Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Понедельник, 24 Декабрь 2012 02:03

Про визнання права власності

Оцените материал
(1 Голосовать)

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

РІШЕННЯ 

іменем України

07.02.2012

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

при секретарі     - Пархоменко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності на 3\4 частини квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. Вони всі разом проживали в квартирі АДРЕСА_1, яка була придбана нею з чоловіком в період шлюбу і будинок знаходиться в ЖБК Шовкоткацький. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на вказану квартиру, яка належала йому. Вказана квартира була придбана в 1976 році на сімю з 3 осіб вона, чоловік та дочка ОСОБА_2 (відповідачка по справі). Вона звернулась до нотконтори із заявою про прийняття спадщини, але під час оформлення зясувалось, що чоловік за життя не встиг зареєструвати право власності на квартиру в БТІ і оформити всі необхідні документи, хоча був членом ЖБК. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2009 року за відповідачкою було визнано право власності на 1\4 частину вказаної квартири в порядку спадкування. Враховуючи те, що квартира була придбана в період шлюбу, вона вважає, що 1\2 частина належить їй як дружині. Просить визнати за нею право власності на 1\2 частину вищевказаної квартири, а на 1\4 частину в порядку спадкування після смерті чоловіка.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, як на спільне майно подружжя, а також на 1\4 частину квартири в порядку спадкування.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила розгляд справи проводити у її відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в своєму листі просить розглядати справу у його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3.

Померлий разом із дружиною та дочкою був постійно зареєстрований та проживав в квартирі АДРЕСА_1, яка знаходиться в будинку, що належить ЖБК Шовкоткацький".

Позивачка та померлий ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.05.1971 року по день смерті, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності померлому.

Після смерті чоловіка позивачка звернулась до Пятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка, але при оформленні спадщини зясувалось, що під час життя ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючі документи на вказану квартиру, хоча був її власником і членом ЖБК Шовкоткацький.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Дружина, чоловік, згідно із ч. 2 ст. 67 Сімейного Кодексу України, мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Як встановлено при розгляді справи, спірна квартира АДРЕСА_1 була придбана позивачкою та її чоловіком шляхом вступу до кооперативу Шовкоткацький та внесення пайових внесків, що підтверджується довідкою ЖБК. Членом ЖБК був померлий ОСОБА_3

Враховуючи той факт, що спірна квартира була придбана позивачкою та її чоловіком в період шлюбу, була спільним майном подружжя, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину квартири, як на спільне майно подружжя, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачкою права власності на 1\4 частину вищевказаної квартири в порядку спадкування після померлого ОСОБА_3, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, як це передбачено ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2009 року за відповідачкою ОСОБА_2 визнано право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки факт належності спірної квартири померлому знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, квартира була придбана позивачкою та померлим в період шлюбу, є їх спільним майном, а тому позов є підставним та обгрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 328, 1268 ЦК України, 60, 67, 70 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_2, як на долю у спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після померлого ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

РЕШЕНИЕ
именем Украины
07.02.2012
Деснянский районный суд г. Киева в составе:
председательствующего судьи Лисовского А.В.
при секретаре - Пархоменко Л.А.
рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Киеве гражданское дело по иску ОСОБА_1 к ОСОБА_2, третье лицо: Главное управление юстиции в г. Киеве, о признании права собственности, -
УСТАНОВИЛ:
Истица ОСОБА_1 обратилась в суд с иском к ответчицы ОСОБА_2 о признании права собственности на 3 \ 4 части квартиры, мотивируя свои требования тем, что ИНФОРМАЦИЯ_1 умер ее муж ОСОБА_3. Они все вместе проживали в квартире АДРЕСА_1, которая была приобретена им с мужем в период брака и дом находится в ЖСК шелкоткацкая. После смерти мужа открылась наследство на указанную квартиру, которая принадлежала ему. Указанная квартира была приобретена в 1976 году на семью из 3 человек она, муж и дочь ОСОБА_2 (ответчица по делу). Она обратилась к нотконторы с заявлением о принятии наследства, но при оформлении выяснилось, что муж при жизни не успел зарегистрировать право собственности на квартиру в БТИ и оформить все необходимые документы, хотя был членом ЖСК. Решением Деснянского районного суда г. Киева от 22.07.2009 года за ответчиком было признано право собственности на 1 \ 4 часть указанной квартиры в порядке наследования. Учитывая, что квартира была приобретена в период брака, она считает, что 1 \ 2 часть принадлежит ей как жене. Просит признать за ней право собственности на 1 \ 2 часть вышеуказанной квартиры, а на 1 \ 4 часть в порядке наследования после смерти мужа.
В судебном заседании истица полностью поддержала свои исковые требования, просила их удовлетворить в полном объеме, признать за ней право собственности на 1 \ 2 часть квартиры АДРЕСА_1, как на общее имущество супругов, а также на 1 \ 4 часть квартиры в порядке наследования.
Ответчица ОСОБА_2 в судебное заседание не "появилась, о дне, времени и месте рассмотрения дела уведомлена должным образом, подала в суд заявление, в котором исковые требования признала, просила рассмотрение дела проводить в ее отсутствие. Суд считает возможным рассматривать дело в отсутствии ответчика, при имеющихся в деле материалов.
Представитель третьего лица Главного управления юстиции в г. Киеве в судебное заседание не явился, о дне, времени и месте рассмотрения дела уведомлен надлежащим образом, в своем письме просит рассматривать дело в его отсутствие. Суд считает возможным рассматривать дело в отсутствие представителя третьего лица, при имеющихся в деле материалов.
Выслушав объяснения истца, изучив письменные материалы дела, суд приходит к выводу, что исковые требования ОСОБА_1 подлежат удовлетворению в полном объеме по следующим основаниям.
Судом установлено, что ИНФОРМАЦИЯ_1 умер мужчина истицы ОСОБА_3.
Умерший вместе с женой и дочерью был постоянно зарегистрирован и проживал в квартире АДРЕСА_1, которая находится в доме, принадлежащем ЖСК шелкоткацкая ".
Истица и умерший ОСОБА_3 находились в зарегистрированном браке с 16.05.1971 года по день смерти, что подтверждается свидетельством о заключении брака.
После смерти ОСОБА_3 открылась наследство на квартиру АДРЕСА_1, принадлежащей на праве собственности умершему.
После смерти мужа истица обратилась к пятнадцати Киевской государственной нотариальной конторы с заявлением о принятии наследства после умершего мужа, но при оформлении наследства выяснилось, что во время жизни ОСОБА_3 не оформил правоустанавливающие документы на указанную квартиру, хотя был ее владельцем и членом ЖСК шелкоткацкая.
Согласно ст. 60 Семейного Кодекса Украины имущество, приобретенное супругами за время брака, принадлежит жене и мужу на праве общей совместной собственности независимо от того, что один из них не имел по уважительной причине (учеба, ведение домашнего хозяйства, уход за детьми, болезнь и т.п.) самостоятельного заработка (дохода).
Согласно требованиям ч. 1 ст. 70 Семейного Кодекса Украины, в случае раздела имущества, являющегося объектом права общей совместной собственности супругов, доли имущества жены и мужа являются равными, если иное не определено договоренностью между ними или брачным договором.
Жена, муж, согласно ч. 2 ст. 67 Семейного Кодекса Украины, имеют право составить завещание на свою долю в праве общей совместной собственности супругов до ее определения и выдела в натуре.
Как установлено при рассмотрении дела, спорная квартира АДРЕСА_1 была приобретена истицей и ее мужем путем вступления в кооператив шелкоткацкая и внесения паевых взносов, что подтверждается справкой ЖСК. Членом ЖСК был умерший ОСОБА_3
Учитывая тот факт, что спорная квартира была приобретена истицей и ее мужем в период брака, была совместным имуществом супругов, суд пришел к выводу, что исковые требования в части признания за истицей права собственности на 1 \ 2 часть квартиры, как на общее имущество супругов, подлежат удовлетворению.
Что касается исковых требований о признании за истицей права собственности на 1 \ 4 часть вышеуказанной квартиры в порядке наследования после умершего ОСОБА_3, то судом установлено следующее.
Согласно ст. 328 ГК Украины право собственности приобретается на основаниях, не запрещенных законом, в частности из сделок. Право собственности считается приобретенным правомерно, если иное прямо не вытекает из закона или незаконность приобретения права собственности не установлена судом.
Наследник по завещанию или по закону имеет право принять наследство или не принять его, как это предусмотрено ч. 1 ст. 1268 ГК Украины.
Судом установлено, что после смерти ОСОБА_3 наследниками по закону являются его жена ОСОБА_1 и дочь ОСОБА_2
Решением Деснянского районного суда г. Киева от 22.07.2009 года за ответчиком ОСОБА_2 признано право собственности на 1 \ 4 часть квартиры АДРЕСА_1.
Учитывая вышеизложенное, суд считает, что исковые требования в этой части также подлежат удовлетворению.
Анализируя собранные по делу доказательства в их совокупности, суд пришел к выводу, что исковые требования ОСОБА_1 подлежат удовлетворению в полном объеме, поскольку факт принадлежности спорной квартиры умершему нашел свое подтверждение в судебном заседании, квартира была приобретена истицей и умершим в период брака, является их общим имуществом , а потому иск подставным и обоснованным.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ГПК Украины, ст. 328, 1268 ГК Украины, 60, 67, 70 Семейного Кодекса Украины, -
РЕШИЛ:
Исковые требования ОСОБА_1 удовлетворить.
Признать ОСОБА_1 право собственности на 1 \ 2 часть квартиры АДРЕСА_2, как на долю в общей совместной собственности супругов.
Признать ОСОБА_1 право собственности на 1 \ 4 часть квартиры АДРЕСА_2 в порядке наследования после умершего ОСОБА_3.
Решение может быть обжаловано в Апелляционный суд г. Киева через Печерский районный суд Киева в течение десяти дней со дня провозглашения.
Председательствующий:

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×