Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 16 Декабрь 2012 17:06

О взыскании суммы

Оцените материал
(1 Голосовать)

Учитывая вышеизложенное и положения ч. 1 ст. 230 ГК Украины договор купли продажи от 25.05.2006 года квартиры АДРЕСА_1, суд приходит к выводу, что вышеуказанный договор заключен путем обмана со стороны ответчика.

РІШЕННЯ

іменем України

22.12.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сенюти В.О.

при секретарях- Буцко М.В., Слободянюк О.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми. Позовні вимоги мотивує тим, що 25.05.2006 року відповідач на підставі договору купівлі продажу відчужив позивачці квартиру АДРЕСА_1. При укладенні вище вказаного договору, відповідач приховав той факт, що квартира набута в період його перебування в шлюбі з ОСОБА_2, таким чином шляхом введення в оману позивачку, відповідач без згоди своєї дружини ОСОБА_4 отримав від позивачки кошти у розмірі 595.900 грн. Про те, що квартира АДРЕСА_1 є обєктом спільної сумісної власності подружжя, позивачці стало відомо у 2007 році, коли ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до позивачки про визнання частково недійсним договору купівлі - продажу квартири на Ѕ частину квартири у добросовісного набувача. У звязку із тим, що відповідач навмисно ввів позивачку в оману, замовчуючи наявність вказаних вище обставин, які б перешкодили вчиненню правочину. ОСОБА_2 отримав кошти від позивачки згідно укладеного договору купівлі продажу квартири. Оскільки позивачка сплатила всю суму коштів за квартиру, вважає, що різницю, а саме вартість 1 /2 частини квартир, відповідач повинен повернути.

На підставі звіту, вартість квартири становить 1.297.628 грн., вартість Ѕ частини 648.814 грн., а враховуючи положення ст. 230 ЦК України, позивачка вважає, що з відповідача підлягають стягненню збитки у подвійному розмірі, що складає 1.297.628 грн.

Крім того, ОСОБА_3 внаслідок незаконних дій відповідача зазнала моральних страждань, які оцінює у розмірі 1.700 грн., оскільки майже 4 роки вимушена ходити на судові засідання, витрачати час та нервуватися.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з викладених підстав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Разом з тим пояснив, що на момент укладення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 втратив свій паспорт, у звязку із чим отримав новий. Процедурою оформлення вище вказаною квартирою займався чоловік позивачки. Знаходячись у приватного нотаріуса, про сімейне положення відповідача ніхто не запитував, а тому останній з цього приводу нікому нічого не повідомляв. Проти розміру вартості квартири на заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача, вивчивши письмові матеріал справи, суд приходить до висновку, що позво підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Як вбачається з п. 5 вище вказаного договору купівлі продажу, який підписаний відповідачем зазначено про те, що продавець стверджує, що квартира, яка є предметом цього договору, на момент його укладення нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в оренду не здана, в спорі під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо неї у третіх осіб немає, малолітні та неповнолітні діти в ній не зареєстровані.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2010 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки придбана у період перебування останніх у шлюбі, у звязку із чим ОСОБА_4 має право власності на Ѕ частину квартири. А ОСОБА_2 приховав, що квартира набута у період його перебування в шлюбі з ОСОБА_4, яка згоди на укладення договору купівлі продажу не давала, як того вимагає ст. 65 СК України (а.с.15), вказане не підлягає доказування відповідно до положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене та положення ч. 1 ст. 230 ЦК України договір купівлі продажу від 25.05.2006 року квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що вище вказаний договір укладено шляхом обману з боку відповідача.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 230 ЦК України, позовні вимоги щодо відшкодування ОСОБА_3 збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані відповідачем у звязку із вчиненням цього правочину підлягають задоволенню.

Як вбачається із звіту про незалежну оцінку ринкової вартості квартири, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою АДРЕСА_1, вартість складає 1.297.628 грн. (а.с.17 - 47), тобто вартість Ѕ частини складає 648.814 грн., а подвійний розмір - становить 1.297.6258 грн., яка і підлягає стягненню із відповідача.

Заперечення відповідача щодо ринкової вартості квартири, судом до уваги не прийнято, оскільки будь-яких клопотань ОСОБА_2 не заявляв, та всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України доказів суду з цього приводу не надавав.

Позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивачки моральну у шкоду у розмірі 1.700 грн. також підлягає задоволенню, виходячи із принципу розумності та справедливості.

Відповідно до положення ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1.837 грн. на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 216, 230, 1167 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 завдані збитки у розмірі 1.297.628 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1717 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

РЕШЕНИЕ
именем Украины
22.12.2011
Деснянский районный суд г. Киева в составе:
председательствующего судьи Сенюти В.А.
при секретарях-Буцко М.В., Слободянюк А.А.
при участии:
представителя истца ОСОБА_1
ответчика-ОСОБА_2
рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Киеве гражданское дело по иску ОСОБА_3 к ОСОБА_2 о взыскании суммы, -
УСТАНОВИЛ:
Истица обратилась в суд с иском к ОСОБА_2 о взыскании суммы. Исковые требования мотивирует тем, что 25.05.2006 года ответчик на основании договора купли-продажи отстранил истице квартиру АДРЕСА_1. При заключении вышеуказанного договора, ответчик скрыл тот факт, что квартира приобретена в период его пребывания в браке с ОСОБА_2, таким образом путем введения в заблуждение истицы, ответчик без согласия своей жены ОСОБА_4 получил от истицы средства в размере 595.900 грн. О том, что квартира АДРЕСА_1 является объектом общей совместной собственности супругов, истице стало известно в 2007 году, когда ОСОБА_4 обратилась в суд с иском к истицы о признании частично недействительным договора купли - продажи квартиры на ½ часть квартиры у добросовестного приобретателя. В связи с тем, что ответчик преднамеренно ввел истицы в заблуждение, замалчивая наличие указанных выше обстоятельств, которые помешали совершению сделки. ОСОБА_2 получил средства от истицы согласно заключенному договору купли-продажи квартиры. Поскольку истица уплатила всю сумму средств за квартиру, считает, что различия, а именно стоимость 1/2 части квартир, ответчик должен вернуть.
На основании отчета, стоимость квартиры составляет 1.297.628 грн., Стоимость Ѕ части 648.814 грн., А учитывая положения ст. 230 ГК Украины, истица считает, что с ответчика подлежат взысканию убытки в двойном размере, что составляет 1.297.628 грн.
Кроме того, ОСОБА_3 результате незаконных действий ответчика потерпела нравственных страданий, которые оценивает в размере 1.700 грн., Поскольку почти 4 года вынуждена ходить на судебные заседания, тратить время и нервничать.
Представитель истицы исковые требования поддержал в полном объеме, просил иск удовлетворить из изложенных оснований в полном объеме.
Ответчик в судебном заседании против исковых требований возражал. Вместе с тем пояснил, что на момент заключения договора купли - продажи квартиры АДРЕСА_1 потерял свой паспорт, в связи с чем получил новый. Процедурой оформления вышеуказанной квартирой занимался человек истицы. Находясь у частного нотариуса, о семейное положение ответчика никто не спрашивал, а потому последний по этому поводу никому ничего не сообщал. Против размера стоимости квартиры на возражал.
Выслушав объяснения представителя истца, ответчика, изучив письменные материалы дела, суд приходит к выводу, что позво подлежит удовлетворению, по следующим основаниям.
Судом установлено, что 25 мая 2006 года между ОСОБА_2 и ОСОБА_3 был заключен договор купли - продажи квартиры АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Как видно из п. 5 вышеуказанного договора купли-продажи, который подписан ответчиком сказано о том, что продавец утверждает, что квартира, которая является предметом настоящего договора, на момент его заключения никому другому не продана, не подарена, не отчуждена иным способом, не заставлена, в аренду не сдана, в споре под запретом (арестом) не пребывает, прав на нее у третьих лиц нет, малолетние и несовершеннолетние дети в ней не зарегистрированы.
Решением Апелляционного суда г. Киева от 07.04.2010 года установлено, что квартира АДРЕСА_1 является общей совместной собственностью ОСОБА_2 и ОСОБА_4, так как приобретенная в период пребывания последних в браке, в связи с чем ОСОБА_4 имеет право собственности на ½ часть квартиры. А ОСОБА_2 скрыл, что квартира приобретена в период его пребывания в браке с ОСОБА_4, которая согласия на заключение договора купли-продажи не давала, как того требует ст. 65 СК Украины (а.с.15), указанное не подлежит доказывания согласно положению ч. 3 ст. 61 ГПК Украины.
Учитывая вышеизложенное и положения ч. 1 ст. 230 ГК Украины договор купли продажи от 25.05.2006 года квартиры АДРЕСА_1, суд приходит к выводу, что вышеуказанный договор заключен путем обмана со стороны ответчика.
Таким образом, учитывая положения ч. 2 ст. 230 ГК Украины, исковые требования о возмещении ОСОБА_3 убытки в двойном размере и моральный вред, причиненные ответчиком в связи с совершением этой сделки подлежат удовлетворению.
Как видно из отчета о независимой оценке рыночной стоимости квартиры, которая принадлежит ОСОБА_3 и расположена по адресу АДРЕСА_1, стоимость составляет 1.297.628 грн. (А.с.17 - 47), то есть стоимость Ѕ части составляет 648.814 грн., А двойной размер - составляет 1.297.6258 грн., Которая и подлежит взысканию с ответчика.
Возражения ответчика по рыночной стоимости квартиры, судом во внимание не принято, поскольку каких-либо ходатайств ОСОБА_2 не заявлял, и вопреки ч. 1 ст. 60 ГПК Украины доказательств суд по этому поводу не давал.
Исковое требование о взыскании с ответчика в пользу истицы моральный в ущерб в размере 1.700 грн. также подлежит удовлетворению, исходя из принципа разумности и справедливости.
Согласно положению ст. 88 ГПК Украины с ответчика подлежат взысканию судебные расходы в размере 1.837 грн. в пользу истицы.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ГПК Украины, ст.ст. 23, 216, 230, 1167 ГК Украины, -
РЕШИЛ:
Иск ОСОБА_3 удовлетворить.
Взыскать с ОСОБА_2, ИНФОРМАЦИЯ_1, в пользу ОСОБА_3 нанесенный ущерб в размере 1.297.628 грн.
Взыскать с ОСОБА_2, ИНФОРМАЦИЯ_1, в пользу ОСОБА_3 моральный ущерб в размере 1700 грн.
Взыскать с ОСОБА_2, ИНФОРМАЦИЯ_1, в пользу ОСОБА_3 судебный сбор в размере 1717 грн. и расходы на информационно - техническое обеспечение рассмотрения дела в размере 120 грн.
Решение может быть обжаловано в Апелляционный суд г. Киева через Печерский районный суд Киева в течение 10 дней со дня его провозглашения.
Председательствующий:

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×