Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Среда, 28 Ноябрь 2012 11:11

Скарга Генеральному прокурору України

Оцените материал
(2 голосов)

Вже декілька разів я ходжу по колу «Броварська міжрайонна прокуратура - прокуратура Київської області - Генеральна прокуратура» зі скаргами на неправомірні дії Левченка Петра Євгеновича (протиправне виключення з товариства та розтрата 200 000 грн., які були внеском до статутного фонду товариства) та його спільників.

Вже декілька разів я ходжу по колу «Броварська міжрайонна прокуратура - прокуратура Київської області - Генеральна прокуратура» зі скаргами на неправомірні дії Левченка Петра Євгеновича (протиправне виключення з товариства та розтрата 200 000 грн., які були внеском до статутного фонду товариства) та його спільників.

                                                                                     Любые совпадения с реальными людьми - случайны

При цьому щоразу Генеральна прокуратура за підписами підлеглих Вам начальників та заступників управлінь доручає перегляд моїх скарг обласному прокурору, який в свою чергу доручає такий перегляд місцевому прокурору, а місцевий прокурор належним чином не реагує на такі скарги (оскільки вирішує скаргу щодо себе самого), що змушує мене знову проходити прокурорську вертикаль.

Чергове оскаржуване мною рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, підписане особисто прокурором Прокуратури Київської області. Про це рішення повідомлено листом від 15.11.2012 року за № 06/1-2115-10, а оскільки воно підписане особисто прокурором Київської області М.Витязем то моє наполягання на проведення досудового розслідування Генеральною прокуратурою має правові підстави.

Вказане відповідь отримана мною в п’ятницю, 23.11.2012 року, а тому строк на її оскарження прошу відраховувати саме з цієї дати.

Це попри те, що я власними силами окреслив не лише ланцюжок злочинних дій підозрюваних, а й визначив мету, мотиви та вину цих осіб.

Інформація, яку я надавав прокуратурі.

5 попередніх учасників ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» вийшли, в установленому порядку, з товариства.

23.04.2002 року відбуваються перші збори учасників товариства, на яких розподіляється заявлений статутний фонд, затверджений попередніми 5 учасниками товариства між трьома учасниками товариства у новому складі – 46250 грн.

З нових учасників (Левченко П.Є., Левченко Е.П., та Єсипенко В.В.) розподілили заявлений статутний фонд у розмірі 46250 грн., між собою. У процентному співвідношенні: 49 % - Єсипенко В.В., Левченко П.Є. – 31%, Левченко Е.П. – 20%. В  грошовому еквіваленті Єсипенку В.В., відійшло 22662, 5 грн.

До 01.01.2003 року заявлений статутний фонд був наповнений і на зборах учасників товариства від 22.01.2003 року (протокол № 10) статутний фонд був заявлений у сумі 150000 грн., з яких заявлена частка учасника Єсипенка В.В., становила – 73500 грн.

Станом на 01.09.2004 року Єсипенко В.В., наповнив до статутного фонду 77385 грн., що перевищувало необхідний внесок на 3885 грн.

Протягом 2005-2007 років учасником Єсипенко В.В., внесено до статутного фонду приблизно 100000 грн.

Згідно проведення перевірки за заявою про злочин (постанова від 27.08.2011 року) виявлено, що додатковий внесок за цей період у розмірі 77713 грн., був оподаткований директором товариства Левченко П.Є., за ставкою 11%, і в такий спосіб змінено цільове призначення зазначеної суми.

Тут, принагідно, слід зауважити, що протиправними діями є не зняття коштів з рахунку, а зміна їх цільового призначення, тобто по даним бухгалтерської звітності вказана сума перестала рахуватися внеском до статутного фонду учасника Єсипенка В.В., а стала обраховуватися в якості суми коштів, що нібито отримана від господарської діяльності товариства. Протиправність вказаної оборудки доводиться тим, що вчинено це було директором одноосібно, без рішення загальних зборів учасників товариства, що є порушенням як вимог статуту товариства, так і закону. Тобто, шляхом маніпуляції даними у бухгалтерській звітності директор товариства зменшив грошову частку учасника товариства Єсипенка В.В., до статутного фонду.

Конкретний механізм оборудки (руху коштів) можливо встановити отримавши відповідну інформацію з банку.

У квітні 2008 року відбулося оподаткування суми коштів статутного фонду у 200000 грн. (100000 грн., з яких внесок Єсипенка В.В.), яка наповнювалася з вересня 2004 року по 17.01.2008 року.

Протягом 2004-2007 років учасник Єсипенко В.В., неодноразово звертався до директора товариства та учасників товариства з проханнями скликати та провести збори учасників товариства та легалізувати фактичне збільшення статутного фонду. Зокрема, письмовою заявою про необхідність проведення зборів учасників від 08.02.2008 року  учасник Єсипенко пропонував у повістці дня зборів розглянути питання про збільшення статутного фонду, так як усвідомлював, що ці кошти мають бути оформленні належним чином у статутному фонді і знайти відповідне відображення в бухгалтерській звітності.

Відповіддю на це директора товариства Левченка було повідомлення від 01.03.2008 року про скликання зборів учасників товариства з єдиною повісткою дня – виключення учасника Єсипенка В.В., зазначені збори не відбулися з невідомих причин, оскільки Єсипенко В.В., не прийняв у них участь через те, що директор товариства відмовився надати йому необхідну інформацію для участі у зборах, так як це передбачено законодавством України.

27.02.2009 року учасник Єсипенко В.В., звернувся до директора Левченка П.Є., з проханням скликати позачергові збори учасників, яке було проігноровано.

13.03.2009 року учасник Єсипенко В.В., отримав повідомлення про чергові збори учасників на 29.04.2009 року до повістки дня яких було включене питання «про виключення/включення учасників».

29.04.2009 року учасник Єсипенко В.В., на зборах присутнім не був, що не перешкодило Левченку П.Є., з Левченком Є.П., виключити його з учасників товариства, попри відсутність кворуму.

На кошти, які вносилися учасником Єсипенко В.В., до статутного фонду і були протиправно виведені із статутного фонду, були закуплені будівельні матеріали для проведення добудови, придбаного товариством в порядку приватизації, об’єкту незавершеного будівництва. Тобто, сума коштів статутного фонду перейшла з грошової форми у натуральну.

Доказуванню підлягає окрім вини, мета та мотив.

Мета: зробити так щоби частина матеріалів для будівництва, закуплених на кошти із внеску до статутного фонду учасника Єсипенка В.В., не вважалася по даним бухгалтерської звітності придбаною за кошти його внеску до статутного фонду, а вважалася би придбаною за кошти, що отримані від господарської діяльності товариства і, таким чином, при наступному, спланованому заздалегідь, виключенні Єсипенка В.В., з числа учасників товариства, не повертати йому майновий внесок до статутного фонду товариства у повному розмірі. А частину матеріалів, закуплену на кошти учасника Єсипенка, привласнити товариству. Тобто, не повернути зазначені кошти учаснику після його виключення як того вимагає закон.

Мотив: після протиправного виключення учасника Єсипенка В.В., до учасників товариства було прийнято Левченка Павла Петровича, з введенням якого до складу учасників товариство фактично стало належати лише сім’ї Левченків, що повною мірою викриває мотив та свідчить про завершеність вчиненого злочину.

Вина: вказані протиправні дії вчинялися з прямим умислом, тобто співучасники усвідомлювали їх протиправність та бажали настання їх протиправного результату.

Докази, окрім іншого, встановлені рішенням господарського суду Київської області (справа № К21/134-10/22), постановою Київського апеляційного господарського суду (справа 4/595).

18.07.2012 року з цього приводу я звернувся зі скаргою до Броварського міжрайонного прокурора М.Гарника. У відповіді від 02.08.2012 року за № 1872вих пан прокурор запевнив мене «з огляду на викладене, ваші доводи викладені у заяві (хоча це була скарга – моя примітка) від 18.07.2012 року будуть враховані під час проведення додаткової перевірки, про результати якої ви будете повідомлені додатково».

14.08.2012 року я знову побував на прийомі у міжрайонного прокурора з особистим проханням. Пан прокурор розгляд мого прохання особисто доручив О.Іваненко. Особливу увагу (поміж інших важливих питань) просив звернути на протокол № 17 від 29.04.2009 року.

Як підлеглі М.Гарника займаються виконанням його доручень я виклав у скарзі від 12.09.2012 року на особистому прийомі в прокурора Київської області, де разом з ним вів прийом М.Стоянов, його заступник.

Забравши скаргу, пан Стоянов вже вкотре (16.12.11 року № 06/1-2115-10) пообіцяв розібратися і дати належну юридичну кваліфікацію всім фактам, які описані в названих заявах і скаргах. Принагідно зверну вашу увагу на відповідь від 16.12.2011 року: «…направлено вимогу до оператора мобільного зв’язку МТС щодо надання інформації про ГЕОГРАФІЧНЕ місцезнаходження абонентів станом на 29.04.2009 року.» Звертаю особливу увагу – ГЕОГРАФІЧНЕ.

 29.09.2012 року я отримав повідомлення від 26.09.2012 року за № 06/1-2115-10 за підписом заступника прокурора О.Сидорчука. Такої неповаги до особистості як моєї, так і своєї важко уявити, адже скаргу приймав один, перевірку проводив другий, а відповідь надіслав третій працівник (хоча раніше й таке траплялося). І все це вчинено на тлі постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2012 року винесену старшим слідчим прокуратури О.П. Іваненко, який провів перевірку аж за чотири дні і при цьому не відреагував належним чином не на мої неодноразові доводи, вказівки прокурора М.Гарника і, головне, численні рішення судів, серед яких суддею Броварського міськрайонного суду у постанові від 18.05.2012 року Кічинською О.Ф., встановлено факт протиправності проведення перевірок щодо заяв про злочини Броварською міськрайонною прокуратурою.

Та не мені давати оцінку роботі працівників та прокурорів. Хочу лише повернутися до запиту МТС. Я просив встановити ГЕОГРАФІЧНЕ місцезнаходження, а не зміст телефонних розмов. Аргументація з оскаржуваної постанови неможливості виконати зазначене явно свідчить про корупційні відносини між Левченком П.Є., та певними працівниками прокуратури, оскільки, без «мзди» навряд чи так будуть підставляти свої посади і погони рядові працівники і їх керівництво.

Щоби переконатися в слушності зазначеного варто лише підняти матеріали перевірки та реагувань на скарги Генеральної прокуратури України та на запити народних депутатів, які по сьогоднішній день не виконані. Проте, кожного разу прокурором області стверджується, що все під контролем. Цікаво лише під чиїм контролем та контролем чого.

Таким чином, приходжу до висновку, що діяння прокуратури як місцевої, так і області суперечать офіційній позиції гаранта Конституції – Президента України Януковича В.Ф.

Це було б комічно, якби не було так трагічно. І свідчить це перш за все про нездатність Генеральної прокуратури України організувати та контролювати належним чином роботу підлеглих прокурорів.

Дуже саркастичним, несмішливим і образливим при цьому є запевнення у листах з Генеральної прокуратури про те, що хід перевірок Генеральною прокуратурою України взято на контроль.

Перелік відповідей ГПУ із запевненнями щодо взяття на контроль:

1)      Від 31 березня 2010 року за № 04/2/3-3653-09;

2)      Від 16.07.2010 року за № 04/2/3-3653-09;

3)      Від 23.12.2010 року за № 04/2/1/2-2-3653-09;

4)      Від 20.07.2011 року за № 06/1/3-3653-05;

5)      Від 08.09.2011 року за № 04/2/1/2-3653-11;

В цій скарзі я зупинюся на двох останніх відповідях-реагуваннях очолюваною Вами прокуратурою, щоби моя скарга не перетворилася на роман Толстого «Війна і мир», якою по суті вона і є.

Органи прокуратури (всі три щаблі вертикалі з Генпрокуратурою включно) вкрай неналежним чином відносяться до виконання власних обов’язків з розкриття злочинів, перевірки обставин справи за моїми заявами.

Обманом, у своїх відповідях, Генеральна прокуратура запевняє мене про те, що в неї все під контролем. Так, у відповіді від 31 березня 2010 року вказано: «за ходом перевірки Генеральною прокуратурою України встановлено контроль». Де цей контроль і в чому він полягає невідомо? Адже, зрушень по суті справи немає. Левченко П.Є., як основний злочинець залишається непокараним.

І от відносно свіжа відповідь від 20.07.2011 року за № 06/1/3-3653-05, яка знову запевняє про те, що у Генеральної прокуратури все під контролем. Тобто, якщо дослівно: «Хід додаткової перевірки Генеральною прокуратурою України взято на контроль». Проте станом на дату подачі цієї скарги жодного зрушення по справі немає.

У своїх неодноразових скаргах до Генеральної прокуратури я просив доручити слідчим Генеральної прокуратури України особисто провести перевірку за заявою про злочин (щодо протиправного заволодіння коштами товариства у розмірі 200 000 грн., Левченком П.Є.) та ухвалою господарського суду Київської області (щодо присутності на загальних зборах учасників товариства Єсипенка В.В., та підробки протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» № 17, яким Єсипенка В.В., виключено з товариства), для чого витребувати справи у нижчестоящих прокурорів.

За моїми зверненнями неодноразово, з вказаних підстав, звертався також народний депутат України Ю.Кармізін, а також зверталися народні депутати Верховної Ради України Томенко М.В., та Ківалов С.В.

На власну скаргу та звернення народних депутатів Верховної Ради України Томенка М.В., та Ківалова С.В., я отримав відповіді від 11.06.2010 року за № 04\2\3-3653-09 та за № 04/2/3-3653-09 від 16.07.2010 року.

На останнє депутатське звернення народного депутата Ю.Кармазіна від 31.08.2011 року за № 1248 немає жодного реагування.

Так, звертаючись в моїх інтересах до Вас, він в черговий раз, зокрема, просив Генерального прокурора України здійснити силами центрального апарату Генеральної прокуратури України об’єктивну перевірку наявності ознак злочинів, передбачених ст.ст. 191, 358, 366 КК України, в діях Левченка П.Є., та Левченка Є.П., та за результатами перевірки прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України та здійснити силами центрального апарату перевірку фактів грубого порушення вимог кримінально-процесуального права та службової недбалості посадових осіб Броварського Мв ГУ МВС України в Київській області та Броварської міжрайонної прокуратури та за результатами перевірки прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Також, до цього часу не звернено уваги на факти по справі, на які я неодноразово просив звернути увагу.

Ними беззаперечно підтверджується умисел спільників у фальсифікації протоколу (службовому підроблені) та зловживанні службовими повноваженнями.

Факт 1: Наявність у матеріалах перевірки та моїх заявах згадки про витяг протоколу № 17 та його правову природу. Гр. Левченко П.Є., зазначає, що подавав державному реєстратору витяг від 25.05.2009 року з протоколу № 17 від 29.04.2009 року, поряд з іншими документами, а державний реєстратор Нечипорук Г.Є., в переліку документів, які ним отримувалися про витяг спочатку не згадує, а потім вказує на його наявність, тобто покази їх в різний час різняться, що підтверджує лише одне – вони не відповідають істині.

Також, доказом того, що витяг з протоколу оформлявся раніше за часом, аніж сам протокол свідчать орфографічні помилки в протоколі (відмінність тексту у протоколі та витягу з нього).

Факт 2: 17.09.2009 року, згідно виписки з реєстру Левченко П.П., відсутній в якості учасника ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс», хоча згідно матеріалів наданих до господарського суду, зокрема, протоколів загальних зборів товариства Левченко П.П., був членом товариства вже з серпня місяця. Тобто, державна реєстрація Левченка П.П., як учасника проводилася заднім числом, оскільки співучасники зрозуміли, що суд може визнати недійсним моє виключення за відсутності підстав.

Факт 3: У повідомлені про скликання зборів учасників питанням № 6 було зазначено: «розгляд питання про включення та виключення учасників товариства». Натомість розглядалося питання лише щодо виключення, і лише щодо одного учасника – Єсипенка В.В., проте за зміну повістки дня, як це передбачено ЗУ «Про господарські товариства» не те що немає необхідних голосів, голосування взагалі не проводиться. Висновок: з великим поспіхом виготовлявся (фальсифікувався) протокол № 17, після того як було виявлено, що в матеріалах реєстраційної справи наявний лише витяг з протоколу, а не сам протокол, якого на той час не існувало.

В матеріалах перевірки, яку працівники Броварської міжрайонної прокуратури проводили неодноразово, проте неналежним чином, відсутні дані щодо реєстрації учасників прибулих для участі у зборах, в той час коли це прямо передбачено порядком денним у повідомленні про проведенні зборів, а також вимогою господарського суду в одній зі своїх ухвал. Учасники товариства зазвичай реєструвалися перед зборами у журналі і факт участі скріплювали власними підписами, проте 29.04.2009 цього зроблено не було. Перевірку наявності даного журналу або його відсутність проведено не було.

Окрім вказаних фактів є ще вторинні моменти, які в своїй сукупності свідчать про вчинення посадовими особами Левченком П.Є., та Левченком Є.П., злочину та включені до неодноразових скарг до суду, що містяться в матеріалах перевірки.

Також, доводжу до Вашого відому, що в разі чергового направлення цієї скарги для вирішення до підлеглих прокурорів, діяння яких оскаржуються вимушений буду звернутися зі скаргою до суду.

Враховуючи вказане вище та керуючись ЗУ «Про прокуратуру»

 

ПРОШУ:

 

-          не пересилати цю скаргу прокурору Київської області для розгляду, так як саме його діяння оскаржуються.

-          здійснити силами центрального апарату Генеральної прокуратури України повну, всебічну та об’єктивну перевірку за моїми неодноразовими скаргами та неодноразовими депутатськими зверненням депутата Верховної Ради України Ю.Кармазіна.

 

З повагою,

    27.11.2012 року         


Уже несколько раз я хожу по кругу «Броварская межрайонная прокуратура - прокуратура Киевской области - Генеральная прокуратура» с жалобами на неправомерные действия Левченко Петра Евгеньевича (противоправное исключения из общества и растрата 200 000 грн., Которые были вкладом в уставный фонд общества) и его сообщников .
При этом каждый раз Генеральная прокуратура за подписями подчиненных Вам начальников и заместителей управлений поручает просмотр моих жалоб областному прокурору, который в свою очередь поручает такой пересмотр местном прокурору, а местный прокурор должным образом не реагирует на такие жалобы (поскольку решает жалобу себя самого), что заставляет меня снова проходить прокурорскую вертикаль.
Очередное обжалуемое мною решения об отказе в возбуждении уголовного дела, подписанное лично прокурором прокуратуры Киевской области. Об этом решении сообщено письмом от 15.11.2012 года № 06/1-2115-10, а поскольку оно подписано лично прокурором Киевской области М.Витязем то мое настаивание на проведение досудебного расследования Генеральной прокуратурой имеет правовые основания.
Указанное ответ получен мной в пятницу, 23.11.2012 года, поэтому срок на его обжалование прошу отчислять именно с этой даты.
Это несмотря на то, что я собственными силами очертил не только цепочку преступных действий подозреваемых, но и определил цель, мотивы и вину этих лиц.
Информация, которую я оказывал прокуратуре.
5 предыдущих участников ООО «Вымпел« Спец-Сервис »вышли в установленном порядке, из общества.
23.04.2002 года проходят первые собрание участников общества, на которых распределяется заявленный уставный фонд, утвержденный предварительным 5 участников общества между тремя участниками общества в новом составе - 46250 грн.
Из новых участников (Левченко П.Е., Левченко Е.П., и Есипенко В.В.) распределили заявленный уставный фонд в размере 46250 грн., Между собой. В процентном соотношении: 49% - Есипенко В.В., Левченко П.Е. - 31%, Левченко Е.П. - 20%. В денежном эквиваленте Есипенко В.В., отошло 22662, 5 грн.
До 01.01.2003 года заявленный уставный фонд был наполнен и на собрании участников общества от 22.01.2003 года (протокол № 10) уставный фонд был заявлен в сумме 150000 грн., Из которых заявлена доля участника Есипенко В.В., составила - 73500 грн .
По состоянию на 01.09.2004 года Есипенко В.В., наполнил в уставный фонд 77385 грн., Что превышало необходимый вклад на 3885 грн.
В 2005-2007 годах участником Есипенко В.В., внесено в уставный фонд примерно 100000 грн.
Согласно проведения проверки по заявлению о преступлении (постановление от 27.08.2011 года) выявлено, что дополнительный взнос за этот период в размере 77713 грн., Был обложен налогом директором общества Левченко П.Е., по ставке 11%, и таким образом изменено целевое назначения указанной суммы.
Здесь, попутно, следует заметить, что противоправными действиями является не снятие средств со счета, а изменение их целевого назначения, то есть по данным бухгалтерской отчетности указанная сумма перестала считаться взносом в уставный фонд участника Есипенко В.В., а стала исчисляться в качестве суммы средств , якобы полученная от хозяйственной деятельности общества. Противоправность указанной сделки доказывается тем, что совершено это было директором единолично, без решения общего собрания участников общества, является нарушением как требований устава общества, так и закона. То есть, путем манипуляции данными в бухгалтерской отчетности директор общества уменьшил денежную долю участника общества Есипенко В.В., в уставный фонд.
Конкретный механизм сделки (движения средств) возможно установить получив соответствующую информацию из банка.
В апреле 2008 года состоялось налогообложения суммы средств уставного фонда в 200000 грн. (100000 грн., Из которых вклад Есипенко В.В.), которая наполнялась с сентября 2004 года по 17.01.2008 года.
В течение 2004-2007 годов участник Есипенко В.В., неоднократно обращался к директору общества и участников общества с просьбами созвать и провести собрание участников общества и легализовать фактическое увеличение уставного фонда. В частности, письменным заявлением о необходимости проведения собрания участников от 08.02.2008 года участник Есипенко предлагал в повестке дня собрания рассмотреть вопрос об увеличении уставного фонда, так как осознавал, что эти средства должны быть оформлены надлежащим образом в уставном фонде и найти соответствующее отражение в бухгалтерской отчетности .
Ответом на это директора общества Левченко было сообщение от 01.03.2008 года о созыве собрания участников общества с единой повесткой дня - исключение участника Есипенко В.В., указанное собрание не состоялось по неизвестным причинам, поскольку Есипенко В.В., не принял в них участие из-за того, что директор общества отказался предоставить ему необходимую информацию для участия в собрании, так как это предусмотрено законодательством Украины.
27.02.2009 года участник Есипенко В.В., обратился к директору Левченко П.Е., с просьбой созвать внеочередное собрание участников, которое было проигнорировано.
13.03.2009 года участник Есипенко В.В., получил сообщение о очередное собрание участников на 29.04.2009 года в повестку дня которых был включен вопрос «о выключения / включения участников».
29.04.2009 года участник Есипенко В.В., на собрании не присутствовал, что не помешало Левченко П.Е., с Левченко Е.П., исключить его из участников общества, несмотря на отсутствие кворума.
На средства, которые вносились участником Есипенко В.В., в уставный фонд и были противоправно выведены из уставного фонда, были закуплены строительные материалы для проведения достройки, приобретенного обществом в порядке приватизации, объекта незавершенного строительства. То есть, сумма средств уставного фонда перешла из денежной формы в натуральную.
Доказыванию подлежит кроме вины, цель и мотив.
Цель: сделать так чтобы часть материалов для строительства, закупленных на средства из взноса в уставный фонд участника Есипенко В.В., не считалась по данным бухгалтерской отчетности приобретенной за средства его взноса в уставный фонд, а считалась бы приобретенной за средства, полученные от хозяйственной деятельности общества и, таким образом, при следующем, спланированном заранее, исключении Есипенко В.В., из числа участников общества, не возвращать ему имущественный взнос в уставный фонд общества в полном размере. А часть материалов, закупленную на средства участника Есипенко, присвоить обществу. То есть, не вернуть указанные средства участнику после его выключения как того требует закон.
Мотив: после противоправного исключения участника Есипенко В.В., к участникам общества было принято Левченко Павла Петровича, с введением которого в состав участников общество фактически стало принадлежать только семье Левченко, в полной мере раскрывает мотив и свидетельствует о завершенность совершенного преступления.
Вина: указанные противоправные действия совершались с прямым умыслом, то есть соучастники осознавали их противоправность и желали наступления их противоправного результата.
Доказательства, помимо прочего, установленные решением хозяйственного суда Киевской области (дело № К21/134-10/22), постановлением Киевского апелляционного хозяйственного суда (дело 4/595).
18.07.2012 года по этому поводу я обратился с жалобой в Броварского межрайонного прокурора М.Гарника. В ответе от 02.08.2012 года № 1872вих господин прокурор заверил меня «учитывая изложенное, ваши доводы изложенные в заявлении (хотя это была жалоба - моя примечание) от 18.07.2012 года будут учтены во время проведения дополнительной проверки, о результатах которой вы будете уведомлены дополнительно ».
14.08.2012 года я снова побывал на приеме у межрайонного прокурора с личной просьбой. Господин прокурор рассмотрение моей просьбы лично поручил О.Иваненко. Особое внимание (среди других важных вопросов) просил обратить на протокол № 17 от 29.04.2009 года.
Как подчиненные М.Гарника занимаются выполнением его поручений я изложил в жалобе от 12.09.2012 года на личном приеме у прокурора Киевской области, где вместе с ним вел прием М.Стоянов, его заместитель.
Забрав жалобу, господин Стоянов уже раз (16.12.11 года № 06/1-2115-10) пообещал разобраться и дать надлежащую юридическую квалификацию всем фактам, которые описаны в названных заявлениях и жалобах. Попутно обращу ваше внимание на ответ от 16.12.2011 года: «... направлено требование к оператору мобильной связи МТС о предоставлении информации о ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ местонахождение абонентов по состоянию на 29.04.2009 года». Обращаю особое внимание - ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ.
 
29.09.2012 года я получил сообщение от 26.09.2012 года № 06/1-2115-10 за подписью заместителя прокурора О.Сидорчука. Такого неуважения к личности как моей, так и своей трудно представить, ведь жалобу принимал один, проверку проводил другой, а ответ прислал третий работник (хотя и такое случалось). И все это совершено на фоне постановления об отказе в возбуждении уголовного дела от 20.08.2012 года вынесенное старшим следователем прокуратуры А.П. Иваненко, который провел проверку аж за четыре дня и при этом не отреагировал должным образом не на мои неоднократные доводы, указания прокурора М.Гарника и, главное, многочисленные решения судов, среди которых судьей Броварского горрайонного суда в постановлении от 18.05.2012 года Кичинською О . Ф., установлен факт противоправности проведения проверок по заявлениям о преступлениях Броварской горрайонный прокуратурой.
И не мне давать оценку работе работников и прокуроров. Хочу лишь вернуться к запросу МТС. Я просил установить географическое местоположение, а не содержание телефонных разговоров. Аргументация с обжалованного постановления невозможности выполнить указанное явно свидетельствует о коррупционные отношения между Левченко П.Е., и определенными работниками прокуратуры, поскольку, без «мзды» вряд ли будут подставлять свои должности и погоны рядовые работники и их руководство.
Чтобы убедиться в правильности указанного стоит только поднять материалы проверки и реагированию на жалобы Генеральной прокуратуры Украины и на запросы народных депутатов, которые по сегодняшний день не выполнены. Однако, каждый раз прокурором области утверждается, что все под контролем. Интересно только под чьим контролем и контролем чему.
Таким образом, прихожу к выводу, что действия прокуратуры как местной, так и области противоречат официальной позиции гаранта Конституции - Президента Украины Януковича В.Ф.
Это было бы комично, если бы не было так трагично. И свидетельствует это прежде всего о неспособности Генеральной прокуратуры Украины организовать и контролировать должным образом работу подчиненных прокуроров.
Очень саркастическим, несмишливим и оскорбительным при этом есть заверения в письмах из Генеральной прокуратуры о том, что ход проверок Генеральной прокуратурой Украины взяты на контроль.
Перечень ответов ГПУ с заверениями о взятии на контроль:
1) От 31 марта 2010 года по № 04/2/3-3653-09;
2) От 16.07.2010 года № 04/2/3-3653-09;
3) От 23.12.2010 года № 04/2/1/2-2-3653-09;
4) От 20.07.2011 года № 06/1/3-3653-05;
5) От 08.09.2011 года № 04/2/1/2-3653-11;
В этой жалобе я остановлюсь на двух последних ответах-реагирования возглавляемой Вами прокуратурой, чтобы моя жалоба не превратилась в роман Толстого «Война и мир», которой по сути она и есть.
Органы прокуратуры (все три ступени вертикали с Генпрокуратурой включительно) крайне неподобающим образом относятся к выполнению своих обязанностей по раскрытию преступлений, проверки обстоятельств дела по моим заявлениям.
Обманом, в своих ответах, Генеральная прокуратура уверяет меня о том, что у нее все под контролем. Так, в ответе от 31 марта 2010 года указано: «за ходом проверки Генеральной прокуратурой Украины установлен контроль». Где этот контроль и в чем он заключается неизвестно? Ведь сдвигов по сути дела нет. Левченко П.Е., как основной преступник остается безнаказанным.
И вот относительно свежая ответ от 20.07.2011 года № 06/1/3-3653-05, снова заверяет о том, что у Генеральной прокуратуры все под контролем. То есть, если дословно: «Ход дополнительной проверки Генеральной прокуратурой Украины взяты на контроль». Однако по состоянию на дату подачи этой жалобы ни сдвиг по делу нет.
В своих неоднократных жалобах в Генеральную прокуратуру я просил поручить следователям Генеральной прокуратуры Украины лично провести проверку по заявлению о преступлении (относительно противоправного завладения средствами общества в размере 200 000 грн., Левченко П.Е.) и постановлением хозяйственного суда Киевской области (относительно присутствия на общем собрании участников общества Есипенко В.В., и подделки протокола общего собрания участников ООО «Вымпел« Спец-Сервис »№ 17, которым Есипенко В.В., исключен из общества), для чего истребовать дела в нижестоящих прокуроров.
По моим обращениям неоднократно, на указанных основаниях, обращался также народный депутат Украины Ю.Кармизин, а также обращались народные депутаты Верховной Рады Украины Томенко Н.В., и Кивалов С.В.
На собственную жалобу и обращения народных депутатов Верховной Рады Украины Томенко Н.В., и Кивалова С.В., я получил ответ от 11.06.2010 года за № 04 \ 2 \ 3-3653-09 и за № 04/2/3 -3653-09 от 16.07.2010 года.
На последнее депутатское обращение народного депутата Ю. Кармазина от 31.08.2011 года за № 1248 нет ни одного реагирования.
Так, обращаясь в моих интересах к Вам, он в очередной раз, в частности, просил Генерального прокурора Украины осуществить силами центрального аппарата Генеральной прокуратуры Украины объективную проверку наличия признаков преступлений, предусмотренных ст.ст. 191, 358, 366 УК Украины, в действиях Левченко П.Е., и Левченко Е.П., и по результатам проверки принять решение в порядке ст. 97 УПК Украины и осуществить силами центрального аппарата проверку фактов грубого нарушения требований уголовно-процессуального права и служебной халатности должностных лиц Броварского ГО ГУ МВД Украины в Киевской области и Броварской межрайонной прокуратуры и по результатам проверки принять решение в порядке ст. 97 УПК Украины.
Также, до сих пор не обращено внимания на факты по делу, на которые я неоднократно просил обратить внимание.
Ими беспрекословно подтверждается умысел сообщников в фальсификации протокола (служебном поддельные) и злоупотреблении служебными полномочиями.
Факт 1: Наличие в материалах проверки и моих заявлениях упоминания о извлечение протокола № 17 и его правовую природу. Гр. Левченко П.Е., отмечает, что подавал государственному регистратору извлечение от 25.05.2009 года из протокола № 17 от 29.04.2009 года, наряду с другими документами, а государственный регистратор Нечипорук Г.Е., в перечне документов, которые им приобретались о извлечение сначала не вспоминает, а затем указывает на его наличие, есть показания их в разное время отличаются, что подтверждает лишь одно - они не соответствуют истине.
Также, доказательством того, что выписка из протокола оформлялся раньше по времени, чем сам протокол свидетельствуют орфографические ошибки в протоколе (разница текста в протоколе и выписки из него).
Факт 2: 17.09.2009 года, согласно выписки из реестра Левченко П.П., отсутствует в качестве участника ООО «Вымпел« Спец-Сервис », хотя согласно материалов предоставленных в хозяйственный суд, в частности, протоколов общих собраний общества Левченко П.П. , был членом общества с августа месяца. То есть, государственная регистрация Левченко П.П., как участника проводилась задним числом, поскольку соучастники поняли, что суд может признать недействительным мое исключение при отсутствии оснований.
Факт 3: В сообщении о созыве собрания участников вопросом № 6 было указано: «рассмотрение вопроса о включении и исключении участников общества». Зато рассматривался вопрос лишь об исключении, и только в одном участника - Есипенко В.В., однако за смену повестки дня, как это предусмотрено ЗУ «О хозяйственных обществах» не только нет необходимых голосов, голосование вообще не проводится. Вывод: с большой поспешностью изготавливался (фальсифицировался) протокол № 17, после того как было обнаружено, что в материалах регистрационного дела имеется лишь выписка из протокола, а не сам протокол, которого в то время не существовало.
В материалах проверки, которую работники Броварской межрайонной прокуратуры проводили неоднократно, однако неправильно, отсутствуют данные о регистрации участников прибывших для участия в собрании, в то время когда это прямо предусмотрено повесткой дня в сообщении о проведении собрания, а также требованием хозяйственного суда в одной из своих решений. Участники общества обычно регистрировались перед собранием в журнале и факт участия скрепляли своими подписями, однако 29.04.2009 этого сделано не было. Проверку наличия данного журнала или его отсутствие не проводилось.
Кроме указанных фактов есть еще вторичные моменты, которые в своей совокупности свидетельствуют о совершении должностными лицами Левченко П.Е., и Левченко Е.П., преступления и включены в неоднократных жалоб в суд, содержащихся в материалах проверки.
Также, довожу до Вашего известную, что в случае очередного направления этой жалобы для решения в подчиненных прокуроров, действия которых обжалуются вынужден буду обратиться с жалобой в суд.
Учитывая указанное выше и руководствуясь ЗУ «О прокуратуре»

ПРОШУ:

- Не пересылать эту жалобу прокурору Киевской области для рассмотрения, так как именно его действия обжалуются.
- Осуществить силами центрального аппарата Генеральной прокуратуры Украины полную, всестороннюю и объективную проверку по моим неоднократным жалобам и неоднократными депутатскими обращению депутата Верховной Рады Украины Ю.Кармазина.


С уважением,
    
27.11.2012 года
                                        

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×