Понедельник, 07 Январь 2013 11:02
Поручитель - моменти практики
- Размер шрифта уменьшить размер шрифта
увеличить размер шрифта
Продовжуючи розглядати правові позиції Пленуму ВССУ, які викладені в Постанові № 5 від 30.03.2012 року, необхідно звернути увагу на окремі питання, пов'язані з правовідносинами між кредиторами, боржниками та поручителями. Напевно, це вперше вищою судовою інстанцією визнано відмінність між поручителями і майновими поручителями.
Про таке поняття як «майновий поручитель» згадується в Цивільному кодексі і в Законах України «Про заставу» та «Про іпотеку». Тим не менш, чіткого визначення не дано, як і не визначено відмінність в частині відповідальності перед кредитором. Але, виходячи з аналізу двох вищевказаних Законів, Пленум робить висновок, що відповідальність майнового поручителя перед кредитором за виконання боржником зобов'язань істотно відрізняється. Це виходить з норм Законів про заставу та іпотеку.
Згідно з нормами цих законів заставодавець або іпотекодавець відповідає перед кредитором тільки в розмірі вартості предмета забезпечення. Таким чином, про солідарну відповідальність, на думку Пленуму, мова йти не може. Тим не менш, суди не завжди звертають увагу на наступне. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, що містить елементи різних договорів. У банківській практиці застосуються укладення договору застави чи іпотеки, який містить елементи договору поруки. Таким чином, в даній ситуації, залучення майнового поручителя в якості солідарного відповідача цілком виправдане і не суперечить закону.
І закінчуючи тему поручительства, розглянуту Пленумом, зауважимо, що згідно викладеним правовим позиціям, строк пред'явлення вимоги до поручителя починає свій відлік з моменту невиконання основного зобов'язання в цілому або виникнення права у кредитора вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому.
Гутник Андрей Банковские юристы
Згідно з нормами цих законів заставодавець або іпотекодавець відповідає перед кредитором тільки в розмірі вартості предмета забезпечення. Таким чином, про солідарну відповідальність, на думку Пленуму, мова йти не може. Тим не менш, суди не завжди звертають увагу на наступне. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, що містить елементи різних договорів. У банківській практиці застосуються укладення договору застави чи іпотеки, який містить елементи договору поруки. Таким чином, в даній ситуації, залучення майнового поручителя в якості солідарного відповідача цілком виправдане і не суперечить закону.
І закінчуючи тему поручительства, розглянуту Пленумом, зауважимо, що згідно викладеним правовим позиціям, строк пред'явлення вимоги до поручителя починає свій відлік з моменту невиконання основного зобов'язання в цілому або виникнення права у кредитора вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому.
Гутник Андрей Банковские юристы
