Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Среда, 15 Апрель 2020 20:57

Позовна заява про стягнення коштів та відшкодування збитків і моральної шкоди

Оцените материал
(1 Голосовать)
про стягнення збитків

Шевченківський районний суд м. Києва

03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А

 

Позивач: Подоляк Петр Петрович

вул.   м. Київ, 02156

Ідентифікаційний номер  …..6…

(099)112-65-34

 

Відповідач: Держава Україна

в особі:

Шевченківський районний відділ

державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві                                          

вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032

Ідентифікаційний код не відомий

(044) 234-76-30

в особі:

Державна Казначейська служба України

01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6

тел.: +380 (44) 281-49-34, факс: +380 (44) 281-49-18

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Ідентифікаційний код не відомий

Ціна позову: 200184.15 грн. (двісті тисяч сто вісімдесят чотири грн.. п'ятнадцять копійок).

 

Позовна заява

про стягнення коштів та відшкодування збитків і моральної шкоди

 

 

Щодо визначення підсудності:

 

Згідно ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Оскільки безпосередній заподіювач шкоди - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ – знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, то позивач вважає за доцільне звенутися з цим позовом саме до Шевченківського районного суду м.Києва. Державна Казначейська служба України залучена до участі у справі з огляду на те, що майнові вимоги пред’являються до Держави як відповідача, а це безпосередньо стосується функцій казначейства.

 

Обставини справи:

14.12.2011 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області видано Виконавчий лист №2-1024/11 щодо стягнення з Лібеги Дмитра Сергійовича, на користь Подоляка Петра Петровича 22 000.00 гривень боргу, 222.41 гривень 3% річних, 5.06 гривень інфляційний, 3 000,00 гривень, витрат на правову допомоги, 222,27гривень, судового збору та 120,00 гривень витрат на ІТЗ. Загальна сума, яка підлягала до стягнення становить 25 569,74 гривень.

Вказаний Виконавчий лист, подано до Шевченківського РВДВС у м. Києві, так як боржник Лібега Дмитро Сергійович, проживав за адресою: місто Київ, по вулиці Лук’янівська, 79, кім.117.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім Постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається  повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В порушення вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» жодного документу від Шевченківського РВДВС у м. Києві, Подоляком Петром Петровичем не отримано.

З даного приводу на адресу Шевченківського РВДВС у м. Києві, в порядку передбаченому положеннями Закону України «Про звернення громадян»,  неодноразово направлено Скарги та Заяви, з вимогою повідомити про хід виконання Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області та Виконавчого листа №2-1024/11, надання Постанови про відкриття виконавчого провадження, але всі законні вимоги проігноровані, Відповідей отримано не було. 

Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру виконавчих проваджень (спецрозділ) Виконавчий лист №2-1024/11 прийнятий до виконання та відкрито виконавче провадження ВП №34268031.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

03.10.2018 на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в порядку передбаченому положеннями ст.20 та ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направлено Адвокатський запит, з вимогою надіслати копії  матеріалів виконавчого провадження № 34268031, повідомити, яка стадія виконання виконавчого провадження № 34268031 та які дії вчинені, щодо виконання Виконавчого листа №2-1024/11. Відповіді на вказаний Адвокатський запит не отримано.

18.10.2018, повторно до Шевченківського районний ВДВС м. Київ направлено Адвокатський запит, з вимогою надати (при наявності) копії документів, що містяться у виконавчому провадженні  № 34268031, копії поштових документів, а саме Квитанції про відправлення та Опис, про повернення Виконавчого листа №2-1024/11 виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області 14.12.2011 стягувачу (Подоляку Петру Петровичу), копії Книги вихідної документації, з номером реєстрації Супровідного листа, щодо повернення Виконавчого листа №2-1024/11 стягувачу. Однак законні вимоги Відповідачем проігноровані, Відповіді на час подачі даного позову отримано не було. 

З метою захисту прав до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, в порядку передбаченому ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» направлено позов про визнання протиправною бездіяльність Шевченківського районний ВДВС м. Київ, щодо ненадання інформації про хід виконання виконавчого провадження №34268031та копій документів, а саме Постанови про відкриття виконавчого провадження по Виконавчому листу №2-1024/11, щодо стягнення з Лібеги Дмитра Сергійовича, на користь Подоляка Петра Петровича 22 000.00 гривень боргу, 222.41 гривень 3% річних, 5.06 гривень інфляційний, 3 000,00 гривень, витрат на правову допомоги, 222,27гривень, судового збору та 120,00 гривень витрат на ІТЗ, Постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по Виконавчому листу №2-1024/11, копії Книги вихідної документації, з номером реєстрації Супровідного листа, щодо повернення Виконавчого листа №2-1024/11 та зобов’язання надати копії матеріалів виконавчого провадження №34268031, повідомити повну інформацію про хід виконання Виконавчого листа №2-1024/11 та які дії вчинені, щодо виконання Виконавчого листа №2-1024/11, копії поштових документів.

Відповідно до Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області позовні вимоги задоволенні в повному обсязі. Рішення суду у справі № 2-1024/11, провадження №4-с/0285/17/18 вступило в законну силу, але до даного часу не виконано, жодної інформації та копій документів  від виконавчої служби не отримано.

Вина відповідача зокрема, встановлена в ухвалі суду, якою визнанопротиправною бездіяльність Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо ненадання інформації про хід виконання виконавчого провадження № 3426803 (ухвала Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2018 року у Справі № 2-1024/11, провадження № 4-с/0285/17/18)

 

Згідно положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Враховуючи вищевикладене можливо встановити, що орган який зобов’язаний в примусовому порядку виконувати рішення суду, ігнорує вимоги закону та порушує законодавство України.

Після не надання інформації та не виконання Рішення суду у Позивача виникли всі обґрунтовані підозри, що працівниками Шевченківського районний ВДВС міста Київ жодних дій з приводу проведення дій, що стягнення заборгованості по Виконавчому листі №2-1024/11 щодо стягнення з Лібеги Дмитра Сергійовича, на користь Подоляка Петра Петровича 22 000.00 гривень боргу, 222.41 гривень 3% річних, 5.06 гривень інфляційний, 3 000,00 гривень, витрат на правову допомоги, 222,27гривень, судового збору та 120,00 гривень витрат на ІТЗ, не вчинено.

Положення ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об’єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження.

Жодних із вказаних засад Шевченківським районним ВДВС міста Київ не дотримано.

Відповідно до норм ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У Позивача є впевненість, виходячи із протиправної поведінки Відповідача, що жодних заходів останнім не вчинено.

Нормами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Жодних з обов’язків Відповідачем не виконано, що і призвело до подачі даного позову.

Згідно ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У випадку належного виконання своїх посадових обов’язків працівниками Шевченківського районний ВДВС міста Київ Позивачем було б отримано кошти по  Рішенню Новоград-Волинського міськрайонного суду у справі №2-1024/11 в розмірі 25 569,74 гривень, але на даний час жодної оплати не проведено, внаслідок чого настали знецінення коштів, збитки, упущено грошову вигоду, не отримана вигода та спричинена моральна шкода Позивачу.

 

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Наявна позиція  Великої Палати Верховного суду яка 10 квітня 2018р. розглянула справу №910/10156/17, зробила правовий висновок, що у разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних.

      Також Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Верховного Суду України, зробленим у постанові від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов’язань,

      16 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 686/21962/15-ц щодо можливості нарахування 3% річних та інфляційних витрат на грошове зобов’язання, пов’язане із довготривалим невиконанням рішення суду, вважала за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у згаданих вище постановах, та погодилась із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 щодо можливості застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України до будь-яких грошових зобов’язань незалежно від підстав виникнення

        Судове рішення не виконується Шевченкіським РВ ДВС м. Києва більше семи років. За період бездіяльності виконавчої служби, кошти від інфляції значно знецінились 263,3% що підтверджується довідкою Державної служби статистики України від 27.01.2020року. Тому втрати внаслідок інфляції 263,3% від неповернутої суми судового стягнення по Виконавчому листу № 2-1024/11 від 14 грудня 2011р.  (25029.74гр х 263,3% = 65 903.30) складають в розмірі -  65 903.30 гривень. 

 Розрахунок 3% річний:          

- з 01.09.2012р. до 01.01.2013р. пройшло 92 дня.(25029.74гр х 3% =750.89 /365х92дня = 189.26) За 92 дня від суми 25029.74 гривень три проценти річних складає 189.26 гривень.

- з 01.01.2013р. до 01.01.2014р. пройшов один рік. (25029.74гр х 3% =750.89 гривень)

- з 01.01.2014р. до 01.01.2015р. пройшов один рік. (25029.74гр х 3% =750.89 гривень)

- з 01.01.2015р. до 01.01.2016р. пройшов один рік. (25029.74гр х 3% =750.89 гривень)

- з 01.01.2016р. до 01.01.2017р. пройшов один рік. (25029.74гр х 3% =750.89 гривень)

- з 01.01.2017р. до 01.01.2018р. пройшов один рік. (25029.74гр х 3% =750.89 гривень)

- з 01.01.2018р.до 01.01.2019р. пройшов один рік (25029.74гр х 3% =750.89  гривень).

- з 01.01.2019р.до 01.01.2020р. пройшов один рік (25029.74гр х 3% =750.89 гривень).

- з 01.01.2020р.до 01.06.2020р. пройшло 37 днів (25029.74гр х 3% =750.89 / 365 х 37 днів = 76.11гривень).

 

Загальна сума 3% річних складає: 189.26 + 750.89 + 750.89 + 750.89 + 750.89 + 750.89 + 750.89 +750.89 ++76.11  = 5521.60 гривень ( за 7 років та 129 днів).

 

На випадок належного виконання своїх посадових обов’язків виконавчою службою (виконання судового рішення), отримані кошти були б направлені в банківські установи на депозити які передбачають отримання доходу у вигляді процентів від суми. Однак, відповідачем не було вжито необхідних виконавчих заходів до боржника більше семи років, що  призвело до  порушення цивільного права  позивача, та можливості отримати дохід від депозитів (спричинило збитки від упущено вигоди).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

       

      Упущена вигода розрахована згідно депозитних договорів в яких відображена процентна ставка доходу. Наявність банківських договорів вказує на те що дохід міг-би бути отриманий, якби  право позивача на виконання рішення суду не було порушеним.

Розрахунок проведений з урахуванням податку на прибуток 18% та військового збору 1,5 %, з узагальненням до  - 20%.  

По банківському вкладу Приватбанку, депозит №SAMDN01000738162751. За період від 01.10.2013р. до 01.10.2014р. недоотримана сума 8.5 %   (25029.74гр х 8.5 % =2 127.52гр. – 20% податок на прибуток з депозиту =  1702.06 гривень) 

По банківському вкладу Приватбанку, депозит №SAMDNWFD 0070183900900. За період від 11.07.2014р до 11.07.2015р. недоотримана сума 22% річних  (25029.74гр х 22% = 5506.54гр. – 20% податок на прибуток з депозиту = 4405.23 )

По банківських вкладах Укрексімбанку. На підставі діючих  Договорів міг отримати 14% та 15% річних:

- Депозитний договір №77792-67209 (25 029.74 х 15%  / 365 х 209 днів – 20% податок на прибуток з депозиту = 1719.85 гривень).

- Депозитний договір №78492-67209 (25 029.71х15% / 365 х 210 днів - 20% податок на прибуток з депозиту = 1728.08 грн.)

- Депозитний договір №78455-67209 (25 029.71х 15% / 365 х 22 дня - 20% податок на прибуток з депозиту = 181.03 грн.)

- Депозитний договір №80896-67209 (25 029.71х14% / 365 х146 днів - 20% податок на прибуток з депозиту = 1121.33 гривень)

- Депозитний договір №80894-67209  (25 029.71 х 14% / 365 х135 днів - 20% податок на прибуток з депозиту = 1036.84 гривень)

- Депозитний договір №18771 (25 029.71 х 14% / 365 х 55 днів - 20% податок на прибуток з депозиту = 422.41 гривень)

- Депозитний договір №26985 (25 029.71 х14% /365 х 31 день - 20% податок на прибуток з депозиту = 238.09 гривень)

По банківському вкладу Приват банку № SAMDN01000738162751. За період від 07.02.2017р. по 06.04.2018р.(423 днів) недоотриманий дохід  7% річних. (25 02.74 х 7 % = 1752.08 /365х 423 дня – 20% податок на прибуток з депозиту =  1624.39 гривень).

По банківському договору Укргазбанку №007/04/18/0060 від 6 квітня 2018р., номеру депозитного вкладу 26303111158023.980 За період від 06.04.2018р. по 10.07.2018р:

- за квітень 2018р (24 дня) 12.50%річних (25029.74  х 12.50% = 3128.71 /365х 24 дня    – 20% податок на прибуток з депозиту =  205.72 гривень) 

- за травень 2018р (31 день) 13.00%  (25029.74  х 13.00% = 3253.86 /365х 31 дня – 20% податок на прибуток з депозиту =  213.95 гривень) 

- за червень 2018р (30 днів) 13.50% (25029.74  х 13.50%  = 3379.01 /365х 30 дня – 20% податок на прибуток з депозиту =  222.18 гривень) 

- за липень 2018р. (30 днів) 14.00%  (25029.74  х 13.50%  = 3504.16 /365х 30 дня – 20% податок на прибуток з депозиту =  230.41 гривень) 

По банківському договору Укргазбанку №022/10/18/0060 від 11 жовтня 2018р., номеру депозитного вкладу 26300113114433.980 За період від 11.10.2018р. по 19.02.2019р. я міг би отримати додатковий дохід 15.50% річних

15.50% річних з 11 жовтня  2018р. (137 днів) (25029.74 гр  х 15.50% = 3879.60 /365 х 137 днів – 20% податок на прибуток з депозиту =  1164.94 гривень)

Сукупна сума опущеної вигоди складає: 16 216.51 гривень.

(1702.06+4405.23+1719.85+1728.08+181.03+1121.33+1036.84+422.41+238.09 + 1624.39+205.72+213.95+222.18+230.41+1164.94  =16 216.51).

 

Підстави для задоволення позову:

1) Начальник відділу державної виконавчої служби Гоцій Б.І. отримуючи скаргу від 31.10.2012р, зобов’язаний був перевірити виконавче провадження щодо «бездіяльності виконавця», усунути порушенні права стягувача та  надати відповідь (постанову або інший документ про перевірку виконавчого провадження) - але відповідь не була надана у встановлений законом строк та по сьогоднішній день  що є порушенням ст. 4, 16, 18, 20 Про звернення громадян; ч. 1 ст. 18 Про виконавче провадження; ст. 40 Конституції України.

       2) Начальником і виконавцем проігноровано  виконавчі дії у порядку та спосіб, визначений Законом. Ненадання відповідей стягувачу та адвокату на поданні заяви від 06.12.2012р;11.02.2013р;05.03.2013р;08.02.2018р; 19.03.2018р;18.01.2019р; 14.02.2019р; 22.02.2019р; 03.10.2018р(запит адвоката); 18.10.2018р (запит адвоката); -  є протиправним тому-що повторно порушує ст..40 Конституції України, ЗУ Про звернення громадян. Натомість, ч2.ст.18 Про виконавче провадження, зобов’язує виконавця надавати можливість ознайомитись з виконавчим провадженням.

        3) Виконавцем не вчинено заходів примусового виконання рішення до боржника та осіб  які разом з боржником можуть мати спільне майно, а саме: дружини боржника (не перевірено реєстрацію шлюбу боржника, не встановлено особу дружини боржника та їхню сумісну власність,  не стягнуто майно спільної сумісної власності); нездійснено організацію розшуку боржника (розшук майна, місце отримання боржником доходів державний виконавець повинен здійснювати шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики щодо перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів що містять інформацію про майно чи доходи боржника). Крім того, виконавець повинен здійснювати вихід за місцезнаходженням боржника ( по місцю роботи та місцю проживання).

Звертаю увагу суду на те, що виконавець зобов’язаний був здійснити всі етапи виконавчих проваджень передбачені законом не пізніше 2013р. У випадку невиконання боржником вимог виконавця, згідно ст..75,76 ЗУ Про виконавче провадження  відповідач зобов’язаний був звернутися в поліцію та порушити кримінальне провадження, враховуючи  те що строк виконання судового рішення у 2012-2013рр. складав шість місяців -  однак примусові заходи до боржника   не застосовувались, чим і порушено  положення ст.18 ЗУ Про виконавче провадження.

           4) Працівником виконавчої служби не перевірено місце роботи боржника за заявою стягувача від 11.02.2013р. по адресі м. Київ вул.Грінченка 1, та не надано відповідь на заяву від 05.03.2013р. щодо результатів такої перевірки і можливості стягнення коштів із зарплати боржника.  Боржник отримував заробітну плату та мав можливість  сплачувати борг, натомість виконавець проігнорував заяву про перевірку місця роботи Лібеги Д.С. з метою подальшого  примусового стягнення боргу.

           5) За  обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим - виконавець мав звернутися до суду щодо зміни способу і порядку виконання рішення та,  на підставі ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження 2012р.» (згідно ст. 373 ЦПК України суд міг змінити спосіб виконання рішення суду) – однак виконавець ухилився від виконання судового рішення в повному обсязі, чим порушив  ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» і право стягувача на отримання коштів за рішенням суду в розумні строки.

6) У разі  наявності підстав, що перешкоджають стягнути кошти з боржника, виконавець мав  звернутися до суду для змінити сторони у виконавчому провадженні на підставі  ст. 121-4 ЗУ «Про виконавче провадження»  (згідно ст. 442 ЦПК України суд може змінити сторону у виконавчому провадженні).  Державний виконавець також зобов’язаний був роз’яснити  права стягувача  щодо можливості подання заяви до суду для змінити сторони у виконавчому провадженні - але ухилився від таких дій.  Водночас, ч. 5 ст.18 Про виконавче провадження зобов’язує виконавця роз’яснювати сторонам права та обов’язки у виконавчому провадженні.

7) Державним виконавцем не повідомлено про  причини не виконання рішення суду,  та не надано відгук Новоград-Волинському суду у Справі № 2-1024/11, провадження №4-с/0285/17/18 щодо виконання рішення. Працівник ВДВС повинен був надати відгук судді  та вказати причини невиконання судового рішення зважаючи на те, що згідно ст..129-1 Конституції України контроль за виконанням рішення здійснює  суд – однак, не надав і проігнорував вимогу суду. 

8) Виконавчий документ на вимогу стягувача і заявою  від 14.02.2019р; 22.02.2019р; 15.05.2019р. умисно не повертається Шевченкіським РВДВС м. Києва незважаючи на те що згідно ч.1 ст.37 Про виконавче провадження, виконавчий документ повинен повертатися за заявою стягувача. Відповіді на мої запити проігноровані що підтверджує злочинну бездіяльність виконавчої служби.

           9) Порушення  гарантій держави щодо виконання судового рішення. Згідно ст..3 Конституції України, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Натомість стягувач, не отримавши належного виконання рішення суду від державного органу, змушений власними силами захищати своє майно, звертаючись за допомогою до адвокатів та до суду.

          10) Тривале не виконання посадових обов’язків виконавцем  спричинило  збитки.

       

          Відповідачем не вчинено необхідних та передбачених законодавством України дій, спрямованих на виконання рішення суду протягом розумного строку. Натомість, виконавче провадження повинно здійснюється з дотриманням, зокрема такої засади як: розумності строків виконавчого провадження (ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження»).

05.10.16 року набув чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Так, на відміну від попередньої редакції вказаного Закону, яким передбачались строки здійснення виконавчого провадження, де державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, на теперішній час такі строки не передбачено.

Натомість, відповідно до засад виконавчого провадження, виконавче провадження здійснюється з дотриманням розумності строків виконавчого провадження.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом – встановлюються виконавцем. При цьому, як вже зазначалося вище, однією із засад виконавчого провадження є розумність строків.

            Отже, відповідач не вчиняв виконавчих дій неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі як це передбачено ч.1.ст.18 ЗУ Про виконавче провадження. Якщо ж відповідач вважає, що вчинив все, що вимагав від нього Закон і протягом розумного строку – хай доведе це в суді і спростує мої доводи. А тому тагяр доказування прошу суд покласти на відповідача.

При цьому ЗУ «Про виконавче провадження», іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами відповідачу надані достатні повноваження для вчасного і повного виконання рішення суду.

Однак, відповідач: 1) не виконав рішення суду; 2) не виконав вчасно рішення суду.

Як зазначалось вище, я звернувся до відповідача щоби отримати відповіді і відповідні докази на підтвердження які саме дії вчинялися відповідачем з метою виконати у належний спосіб рішення суду протягом достатнього часу з дати початку виконавчого провадження і до цього часу. Оскільки відповіді я не отримав, то бажаю в цій позовній заяві та усно в судовому засіданні поставити відповідачу декілька питань:

1) які конкретні дії (подати докази) вчинялися відповідачем, визначені ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження», спрямовані саме на вчасне і повне виконання рішення суду?

2) яка мета та результат вчинення таких дій, якщо вони вчинялися?

3) якщо дії, спрямовані саме на вчасне і повне виконання рішення суду не вчинялися відповідачем, то чому?

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», саме виконавче провадження являється завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Практика Європейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним. 

ст.3Конституції України встановлено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

За ст..56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні їх повноважень.

        За ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдану майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

        ч.1; ч.6; ч.7; ч.13. ст..8 ЗУ Про державну службу, встановлено обов’язки державного службовця.

        Згідно ч.1. ст..80 ЗУ Про державну службу, матеріальна і моральна шкода, заподіяна фізичним і юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави. Держава, в особі суб’єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі порядку, визначеним законом до державного службовця, який заподіяв шкоду. За ст..81 ЗУ Про державну службу, державний     службовець зобов’язаний відшкодувати державі шкоду, внаслідок неналежного виконання ним службових обов’язків.

       Бездіяльність Шевченківської державної виконавчої служби м. Києва підриває авторитет України, та гарантії держави щодо обов’язкового виконання судового рішення «в розумні строки».

 

Обґрунтування моральної шкоди:

Працівник виконавчої служби не виконував свої зобов’язання «протягом більше семи  років» що призвело до порушення психологічного стану, внаслідок чого настала необхідність у зверненні за психологічною допомогою та проведення експертизи моральної шкоди.

Підстави для задоволення моральної шкоди

 Висновок експертизи  № 07-05-19 від 21.05. 2019р. «Лабораторії психодіагностики та експертизи моральної шкоди» підтверджує завдану моральну шкоду, внаслідок невиконання рішень суду.  В дослідженні визнано, ЗАВДАНУ моральну шкоду внаслідок бездіяльності виконавчої служби м. Києва. На 8 (восьмій сторінці експертизи) вказується  характер протиправних дій що має ознаки кримінального правопорушення за ч.2. ст..382 КК України .  Експертом зазначено, що психіка піддослідної особи має особливості, які об’єктивно посилюють відчуття моральної шкоди за подібних умов у порівнянні з середньо унормованою особистістю. На сторінці 9 (дев’ять) над висновком експертизи зазначено, що комплексний аналіз виявлених акцентуацій та психічних особливостей піддослідної особи висвітлює недостатню адаптованість до дистресової ситуації, якою стала досліджувана затяжна психотравмуюча подія. Надалі -  Піддослідна особа виявилась емоційно неготовою до протидії довготривалій психотравмуючій події за віком, станом здоров’я та родом життєдіяльності, що призвело до переходу у стадію накопичування і виснаження, яка характеризується (за Г.Сельє) зниження захисних можливостей організму, що призводить до збільшення загрози захворювання, внаслідок зниження активності імунної системи.

       п.2 ВИСНОВКУ зазначається, що при подібних правопорушеннях суди «за надмірно тривале невиконання рішень суду» - допускали стягнення 13 мінімальних заробітних плат, Європейський суд з прав людини – до 3000 євро. Постановою від 15.02.2017р. в справі №903/486/16 Вищого ГСУ. Суд вказує, що «висновки суддів про протиправність бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні судових рішень мають преюдиційне значення при вирішенні спору у справі про відшкодування шкоди, завданої позивачу тривалим невиконанням рішення, винесеного на його користь».

       Як постраждала особа від протиправної бездіяльності, вважаю що сума компенсації повинна бути в межах розумності і справедливості, з урахуванням завданої шкоди, спричинених незручностей, довготривалого морального виснаження в тому числі  практики Європейського суду з прав людини.

       Вважаю доцільним стягнення моральної шкоди з Шевченкіської ВРДВС м.Києва  в сумі 65 000гр. Звертаю увагу суду, що вказана сума є справедливою зважаючи на те, що рішенням ЕСПЛ в справі «Харук та інші проти України»  (в заяві№703/05 та 115 інших заяв) Суд вважає розумним та справедливим призначити 3000 євро кожному заявнику у заявах, що стосуються невиконання  рішень тривалістю більше 3 років. Прошу суд врахувати, що  невиконання судового рішення Шевченкіським ВДВС м.Києва - складає  більше 6 років. Сума 65 000 гр. є меншою ніж 3000 євро ( 3000х27.79 = 83.370гр.) в той час як строк невиконання рішення у Справі № 2-1024/11 перевищує в два рази -  ніж той, що зазначений ЕСПЛ до виплати  (3000 євро ).

 

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи – 10 000 грн.

 

      Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, про що свідчить підпис під цією заявою.

Підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір»  - судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися – НЕ ЗДІЙСНЮВАЛОСЯ.

На підставі вищевикладеного, керуючись до ст..3, ч.1 ст.40, ч.9.ст.129, 129-1 Конституції України; ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»; ст.20 та ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; ч.1 ст.5, ст.7, Закону України «Про надання інформації»;ч.1,ч.6,ч.7,ч.13ст.8 та ч.1.ст.80 Закону України «Про державну службу»; керуючись ст.4, ст.23, ст.137, ст.274-279 Цивільного процесуального кодексу України, ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод- 1950р., ЦПК України

 

Прошу суд:

- Розглянути  позовну заяву і прийняти до провадження.

- Врахувати  порушенні права відповідачем що спричинило  матеріальні збитки і моральну шкоду (бездіяльність визнана судом).

- Захистити мої права передбачені ст. 22, 41,55,64,68, ч.9 ст.129,129-1 Конституції України;

- Обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності обов’язково покласти на відповідача.

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Києва 25 569,74 грн. за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "14" грудня 2011 р.;

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Київ 65 903.30 грн. інфляційних втрат.

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Києва 5521.60 грн. 3% річних.

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Києва 16 216.51грн. упущеної вигоди.

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Києва 65 000 грн. моральної шкоди.

- Стягнути з Шевченківського РВДВС м. Києва 4173 грн. за проведення  експертизи моральної шкоди.

- Судові витрати  пов’язані з розглядом даної справи а також витрати на юридичну допомогу стягнути з відповідача: 7000грн. за угодою від 11.06.2018р. Кайдановича;  10800грн. за Дорученням і представництвом  Кізіма І.В..

 

 

Додатки:

копія Угода адвоката Кайдановича Е.Й 11.06.2018р. та Ордеру;

копія Доручення про надання юридичної допомоги  та представництво Кізімою І.В.

копія Виконавчого листа 2-1024/11;

копії Скарг, заяв;

копії Запитів цінними листами про виконання рішення суду;

копії Запитів цінними листами про повернення виконавчого документу;

копія Відповіді з Новоград-Волинського ВДВС;

копія Довідка Державної служби статистики України про інфляцію;

копії Банківських договорів, довідок для підтвердження опущеної вигоди;

копія Експертизи моральної шкоди та квитанція про сплату експертизи;

Оригінал Квитанції про сплату судового збору;

-   копія Рішення суду про визнання бездіяльності Шевченківського ДВС (ухвала Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2018 року у Справі № 2-1024/11, провадження № 4-с/0285/17/18);

- копія Рішення суду про виправлення «описки» щодо рішення про       бездіяльність Шевченківського ДВС;

Позовна заява з додатками для іншої Сторони.

 

10.04.2020р.                                                                            представник Кізіма І.В.

 

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×