Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 18 Ноябрь 2012 01:30

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Оцените материал
(8 голосов)

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобовязання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 227,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та повернути її Київській міській раді.

Державний герб України

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 11/37818.11.10

За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

 

від прокуратури Кулєба М.В. старший помічник прокурора

від позивача Гулько А.Б. - представник

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про зобовязання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 227,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та повернути її Київській міській раді.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Позивач повністю підтримує позовні вимоги та вказує, що рішення про передачу відповідачу у користування чи власність спірної земельної ділянки Київською міською радою не приймалося.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у даній справі не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлені відповідачу за всіма наявними в справі адресами, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, повідомленнями про вручення поштових відправлень та повернутою поштовою кореспонденцією. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання представників не направив, відзиву на позовну заяву не надав, позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено розпорядження територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відноситься до повноважень міської ради.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 Земельного кодексу України).

Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві, відповідно до статей 6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 при використанні земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, в ході якої встановлено, що відповідач займає земельну ділянку орієнтовною площею 227,6 кв.м. під розміщення, обслуговування, експлуатацію малої архітектурної форми з літнім майданчиком, для здійснення комерційної діяльності без документів, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою.

За результатами перевірки складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № -А -573/39 від 28.04.2010 та акт обстеження земельної ділянки № 148/39 від 28.04.2010.

За інформацією, вказаною в листі Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва, копія якого надана до позову, за результатами перевірки відповідачу вручено припис № 10 23569 від 18.05.2010 з вимогою надати проектно-дозвільну документацію на тимчасову споруду до Головного управління, в разі відсутності демонтувати тимчасову споруду у 3-денний термін.

В листі Головного управління Держкомзему у місті Києві від 12.11.2010 № 6471 зазначається, що при обстежені земельної ділянки на місцевості спеціалістами Головного управління Держкомзему у місті Києві встановлено, що станом на 12.11.2010 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 не звільнена.

Судом встановлено, що Київською міською радою рішення про передачу відповідачу у власність чи користування спірної земельної ділянки не приймалося.

Відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 227,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 1 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою, якими відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України є державний акт або зареєстрований у встановленому порядку договір оренди, відповідач суду не надав, факту самовільного зайняття спірної земельної ділянки не спростував. За таких вимоги прокуратури визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 227,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та повернути вказану земельну ділянку Київській міській раді.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

 

Дата підписання рішення: 24.11.2010

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×