Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Понедельник, 17 Июнь 2019 01:14

Позовна заява про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав власності та відшкодування шкоди

Оцените материал
(1 Голосовать)

Відповідач по справі, діючи як державний реєстратор, прийняв протиправне рішення про державну реєстрацію прав № 29786958 від 1.05.2016, яке не відповідає нормам законодавства та порушує права позивача. Позовна заява про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав власності та відшкодування шкоди

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

 

Відповідач по справі, діючи як державний реєстратор, прийняв протиправне рішення про державну реєстрацію прав № 29786958 від 1.05.2016, яке не відповідає нормам законодавства та порушує права позивача.

Дане рішення скасовано наказом Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) від 19.09.2016 № 145/5. Рішенням про скасування повноважний державний орган підтвердив факт протиправності рішення про державну реєстрацію прав № 29786958 від 1.05.2016.

Щодо позовної давності. 1.05.2016 державним реєстратором – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренком Миколою Олександровичем (далі – нотаріус), свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю  № 5939, було здійснено державну реєстрацію переходу права власності нерухомого майна (квартира № 33, розташована за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 1 (далі – Квартира)) від Петровича В.І. (іпотекодавець) до Кирдибирди Н.І. (іпотекодержатель) на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Про те, що права позивача порушено і він втратив право власності на придбану за власні кошти Квартиру, яка є єдиним житлом його сім’ї та трьох дітей, які перебувають на його утримані, позивач дізнався 12.07.2016 від управляючої ОСББ «Педик – 1», яка повідомила, що представник нового «власника» Квартири звертався за довідкою форми № 3 для цілей відчуження.

 Окрім того, як було вказано вище, протиправне рішення відповідача скасовано наказом Мін’юсту від 19.09.2016, а тому трирічний строк позовної давності не може починати відраховуватися раніше, ніж з 19.09.2016.

 

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Не вживалися.

 

Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви. Не вживалися.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи – 10 000 грн.

Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Такого позову не подано.

Щодо сплати судового збору. Прошу звільнити позивача від такого, як постраждалого від злочинних дій відповідача.

Щодо підсудності. Згідно з постановою Пленуму ВСУ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Згідно ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

Спірна Квартира знаходиться територіально у Оболонському районі м. Києва, а відтак справа підсудна по правилам виключної підсудності саме Оболонському районному суду м. Києва.

Протиправні дії відповідача почалися з того, що ним було прийнято заяву від іпотекодержателя Кирдибирди Н.І. про реєстрацію права власності на Квартиру на підставі іпотечного договору за реєстровим № 825 від 24.06.2015 та доповнення до нього від 12.08.2015 посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу Німчук І.І.

Заява була прийнята нотаріусом від Кирдибирди Н.І. і зареєстрована 1.05.2016 о 13:1:38 за № 17012512.

При цьому, нотаріус оформив картку прийому заяви № 29786694, де вказав перелік документів поданих разом із заявою, а саме:

1. договір іпотеки за реєстровим № 825 від 24.06.2015 посвідчений приватним нотаріусом КМНО Німчук І.І. (оригінал і копія);

2. договір про внесення змін до іпотечного договору за реєстровим № 1052 від 12.08.2015 посвідчений приватним нотаріусом КГНО Німчук І.І. (оригінал і копія).

В той же день 1.05.2016, відповідач о 13:36:49 прийняв рішення № 29786958 про державну реєстрацію права власності на Квартиру за Кирдибирдою Н.І.

При цьому, між прийняттям заяви і безпосередньо реєстрацією права власності пройшло 9 хвилин 11 секунд.

Заборона на відчуження Квартири нотаріусом не знімалася, з метою приховання факту проведення ним реєстраційних дії щодо переходу права власності від                     Петровича В.І. до Кирдибирди Н.І. через необхідність письмового повідомлення нотаріуса КМНО Німчук І.І., яка накладала таку заборону під час посвідчення договору іпотеки та змін до нього, та яка б повідомила Петровича В.І.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

Протиправність дій відповідача по справі доводиться наступним:

Нотаріус (відповідач по справі), приймаючи рішення 1.05.2016 за № 29786958 порушив наступні статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент прийняття рішення (далі – Закон)) та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015             № 33 (в редакції на момент прийняття рішення (далі – Порядок 33):

У порушення пункту 1 частини третьої статті 10 Закону нотаріусом не витребувано договір позики, що підтверджується карткою прийому документів, який є основним зобов’язанням, що не дає змогу встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відсутність будь-яких документів, необхідних для проведення державної реєстрації є підставою, зокрема для відмови в державній реєстрації, що не вчинив нотаріус у порушення пункту 2 частини третьої статті 10 Закону.

Нотаріус, крім картки прийому документів, не відсканував жодного документа, не сформував електронну реєстраційну справу, чим порушив пункт 7 частини третьої статті 10 Закону.

У порушення пункту 9 частини третьої статті 10 Закону нотаріус не в повному обсязі сформував паперову реєстраційну справу, зокрема, не доданий звіт про оцінку майна, який є обов’язковим при відчуженні об’єкта нерухомого майна, квитанції про сплату адміністративного збору зберігаються в копії, що суперечить пункту 25 Порядку, (в редакції чинній на момент прийняття нотаріусом рішення про держану реєстрацію), яким було передбачено, що  примірник заяви, що долучався до документів, поданих для державної реєстрації прав, з відповідними відомостями заявника про отримання документів в повному обсязі, примірники інших заяв, що подавалися суб'єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 24 цього Порядку), а також інші документи, що були отримані у паперовій формі державним реєстратором під час розгляду заяви та не підлягають поверненню заявнику, долучаються до відповідної реєстраційної або облікової справи.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

У порушення частини першої статті 16 Закону, нотаріус (відповідач по справі) не сформував та не відсканував заяву про державну реєстрацію переходу права власності від імені Кирдибирди Н.І. та жодного іншого документа, необхідного для проведення державної реєстрації переходу права власності.

Частиною п’ятою статті 17 Закону на момент вчинення реєстраційних дій, було передбачено, що реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об'єкта. Реєстраційна справа у паперовій формі включає документи, на підставі яких вносилися відомості до Державного реєстру прав, а також інші документи, отримані та сформовані під час проведення державної реєстрації, що розміщуються у порядку їх надходження і нумеруються. Порядок формування та зберігання реєстраційних справ визначається Міністерством юстиції України.

У порушення частини п’ятої статті 17 Закону та пункту 3 Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2012                       № 33/5 (в редакції на момент прийняття рішення), нотаріус несвоєчасно направив документи, для долучення до реєстраційної справи, не надав повідомлення про вручення рекомендованого листа, з якого би вбачалась дата відправлення таки документів до відповідного органу на зберігання.

Опис не відповідає вимогам зазначеного Порядку, оскільки, не містить найменування нотаріального округу, печатки нотаріуса, поряд з цим містить відомості, які не відповідають дійсності, а саме, документи виготовлені нотаріусом під час здійснення державної реєстрації, в тому числі рішення про державну реєстрацію та квитанції про сплату адміністративного збору датовані 25.05.2016, заява про державну реєстрацію від імені Кирдибирди Н.І. від 31.05.2016, хоча рішення про державну реєстрацію за                                 № 29786958 прийнято нотаріусом 1.05.2016.

              Нотаріусом порушено пункт другий частини першої статті 18 Закону, оскільки ним не виготовлено жодної електронної копії поданих документів шляхом сканування.

На копіях документів нотаріусом не проставлено штамп «з оригіналом згідно», який, серед іншого, повинен містити дату виготовлення нотаріусом копії з оригіналу поданого заявником документа.

Зазначене ставить під сумнів походження копій документів, доданих нотаріусом до паперової реєстраційної справи.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – щодо об’єкту нерухомого майна, сформованої нотаріусом 31.05.2016 за № 6032433, вбачається що після прийняття заяви про державну реєстрацію від Кирдибирди Н.І. 1.05.2016 о 13:1 нотаріусом через 9 хвилин 1.05.2016 о 13:36 було здійснено перехід права власності на Квартиру від Петровича В.І. до Кирдибирди Н.І. (рішення № 29786958).

З огляду на зазначене Кирдибирда Н.І. повинна була сплатити адміністративний збір у розмірі 1378 (мінімальна зар.плата на 01.01.2016) ˣ 5 = 6 890 грн.

Отже, відповідачем було порушено частину першу статті 19 Закону та частину першу статті 34 Закону, оскільки адміністративний збір оплачений Кирдибирдою Н.І. не відповідає розміру перебаченому пунктом першим частини першої статті 34 Закону (у строк, визначений статтею 19 цього Закону, що не перевищує 5 робочих днів – 0,1 розміру мінімальної заробітної плати) та менший ніж було передбачено пунктом третім частини першої статті 34 Закону (протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви – 5 мінімальних заробітних плат).

Нотаріусом порушено частину четверту та частину п’яту статті 20 Закону, оскільки: нотаріусом прийнято заяву про державну реєстрацію права власності, за яку внесено плату не в повному обсязі визначену статтями 19 та 34 Закону. На заяві не зазначено дату та час реєстрації такої заяви.

З частини другої статті 21 Закону та пункту 22 Порядку 33, який порушено нотаріусом (відповідачем по справі), вбачається, що після внесення відомостей до Державного реєстру прав, а саме після прийняття нотаріусом неправомірного рішення                    №  , Кирдибирда Н.І. тієї ж хвилини отримала доступ до відомостей Державного реєстру прав через веб-портал Мін'юсту, тобто оплатила адміністративний збір за державну реєстрацію права власності протягом 5 днів, а набула права власності менше ніж за 2 години, за яку передбачена плата у розмірі 5 мінімальних заробітних плат – 6 890 грн.

Нотаріус, у порушення статті 22 Закону, здійснив перехід права власності на підставі рекомендованого повідомлення про вручення вимоги, доданого до паперової реєстраційної справи, з незастереженими виправленнями.

Вказаний документ є чи не основним для прийняття державним реєстратором рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не виявивши вказаних порушень відповідач не скористався, хоча був прямо зобов’язаний Законом скористатися своїм правом (п.1 ч.  1 ст. 23 Закону, в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії), зупинити розгляд заяви у разі подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Нотаріус не витребував звіт про оцінку предмета іпотеки, який згідно зі статтею 37 Закону України «Про іпотеку» був обов’язковим під час набуття права власності на предмет іпотеки, чим не дотримано вимоги статті 37 Закону України «Про іпотеку», пункту 1 частини першої статті 23 Закону та пункту 6.2.5 договору іпотеки за реєстровим № 825 від 24.06.2015.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

Із зазначеного слідує, що нотаріусом порушено пункт перший частини третьої статті 10 Закону, а саме не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Нотаріус порушив пункт 3 Порядку 33 надавши Кирдибирді Н.І. доступ до прийнятого ним рішення незалежно від внесеної суми адміністративного збору, оскільки моментом отримання заявником рішення державного реєстратора для цілей цього Порядку вважається дата розміщення такого рішення на веб-порталі Мін'юсту для доступу до нього заявника. Рішення державного реєстратора у паперовій або електронній формі мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Державний реєстр прав.

Нотаріус порушив пункт 5 Порядку 33 здійснивши державну реєстрацію у термін не передбачений сумою сплаченого Кирдибирдою Н.І. адміністративного збору.

Нотаріус порушив пункт 7 Порядку 33 оскільки на примірнику заяви, який переданий до паперової реєстраційної справи, відсутній його підпис.

 

18.07.2019 Петровичем В.І. (позивачем по справі), скориставшись статтею 37 Закону, згідно з якою рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту, було подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (далі – Комісія) скаргу (з доповненнями), зокрема, на рішення нотаріуса №  .

За результатами розгляду Комісією скаргу задоволено в повному обсязі, серед іншого, скасовано рішення нотаріуса №  як таке, що не відповідає нормам законодавства (наказ Міністерства юстиції України від 19.09.2016  № 145/5 та Висновок Комісії від 30.08.2016 додаються). Мін’юстом поновлено запис про право власності Петровича В.І. та зобов’язання перед Кирдибирдою Н.І. – запис про іпотеку та заборону відчуження предмета іпотеки.

Вказане підтверджує неправомірність прийнятого нотаріусом рішення та заподіяння значної матеріальної та моральної шкоди Петровичу В.І. та його сім’ї.

Іпотекодержатель Кирдибирда Н.І. погоджується з наказом Комісії від 19.09.2016                        № 145/5 та Висновком від 30.08.2016, оскільки у визначений законодавством строк, не оскаржила прийняте Мін’юстом рішення.

 

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Слід зазначити, що гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження є однією із засад, на яких ґрунтується державна реєстрація речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною п’ятою статті 12 Закону відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 37 Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до статті 38 Закону державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 10 Закону державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

Статтею 28 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позовні вимоги до нотаріуса як до відповідача можуть бути пред’явлені у випадку необхідності відшкодування шкоди, спричиненої його незаконними діями або недбалістю (ст. 1 Закону України «Про нотаріат»).

Підставами для цивільно-правової відповідальності нотаріуса є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі – майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою. Тільки сукупність зазначених умов дає підстави для притягнення до цивільно-правової відповідальності. Частина 2 ст. 1166 ЦКУ говорить, що вина заподіювача шкоди припускається, тобто заподіювач повинен сам довести відсутність своєї вини. До цього часу він вважається винним, що означає для нього відповідні негативні правові наслідки.

Отже, склад цивільно-правового порушення відповідача наступний:

1) наявність майнової шкоди (у грошовому виразі – майнових збитків) – це втрата права власності на Квартиру та права користування нею, що ставить 1 487 892 грн.   Не зважаючи на те, що за скаргою позивача до Мінюсту, де-юре Квартира повернулася до законного власника – позивача по справі, однак через саме протиправні діяння відповідача стало можливим і було здійснене фізичне захоплення Квартири та до цього часу фактичне повернення Квартири до позивача не відбулося, цьому сприяло початкове порушення відповідачем прав позивача.

За вказаний період часу, а саме з …. По … позивач вимушений був, маючи власне житло відібране відповідачем, орендувати квартиру для проживання себе та своєї сімї. За вказаний період часу витрати на оренду житла становлять -  ________ грн.

До цього позову додаємо копію договору оренди житла та фінансових документів, що підтверджують грошові витрати на оренду житла.

Ця сума також є шкодою від протиправних дій нотаріуса.

Протиправними діями нотаріуса (відповідача по справі) позивачеві також завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням   права   власності у порушенні  нормальних   життєвих   зв'язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя.

У серпні 2010 року позивач разом зі своєю дружиною, купили за власні кошти квартиру № 33 у будинку № 1 по проспекту Оболонському у місті Києві                         (далі - Квартира), спільно робили ремонт, купували меблі та техніку.

Малолітні діти Петровича В.І. від першого шлюбу – … Петровичі рівноправно проживають як зі мною на території України так і зі своєю матір’ю на території Республіки Казахстан. Я, та моя друга дружина, Петрович Ю.В., приймаємо безпосередню участь у вихованні, оздоровленні та забезпеченні моїх дітей.

Вищевказана Квартира є нашим єдиним житлом на території України, в яке ми вклали 6 років нашого життя, зробили ремонт та обладнали наше помешкання для комфортного проживання нас та дітей.

Всі вказані обставини можуть бути підтверджені документально та свідками, яких ми просимо викликати та допитати (заява про виклик свідків додається).

24 червня 2015 між Петровичем В.І. та Кирдибирдою Н.І. укладено договір позики (зі змінами) та договір іпотеки (зі змінами), предметом якого стала Квартира. 12 липня 2016 року ми з дружиною дізналися, що 1.05.2016 Кирдибирдою Н.І. було звернено стягнення на нашу Квартиру на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Внаслідок протиправних дій відповідача, іпотеко держатель Кирдибирда Н.І., 18 липня 2016 року за допомогою свого представника за довіреністю Євдокімова К.В., групи встановлених осіб та охоронної фірми «СПРУ» із застосуванням сили здійснила фізичне захоплення нашого житла та майна шляхом виламування дверних замків та проникнення до житла. На момент захоплення я та дружина були на роботі, а у квартирі перебувала подруга дружини, яка може підтвердити цей факт.

Як наслідок протиправних дій відповідача, в квартиру змогли захопити і забарикадувались невідомі особи, заволоділи нашим особистим майном та залишили нас на вулиці.

Наявні фото та відео підтвердження подій та осіб які здійснювали ці протиправні дії і додані нами до цього позову.

Отже, силовому захопленню та пограбуванню квартири слугувала незаконна реєстрація приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петренком М.О. 1.05.2016 права власності на Квартиру за Кирдибирдою Н.І., яка була скасована Наказом Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2016 року № 145/5.

Після захоплення нашого житла та заміни замків на вхідних дверях Квартири, ми з дружиною буквально залишилися на вулиці в одежі та з речами, які були при нас, коли виходили вранці з дому на роботу. Все майно, в тому числі, техніка, документи, дорогоцінні речі, гроші залишилися у розпорядженні «нового власника» Кирдибирди Н.І.

Після нашого «примусового виселення» та крадіжки всього майна Кирдибирдою Н.І. ми були вимушені жити у друзів, знайомих допоки оговталися, «піднялися на ноги» та почали знімати кімнату в гуртожитку.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконним рішення про державну

реєстрацію прав  власності та відшкодування шкоди

У п.9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу встановлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи. Відшкодування моральної шкоди також передбачене Конституцією та багатьма нормативно-правовими актами.

При вирішенні питання відшкодування моральної шкоди суди керуються, зокрема, положеннями ЦК та постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4.

Відповідно до п.3 постанови №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Потрібно розуміти, що таке визначення не є законодавчим, це лише рекомендація, вироблена судовою практикою.

У свою чергу в ч.2 ст.23 ЦК встановлено, що моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Все вищевказане, всі поневіряння і моральні страждання позивач оцінює як завдання моральної шкоди у розмірі – 100 000 грн.

2) протиправність поведінки (дія чи бездіяльність) – повністю доведене повноважним компетентним державним органом – Міністерством юстиції України.

3) вина. Стаття 614 ЦК України розрізняє дві форми вини: умисел та необережність. Умисел полягає в тому, що особа розуміє значенні своїх дій, передбачає настання негативних наслідків і свідомо їх допускає. Необережність полягає в тому, що особа не передбачає можливість завдання шкоди при обов’язку її передбачити. Нотаріус (відповідач по справі) на момент вчинення протиправних дій розумів їх значення і свідомо припускав, оскільки припуститися стільки недоглядів і помилок з необережності просто неможливо. Кількість допущених помилок явно підтверджує, що вчинені вони були виключно для досягнення протиправної мети – протиправного позбавлення позивача права власності на Квартиру та приховування наслідків своєї протиправної діяльності.

4) причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою. Саме через протиправні діяння відповідача було спричинено майнової шкоди позивачу – втрата Квартири і майна.

Отже, наявні необхідні підстави для притягнення нотаріуса до відповідальності: 1) незаконні чи недбалі дії (чи бездіяльність) нотаріуса, 2) наявність самої шкоди (майнової чи моральної), 3) причинний зв’язок між неправомірною поведінкою нотаріуса та заподіяною шкодою, 4) вина нотаріуса. 

Звертаю увагу суду, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК). Тобто, у даному випадку встановлюється презумпція винуватості відповідача. Це означає, що законодавець покладає саме на відповідача обов’язок довести відсутність своєї вини у протиправному позбавленні позивача права власності на Квартиру.

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент вчинення протиправних дій), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 33 (в редакції чинній на момент вчинення протиправних дій), ЦПК України

ПРОШУ:

- звільнити позивача від сплати судового збору;

- підтвердити факт незаконності рішення про державну реєстрацію прав № від 1.., встановлену Мінюстом у наказі та висновку Міністерства юстиції України;

- стягнути з відповідача на користь позивача 1 487 892 (один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн., майнової шкоди;

- стягнути з відповідача на користь позивача 1 000 000 (один мільйон) грн., моральної шкоди

 

ДОДАТКИ

(копії завірені написом позивача «З оригіналом згідно, дата, підпис, ПІБ):

1. Іпотечний договір за реєстровим № від 24.06.2015 (з вказівкою вартості Квартири);

2. Доповнення до Іпотечного договору за реєстровим № від 24.06.2015 від 12.08.2015;

3. Картка прийому заяви № , оформлена відповідачем;

4.  Рішення № від 1.05.2016 про державну реєстрацію права власності;

5. Інформаційна довідка  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – щодо об’єкту нерухомого майна, сформованої нотаріусом 31.05.2016 за № ;

6. Скарга Петровича В.І. на рішення нотаріуса № від 18.07.2019;

7. Наказ Міністерства юстиції України від 19.09.2016  № 145/5;

8. Висновок Комісії від 30.08.2016.

9. Оцінка та фотографії Квартири.

10. Заява про виклик свідків -.

11. фото та відео (диск СД-Р) підтвердження подій -.

12. Копія договору та фінансових документів щодо витрат на оренду житла - ..

13. Копія позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача.

Всього додатків на ___ арк.

       

           03.06.2019 року                                                   представник Кізіма І.В.

 

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×