Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 25 Ноябрь 2012 15:55

Про зобов'язання укласти договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території

Оцените материал
(19 голосов)
Комунальне підприємство «Індустріальне»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі Позивач), що є правонаступником комунального підприємства  «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві Ради,  звернулось до суду з вищезазначеним позовом,  обґрунтовуючи тим, що згідно  Рішення Солом'янської районної у м. Києві Ради, ХІІ сесії 1-го скликання від 19 грудня 2007 року за № 218 було створене Комунальне підприємство «Індустріальне», що діє на підставі Статуту.
26 жовтня 2012  року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді       Бурлака О.В.,  

за участю секретарів    Продан М.В., Сіроштан О.В.,  

розглянувши  в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території,-  

ВСТАНОВИВ:

 Юридичні консультації в необмеженій кількості http://ut.kiev.ua/forum/index.html
Заходь, реєструйся, запитуй і отримуй відповіді
БЕЗКОШТОВНО


Комунальне підприємство «Індустріальне»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі Позивач), що є правонаступником комунального підприємства  «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві Ради,  звернулось до суду з вищезазначеним позовом,  обґрунтовуючи тим, що згідно  Рішення Солом'янської районної у м. Києві Ради, ХІІ сесії 1-го скликання від 19 грудня 2007 року за № 218 було створене Комунальне підприємство «Індустріальне», що діє на підставі Статуту. 31 березня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»та Комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві Ради укладено

Договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій. Відповідно до умов даного Договору Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»передає Комунальному підприємству «Індустріальне» Солом'янської районної у м. Києві Ради функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт), надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів). Будинок, який знаходиться за адресою -АДРЕСА_3 віднесено до переліку будинків щодо яких згідно вищезазначеного договору  Позивач надає комунальні послуги.

27 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-3»(попередній власник нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 144,5мІ) повідомило Комунальне підприємство «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві Ради про зміну власника вищезазначеного нежитлового приміщення.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 18 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-3»передає нежиле приміщення                  НОМЕР_1 (в літ. А) загальною площею 144,5 (сто сорок чотири цілих п'ять десятих) мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у власність ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1. Пунктом 1.4. вищезазначеного договору купівлі -продажу передбачено, що вказане нежитлове приміщення знаходиться у стані, який є повністю придатним для використання його за цільовим призначенням. Заборгованість за комунальні платежі відсутня.  

03 вересня 2010 року новому власнику нежитлового приміщення ОСОБА_2 було направлено лист № 907, в якому зазначалось, що власнику нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, НОМЕР_1 (в літ. А) необхідно з'явитися до керівництва КП «Індустріальне»(вул. Виборзька, 42) та терміново укласти договір на комунальні послуги. Зі сторони ОСОБА_2 не було виконано умов, які були зазначені в листі № 907 від 03.09.2010 року та, відповідно, не було укладено договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, але комунальні послуги власниця нежитлового приміщення НОМЕР_1 ( в літ А) по АДРЕСА_3 фактично отримувала.

Комунальному підприємству «Індустріальне»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, після надання ОСОБА_1 24.05.2011 року не посвідчених копій витягу про державну реєстрацію прав та договору дарування нежитлового приміщення стало відомо, що у відповідності до договору дарування нежитлового приміщення від 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 ( в літ. А), загальною площею 144,5 (сто сорок чотири цілих п'ять десятих) мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Тобто фактично право власності на вищезазначене нежитлове приміщення перейшло до Відповідача 15 жовтня 2010 року.

З метою несплати за фактично спожиті комунальні послуги Відповідач систематично ухиляється від укладання договору про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Станом на теперішній час Відповідач продовжує отримувати комунальні послуги, але не сплачує за їх отримання та ухиляється від укладання договору про надання вищезазначених послуг.

Відмова або зволікання з укладенням договору та несплата за надані послуги є відвертим порушення чинного законодавства та прав Позивача.

Підтвердженням, що Відповідач весь час користується комунальними послугами, з теплопостачання, є табуляграми (розрахункові картки та розшифровки рахунків) постачальника ПАТ «Київенерго». Також в підтвердження того, що Відповідач отримує послуги з водопостачання є лист Головного державного санітарного лікаря Солом'янського району міста Києва з приводу перевірки дотримання вимог санітарного законодавства в магазині з кафетерієм, які розміщені по АДРЕСА_3. Так під час перевірки було встановлено, що за вищевказаною адресою розміщено магазин продуктів та кафетерій ТОВ «Сана -  ЛТД»згідно договору оренди нежитлового приміщення від 03.02.2011 р., орендодавець ОСОБА_1, на момент перевірки встановлено, що магазин з кафетерієм забезпечені холодною та гарячою водою, підключені до міських мереж каналізації.

Нарахування за експлуатаційні витрати здійснюється на підставі Наказу № 23 Комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради  «Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень» від 01 лютого 2010 року  та Наказу № 25/1 Комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради «Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень»від 02 лютого 2011 року, який діє по теперішній час.         
   

Вказує, що невиконання вимог нормативно-правових актів, яке полягає в уникненні від укладання договорів, є прямим порушенням прав Позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг. Таким чином, необхідність укладання договору про надання комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін, а тому позов підлягає задоволенню.

Представники Позивача в судовому засіданні вказані позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

    Відповідач - ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, свої заперечення обґрунтував тим, що він не отримує жодних послуг від Позивача. Надав свої заперечення в письмовій формі. (а.с. 90-104)

          Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши кожний доказ окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно  Рішення Солом'янської районної у м. Києві Ради, ХІІ сесії 1-го скликання від 19 грудня 2007 року за № 218 було створене Комунальне підприємство «Індустріальне», що діє на підставі Статуту. (а.с. 8-9, 18-31)

31 березня 2008 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»та Комунальним підприємством «Індустріальне»укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій. (а.с. 10-16) Відповідно до умов даного договору Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»передає Комунальному підприємству «Індустріальне» функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт), надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів).

Будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 віднесено до переліку будинків, щодо яких згідно вищезазначеного договору  Позивач надає комунальні послуги.

У відповідності до договору дарування нежитлового приміщення від 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 ( в літ. А), загальною площею 144,5 (сто сорок чотири цілих п'ять десятих) мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. (а.с. 68-70)

В судовому засіданні було встановлено, що між Позивачем та ПАТ «Київенерго»укладено договір № 910011 на постачання теплової енергії у гарячій воді, який діє і по теперішній час. Постачання теплової енергії за вищезазначеним договором проводиться і на житловий будинок на АДРЕСА_3.

Також в судовому засіданні було встановлено, що Відповідач здає дане нежитлове приміщення в оренду ТОВ «Сана ЛТД» згідно договору оренди нежитлового приміщення від 03.02.2011 року, останній дане нежитлове приміщення використовує під продуктовий  магазин з кафетерієм, які забезпечені холодною і гарячою водою  та підключені до міських мереж каналізації. Підтвердженням послуги з теплопостачання, є табуляграми (розрахункові картки та розшифровки рахунків) постачальника ПАТ «Київенерго».(а.с. 42-56)

Згідно зі ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  В судовому засіданні Відповідачем не було надано суду підтверджуючих доказів того, що він відмовився від отримання комунальних послуг, подавши відповідну заяву до Позивача про відключення від даних послуг або копії Договорів про перебування з іншими суб'єктами господарювання в договірних відносинах щодо надання житлово -комунальних послуг.

Так як Відповідач таких дій не вчиняв, а  продовжував отримувати та споживати житлово -комунальні послуги, такі дії відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного Кодексу України, продовжують цивільні права та обов'язки сторін.

Суд критично відноситься до посилань Відповідача на листи та відповіді на них, копії рахунків, скарг, так як вони носять інформаційний характер, містять розбіжності та не встановлюють обставин, які можуть мати доказове значення для справи в розумінні ст. 58 ЦПК України.

При вирішенні зазначеного питання слід зважати, що  Відповідач з моменту отримання права власності на нежитлове приміщення отримує від  Позивача житлово-комунальні послуги  тобто Сторони знаходяться у фактичних договірних відносинах.    Отже, обидві сторони у цих відносинах мають певні права та обов'язки, а саме,  Позивач зобов'язаний надавати споживачеві  житлово-комунальні послуги, а  Відповідач зобов'язаний сплачувати за отримані послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV.

 

 

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

термін «житлово-комунальні послуги»  визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

У вищезазначеній статті також передбачено визначення терміну «комунальні послуги»- результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною чи гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 та підпунктом 3 п. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV   споживач зобов'язаний укласти Договір на виконавців житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового Договору.

Згідно ч. 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками даних відносин є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»Відповідач отримує житлово-комунальні послуги, тобто є споживачем житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.  

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені  положення  узгоджуються  з  нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 -IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. 
     

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 -IV від 24 червня 2004 року   передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(далі -постанова № 529).

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 -21 Закону      № 1875 -IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Разом з позовною заявою до суду Позивачем був наданий Договір №393 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 15.10.2010 року, підготовлений КП «Індустріальне». (а.с. 6-7)

Дослідивши запропонований виконавцем послуг вищевказаний договір, суд приходить до висновку, що він відповідає типовому договору, а тому відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить  вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 -IV від 24 червня 2004 року.

Разом з тим, за положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків суд приходить до висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п.  1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Враховуючи формулювання позовних вимог із зазначенням дати укладення договору в минулому часі, що фактично є проханням визнати його укладеним, враховуючи вищезазначені положення закону, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання договору укладеним, що також відповідає принципу публічності цивільного процесуального права.

На підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV, Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», ст. ст. 3, 6, 11, 16, 203, 208, 215, 626-628, 630, 638,  642, 643 ЦК України,   керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11,15, 27,31, 57-60, 208, 209, 212 -215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

 

 

ВИРІШИВ:

            

Позовом Комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Визнати договір №393 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території між Комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони укладеним з 15 жовтня 2010 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Суддя

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×