Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Четверг, 02 Май 2019 22:14

Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

Оцените материал
(1 Голосовать)
Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

Адміністративний позов

Печерським районним судом м. Києва 01 жовтня 2011року ухвалено рішення по справі №757/1111/15-ц про стягнення коштів з ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» на мою користь. Рішення до цього часу не виконане. 04 листопада 2015 року Печерським судом міста Києва був виданий виконавчий лист,  Справа №757/1111/15-ц  про стягнення з ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» грошей. 20 вересня 2011 р. подано виконавчий лист до виконання в Печерський районний відділ виконавчої служби м Києва.

Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

17.04.2019 року я звернувся до відповідача із зверненням в якому просив:  - надати негайно письмову обґрунтовану мотивовану відповідь на фактичну адресу стягувача та повідомити стягувача, які дії вчинені і коли (зазначити відповідні докази), спрямовані на виконання рішення суду від самого початку виконавчого провадження № 111888111 та/або зазначити причини їх вчасного невиконання;

- негайно виконати рішення суду у виконавчому провадженні № 11188111.

Однак станом на 02.05.2019 року відповіді я не отримав.

У звернені до відповідача від 17.04.2019 року я піднімав питання щодо неналежного та недбалого виконання рішення суду. Вказував на те, що станом на 17.04.2019 року рішення суду не виконане, державним виконавцем не вчинено жодних дій спрямованих на повне, вчасне та ефективне виконання рішення суду, що призвело до порушення прав стягувача (позивача по справі).

Зокрема у зверненні вказувалося мною про протиправно повернення виконавчого документу 27.03.2017 року, не перевіривши, що введення тимчасової адміністрації визнано незаконним та скасовано 07.12.2016р., що підтверджено судом; щодо порушення строків та порядку надсилання стягувачеві документів;  порушення строків надсилання документів та порушення порядку повернення виконавчого документу стягувачу; грубе неодноразове ігнорування звернень стягувача.

Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

В позовній заяві зупинюся на суттєвих моментах протиправних дій та бездіяльності (діяннях) відповідача, хоча предметом позову є саме невиконання рішення суду протягом тривалого часу, а саме відповідач:

1. Протиправно повернув виконавчий документ 27.03.2011 року, не перевіривши, що введення тимчасової адміністрації визнано незаконним та скасовано 07.12.2011р.

27.03.2017 р. державний виконавець виніс постанову ВП №11111111 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі постанови НБУ №408 від 23.06.2015 р. «Про віднесення  банку Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних. 06 березня 2018 року згадана постанова була скасована Печерським районним судом м. Києва.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є протиправною та скасована судом. Що є преюдицією і доказування протиправності постанови не вимагає повторного.

Протиправність полягає в тому, що державний виконавець приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу не перевірив чинність  постанови НБУ №408 від 23.06.2015 р. «Про віднесення  банку Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних, хоча Закон його прямо зобов’язує до цього. Зокрема ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» вказує, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2. Неодноразове ігнорування звернень стягувача.

Не погоджуючись із умисно порушеними правами у виконавчому провадженні, я неодноразово подавав звернення до Печерського ВДВС.  Однак, виконавець  не надав жодної відповіді на запити які були зареєстровані в  канцелярії виконавчої служби, а саме: на заяву від 14.06.2011р., скаргу від 19.04.2011р., заяву від 29.06.2011 р. Оскільки   запити були зареєстровані та прийняті канцелярією виконавчої служби –  то згідно ст. 40 Конституції  України, запити підлягають розгляду з наданням повної і обґрунтованої  відповіді у встановлений законом строк.

Після того як пройшли встановлені законом терміни розгляду заяв  (за відсутності відповідей на запити від Печерського ВДВС м. Києва), я подзвонив до виконавця Шворак Богдана Олександровича з вимогою надати письмову відповідь на мої звернення (від 14.06.2011р., від 19.04.2011р.,  від 29.06.2011р.). Виконавець запевнив,  що надасть письмову відповідь протягом тижня - але по сьогоднішній день обґрунтованих відповідей не отримав.

Відповідно до ст.  40 Конституції України – усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк  - але жодної відповіді Печерська ВДВС не надала.

Підстави для визнання протиправним невиконання до цього часу рішення суду:

1) Начальник відділу державної виконавчої служби Коблош О.Й. отримуючи скаргу, зобов’язаний був перевірити виконавче провадження щодо «бездіяльності виконавця», усунути порушенні права стягувача та  надати відповідь (постанову або інший документ про перевірку виконавчого провадження) - але відповідь не була надана у встановлений законом строк та по сьогоднішній день (порушення ст. 4, 16, 18, 20 Про звернення громадян; ч. 1 ст. 18 Про виконавче провадження; ст. 40 Конституції України).

2) Виконавцем умисно проігноровано вчинення виконавчих дій у порядку та спосіб, визначений Законом, на час визнання не законною постанову НБУ №408 та введення в банку ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» тимчасової адміністрації. Державний виконавець Шворак Б.О. був зобов’язаний був стягнути кошти з банку та/або надати роз’яснення інших причин невиконання судового рішення. Після визнання незаконним ліквідації банку та нечинною постанову НБУ №408  -  повернення виконавчого документу  -  є протиправною дією.

Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

3) За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим - виконавець мав звернутися до суду щодо зміни способу і порядку виконання рішення та,  на підставі ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» (згідно ст. 373 ЦПК України суд може змінити спосіб виконання рішення суду) – однак державний виконавець Шворак Б.О.  ухилився від виконання судового рішення в повному обсязі, чим порушив  ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» і право стягувача на отримання коштів за рішенням суду в розумні строки.

4) У разі  наявності підстав, що перешкоджають стягнути кошти з боржника, виконавець мав  звернутися до суду для змінити сторони у виконавчому провадженні на підставі  ст. 121-4 ЗУ «Про виконавче провадження»  (згідно ст. 442 ЦПК України суд може змінити сторону у виконавчому провадженні).  Державний виконавець Шворак Б.О  також зобов’язаний був роз’яснити  права стягувача  щодо подання заяви до суду відносно змінити сторони у виконавчому провадженні - але ухилився від таких дій.  Ч. 5 ст.18 Про виконавче провадження зобов’язує виконавця роз’яснювати сторонам права та обов’язки у виконавчому провадженні.

Адміністративний позов стягувача щодо оскарження бездіяльності державного виконавця

5) державним виконавцем Швораком Б.О. не повідомлено про  причини невиконання рішення суду, після того як судом було визнано ліквідацію банку-боржника незаконною, та не здійснено інших виконавчих заходів передбаченні законом.  Зокрема, ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» 2017 р. (чинна ст. 18) передбачає, що виконавець зобов’язаний виконувати рішення неупереджено, своєчасно та в повному обсязі.

6) Виконавцем не роз’яснено право повторного подання  виконавчого документа. Згідно з  ч. 5 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»  встановлено, що виконавець зобов’язаний роз’яснювати права та обов’язки у виконавчому провадженні. У постанові від 27.03.2071р.  ВП №11111  про повернення виконавчого листа, державний виконавець Шворак Б.О. повинен був вказати  період  та/або дату можливості повторного подання виконавчого документа, враховуючи факт визнання незаконно винесеної постанови НБУ № 408.

7) Відповідачем не вчинено необхідних та передбачених законодавством України дій, спрямованих на виконання рішення суду протягом розумно строку. Адже виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема такої засади як: розумності строків виконавчого провадження (ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження»).

05.10.16 року набув чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Так, на відміну від попередньої редакції вказаного Закону, яким передбачались строки здійснення виконавчого провадження, де державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, на теперішній час такі строки не передбачено.

Натомість, відповідно до засад виконавчого провадження, виконавче провадження здійснюється з дотриманням розумності строків виконавчого провадження.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем. При цьому, як вже зазначалося вище, однією із засад виконавчого провадження є розумність строків.

Отже, враховуючи те, скільки часу вже було надано відповідачу для виконання рішення суду та розумності таких строків, вважаю що розумно зобов’язати відповідача виконати рішення суду саме у строк шести місяців з часу набрання рішення законної сили. Якщо суд вважатиме за можливе надати виконавцям інший строк для виконання рішення суду – позивач не буде проти цього заперечувати.

 Звертаю увагу суду, що згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, відповідач не вчиняв виконавчих дій неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі. Якщо ж відповідач вважає, що вчинив все, що вимагав від нього Закон і протягом розумного строку – хай доведе це в суді і спростує мої доводи. А тому тагяр доказування прошу суд покласти на відповідача.

При цьому ЗУ «Про виконавче провадження», іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами відповідачу надані достатні повноваження для вчасного і повного виконання рішення суду.

Однак, відповідач: 1) не виконав рішення суду; 2) не виконав вчасно рішення суду.

17.04.2019 року, як я вказував вище, я звернувся до відповідача щоби отримати відповіді і відповідні докази на підтвердження які саме дії вчинялися відповідачем з метою виконати у належний спосіб рішення суду протягом достатнього часу з дати початку виконавчого провадженні і до цього часу. Оскільки відповіді я не отримав, то бажаю в цій позовній заяві та усно в судовому засіданні поставити відповідачу декілька питань:

1) які конкретні дії (подати докази) вчинялися відповідачем, визначені ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», спрямовані саме на вчасне і повне виконання рішення суду?

2) яка мета та результат вчинення таких дій, якщо вони вчинялися?

3) якщо дії, спрямовані саме на вчасне і повне виконання рішення суду не вчинялися відповідачем, то чому?

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаю також, шляхом підпису під цією заявою, власне письмове підтвердження позивача про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України""Горнсбі проти Греції")говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним

Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

На підставі вищесказаного, керуючись ст. 8, 22, 40, 55, 129 Конституції України; ст.ст. 1, 2, 18 ЗУ «Про виконавче провадження»; ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

ПРОШУ:

 

- обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності обов’язково покласти на відповідача;

- визнати протиправним невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2011 року (справа №757/1111111/15-ц) у виконавчому провадженні № 1111111 станом на 02.05.2019 року;

- зобов’язати відповідача виконати рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2011 року (справа №757/11111/15-ц) у виконавчому провадженні № 11111 у строк не більший 6 місяців з часу набрання рішенням суду за цим позовом законної сили.

 

 

Додатки:

 

1. Копія звернення від 17.04.2019 року – 3 арк.

2. Копія рішення Печерського суду м. Києва від 11.11.20111 року про скасування постанови від 27.03.2071р.  ВП №111111  про повернення виконавчого листа»  - 2 арк.;

3. Копія звернень: заява від 14.06.2011 р., скарга від 19.04.2011 р., заява від 29.06.2011р. – 3 арк.

4. Копія електронного доказу з офіційного сайту НБУ - Прес-релiз-НБУ-вiдновлення-судами-дiю-банкiв – 1 арк.;

5. Примірник позовної заяви та доданих документів для відповідача – 1 комплект.

 

     02.05.2019 року                                                                представник Кізіма І.В.

 

 

 

 

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×