Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Пятница, 20 Декабрь 2019 17:13

Заява про злочин до НАБУ

Оцените материал
(1 Голосовать)
до вчинення злочинів (Заява про злочин до НАБУ) причетні судді Шостого адміністративного апеляційного суду Епель О.В., Губської Л.В., Карпушової О.В.,, суддя Вищого адміністративного суду Голяшкин О.В., які при розгляді справи № 826/11415/16 протиправно приховали не лише зміст своїх рішень по суті справи, а й резолютивні частини (постанова судді Епель від 17.04.2019 року та ухвала від 13.04.2017 року судді Голяшкіна)

Національному антикорупційному бюро України

 

03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3

 

заявника, потерпілого

Потебенько Олександр Олександрович

 

 

заявника, потерпілого

Кізіма Ігоря Віталійовича

02090, м. Київ, вул.. Празька, 3

Viber 095-573-20-30

Telegram 096-545-40-33, 0965454033-А-ukr.net

 

 

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення

у порядку ст. 214 КПК України (Заява про злочин до НАБУ)

 

Я, Потебенько Олександр Олександрович, заявник цієї заяви про злочин є потерпілим від протиправної діяльності групи осіб, які за змовою між собою, вчиняючи злочин чинять перепони мені в поверненні мені мого майна, а саме банківського вкладу.

Я є вкладником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива». ДО цього часу вклад мені не повернуто. Надаються відписки, відговори та відмова у визнанні мене кредитором. І все це вчиняють особи зазначені в цій заяві, організовані на протиправні дії О.Бахматюком.

Перешкоди чинять у змові та за співучасті службові (посадові) особи, які входять до керівного/засновницького складу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», ТОВ «Інвест-сервіс», корумповані чиновники керівних органів НБУ, Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного суду України,

Депозити були оформленні у відділенні банку Фінансова ініціатива № 23, що знаходився по вул. Івана Мазепи, 12 у м. Києві, тобто у Печерському районі м. Києва як і Головний офіс банку. НБУ також знаходяться у Печерському районі м. Києва. Окружний адміністративний суд м. Києва як і Шостий апеляційний адміністративний суд також знаходиться у Печерському районі м. Києва. Отже, підслідність даної заяви за належить саме до Національного антикорупційного бюро України.

Згідно ст. 191 КК України, привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,- караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, невстановлені особи з числа керівництва та керівних оганів НАБУ, ТОВ «Інвест-сервіс», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суддів Шостого адміністративного апеляційного суду та Вищого адміністративного суду, діючі за попередньою змовою вчиняють дії, спрямовані на привласнення не лише вкладу Потебенькоа О.О., а й решти вкладників банку, вчиняючи злочин передбачений ст. 191 КК України.

Заява про злочин до НАБУ

Вчинення зазначених дій не можливе без вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364, 368, 369 КК України.

Згідно ст. 364 КК України, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 368 КК України встановлено, що прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ст. 369 КК України, пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.


Заява про злочин до НАБУ

Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364,  368, 369, Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено: суддею,  державним службовцем, посада якого належить до категорії "А".

Законом України «Про державну службу» (ст. 6) встановлюється, що до  категорії "А" (вищий корпус державної служби) – належать такі посади: керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

 З великою ймовірністю до вчинення злочинів причетні судді Шостого адміністративного апеляційного суду Епель О.В., Губської Л.В., Карпушової О.В.,, суддя Вищого адміністративного суду Голяшкин О.В., які при розгляді справи № 826/11415/16 протиправно приховали не лише зміст своїх рішень по суті справи, а й резолютивні частини (постанова судді Епель від 17.04.2019 року та ухвала від 13.04.2017 року судді Голяшкіна).

Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

В даних рішеннях суду ніяким чином не може бути обмежена резолютивна частина рішення. Однак дані рішення приховані повністю хоча справа має підвищений суспільний інтерес.

Також не виключена причетність до вчинення злочину й інших суддів/керівників судових органів.

 Я звернувся до Національного банку України із зверненням від 16.05.2019 року, в якому запитував необхідну мені інформацію. В звернення я вказував зокрема, що ТОВ «Інвест-сервіс» є власником істотної участі банку, 100% акціонером та контролером банку з будь-яких питань діяльності банку, найвищим органом управління. ТОВ «Інвест-сервіс» звернувся до адміністративного суду (Окружний адміністративний сум м.Києва, Шостий апеляційний адміністративний суд, Верховний суд) з позовами до Національного банку НБУ у справах 826/18784/15 та № 826/11415/16, оскаржуючи  відповідно постанову Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року та постанову від 23 червня 2015 року Правління Національного банку України № 408 «Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних».

Справа неодноразово розглядається судами, при цьому Верховним судом справу № 826/11415/16 було повернуто на новий розгляд ухвалою від 13.04.2017 року.


Заява про злочин до НАБУ

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ЗУ «Про доступ до публічної інформації», я просив у Національного банку України надіслати мені поштою належним чином завірені копії таких документів:

- постанови Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року №858/БТ, якою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» віднесено до категорії проблемних;

- пояснювальну записку Генерального департаменту банківського нагляду, а також інформації, викладеної в доповідній записці Департаменту предуційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду від 25 грудня 2014 року №В/47-108/73236, яка складена за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банку;

- висновок експерта в галузі права від 16 жовтня 2018 року у адміністративній справі № 826/11415/16;

- висновок експерта від 03 червня 2016 року №017/16 у кримінальному провадженні за №12015100100010010 від 26 серпня 2015 року;

- постанову Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києва від 03 червня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100100010010 від 26 серпня 2015 року щодо призначення судово-економічної експертизи щодо нестачі суми коштів, що знаходяться в операційній касі банку на початок дня 16 червня 2015 року;

- договір №21-13/к від 14 травня 2013 року між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України;


Заява про злочин до НАБУ

- реєстр №1 від 16 червня 2015 року згідно якого, співробітниками Головного управління Державної фельд'єгерської служби України прийнято 21 цінне відправлення на загальну оголошену вартість 170139383,86 грн.

У своїй відповіді від 27.05.2019 року, Національний банк України відмовив у наданні запитуваної інформації повністю, посилаючись на комерційну та банківську таємницю. Однак віднесення зазначених документів до банківської, комерційної таємниці є протиправним в силу закону.

Зокрема, НБУ стверджує, що доступ до постанови правління НБУ від 25.12.2014 року «Про віднесення «ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії проблемних», пояснювальної та доповідної записки не може бути банківською таємницею, оскільки дана інформація становить суспільний інтерес.

Так, згідно ст. 29 ЗУ «Про інформацію», інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Вказана інформація є суспільно необхідною, оскільки стосується інтересу суспільства як обманутих вкладників банку «Фінансова ініціатива», так і суспільства взагалі, адже аналогічні схеми привласнення грошей вкладників за співучасті судів та НБУ не рідкість.

Потебенько О.О.. його представник Кізіма І.В., також зверталися до Вищої ради правосуддя заявою від 15.05.2019 року. У зверненні вказувалося, що ТОВ «Інвест-сервіс» (власник істотної участі, засновник банку «Фінансова ініціатива») звернувся до адміністративного суду (Окружний адміністративний сум м.Києва, Шостий апеляційний адміністративний суд, Вищий адміністративний суд) з позовами до Національного банку НБУ у справах 826/18784/15 та № 826/11415/16, оскаржуючи  відповідно постанову Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року та постанову від 23 червня 2015 року Правління Національного банку України № 408 «Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних».

Справа неодноразово розглядається судами, при цьому Вищим адміністративним судом справу № 826/11415/16 було повернуто на новий розгляд ухвалою від 13.04.2017 року.

Однак, в офіційному реєстрі судових рішень відсутній зміст цього рішення. Тобто немає можливості для мене як вкладника банку, ознайомитися з текстом рішення щоби з’ясувати з яких мотивів касаційний суд не прийняв остаточного рішення у справі, а направив її на новий розгляд. Тобто припустися ще тривалого розгляду справи.

Це шкодить інтересам Потебенько О.О., оскільки тривалий суд дозволяє уникнути винним особам відповідальності та не повертати мені (вкладнику) кошти. Я підозрюю, що дана справа навмисне затягується в судах за змовою корумпованих чиновників Національного банку України зі зловмисником – власником істотної участі ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» - ТОВ «Інвест-сервіс». В суді за змовою вказані особи – сторони по справі взаємно звинувачують один-одного в неправомірності віднесення банку до категорії неплатоспроможніх, що стало наслідком введення тимчасової адміністрації та паралізувало нормальну роботу банку.

При новому розгляді справи в Шостому апеляційному адміністративному суді, я подав клопотання від 29.03.2019 року про залучення мене до участі у справі, оскільки те що справа тривалий час не може остаточно вирішитися шкодить моїм правам та охоронюваним законом інтересам.

В клопотанні я зокрема вказував, що змушений повідомити суд, що маю обґрунтовані підозри, що дана справа тривалий час і неодноразово переглядається судами неправомірно. Зволікається час вірогідно неспроста. Це утруднює мені і іншим вкладникам у поверненні своїх коштів. Взявши участь у справі, використовуючи процесуальні права надані КАС України для третьої сторони я зможу сприяти якомога швидшому остаточному вирішенню справи по суті спору.

Отже, рішення суду у справі № 826/11415/16  вплине на моє право:

1) знати хто з них (ТОВ "Інвест-сервіс" чи НБУ) є винним у неповерненні мені вчасно мого вкладу та до кого з цих осіб (позивача чи відповідача по справі № 826/11415/16) мені належить пред’являти свої вимоги про повернення банківського вкладу. Хоча на даний момент я схильний більше, що винен позивач – власник істотної участі банку-боржника і який в такий спосіб хоче уникнути відповідальності перед вкладниками;

2) вивчивши матеріали справи, звертати увагу суду на ті обставини, які є важливими для справедливого розгляду справи по суті саме з погляду інтересів вкладника банку;

3) не допустити порушення моїх прав як вкладника при розгляді даної справи, через встановлення ухваленим рішенням по суті справи неправомірної преюдиції, що завадить мені у наступному пред’явивши відповідний позов, стягнути з винної сторони свої кошти;

4) сприяти якомога швидшому іі остаточному вирішенню справи по суті спору. Суд відмовив у задоволенні мого клопотання вказавши, що жодних моїх інтересів не порушено.

За наслідками розгляду справи в апеляційній інстанції суд прийняв постанову від 17.04.2019 року, однак що вирішив суд дізнатися для мене та інших вкладників банку на момент її прийняття не було можливим. Згодом, на час подання цієї заяви про злочин я зясував, що суд апеляційної інстанції передав справу до суду першої інстанції. Однак, в офіційному реєстрі судових рішень замість тексту рішення зазначено: «Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Тобто, як ухвала Вищого адміністративного суду від 13.04.2017 року, так і постанова Шостого ААС від 17.04.2019 року заборонена для оприлюднення. Що виглядає досить підозріливо, особливо якщо взяти до уваги, що решта судових рішень у справі доступна для ознайомлення, а значущі, поворотні рішення у справі визнаються з обмеженим доступом. Виходить так, що під час дворазового розгляду справи в суді першої інстанції, одного розгляду в суді апеляційної інстанції рішення по справі доступні для загального ознайомлення, а ці два рішення судів раптом стали містити конфіденційну інформацію.

До того ж, згідно з згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»   у текстах  судових  рішень,  що  відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості:  інформація,  для забезпечення захисту якої розгляд справи або  вчинення  окремих  процесуальних  дій відбувалися у закритому судовому засіданні.

Тобто, з цієї норми вбачається, що надається право приховувати лише певну інформацію (частину рішення), а не текст рішень цілком в тому числі з його резолютивною частиною.

У зверненні до ВРП я просив: - у межах повноважень наданих Вищій раді правосуддя законодавством, перевірити правомірність обмеження доступу до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року та ухвали Верховного суду від 13.04.2017 року у справі № 826/11415/16; - надіслати на вказану вище адресу мені поштою копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року та ухвали Верховного суду від 13.04.2017 року у справі № 826/11415/16.

У своїй відповіді від 19.06.2019 року ВРП відмовляє у перевірити правомірність обмеження доступу до судових рішень, вказує що немає для цього повноважень, однак належному органу для розгляду заяви по суті не надсилає, хоча в силу вимог ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Тобто, ВРП також як і НБУ виявив «корпоративну солідарність», оскільки в даних вищих державних органах всі прекрасно розуміють про що йде мова, й що підозри заявників Потебенько О.О., і Кізіма І.В., мають підстави і є обґрунтованими.

Потебенько О.О., звернувся до ТОВ «Інвест-Сервіс» від 05.06.2019 року.

Відповіді від ТОВ «Інвест-Сервіс» на своє звернення я не отримав, що суперечить ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян».

В посилення підозр в інкримінованих винним особам злочинів наведемо ще кілька фактів, які випливають з детального логічного та юридичного аналізу обставин справи:

1) При аналізі справи № 826/11415/16 ми виявили численні випадки зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12 грудня 2018 року, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників учасників справи, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Тобто, суд щоби не зволікати часу вирішив в письмовому провадженні, однак згодом навмисне притягнули за вуха експерта щоби перешкодити суду розглянути справу швидко і по суті, з наміром  організувати тривале, вигідне зловмисникам, провадження у суді. Однак щодо залучення висновків експерта до справи суд зазначив наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 112 КАС України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

За приписами частини першої статті 113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

Зі змісту наведених норм вбачається, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов'язком суду.

При цьому, такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань - застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Натомість, надані висновки експерта в галузі права стосуються питань застосування законодавства України, при цьому питання, визначені приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 112 КАС України, в межах даної справи не виникали.

Тобто, це приклад явного, свідомого зловживання процесуальними правами з наміром затягнути розгляд справи.

2) Вибіркове та поетапне (не одноактове) оскарження постанов НБУ до суду з наміром зробити розгляд справи в суді безкінечним. Тобто потрібно б оскаржувати весь ланцюг протиправних документів НБУ в одній позовній заяві, а не залишати не оскарженими ті, на основі яких приймався кінцевий оскаржуваний документ.

Так, ТОВ «Інвест-Сервіс» не оскаржує постанови відповідача від 25 грудня 2014 року №858/БТ , Постанову Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року №858/БТ (т. 2 а.с. 85), тобто предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є виключно постанова Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних», у зв'язку з чим як зазначав суд, дослідженню підлягає лише оскаржувана постанова та, відповідно, підстави її прийняття.

Натомість, по кожній протиправній постанові навмисне  подається окремий позов з розтягненням такого подання у часі (крок між позовами в межах року, щоби суд не об’єднав ці справи у одне провадження). Наприклад так вчинено зокрема з оскарженням постанови від 23 червня 2015 року №407/БТ постановою Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №407/БТ задоволено вимоги Національного банку України, як кредитора, з метою покриття заборгованості за тендерними кредитами, наданими ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», шляхом набуття у власність державних облігацій України, які були предметом застави за кредитними договорами (щодо здійснення переведення у власність Національного банку України державних облігацій UА 4000180582 в кількості 821395 шт., UА 4000181275 в кількості 1021733 шт., UА 4000186159 в кількості 100695 шт., UА 4000173280 в кількості 200000 шт., UА 4000186928 в кількості 42395 шт.

Цим закладено можливість для безкінечних судових розглядів справи і затягування розгляду справи по суті. Отже, за навмисними діями ТОВ «Інвест-Сервіс» суд досліджував лише конечну постанову, так би мовити не розглядав суті – двох попередніх постанов – що звісно призвело до різного тлумачення судами норм права і безкінечному розгляду справи в суді та повернення справи на новий розгляд.

 

Відтак, юридичний та логічний аналіз справи показує, що винними невстановленими особами вчиняється сукупність злочинів, спрямована на протиправне привласнення вкладу Потебенькоа О.О.

Злочиними діяннями виних осіб Потебенько О.О., завдану шкоди у розмірі щонайменше 36000 доларів. Не беручи до уваги розмір моральної шкоди.

 Кізіма І.В., представнику Потебенькоа О.О., діяннями зловмисників завдано матеріальної шкоди, а саме через неможливість повернення вкладу вкладнику Потебенькоу О.О., Кізіма І.В., втрачає право на отримання разової винагороди за умови успішного розгляду справи. А це щонайменше 1800 доларів США в еквіваленті до національної валюти. До того ж, Кізіма І.В., завдано і моральної шкоди яка полягає у погіршенні відносин зі своїм довірителем, у розмірі 10 000 грн. Відтак, Кізіма І.В., є також потерпілим в розумінні КПК України.

 Ми знайшли факти, які чітко вказують, що в Шостому апеляційному адміністративному суді діє три судді, які займаються вирішенням судових справ на догоду замовнику злочину – Бахматюку.

Мова йде про суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Губську Л.В., Епель О.В. Карпушову О.В.

Обставина №1.  

У справі № 826/11415/16 за головуванням судді Епель О.В., судді Губської Л.В., Карпушової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві моє клопотання про залучення в якості третьої особи до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до    Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови, встановив: У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови.

На стадії апеляційного розгляду даної справи Потебенько О.О., подано клопотання про залучення його до участі в розгляді даної справи на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В обґрунтування зазначеного клопотання я посилався на те, що я є вкладником ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

У судовому засіданні представник заявника Кізіма І.В. підтримав зазначене клопотання свого довірителя з наведених у ньому підстав та надав аналогічні їм пояснення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку учасників справи з приводу задоволення зазначеного клопотання, перевіривши доводи заявника та його представника і проаналізувавши норми чинного адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів вважала, що таке клопотання не підлягає задоволенню

Водночас, обставини, на які посилаються заявник та його представник, не підтверджують наявності підстав вважати, що судове рішення у цій адміністративній справі може вплинути безпосередньо на права та обов'язки Потебенько О.О.

А відтак суд ухвалив у задоволенні клопотання Потебенько О.О., про залучення в якості третьої особи до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2019 р.

Обставина №2

1)

За позовом до Печерського ДВС у м. Києві відмовила тройка суддів, а саме головуюча суддя Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.

Так, постановою (справа № 640/8025/19) від 05 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Суркова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Потебенько О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Потебенько О.О., до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва  про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 р. - залишити без задоволення.   

2)

Також за моїм позовом до Уповноваженої особи фонду Кашути та ФГВФО відмовила ця ж трійка-колегія суддів - Головуюча суддя Карпушова О.В., судді: Губської Л.В., Епель О.В.

Так, ухвалою (справа № 640/16023/19) від 07 жовтня 2019 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,  перевіривши матеріали апеляційної скарги Потебенько О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Потебенько О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії встановив, що до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Потебенько О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Потебенько О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Дослідивши зазначену апеляційну скаргу на відповідність її вимогам процесуального закону колегією суддів установлено, що така скарга не може бути прийнята до розгляду. А відтак ухвалено  Апеляційну скаргу Потебенько О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Потебенько О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - повернути заявнику.

Отже, спостерігається дивна підозріла закономірність. Три рази одна і таж трійка колегії суддів призначені до розгляду справи за участі банка-боржника. І три рази ця трійка ухвалює рішення на користь не на мою користь.

Як казав класик: «Совпадение?! Не думаю!»

Обставина №3

Як ми й наполягали, при зверненні із заявою про злочин, справа № 826/11415/16 у порядку адміністративного провадження – це справа метою якої є сприяння злочинцям з осіб НБУ та ТОВ «Інвест-Сервіс», Бахматюка «мутити воду», затягуючи справу настільки наскільки це максимально можливо для того щоби у цей час спокійненько розікрасти активи банку «Фінансова ініціатива».

Зокрема, яке рішення прийняла злочинна трійка суддів ШААС невідомо (вони засекретили цю інформацію), однак відомо, що подана касаційна скарга і судді касаційного суду заявлено відвід. Тобто, як і підозрювали ми – все вчиняється з однією метою затягування цієї справи, щоби було більше часу на розкрадання майна банку і вкладів вкладників банку «Фінансова ініціатива».

Однак, згодом, ця інформація зникла із сайту «Судова влада» https://court.gov.ua/fair/ з колонки «Стадія розгляду», однак бачимо іншу незрозумілість. Призначено склад суду у справі 22.08.2019 (головуючий Стеценко С.Г.), 30.07.2019 (головуючий Єзеров А.А.) та призначено склад суду Чиркін головуючий 11.07.2019 року.

Тобто, вчиняються процесуальні узгоджені дії щодо затягування розгляду справи.

 

Також, варто звернути увагу на те, що Правоохоронці виявили таємні притулки Фонду гарантування вкладів, де зберігалися документи про злочинні фінансові операції фонду.

Згідно із законом вся фінансова документація повинна зберігатися в приміщенні Фонду гарантування вкладів. А посадові особи Фонду замість цього вивозили документи за вкладами з банків в таємні складські приміщення, що знаходяться на території Київської області. Отримавши доступ до цієї прихованої документації, правоохоронці з'ясовують, куди зникали гроші вкладників ліквідованих та таих, що ліквідуються банків.

Вказані обставини зумовлюють доречність і важливість для НАБУ отримати інформацію від ГПУ чи немає у знайдених ними документах та/чи інших доказах, доводів того, що з вкладниками банку «Фінансова ініціатива» теж були вчинені подібні протиправні діяння.

2.

Мережа інтернет та офіційний реєстр судових рішень містить чимало відомостей про велику кількість кримінальних проваджень, в яких фігурантами виступають особи з числа керівництва НБУ та ФГВФО.

Наведу два типових приклади з величезної кількості кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких продить як НАБУ, так і Національна поліція.

1) Кримінальне провадження № 52019000000000540 від 3 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро розслідує можливе зловживання службовим становищем посадовцями Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час рішення про визнання неплатоспроможним Златобанку.

2) кримінальне провадження № 42018000000002801 від 09.11.2018. Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002801 від 09.11.2018 за фактами зловживання своїми повноваженнями службовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд), що спричинило тяжкі наслідки, розтрати майна, шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства своїм службовим становищем, вчиненими в особливо великих розмірах, а також  зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Також, ми виявили аналітичні дослідження (Український соціум. 2017. No 1(60)УДК 336.7(477):06.012 Гаркавенко В.І.,ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,Шаповал Ю.І.,ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”“ОЧИЩЕННЯ” БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ: ЦІНА ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ) відповідно до яких, автори встановлюють, що співвідношення оціночної та балансової вартості активів банків, виведених з ринку, коливається в межах від 0,2% до 70%. Убагатьох випадках це може свідчити, насам-перед, про зловживання з боку посадових осіб як ФГВФО (не виключено, за змовою з оцінювачами) з метою розпродажу активів банків за непрозорими умовами (із зани-женням ціни), так і банків (відображення в бухгалтерському обліку “фіктивних”акти-вів). Одним з підтверджень необ’єктивної оцінки активів є істотне перевищення ціни реалізації активів над оціночною вартістю.

Отже, ціллю зловмисників з числа посадових осіб НБУ та ФГВФО є якнайшвидше привласнення та розтрата майна. Чого допустити неприпустимо.

 Як встановлено в рішенні Европейського суду з прав людини (що є джерелом права і обов’язкове до застосування) ліквідаційна процедура щодо всіх банків, які визнано Нацбанком неплатоспроможними і які зараз ліквідуються ФГВФО — не відповідає статті 6 та статті 1 Першого протоколу Конвенції (право на мирне володіння майном), оскільки, зокрема, ця ліквідаційна процедура здійснюється в позасудовому порядку і поза судовим контролем.

Відповідно до закону, справа про ліквідацію (банкрутство, припинення) будь-якої юридичної особи слухається в судовому провадженні господарського суду. Будь-який банк є юридичної особою. Отже, справи про ліквідацію, (банкрутство, припинення) банку знаходяться у віданні господарського суду.

Конституція України прямо та імперативно забороняє делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами (частина перша статті 124 Основного Закону).

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який прийнято Верховною Радою 23.02.2012, справи про ліквідацію (банкрутство) банків — розглядаються не судом, а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який не тільки не є судом, а навіть не є державним органом, і фінансується не з бюджету, а безпосередньо за рахунок банків та їх клієнтів (вкладників).

Справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо неконституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в цілому — розглядається Конституційним Судом України вже третій рік.

З наведеного вбачається, що ФГВФО, здійснюючи ліквідаційну процедуру в банках в позасудовому порядку — грубо порушує не тільки вимоги норми прямої дії ч. 1 ст. 124 Конституції України, а й норми ст. 6, ст 1. Першого протоколу Конвенції, що саме й підтверджується рішенням ЄСПЛ у справі Feldman and Slovianskyy Bank v. Ukraine”.

Вказана вище викликає підозри, що корумповані посадові особи НБУ діють за змовою з власником істотної участі ТОВ «Інвест-Сервіс» зі спільним наміром, яким охоплюються всі члени злочинної групи – привласнення та розтрата грошових коштів Потебенькоа О.О., так і інших вкладників банку.

 

Враховуючи викладене, на основі ст. 214 КПК України

 

ПРОШУ:

 

-  прийняти цю заяву про кримінальне правопорушення;

- внести відомості, згідно обставин зазначених вище, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.ст. 191, 364, 368, 369 КК України  та розпочати досудове розслідування;

- надати заявникам витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

-  вважати  потерпілим Потебенькоа О.О., Кізіма І.В., допитати під протокол як потерпілих та надати можливість подати додаткові документи та пояснення; встановити та допитати корумпованих чиновників НБУ, Шостого ААС, ФГВФО, ТОВ «Інвест-Сервіс», банку «Фінансова ініціатива» та інших причетних до злочину з привласнення грошових коштів (вкладу) Потебенькоа О.О., щодо обставин зазначених у цьому повідомленні;

- встановити та допитати всіх учасників розгляду справи в Шостому апеляційному адміністративному суді 17.04.2019 року (суддів, представників позивача, відповідача по справі та третіх осіб;

- допитати як свідка представника Кізіма І.В., який вів відеофіксацію судового засідання, відібрати у нього та долучити як речовий доказ по справі відповідний запис та пояснення по цьому запису. Свідок Кізіма І.В., може підтвердити факти поведінки учасників справи, що доводять те, що вся справа є фарсом для затягування справи, фіктивною для прикриття злочинного задуму;

- звернутися до суду за дозволом про тимчасовий доступ до речей і документів, та з проханням зробити копії адміністративної справи № 826/11415/16.

- забезпечити вчинення необхідних слідчих дій, визначених КПК України,  щодо отримання доказів в причетності ФГВФО до незаконних діянь з коштами вкладників банку «Фінансова ініціатива» та налагодити тісну взаємодію зі слідчими Генпрокуратури (які проводять обшуки у приміщеннях ФГВФО) з метою обміну оперативно-розшуковою інформацією для забезпечення найбільш повного, своєчасного та належного досудового розслідування у кримінальному провадженні

- при здійсненні слідчих дій, прошу перевірити інформацію чи переховує ФГВФО в своїх таємних приміщеннях документацію щодо незаконних оборотів коштів вкладників банку «Фінансова ініціатива».

- вжити заходів (арешт майна, виїмка документів - ст.ст. 160-170 КПК України) з метою збереження як доказів для кримінального провадження, так майна банку «Фінансова ініціатива» з метою як  збереження речових доказів, так і  відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення .

- вжити заходів в рамках даного кримінального провадження щоби зупинити будь-які діяння ФГВФО спрямовані на виведення капіталів банку «Фінансова ініціатива»  його (розкрадання, привласнення) до закінчення кримінального провадження.

- Накласти арешт на майно банку «Фінансова ініціатива».

 - витребувати інформацію про рух коштів по всіх рахунках Потебенькоа О.О., за весь час знаходження депозиту (вкладу) майна Потебенькоа О.О. у банку.

 

 

Додатки:

 

1) копія відповіді НБУ – 3 арк.;

2) копія відповіді ВРП – 1 арк.

 

Решта доказів буде подано під час допиту заявників в якості потерпілих.

 

 

19.12.2019 р.                                                             Потебенько О.О.

                                                                                  

                                                                                  Кізіма І.В.

 

 

Національному антикорупційному бюро України

 

03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3

 

заявника, потерпілого

Орищак Олександр Олександрович

ідентифікаційний номер 2942323614

02156, м. Київ, вул. Братиславська 28, кв. 25

тел.: 099-11-26-534

імеїл: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

заявника, потерпілого

Кізіма Ігоря Віталійовича

02090, м. Київ, вул.. Празька, 3 кв. 206

Viber 095-573-20-30

Telegram 096-545-40-33, Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

 

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення

у порядку ст. 214 КПК України

 

Я, Орищак Олександр Олександрович, заявник цієї заяви про злочин є потерпілим від протиправної діяльності групи осіб, які за змовою між собою, вчиняючи злочин чинять перепони мені в поверненні мені мого майна, а саме банківського вкладу.

Я є вкладником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива». ДО цього часу вклад мені не повернуто. Надаються відписки, відговори та відмова у визнанні мене кредитором. І все це вчиняють особи зазначені в цій заяві, організовані на протиправні дії О.Бахматюком.

Перешкоди чинять у змові та за співучасті службові (посадові) особи, які входять до керівного/засновницького складу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», ТОВ «Інвест-сервіс», корумповані чиновники керівних органів НБУ, Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного суду України,

Депозити були оформленні у відділенні банку Фінансова ініціатива № 23, що знаходився по вул. Івана Мазепи, 12 у м. Києві, тобто у Печерському районі м. Києва як і Головний офіс банку. НБУ також знаходяться у Печерському районі м. Києва. Окружний адміністративний суд м. Києва як і Шостий апеляційний адміністративний суд також знаходиться у Печерському районі м. Києва. Отже, підслідність даної заяви за належить саме до Національного антикорупційного бюро України.

Згідно ст. 191 КК України, привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,- караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, невстановлені особи з числа керівництва та керівних оганів НАБУ, ТОВ «Інвест-сервіс», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суддів Шостого адміністративного апеляційного суду та Вищого адміністративного суду, діючі за попередньою змовою вчиняють дії, спрямовані на привласнення не лише вкладу Орищака О.О., а й решти вкладників банку, вчиняючи злочин передбачений ст. 191 КК України.

Вчинення зазначених дій не можливе без вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364, 368, 369 КК України.

Згідно ст. 364 КК України, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 368 КК України встановлено, що прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ст. 369 КК України, пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364,  368, 369, Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено: суддею,  державним службовцем, посада якого належить до категорії "А".

Законом України «Про державну службу» (ст. 6) встановлюється, що до  категорії "А" (вищий корпус державної служби) – належать такі посади: керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

 З великою ймовірністю до вчинення злочинів причетні судді Шостого адміністративного апеляційного суду Епель О.В., Губської Л.В., Карпушової О.В.,, суддя Вищого адміністративного суду Голяшкин О.В., які при розгляді справи № 826/11415/16 протиправно приховали не лише зміст своїх рішень по суті справи, а й резолютивні частини (постанова судді Епель від 17.04.2019 року та ухвала від 13.04.2017 року судді Голяшкіна).

Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

В даних рішеннях суду ніяким чином не може бути обмежена резолютивна частина рішення. Однак дані рішення приховані повністю хоча справа має підвищений суспільний інтерес.

Також не виключена причетність до вчинення злочину й інших суддів/керівників судових органів.

 Я звернувся до Національного банку України із зверненням від 16.05.2019 року, в якому запитував необхідну мені інформацію. В звернення я вказував зокрема, що ТОВ «Інвест-сервіс» є власником істотної участі банку, 100% акціонером та контролером банку з будь-яких питань діяльності банку, найвищим органом управління. ТОВ «Інвест-сервіс» звернувся до адміністративного суду (Окружний адміністративний сум м.Києва, Шостий апеляційний адміністративний суд, Верховний суд) з позовами до Національного банку НБУ у справах 826/18784/15 та № 826/11415/16, оскаржуючи  відповідно постанову Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року та постанову від 23 червня 2015 року Правління Національного банку України № 408 «Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних».

Справа неодноразово розглядається судами, при цьому Верховним судом справу № 826/11415/16 було повернуто на новий розгляд ухвалою від 13.04.2017 року.

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ЗУ «Про доступ до публічної інформації», я просив у Національного банку України надіслати мені поштою належним чином завірені копії таких документів:

- постанови Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року №858/БТ, якою ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» віднесено до категорії проблемних;

- пояснювальну записку Генерального департаменту банківського нагляду, а також інформації, викладеної в доповідній записці Департаменту предуційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду від 25 грудня 2014 року №В/47-108/73236, яка складена за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банку;

- висновок експерта в галузі права від 16 жовтня 2018 року у адміністративній справі № 826/11415/16;

- висновок експерта від 03 червня 2016 року №017/16 у кримінальному провадженні за №12015100100010010 від 26 серпня 2015 року;

- постанову Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києва від 03 червня 2016 року, за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100100010010 від 26 серпня 2015 року щодо призначення судово-економічної експертизи щодо нестачі суми коштів, що знаходяться в операційній касі банку на початок дня 16 червня 2015 року;

- договір №21-13/к від 14 травня 2013 року між ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» та Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України;

- реєстр №1 від 16 червня 2015 року згідно якого, співробітниками Головного управління Державної фельд'єгерської служби України прийнято 21 цінне відправлення на загальну оголошену вартість 170139383,86 грн.

У своїй відповіді від 27.05.2019 року, Національний банк України відмовив у наданні запитуваної інформації повністю, посилаючись на комерційну та банківську таємницю. Однак віднесення зазначених документів до банківської, комерційної таємниці є протиправним в силу закону.

Зокрема, НБУ стверджує, що доступ до постанови правління НБУ від 25.12.2014 року «Про віднесення «ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії проблемних», пояснювальної та доповідної записки не може бути банківською таємницею, оскільки дана інформація становить суспільний інтерес.

Так, згідно ст. 29 ЗУ «Про інформацію», інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Вказана інформація є суспільно необхідною, оскільки стосується інтересу суспільства як обманутих вкладників банку «Фінансова ініціатива», так і суспільства взагалі, адже аналогічні схеми привласнення грошей вкладників за співучасті судів та НБУ не рідкість.

Орищак О.О.. його представник Кізіма І.В., також зверталися до Вищої ради правосуддя заявою від 15.05.2019 року. У зверненні вказувалося, що ТОВ «Інвест-сервіс» (власник істотної участі, засновник банку «Фінансова ініціатива») звернувся до адміністративного суду (Окружний адміністративний сум м.Києва, Шостий апеляційний адміністративний суд, Вищий адміністративний суд) з позовами до Національного банку НБУ у справах 826/18784/15 та № 826/11415/16, оскаржуючи  відповідно постанову Правління Національного банку України № 407/БТ від 23 червня 2015 року та постанову від 23 червня 2015 року Правління Національного банку України № 408 «Про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних».

Справа неодноразово розглядається судами, при цьому Вищим адміністративним судом справу № 826/11415/16 було повернуто на новий розгляд ухвалою від 13.04.2017 року.

Однак, в офіційному реєстрі судових рішень відсутній зміст цього рішення. Тобто немає можливості для мене як вкладника банку, ознайомитися з текстом рішення щоби з’ясувати з яких мотивів касаційний суд не прийняв остаточного рішення у справі, а направив її на новий розгляд. Тобто припустися ще тривалого розгляду справи.

Це шкодить інтересам Орищак О.О., оскільки тривалий суд дозволяє уникнути винним особам відповідальності та не повертати мені (вкладнику) кошти. Я підозрюю, що дана справа навмисне затягується в судах за змовою корумпованих чиновників Національного банку України зі зловмисником – власником істотної участі ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» - ТОВ «Інвест-сервіс». В суді за змовою вказані особи – сторони по справі взаємно звинувачують один-одного в неправомірності віднесення банку до категорії неплатоспроможніх, що стало наслідком введення тимчасової адміністрації та паралізувало нормальну роботу банку.

При новому розгляді справи в Шостому апеляційному адміністративному суді, я подав клопотання від 29.03.2019 року про залучення мене до участі у справі, оскільки те що справа тривалий час не може остаточно вирішитися шкодить моїм правам та охоронюваним законом інтересам.

В клопотанні я зокрема вказував, що змушений повідомити суд, що маю обґрунтовані підозри, що дана справа тривалий час і неодноразово переглядається судами неправомірно. Зволікається час вірогідно неспроста. Це утруднює мені і іншим вкладникам у поверненні своїх коштів. Взявши участь у справі, використовуючи процесуальні права надані КАС України для третьої сторони я зможу сприяти якомога швидшому остаточному вирішенню справи по суті спору.

Отже, рішення суду у справі № 826/11415/16  вплине на моє право:

1) знати хто з них (ТОВ "Інвест-сервіс" чи НБУ) є винним у неповерненні мені вчасно мого вкладу та до кого з цих осіб (позивача чи відповідача по справі № 826/11415/16) мені належить пред’являти свої вимоги про повернення банківського вкладу. Хоча на даний момент я схильний більше, що винен позивач – власник істотної участі банку-боржника і який в такий спосіб хоче уникнути відповідальності перед вкладниками;

2) вивчивши матеріали справи, звертати увагу суду на ті обставини, які є важливими для справедливого розгляду справи по суті саме з погляду інтересів вкладника банку;

3) не допустити порушення моїх прав як вкладника при розгляді даної справи, через встановлення ухваленим рішенням по суті справи неправомірної преюдиції, що завадить мені у наступному пред’явивши відповідний позов, стягнути з винної сторони свої кошти;

4) сприяти якомога швидшому іі остаточному вирішенню справи по суті спору. Суд відмовив у задоволенні мого клопотання вказавши, що жодних моїх інтересів не порушено.

За наслідками розгляду справи в апеляційній інстанції суд прийняв постанову від 17.04.2019 року, однак що вирішив суд дізнатися для мене та інших вкладників банку на момент її прийняття не було можливим. Згодом, на час подання цієї заяви про злочин я зясував, що суд апеляційної інстанції передав справу до суду першої інстанції. Однак, в офіційному реєстрі судових рішень замість тексту рішення зазначено: «Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Тобто, як ухвала Вищого адміністративного суду від 13.04.2017 року, так і постанова Шостого ААС від 17.04.2019 року заборонена для оприлюднення. Що виглядає досить підозріливо, особливо якщо взяти до уваги, що решта судових рішень у справі доступна для ознайомлення, а значущі, поворотні рішення у справі визнаються з обмеженим доступом. Виходить так, що під час дворазового розгляду справи в суді першої інстанції, одного розгляду в суді апеляційної інстанції рішення по справі доступні для загального ознайомлення, а ці два рішення судів раптом стали містити конфіденційну інформацію.

До того ж, згідно з згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»   у текстах  судових  рішень,  що  відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості:  інформація,  для забезпечення захисту якої розгляд справи або  вчинення  окремих  процесуальних  дій відбувалися у закритому судовому засіданні.

Тобто, з цієї норми вбачається, що надається право приховувати лише певну інформацію (частину рішення), а не текст рішень цілком в тому числі з його резолютивною частиною.

У зверненні до ВРП я просив: - у межах повноважень наданих Вищій раді правосуддя законодавством, перевірити правомірність обмеження доступу до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року та ухвали Верховного суду від 13.04.2017 року у справі № 826/11415/16; - надіслати на вказану вище адресу мені поштою копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року та ухвали Верховного суду від 13.04.2017 року у справі № 826/11415/16.

У своїй відповіді від 19.06.2019 року ВРП відмовляє у перевірити правомірність обмеження доступу до судових рішень, вказує що немає для цього повноважень, однак належному органу для розгляду заяви по суті не надсилає, хоча в силу вимог ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Тобто, ВРП також як і НБУ виявив «корпоративну солідарність», оскільки в даних вищих державних органах всі прекрасно розуміють про що йде мова, й що підозри заявників Орищак О.О., і Кізіма І.В., мають підстави і є обґрунтованими.

Орищак О.О., звернувся до ТОВ «Інвест-Сервіс» від 05.06.2019 року.

Відповіді від ТОВ «Інвест-Сервіс» на своє звернення я не отримав, що суперечить ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян».

В посилення підозр в інкримінованих винним особам злочинів наведемо ще кілька фактів, які випливають з детального логічного та юридичного аналізу обставин справи:

1) При аналізі справи № 826/11415/16 ми виявили численні випадки зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12 грудня 2018 року, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників учасників справи, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Тобто, суд щоби не зволікати часу вирішив в письмовому провадженні, однак згодом навмисне притягнули за вуха експерта щоби перешкодити суду розглянути справу швидко і по суті, з наміром  організувати тривале, вигідне зловмисникам, провадження у суді. Однак щодо залучення висновків експерта до справи суд зазначив наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 112 КАС України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

За приписами частини першої статті 113 КАС України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.

Зі змісту наведених норм вбачається, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов'язком суду.

При цьому, такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань - застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Натомість, надані висновки експерта в галузі права стосуються питань застосування законодавства України, при цьому питання, визначені приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 112 КАС України, в межах даної справи не виникали.

Тобто, це приклад явного, свідомого зловживання процесуальними правами з наміром затягнути розгляд справи.

2) Вибіркове та поетапне (не одноактове) оскарження постанов НБУ до суду з наміром зробити розгляд справи в суді безкінечним. Тобто потрібно б оскаржувати весь ланцюг протиправних документів НБУ в одній позовній заяві, а не залишати не оскарженими ті, на основі яких приймався кінцевий оскаржуваний документ.

Так, ТОВ «Інвест-Сервіс» не оскаржує постанови відповідача від 25 грудня 2014 року №858/БТ , Постанову Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року №858/БТ (т. 2 а.с. 85), тобто предметом розгляду в межах даної адміністративної справи є виключно постанова Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних», у зв'язку з чим як зазначав суд, дослідженню підлягає лише оскаржувана постанова та, відповідно, підстави її прийняття.

Натомість, по кожній протиправній постанові навмисне  подається окремий позов з розтягненням такого подання у часі (крок між позовами в межах року, щоби суд не об’єднав ці справи у одне провадження). Наприклад так вчинено зокрема з оскарженням постанови від 23 червня 2015 року №407/БТ постановою Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року №407/БТ задоволено вимоги Національного банку України, як кредитора, з метою покриття заборгованості за тендерними кредитами, наданими ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», шляхом набуття у власність державних облігацій України, які були предметом застави за кредитними договорами (щодо здійснення переведення у власність Національного банку України державних облігацій UА 4000180582 в кількості 821395 шт., UА 4000181275 в кількості 1021733 шт., UА 4000186159 в кількості 100695 шт., UА 4000173280 в кількості 200000 шт., UА 4000186928 в кількості 42395 шт.

Цим закладено можливість для безкінечних судових розглядів справи і затягування розгляду справи по суті. Отже, за навмисними діями ТОВ «Інвест-Сервіс» суд досліджував лише конечну постанову, так би мовити не розглядав суті – двох попередніх постанов – що звісно призвело до різного тлумачення судами норм права і безкінечному розгляду справи в суді та повернення справи на новий розгляд.

 

Відтак, юридичний та логічний аналіз справи показує, що винними невстановленими особами вчиняється сукупність злочинів, спрямована на протиправне привласнення вкладу Орищака О.О.

Злочиними діяннями виних осіб Орищак О.О., завдану шкоди у розмірі щонайменше 36000 доларів. Не беручи до уваги розмір моральної шкоди.

 Кізіма І.В., представнику Орищака О.О., діяннями зловмисників завдано матеріальної шкоди, а саме через неможливість повернення вкладу вкладнику Орищаку О.О., Кізіма І.В., втрачає право на отримання разової винагороди за умови успішного розгляду справи. А це щонайменше 1800 доларів США в еквіваленті до національної валюти. До того ж, Кізіма І.В., завдано і моральної шкоди яка полягає у погіршенні відносин зі своїм довірителем, у розмірі 10 000 грн. Відтак, Кізіма І.В., є також потерпілим в розумінні КПК України.

 

Ми знайшли факти, які чітко вказують, що в Шостому апеляційному адміністративному суді діє три судді, які займаються вирішенням судових справ на догоду замовнику злочину – Бахматюку.

Мова йде про суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Губську Л.В., Епель О.В. Карпушову О.В.

Обставина №1.  

У справі № 826/11415/16 за головуванням судді Епель О.В., судді Губської Л.В., Карпушової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві моє клопотання про залучення в якості третьої особи до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до    Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови, встановив: У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови.

На стадії апеляційного розгляду даної справи Орищак О.О., подано клопотання про залучення його до участі в розгляді даної справи на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В обґрунтування зазначеного клопотання я посилався на те, що я є вкладником ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

У судовому засіданні представник заявника Кізіма І.В. підтримав зазначене клопотання свого довірителя з наведених у ньому підстав та надав аналогічні їм пояснення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку учасників справи з приводу задоволення зазначеного клопотання, перевіривши доводи заявника та його представника і проаналізувавши норми чинного адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів вважала, що таке клопотання не підлягає задоволенню

Водночас, обставини, на які посилаються заявник та його представник, не підтверджують наявності підстав вважати, що судове рішення у цій адміністративній справі може вплинути безпосередньо на права та обов'язки Орищак О.О.

А відтак суд ухвалив у задоволенні клопотання Орищак О.О., про залучення в якості третьої особи до участі у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» до Національного банку України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Повний текст ухвали виготовлено 17.04.2019 р.

Обставина №2

1)

За позовом до Печерського ДВС у м. Києві відмовила тройка суддів, а саме головуюча суддя Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.

Так, постановою (справа № 640/8025/19) від 05 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Суркова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Орищак О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Орищак О.О., до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва  про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 р. - залишити без задоволення.   

2)

Також за моїм позовом до Уповноваженої особи фонду Кашути та ФГВФО відмовила ця ж трійка-колегія суддів - Головуюча суддя Карпушова О.В., судді: Губської Л.В., Епель О.В.

Так, ухвалою (справа № 640/16023/19) від 07 жовтня 2019 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,  перевіривши матеріали апеляційної скарги Орищак О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Орищак О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії встановив, що до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Орищак О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Орищак О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Дослідивши зазначену апеляційну скаргу на відповідність її вимогам процесуального закону колегією суддів установлено, що така скарга не може бути прийнята до розгляду. А відтак ухвалено  Апеляційну скаргу Орищак О.О., на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Орищак О.О., до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" Кашути Дмитра Євгеновича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - повернути заявнику.

Отже, спостерігається дивна підозріла закономірність. Три рази одна і таж трійка колегії суддів призначені до розгляду справи за участі банка-боржника. І три рази ця трійка ухвалює рішення на користь не на мою користь.

Як казав класик: «Совпадение?! Не думаю!»

Обставина №3

Як ми й наполягали, при зверненні із заявою про злочин, справа № 826/11415/16 у порядку адміністративного провадження – це справа метою якої є сприяння злочинцям з осіб НБУ та ТОВ «Інвест-Сервіс», Бахматюка «мутити воду», затягуючи справу настільки наскільки це максимально можливо для того щоби у цей час спокійненько розікрасти активи банку «Фінансова ініціатива».

Зокрема, яке рішення прийняла злочинна трійка суддів ШААС невідомо (вони засекретили цю інформацію), однак відомо, що подана касаційна скарга і судді касаційного суду заявлено відвід. Тобто, як і підозрювали ми – все вчиняється з однією метою затягування цієї справи, щоби було більше часу на розкрадання майна банку і вкладів вкладників банку «Фінансова ініціатива».

Однак, згодом, ця інформація зникла із сайту «Судова влада» https://court.gov.ua/fair/ з колонки «Стадія розгляду», однак бачимо іншу незрозумілість. Призначено склад суду у справі 22.08.2019 (головуючий Стеценко С.Г.), 30.07.2019 (головуючий Єзеров А.А.) та призначено склад суду Чиркін головуючий 11.07.2019 року.

Тобто, вчиняються процесуальні узгоджені дії щодо затягування розгляду справи.

 

Також, варто звернути увагу на те, що Правоохоронці виявили таємні притулки Фонду гарантування вкладів, де зберігалися документи про злочинні фінансові операції фонду.

Згідно із законом вся фінансова документація повинна зберігатися в приміщенні Фонду гарантування вкладів. А посадові особи Фонду замість цього вивозили документи за вкладами з банків в таємні складські приміщення, що знаходяться на території Київської області. Отримавши доступ до цієї прихованої документації, правоохоронці з'ясовують, куди зникали гроші вкладників ліквідованих та таих, що ліквідуються банків.

Вказані обставини зумовлюють доречність і важливість для НАБУ отримати інформацію від ГПУ чи немає у знайдених ними документах та/чи інших доказах, доводів того, що з вкладниками банку «Фінансова ініціатива» теж були вчинені подібні протиправні діяння.

2.

Мережа інтернет та офіційний реєстр судових рішень містить чимало відомостей про велику кількість кримінальних проваджень, в яких фігурантами виступають особи з числа керівництва НБУ та ФГВФО.

Наведу два типових приклади з величезної кількості кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких продить як НАБУ, так і Національна поліція.

1) Кримінальне провадження № 52019000000000540 від 3 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро розслідує можливе зловживання службовим становищем посадовцями Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час рішення про визнання неплатоспроможним Златобанку.

2) кримінальне провадження № 42018000000002801 від 09.11.2018. Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002801 від 09.11.2018 за фактами зловживання своїми повноваженнями службовими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд), що спричинило тяжкі наслідки, розтрати майна, шляхом зловживання службовими особами приватного підприємства своїм службовим становищем, вчиненими в особливо великих розмірах, а також  зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Також, ми виявили аналітичні дослідження (Український соціум. 2017. No 1(60)УДК 336.7(477):06.012 Гаркавенко В.І.,ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,Шаповал Ю.І.,ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”“ОЧИЩЕННЯ” БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ: ЦІНА ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ) відповідно до яких, автори встановлюють, що співвідношення оціночної та балансової вартості активів банків, виведених з ринку, коливається в межах від 0,2% до 70%. Убагатьох випадках це може свідчити, насам-перед, про зловживання з боку посадових осіб як ФГВФО (не виключено, за змовою з оцінювачами) з метою розпродажу активів банків за непрозорими умовами (із зани-женням ціни), так і банків (відображення в бухгалтерському обліку “фіктивних”акти-вів). Одним з підтверджень необ’єктивної оцінки активів є істотне перевищення ціни реалізації активів над оціночною вартістю.

Отже, ціллю зловмисників з числа посадових осіб НБУ та ФГВФО є якнайшвидше привласнення та розтрата майна. Чого допустити неприпустимо.

 Як встановлено в рішенні Европейського суду з прав людини (що є джерелом права і обов’язкове до застосування) ліквідаційна процедура щодо всіх банків, які визнано Нацбанком неплатоспроможними і які зараз ліквідуються ФГВФО — не відповідає статті 6 та статті 1 Першого протоколу Конвенції (право на мирне володіння майном), оскільки, зокрема, ця ліквідаційна процедура здійснюється в позасудовому порядку і поза судовим контролем.

Відповідно до закону, справа про ліквідацію (банкрутство, припинення) будь-якої юридичної особи слухається в судовому провадженні господарського суду. Будь-який банк є юридичної особою. Отже, справи про ліквідацію, (банкрутство, припинення) банку знаходяться у віданні господарського суду.

Конституція України прямо та імперативно забороняє делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами (частина перша статті 124 Основного Закону).

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який прийнято Верховною Радою 23.02.2012, справи про ліквідацію (банкрутство) банків — розглядаються не судом, а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який не тільки не є судом, а навіть не є державним органом, і фінансується не з бюджету, а безпосередньо за рахунок банків та їх клієнтів (вкладників).

Справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо неконституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в цілому — розглядається Конституційним Судом України вже третій рік.

З наведеного вбачається, що ФГВФО, здійснюючи ліквідаційну процедуру в банках в позасудовому порядку — грубо порушує не тільки вимоги норми прямої дії ч. 1 ст. 124 Конституції України, а й норми ст. 6, ст 1. Першого протоколу Конвенції, що саме й підтверджується рішенням ЄСПЛ у справі Feldman and Slovianskyy Bank v. Ukraine”.

Вказана вище викликає підозри, що корумповані посадові особи НБУ діють за змовою з власником істотної участі ТОВ «Інвест-Сервіс» зі спільним наміром, яким охоплюються всі члени злочинної групи – привласнення та розтрата грошових коштів Орищака О.О., так і інших вкладників банку.

 

Враховуючи викладене, на основі ст. 214 КПК України

 

ПРОШУ:

 

-  прийняти цю заяву про кримінальне правопорушення;

- внести відомості, згідно обставин зазначених вище, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.ст. 191, 364, 368, 369 КК України  та розпочати досудове розслідування;

- надати заявникам витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

-  вважати  потерпілим Орищака О.О., Кізіма І.В., допитати під протокол як потерпілих та надати можливість подати додаткові документи та пояснення; встановити та допитати корумпованих чиновників НБУ, Шостого ААС, ФГВФО, ТОВ «Інвест-Сервіс», банку «Фінансова ініціатива» та інших причетних до злочину з привласнення грошових коштів (вкладу) Орищака О.О., щодо обставин зазначених у цьому повідомленні;

- встановити та допитати всіх учасників розгляду справи в Шостому апеляційному адміністративному суді 17.04.2019 року (суддів, представників позивача, відповідача по справі та третіх осіб;

- допитати як свідка представника Кізіма І.В., який вів відеофіксацію судового засідання, відібрати у нього та долучити як речовий доказ по справі відповідний запис та пояснення по цьому запису. Свідок Кізіма І.В., може підтвердити факти поведінки учасників справи, що доводять те, що вся справа є фарсом для затягування справи, фіктивною для прикриття злочинного задуму;

- звернутися до суду за дозволом про тимчасовий доступ до речей і документів, та з проханням зробити копії адміністративної справи № 826/11415/16.

- забезпечити вчинення необхідних слідчих дій, визначених КПК України,  щодо отримання доказів в причетності ФГВФО до незаконних діянь з коштами вкладників банку «Фінансова ініціатива» та налагодити тісну взаємодію зі слідчими Генпрокуратури (які проводять обшуки у приміщеннях ФГВФО) з метою обміну оперативно-розшуковою інформацією для забезпечення найбільш повного, своєчасного та належного досудового розслідування у кримінальному провадженні

- при здійсненні слідчих дій, прошу перевірити інформацію чи переховує ФГВФО в своїх таємних приміщеннях документацію щодо незаконних оборотів коштів вкладників банку «Фінансова ініціатива».

- вжити заходів (арешт майна, виїмка документів - ст.ст. 160-170 КПК України) з метою збереження як доказів для кримінального провадження, так майна банку «Фінансова ініціатива» з метою як  збереження речових доказів, так і  відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення .

- вжити заходів в рамках даного кримінального провадження щоби зупинити будь-які діяння ФГВФО спрямовані на виведення капіталів банку «Фінансова ініціатива»  його (розкрадання, привласнення) до закінчення кримінального провадження.

- Накласти арешт на майно банку «Фінансова ініціатива».

 - витребувати інформацію про рух коштів по всіх рахунках Орищака О.О., за весь час знаходження депозиту (вкладу) майна Орищака О.О. у банку.

 

 

Додатки:

 

1) копія відповіді НБУ – 3 арк.;

2) копія відповіді ВРП – 1 арк.

 

Решта доказів буде подано під час допиту заявників в якості потерпілих.

 

 

19.12.2019 р.                                                             Орищак О.О.

                                                                                  

                                                                                  Кізіма І.В.

 

 

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×