Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 16 Декабрь 2012 16:59

О взыскании суммы аванса

Оцените материал
(2 голосов)

Задаток может передаваться денежной суммой или движимым имуществом, задатком может быть обеспечено лишь обязательства, вытекающего из договора, задаток имеет три основные функции: платежную, подтверждающую, обеспечивающую.

РІШЕННЯ

іменем України

21.12.2011

Деснянський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Бабко В.В.

при секретарі Ткаченко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми авансу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми авансу, сплачених в якості за договором Завдатку. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16.12.2007р. він уклав з відповідачем ОСОБА_2 шістьпопередніх письмовихдоговорі, але з різною датою виконання за умовами якихсторони зафіксували намір продавця продати, а покупця купити земельну ділянку, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1. 21.01.2009р.сторони підписали Договір Завдатку, умовами якого було: підтверджено намір продавця продати, а покупця купити земельну ділянку, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1 і підписати відповідний договір купівлі-продажу та нотаріально посвідчити його до 21.07.2009р.; в забезпечення виконання по наступному договору купівлі-продажу позивач передав, а продавець отримав завдаток в сумі 231000грн., що за офіційним курсом НБУ відповідало 30000дол.США. Оскільки умови договору відповідачі не виконали в строк до 21.07.2009р., документи не підготували, завдаток позивачу не повернули, тому позивач просив вважати договір завдатку, договором авансу та стягнути солідарно з відповідачів всю суму в розмірі 239205,00грн. неповернутого авансу.

Представник позивача та сам позивачв судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, які викладені в позові та просили стягнути суму неповернутого авансу.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечували, пояснюючи, що передана позивачем сума завдатку є авансом, не відповідає фактичним обставинам, спростовується наявними доказами, а саме укладеним договором Завдатку та не може братись до уваги, оскільки на їх думку це свідчить про намір позивача уникнути встановлених законом правових наслідків порушення зобовязання, забезпеченого завдатком, а державний акт про право власності на земельну ділянку та інші документи були своєчасно надані до агенції нерухомості та були забрані лише 19.09.2011р.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували в часині стягнення з ОСОБА_3 як солідарного боржника кошти, пояснюючи, що з ОСОБА_2 перебувала в шлюбі, але з 2007р. шлюбні стосунки припинилися, і на момент укладання попередніх договорів між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 стороною по договору не значилась, кошти не отримувала. Договір Завдатку відповідач ОСОБА_2 укладав не перебуваючи з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі та без її участі, а тому це не є солідарним боргом подружжя.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи всі надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено першій попередній договір, за яким вони зобовязалися до 20.04.2008р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено другий попередній договір, за яким вони зобовязалися до 30.05.2008р. укласти договір купівлі-продажу земельноїділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено третій попередній договір, за яким вони зобовязалися до 20.07.2008р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено четвертий попередній договір, за яким вони зобовязалися до 20.08.2008р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено пятий попередній договір, за яким вони зобовязалися до 20.11.2008р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

16.12.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шостий попередній договір, за яким вони зобовязалися до 20.01.2009р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1, яка належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003р.

21.01.2009р. між ОСОБА_1 таОСОБА_2 укладено договір Завдатку, яким було зафіксовано намір відповідача ОСОБА_2 продати, а позивача купити нерухоме майно - земельну ділянку, площею 14,1соток за адресою: АДРЕСА_1. За договором Завдатку було визначено ціну земельної ділянки, строки укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки до 21.07.2009р., для забезпечення точного та належного виконання зобовязань позивач надав, а відповідач ОСОБА_2 отримав грошову суму в розмірі 231000грн.,що за офіційним курсом НБУ відповідало 30000дол.США.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів. Аванс, як і завдаток, є доказом, який посвідчує факт наявності зобовязання (доказова функція), а також зараховується в рахунок майбутніх платежів (платіжна функція), але не може бути визнаним одним із способів забезпечення виконання зобовязання.

Завдаток може передаватися грошовою сумою або рухомим майном, завдатком може бути забезпечено лише зобовязання, що випливає з договору, завдаток має три основні функції: платіжну, підтверджувальну, забезпечувальну.

Для того, щоб сплачена сума визнавалася завдатком, необхідно прямо вказувати про це в договорі. В протилежному випадку отримана кредитором сума вважається авансом.

Посилання позивача та його представника на те, що за угодою був сплачений аванс, а не завдаток, не відповідає дійсності та спростовується наданими доказами.Оскільки угода була укладена, асторони виразили свій намір укласти саме договір Завдатку, тому судомставиться критично до доводів представника позивача та позивача щодо повернення сплачених коштів, в якості повернення авансу за договором Завдатку.

Таким чином, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання має місце, тобто договору Завдаткуміж сторонами, яким визначено предмет та істотні умови.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіхістотних умов договору.

Крім того, ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України передбачено, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, всі договори укладалися у письмовій формі в тому числі і договір Завдатку, засвідчувалися належним чином. Сторони усвідомлювали всі свої дії при підписанні договору Завдатку та досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.Таким чином в судовому засіданні доведено, що передана позивачем сума 231000грн., що за офіційним курсом НБУ відповідало 30000дол.США.відповідачу ОСОБА_2 є завдатком, про це свідчить укладенийДоговір Завдатку від 21.01.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Повно та всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми авансу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

  Суддя

РЕШЕНИЕ
именем Украины
21.12.2011
Деснянский районный суд города Киева
в составе председательствующего судьи Бабко В.В.
при секретаре Ткаченко Т.И.
рассмотрел в открытом судебном заседании гражданское дело по иску ОСОБА_1 к ОСОБА_2, ОСОБА_3 о взыскании суммы аванса, -
УСТАНОВИЛ:
Истец обратился в суд с иском о взыскании суммы аванса, уплаченных в качестве по договору Задатка. В обоснование исковых требований истец ссылался на то, что 16.12.2007р. он заключил с ответчиком ОСОБА_2 шистьпопередних письмовихдоговори, но с разной датой исполнения по условиям якихстороны зафиксировали намерение продавца продать, а покупателя купить земельный участок, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1. 21.01.2009р.стороны подписали Договор Задатка, условиями которого было: подтверждено намерение продавца продать, а покупателя купить земельный участок, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1 и подписать соответствующий договор купли-продажи и нотариально заверить его в 21.07.2009р.; В обеспечения выполнения по следующему договора купли-продажи истец передал, а продавец получил задаток в сумме 231000грн., что по официальному курсу НБУ соответствовало 30000дол.США. Поскольку условия договора ответчики не выполнили в срок до 21.07.2009р., Документы не подготовили, задаток истцу не вернули, поэтому истец просил считать договор задатка, договором аванса и взыскать солидарно с ответчиков всю сумму в размере 239205,00 грн. невозвращенного аванса.
Представитель истца и сам позивачв судебном заседании исковые требования поддержали в полном объеме, изложенные в иске и просили взыскать сумму невозвращенного аванса.
Представитель ответчика и ответчик ОСОБА_2 в судебном заседании против иска возражали, объясняя, что передана истцом сумма задатка является авансом, не соответствует фактическим обстоятельствам, опровергается имеющимися доказательствами, а именно заключенному договору Задатка и не может приниматься во внимание, поскольку по их мнению это свидетельствует о намерен истца избежать установленных законом правовых последствий нарушения обязательства, обеспеченного задатком, а государственный акт о праве собственности на земельный участок и другие документы были своевременно предоставлены в агентства недвижимости и были забраны только 19.09.2011р.
Представитель ответчика и ответчик ОСОБА_3 в судебном заседании против иска возражали в часок взыскании с ОСОБА_3 как солидарного должника средства, объясняя, что с ОСОБА_2 состояла в браке, но с 2007г. брачные отношения прекратились, и на момент заключения предварительных договоров между истцом и ответчиком ОСОБА_2 стороной по договору не значилась, средства не получала. Договор Задатка ответчик ОСОБА_2 заключал не находясь с ОСОБА_3 в зарегистрированном браке и без ее участия, а потому это не является солидарным долгом супругов.
Суд, выслушав объяснения сторон, изучив и исследовав письменные материалы дела, анализируя и оценивая все предоставленные сторонами доказательства в их совокупности, приходит к выводу, что иск не подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено и подтверждено письменными доказательствами, 16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен первый предварительный договор, по которому они зобовязалися до 20.04.2008р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен второй предварительный договор, по которому они зобовязалися до 30.05.2008р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен третий предварительный договор, по которому они зобовязалися до 20.07.2008р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен четвёртый предварительный договор, по которому они зобовязалися до 20.08.2008р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен пятый предварительный договор, по которому они зобовязалися до 20.11.2008р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
16.12.2007р. между ОСОБА_1 и ОСОБА_2 заключен шестой предварительный договор, по которому они зобовязалися до 20.01.2009р. заключить договор купли-продажи земельного участка, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1, которая принадлежит продавцу на основании договора купли-продажи от 27.06.2003р.
21.01.2009р. между ОСОБА_1 таОСОБА_2 заключен договор Задатка, которым было зафиксировано намерение ответчика ОСОБА_2 продать, а истца купить недвижимое имущество - земельный участок, площадью 14,1 соток по адресу: АДРЕСА_1. По договору Задатка были определены цены земельного участка, сроки заключения договора купли-продажи земельного участка в 21.07.2009р., Для обеспечения точного и надлежащего выполнения обязательств истец предоставил, а ответчик ОСОБА_2 получил денежную сумму в размере 231000грн., Что по официальному курсу НБУ соответствовало 30000дол.США.
Согласно ст. 570 ГК Украины, задатком является денежная сумма или движимое имущество, которое выдается кредитору должником в счет причитающихся с него по договору платежей, в подтверждение обязательства и на обеспечение его выполнения. Если не будет установлено, что сумма, уплаченная в счет причитающихся с должника платежей является задатком, она считается авансом.
Аванс это определенная денежная сумма или другие ценности, которые должник передает кредитору в счет будущих платежей. Аванс, как и задаток, является доказательством, удостоверяющий факт наличия обязательства (доказательная функция), а также зачисляется в счет будущих платежей (платежная функция), но не может быть признан одним из способов обеспечения исполнения обязательства.
Задаток может передаваться денежной суммой или движимым имуществом, задатком может быть обеспечено лишь обязательства, вытекающего из договора, задаток имеет три основные функции: платежную, подтверждающую, обеспечивающую.
Для того, чтобы уплаченная сумма признавалась задатком, необходимо прямо указывать об этом в договоре. В противном случае полученная кредитором сумма считается авансом.
Ссылка истца и его представителя на то, что по соглашению был уплачен аванс, а не задаток, не соответствует действительности и опровергается предоставленными доказами.Оскилькы сделка была заключена, астороны выразили свое намерение заключить именно договор Задатка, поэтому судомставиться критически к доводам представителя истца и истца по возврату уплаченных средств, в качестве возврата аванса по договору Задатка.
Таким образом, внесение задатка как способа обеспечения исполнения обязательства имеет место, то есть договор Завдаткумиж сторонами, определяющий предмет и существенные условия.
Согласно ст. 629 ГК Украины договор является обязательным для исполнения сторонами.
Согласно ст. 638ЦК Украине, договор является заключенным, если стороны в надлежащей форме достигли согласия по усихистотних условий договора.
Кроме того, ч.ч.1, 2 ст.639 ГК Украины предусмотрено, договор может быть заключен в любой форме, если требования относительно формы договора не установлены законом. Если стороны договорились заключить договор в определенной форме, он считается заключенным с момента придания ему формы, даже если законом эта форма для данного вида договоров не требовалась.
Как усматривается из материалов дела и установлено в судебном заседании, все договоры заключались в письменной форме в том числе и договор Задатка, заверялись надлежащим образом. Стороны осознавали все свои действия при подписании договора Задатка и достигли согласия по всем существенным условиям этого договору.Таким образом в судебном заседании доказано, что передана истцом сумма 231000грн., Что по официальному курсу НБУ соответствовало 30000дол.США.видповидачу ОСОБА_2 является задатком, об этом свидетельствует заключен договор Задатка от 21.01.2009р.
Согласно ч. 1 ст. 11 ГПК Украины, суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле.
Согласно ст. ст. 10, 60 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений.
Полно и всесторонне зясувавшы обстоятельства дела, оценив собранные по делу доказательства, суд приходит к выводу, что исковые требования не основаны на требованиях, обстоятельства дела не подтверждены определенными средствами доказывания, поэтому в удовлетворении иска необходимо отказать.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215 ГПК Украины, суд -
В Р Е Ш И В:
В иске ЛИЦО_1 к ОСОБА_2, ОСОБА_3 о взыскании суммы аванса отказать.
Решение может быть обжаловано в Апелляционный суд г. Киева через Печерский районный суд Киева в течение десяти дней со дня провозглашения.



Судья

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×