки підтвердив законність приватизації ВАТ «Київський дослідно-механічний завод як цілісного майнового комплексу заводу так і спірного майна. Просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/336-3/282 від 21.10.2010, в звязку з незявленням в засідання суду представника відповідача та невиконанням позивачем і відповідачем вимог ухвали суду від 14.10.2010, розгляд справи було відкладено на 02.11.2010.

Позивач у поданих до відділу діловодства суду 01.11.2010 письмових поясненнях зазначає наступне. Інститутом була збудована та в 1986 році введена в експлуатацію дослідно-виробнича база, в складі якої були також і спірні обєкти. Всі обєкти дослідно-виробничої бази після введення їх в експлуатацію були передані на баланс підвідомчій інституту організації «ПТБ «Водбудіндустрія»(акт від 25.02.1987). В 1987 році в складі Інституту було створено дослідно-механічний завод. Твердження третьої особи про те, що завод під час створення не входив до структури Інституту не відповідають дійсності, що підтверджується наказом Міністерства меліорації і водного господарства СРСР № 127 від 27.03.1987 «Створити дослідно-експериментальний завод ВНВО «УКрНДІГІМ (Всесоюзне науково-виробниче обєднання Українського науково-дослідного Інституту гідротехніки та меліорації), яким на той час іменувався Інститут. Новоствореному заводу було передано на баланс поряд з іншим обладнанням і спірні обєкти. При цьому згідно Статуту Інституту основні засоби виробництва були в віданні Інституту.Враховуючи положення Закону «Про приватизацію державного майна» про збереження при приватизації цілісності основного господарюючого підприємства, та з метою збереження енергозабезпечення Інституту, приватизаційною комісією під головуванням першого заступника начальника регіонального відділення фонду майна було прийнято рішення вилучити з приватизації та передати Інституту очисні споруди та котельну, до складу якої входили поряд з іншими обєктами і спірні обєкти, а саме трансформаторна підстанція 773 та пожежна ємкість. Вказані обєкти були передані Інституту по акту від 22.09.2000. Твердження третьої особи що в дійсності було вилучено з приватизації не сама трансформаторна підстанція, а додаткові заграти на іншу трансформаторну підстанцію не відповідають дійсності і ні чим не підтверджені. З акту передачі від 22 09.2000 видно, що передавався саме обєкт, а не затрати, причому в акті зазначено, рік вводу в експлуатацію обєкта 1986, тобто мова йде про підстанцію 773, яка була побудована та введена в експлуатацію в 1986 р. Про те, що передавалася по акту саме підстанція свідчать і замітки на акті 22.09.2000. Розбіжності в вартості обєкту в різних документах повязані з тим, що всі наявні документи (перелік, акт, протокол) складалися в різні роки, по-друге в кожному документі природа вартості різна (балансова, відновна, залишкова). Щодо розбіжності в інвентарних номерах зазначає, що при первісній передачі обєктів на баланс ПТБ «Водбудіндустрія»трансформаторна підстанція 773 передавалась як одне ціле : будівля плюс обладнання. Інвентарний номер їй не було присвоєно. В протоколі засідання інвентаризаційної комісії від 19.01.1998 та в акті передачі обєктів інституту не йде посилання на інвентарний номер трансформаторної підстанції. Але вказані її індивідуальні ознаки: обєкт, а не затрати, та рік вводу в експлуатацію 1986 р. Посилання ж третьої особи на інвентарні номери безпідставне, оскільки вказані інвентарні номери присутні тільки на власних документах третьої особи, під час проведення приватизації на документах вони не вказані, що свідчить про те, що на той час вони не існували, трансформаторна підстанція визначалася як одне ціле, а отже вказані факти не можуть прийматися до уваги при прийманні рішення по справі. Аналогічні обставини і щодо пожежної ємкості. Пожежна ємкість включена в перелік обєктів. що не підлягають приватизації, розташована поряд з котельною і являється складовою котельні на випадок пожежної ситуації. Її приналежність до котельні викликана протипожежними правилами. Тому вилучення її з обєктів приватизації правомірне, а посилання третьої особи на те, що в переліку вказана інша пожежна ємкість безпідставне. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 02.11.2010 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.11.2010.

Відповідач у поданому до відділу діловодства суду 11.11.2010 відзиві проти позову заперечує з наступних підстав. За дорученням Кабінету Міністрів України від 24.10.1995 та за згодою Української академії аграрних наук та ФДМУ Регіональним відділенням ФДМУ по Київській області було прийнято рішення про приватизацію Київського дослідно-механічного заводу Інституту гідротехніки та меліорації шляхом продажу акцій відкритого акціонерного товариства (наказ від 24.11.1995 № 2/68-ВП). Станом на 01.01.1996 була здійснена оцінка вартості цілісного майнового комплексу заводу та наказом РВ ФДМУ по Київській області від 30.01.1996 № 5/4-ВП затверджено акт оцінки. Наказом Регіонального відділення від 19.02.1996 № 6/52-ВП затверджено План приватизації заводу, а відповідно до наказу Регіонального відділення № 7/17-ВП прийнято рішення про перетворення Київського державного дослідно-механічного заводу Інституту гідротехніки і меліорації у відкрите акціонерне товариство. Під час здійснення приватизації заводу станом на 01.01.1996 проведено повну інвентаризацію майна заводу, у тому числі основних засобів. В інвентарному описі № 1 щодо наявності основних засобів станом на 01.01.1996 були включені спірні основні засоби, у тому числі за порядковими номерами по зазначеному опису: №6 - «Пожежна ємкість 100 куб. м.», інв. № Б -04,-1 шт. - балансовою вартістю - 152866600 крб.; № 7 - «Пожежна ємкість 100 куб. м.», інв. № 8-05, 1 шт., - балансовою вартістю - 220614200 крб.; № 34 - «Трансформаторна підстанція 733», інв. № ЗД-01, - 1 шт., балансовою вартістю 312259700 крб.; № 35 - «Обладнання підстанції 733», інв. № С-48 (без розшифровки найменувань), на загальну суму - 100718600 крб.; № 41 «Трансформаторна підстанція 733 (будівля)», інв. № ЗД-09, 1 шт. - бал. Вартість - 147307800 крб. Із зазначених об'єктів до статутного фонду заводу було включено лише: - «Пожежна ємкість 100 куб м.», інв. № Б-05, 1 шт., - балансовою вартістю - 220614200 крб.; «Трансформаторна підстанція 733», інв. № ЗД-01, - 1 шт, балансовою вартістю 312259700 крб.; «Обладнання підстанції 733», інв. № С-48 (без розшифровки найменувань), на загальну суму - 100718600 крб., а інші об'єкти лише обліковувались на балансі заводу (до 22.09.2000) як державне майно, що не підлягало приватизації. Відповідно до акту оцінки та плану приватизації заводу визначено вартість майна, яке не увійшло до статутного фонду акціонерного товариства, що становить 13674840 тис. крб.(залишкова вартість) або балансова вартість (проіндексована станом на 01.01.1995) - на суму 19784979100 крб. та яке було вилучено з вартості ЦМК, зокрема: вартість котельні з обладнанням на суму - 7655292600 крб., Трансформаторної підстанції - 733 (без зазначення інвентарного номеру) балансової вартості в сумі 147307600 крб. та очисні споруди з обладнання на суму 12129686500 крб. По завершенню приватизації (завершений викуп акцій) заводу, УААН прийняла рішення про виведення приватизованого заводу із сфери управління УААН станом на 31.12.1998 та зобов'язало Інститут гідротехніки і меліорації прийняти на свій баланс неприватизоване державне майно. На виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Української академії аграрних наук № 1740/74 від 21.08.2000 за участю регіонального відділення (наказ від 15.08.2000 № 5-25.14/13) здійснено передачу основних засобів - державного майна, яке не увійшло до статутного фонду та обліковувалось на балансі відкритого акціонерного товариства на баланс Інституту гідротехніки і меліорації УААН (акт приймання передачі від 19.09.2000). Також, по завершенню приватизації ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»(підсумковий протокол розміщення державної частки акцій акціонерного товариства від 20.10.2003 №9) затверджено наказом Регіонального відділення від 24.10.2003 № 5. 25. 11/9 - акціонерному товариству видано Перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду приватизованого заводу (ВАТ «Київський дослідно-механічний завод») та акт приймання-передавання приватизованого майна зазначеному акціонерному товариству від 27.10.2003. Крім того, комісією за участю представників Регіонального відділення, акціонерного товариства та Інституту, з виїздом на місце розташування заводу та Інституту, які знаходяться на суміжній території у с. Юрківка, проведено обстеження та виявлення спірних об'єктів щодо їх розміщення та кількості - було виявлено наявність двох пожежних ємкостей, одна з яких знаходилась на території профілакторію інституту, друга - біля водонапірної башти та виявлено тільки одну діючу трансформаторну підстанцію - № ТП-733, акт перевірки від 19.06.2006. Також зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»Трансформаторна підстанція, яка використовується на внутрішньогосподарську діяльність підприємств не є об'єктом заборони її приватизації. Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 40/336-3/282 від 11.11.2010, в звязку з незявленням в засідання суду представника позивача, розгляд справи було відкладено на 18.11.2010.

Відповідач в судове засідання 18.11.2010 не зявився.

В судовому засіданні 18.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1995 року № 538 «Про доповнення переліку обєктів, які підлягають обовязковій приватизації у 1995 році»Київський державний дослідно-механічний завод інституту гідротехніки і меліорації було включено до переліку обєктів, що підлягають обовязковій приватизації у 1995 році.

За дорученням Кабінету Міністрів України від 24.10.1995 та за згодою Української Академії Аграрних Наук України та Фонду державного майна України щодо пропозиції Інституту гідротехніки і меліорації про створення на базі Київського державного дослідно-механічного заводу акціонерного товариства Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області (далі РВФДМ по Київській області) прийняло рішення (наказ від 24.11.1995 № 2/68-ВП) щодо приватизації Київського державного дослідно-механічного заводу інституту гідротехніки і меліорації (далі - Завод) шляхом продажу акцій відкритого акціонерного товариства.

Станом на 01.01.1996 була здійснена оцінка вартості цілісного майнового комплексу Заводу та наказом РВ ФДМУ по Київській області від 30.01.1996 № 5/4-ВП затверджено акт оцінки.

Наказом РВ ФДМУ по Київській області від 19.02.1996 № 6/52-ВП затверджено План приватизації Заводу, а відповідно до наказу РВ ФДМУ по Київській області № 7/17-ВП прийнято рішення про перетворення Київського державного дослідно-механічного заводу Інституту гідротехніки і меліорації у відкрите акціонерне товариство.

Під час здійснення приватизації Заводу станом на 01.01.1996 проведено повну інвентаризацію майна Заводу, у тому числі основних засобів. В інвентаризаційному описі основних засобів № 1, складеному 01.01.1996 року, були включені такі основні засоби, у тому числі й спірні, за порядковими номерами по зазначеному опису: № 6 - «Пожежна ємкість 100 куб. м.», інв. № S-04,-1 шт. - балансовою вартістю - 152866600 крб.; № 7 - «Пожежна ємкість 100 куб. м.», інв. № S-05, 1 шт., - балансовою вартістю - 220614200 крб.; № 34 - «Трансформаторна підстанція 773», інв. № ЗД-01, - 1 шт., балансовою вартістю 312259700 крб.; № 35 - «Обладнання підстанції 773», інв. № С-48 (без розшифровки найменувань), на загальну суму - 100718600 крб.; № 41 «Трансформаторна підстанція 773 (будівля)», інв. № ЗД-09, 1 шт. - бал. вартість - 147307800 крб.

З матеріалів справи вбачається, що із зазначених обєктів до статутного фонду Заводу були включені лише: «Пожежна ємкість 100 куб м.», інв. № S-05, 1 шт., - балансовою вартістю - 220614200 крб.; «Трансформаторна підстанція 773», інв. № ЗД-01, - 1 шт., балансовою вартістю 312259700 крб.; «Обладнання підстанції 773», інв. № С-48 (без розшифровки найменувань), на загальну суму - 100718600 крб., а інші об'єкти лише обліковувались на балансі Заводу (до 22.09.2000) як державне майно, що не підлягало приватизації.

По завершенню приватизації (завершений викуп акцій) Заводу, УААН прийняла рішення про виведення приватизованого Заводу із сфери управління УААН станом на 31.12.1998 та зобовязало Інститут гідротехніки і меліорації (далі - Інститут) прийняти на свій баланс неприватизоване державне майно.

Згідно з протоколом № 1 засідання інвентаризаційної комісії Заводу від 19.01.1998, затвердженого у встановленому порядку начальником РВ ФДМУ по Київській області, затверджено результати інвентаризації на 01.01.98 майна Заводу, яке не увійшло до статутного фонду, у переліку якого, окрім іншого, значиться «Пожежна ємкість»балансовою вартістю (з індексацією) 11465 грн. та «Трансформаторна підстанція 773»балансовою вартістю (з індексацією) 11043,09 грн.

На виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Української академії аграрних наук № 1740/74 від 21.08.2000 за участю РВ ФДМУ по Київській області (наказ від 15.08.2000 № 5-25.14/13) здійснено передачу основних засобів - державного майна, яке не увійшло до статутного фонду та обліковувалось на балансі відкритого акціонерного товариства на баланс Інституту гідротехніки і меліорації УААН (акт приймання передачі від 19.09.2000).

За інвентарними відомостями на 19.09.2000 вбачається, що не ввійшли до статутного фонду Заводу та не підлягали приватизації, в тому числі «Пожежна ємкість 100 куб. м.», інв. № S-04,-1 шт. - балансовою вартістю 11465,00 грн. та «Трансформаторна підстанція 773», інв. № ЗД-09, 1 шт. - бал. вартість 11048,90 грн.

Наказом від 24 жовтня 2003 року № 5-25-11/9 РВ ФДМУ по Київській області прийняло рішення про завершення приватизації ВАТ «Київський дослідно-механічний завод».

27.10.2003 за відповідним актом РВ ФДМУ по Київській області передало, а ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»прийняв станом на 01.01.1996 державне майно загальною вартістю 63573750 тис. крб. Відповідно до Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Київський дослідно-механічний завод», останній отримав, окрім іншого, «Трансформаторну підстанцію 773»інв. № ЗД-01 (позиція 1) та «Пожежну ємкість»інв. № S-05 (позиція 8).

У відповідності до наказу Фонду державного майна України від 09.06.1999 № 1077 «Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишилось у них на балансі»на регіональне відділення ФДМ України покладено функції організації систематичного контролю за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.

З матеріалів справи слідує, що висновком Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області вих. № 14-14-1286 від 17.08.2006, прийнятим за результатами проведеної РВ ФДМУ по Київській області документарної виїзної перевірки, у звязку з вирішенням спірних питань щодо включення до акту приймання-передавання приватизованого ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»майна від 27.10.2003 двох спірних обєктів: трансформаторна підстанція 773 і пожежна ємкість, - підтверджена правомірність набуття ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»у власність спірного нерухомого майна.

Так, в ході проведеного обстеження з виїздом на місце розташування Заводу та Інституту, що також знайшло своє відображення в акті від 19.06.2006, складеному комісійно в складі представників РВ ФДМУ по Київській області, ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»та Інституту гідротехніки та меліорації УААН, виявлено дві «Пожежні ємкості 100 м3»за інвентарними № S-05 та № S-04 і встановлено правомірність їх розділення у власність ВАТ «Київський дослідно-механічний завод»та Інституту, та одну (діючу) трансформаторну підстанцію ТП-773 (інвентарний № ЗД-01), що не входила до комплексу вилученої котельні з обладнанням та очисних споруд з обладнанням, згідно акту приймання передачі від 22.09.2000. Така «Трансформаторна підстанція 773»інв. № ЗД-01 є автономним обєктом підрозділу «Енергозабезпечення», відповідно до класифікації, визначеної бувшим підприємством «Водбудіндустрія», від якого Завод оприбуткував зазначені основні засоби.

Щодо «Трансформаторної підстанції 773»(інв. № ЗД-09), яку не було включено до статутного фонду Заводу, але яка обліковувался на його балансі до 19.09.2000 (моменту передачі позивачу), її слід вважати, як вказало РВ ФДМУ по Київській області у висновку вих. № 14-14-1286 від 17.08.2006, витратами по незавершеному будівництву іншої трансформаторної підстанції, здійсненими позивачем у 1981 році.

Крім того, «Трансформаторної підстанції 773»(інв. №ЗД-09) відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», яка входить до складу комплексу енергопостачання Заводу (разом з внутріплощадними розподільчими мережами 04 кв.; ЛСП 10 Кв № 1, № 2; обладнанням підстанції 773), складає цілісну, закінчену енергетичну систему, жодний окремий компонент якої не може функціонувати самостійно, - не є обєктом заборони її приватизації.

Статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено, що приватизації підлягають підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси.

Суд вважає недоведеними посилання позивача на положення Закону України «Про приватизацію державного майна»про збереження при приватизації цілісності основного господарюючого підприємства, та необхідність збереження енергозабезпечення Інституту як на підставу для визнання недійсним оспорюваного наказу РВ ФДМУ по Київській області та захисту порушених прав позивача, адже вказані обставини не доведені належним чином та допустимими доказами по справі.

Згідно п. 2 розяснення президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, судом, проаналізувавши матеріали справи, встановлено безпідставність тверджень позивача, що діюча «Трансформаторна підстанція 773»вартістю 244937,00 грн. та Пожежна ємкість вартістю 173050,00 грн. (позиції 1 і 8 відповідно оспорюваного наказу), є його власністю. Не ввійшли у приватизацію та були передані Інституту за актом приймання передачі від 22.09.2000 інша пожежна ємкість вартістю 11465,00 грн., та обєкт під назвою «Трансформаторна підстанція 773»вартістю 11043,09 грн., який не має жодного відношення до діючої підстанції № 773 та є обєктом незавершеного будівництва іншої підстанції, визначеного у розмірі проіндексованої суми, яка була витрачена Інститутом у 1981 році на її будівництво.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обовязок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

суддя В.В. Сівакова



Рішення підписано 23.11.2010

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×