Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Суббота, 09 Март 2013 03:26

Про визнання права забудовника та права на введення будинку в експлуатацію

Оцените материал
(4 голосов)
Согласно ст. 61 СК Украины, если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то деньги, и другое имущество, которые были получены по этому договору, является объектом права общей совместной собственности супругов.
14 листопада 2011 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю представників

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права забудовника та права на введення будинку в експлуатацію,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з відповідачем вона уклала шлюб 29 червня 1991року.

27 березня 1992року її мати ОСОБА_1 подарувала їй 1/2 частку будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

06 жовтня 1992року її тітка ОСОБА_6 подарувала їй 1/2 частку цього ж будинку.

В 1995р. вона продала будинок по АДРЕСА_1 і на отримані гроші в 1996році придбала недобудований будинок готовністю 11% по АДРЕСА_2.

Фактично на земельній ділянці знаходився тільки фундамент . Договір купівлі продажу був оформлений на відповідача ОСОБА_3

Вони з відповідачем побудували будинок, провели в нього воду, газ. Дом повністю готовий до експлуатації.

Оскільки в будівництво будинку витрачені її особисті кошти та сімейні кошти, то її частка в майні, придбаному в період шлюбу складає 2/3, а частка відповідача 1/3.

Але ж відповідач став перешкоджати її проживанню в будинку, відмовляється оформлювати правовстановлюючі документи на будинок. Як власник домоволодіння, вона звернулася до БТІ м.Дружківка, отримала технічний паспорт на будинок.

Звернулася до інспекції ДАБК в Донецькій області з приводу введення будинку в експлуатацію. Отримала відповідь, що право на отримання сертифікату відповідності на будинок має тільки ОСОБА_3 Саме ОСОБА_3 є особою, на кого покладені обов'язки забудовника на підставі договору купівлі продажу від 25 липня 1996року.

Оскільки договір купівлі-продажу був укладений в інтересах сім'ї, їй, як дружині, належить право власності на 2/3 частки збудованого в період шлюбу будинку, і вона має рівні права з відповідачем на здачу цього будинку в експлуатацію.

Просить суд: визнати недобудований будинок і право на земельну ділянку, які отримані за договором купівлі-продажу від 25.07.1996року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, спільним сумісним майном подружжя; визнати за нею право користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на 2/3 частки будівельних матеріалів, які використані для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 ; визнати за нею право забудовника за договором купівлі - продажу незакінченого будівництвом будинку, по АДРЕСА_2; стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору, витрат на ІТЗ, витрат на правову допомогу в сумі 500грн.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила визнати за ОСОБА_3 право забудовника по договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку, розташованого по АДРЕСА_2, а також визнати за позивачем право на здачу будинка в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на домобудівлю та земельну ділянку. Решту вимог просить залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала уточнені вимоги, і просила їх задовольнити. Пояснила, що збудований будинок по АДРЕСА_2 є спільним майном позивача та відповідача, оскільки вони придбали недобудову разом, знаходячись у шлюбі. За сумісні кошти закінчили будівництво. Фактично сімейні відносини з відповідачем припинилися. Відповідач виганяв з будинку позивачку, що змусило її звертатися до суду з вимогою про вселення. Вона вселилася, але життя з відповідачем не складається. Вона поїхала на заробітки. Будинок готовий до експлуатації, однак відповідач не бажає його оформлювати документально через БТІ . Позивач звернулася до відповідних органів сама, і хотіла здати будинок, але ж їй відмовили, посилаючись на те, що відповідач по документам вважається забудовником. Вона зверталася до відповідача, щоб він видав їй довіренсть на ці дії, але ж отримала відмову. Оскільки будинок не зданий в експлуатацію, то не можливо визначити їхні частки в цьому будинку. І на даний момент вона не ставить питання щодо розділу сумісного майна. Оскільки договір купівлі - продажу недобудованого будинку укладався в інтересах сім'ї, в період шлюбу будинок збудований, то позивачка має таке ж право, як і відповідач на здачу будинку в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на нерухомість. Просить суд визнати за нею право забудовника по договору купівлі - продажу незакінченого будівництвом будинку, розташованого по АДРЕСА_2, також визнати за нею право на здачу будинку в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на домобудівлю та земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не визнали позовні вимоги позивача. Пояснив, що фактично сімейні відносини з позивачем припинилися у 2006році і позивач виїхала до Росії, де працювала і мешкала, не приймаючи ніякої участі в будівництві будинку, не надаючи коштів на його будівництво. З того часу в них вже не було спільного сімейного бюджету і саме він утримував сім'ю - себе і доньку, яка навчається у вищому навчальному закладі. Він самостійно за допомогою свого батька будував будинок. Гараж на території подвір'я будувався за рахунок бедматеріалів та коштів його сестри ОСОБА_8 На час припинення сімейного життя з позивачем, її частка в недобудованому будинку становила половину вартості придбаного недобудованого будинку. Крім того вважає, що будинок ще готовий до прийняття в експлуатацію.

Просить в задоволені позову відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю та ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, та інше майно, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 22 КпШС та ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленністю між ними.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом перебачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що позивач та відповідач по справі знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 29 червня 1991року по теперішній час, що підтверджується актовим записом № 316, здійсненим Дружківським відділом ЗАГС (а.с.9)

Судом встановлено, що в період шлюбу сторони придбали за договором купівлі - продажу від 29 липня 1996року, який укладено ОСОБА_3 з ОСОБА_7, незакінчений будівництвом жилий будинок готовністю 11%, розташований по АДРЕСА_2 на землі, належній Дружківській міській раді. Згідно цього договору, всі обов'язки, пов'язані з будівництвом переходять до ОСОБА_3 разом з договором купівлі продажу. Строк закінчення будівництва 09.07.1999р. (.а.с.22).

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду зазначений будинок є добудованим, і таким що підлягає прийняттю в експлуатацію, що підтверджується технічним паспортом на будинок (а.с.16-21).

Таким чином, суд приходить до висновку, що придбаний недобудований та в подальшому добудований будинок по АДРЕСА_2 є спільним майном подружжя ОСОБА_3.

Відповідач та його представник не заперечують, що існує частка позивача в їхньому спільному майні.

Судом встановлено, що забудовник за договором купівлі-продажу від 29.07.2011р ОСОБА_3 відмовляється від прийняття будинку в експлуатацію, посилаючись на те, що він ще не готовий до експлуатації.

Суд вважає, що така відмова відповідача перешкоджає позивачу здійснювати право власності у спільному майні та порушує право позивача на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, оскільки будинок не прийнятий до експлуатації і відповідно не зареєстрований як об'єкт власності у відповідних органах.

Для захисту такого права позивача, суд вважає можливим надати позивачу право на введення в експлуатацію збудованого під час шлюбу житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_2 і отримання правовстановлюючих документів на цей будинок.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо надання їй права забудовника за договором купівлі продажу від 29.07.1996р. задоволенню не підлягають. Отримуючи право на введення будинку в експлуатацію, позивач має право на подання і отримання всіх документів, пов'язаних із введенням будинку в експлуатацію.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, що будинок не готовий до прийняття в експлуатацію, оскільки із технічного паспорту станом на 06 травня 2010року (а.с.16-21) вбачається, що будинок збудований, паспорт не містить відсотків готовності, як то було станом на 08 грудня 2004року (а.с.45). Лист інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (а.с.11) також не містить відомостей, що будинок не добудований і не може бути прийнятий в експлуатацію з цієї причини.

Інших, доказів, які б свідчили про те, що будинок не добудований і не може бути прийнятий в експлуатацію відповідач не надав.

Суд не приймає доводи відповідача, що частка позивача в цьому будинку є незначною, і це на його думку, не дає право позивачу здати будинок в експлуатацію, оскільки право на введення в експлуатацію визначається не розміром частки в спільному майні, а тим, що майно є спільним.

Предметом розгляду даної справи є не визначення частки в спільному майні, а право позивача провести всі необхідні дії щодо введення будинку в експлуатаціюю. Розгляд питання щодо визначення розміру частки в спільному майні, суд вважає є можливим тільки після прийняття будинку в експлутацію і реєстрації права власності на цей будинок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК , на підставі ст.ст. 60,61,63 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права забудовника та права на введення будинку в експлуатацію задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право на введення в експлуатацію збудованого житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 530,7кв.м. за адресою АДРЕСА_2 і отримання правовстановлюючих документів на цей будинок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37грн, витрати на правову допомогу в сумі 500грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

 

Суддя: Т. Л. Панова

14 ноября 2011 Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи Пановой Т.Л.
при секретаре Костин И.В.
с участием представителей
истца ОСОБА_1, ОСОБА_2
ответчика ОСОБА_3
представителя ответчика ОСОБА_4
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда Дружковка гражданское дело по иску ОСОБА_5 к ОСОБА_3 о признании права застройщика и права на введение дома в эксплуатацию,
В С Т А Н О В И В:
истец обратился в суд с иском к ответчику, в котором отмечает, что с ответчиком она заключила брак 29 июня 1991 года.
27 марта 1992 ее мать ОСОБА_1 подарила ей 1/2 долю дома, расположенного в АДРЕСА_1.
6 октября 1992 ее тетя ОСОБА_6 подарила ей 1/2 долю этого же дома.
В 1995г. она продала дом по АДРЕСА_1 и на вырученные деньги в 1996 приобрела недостроенный дом готовностью 11% по АДРЕСА_2.
Фактически на земельном участке находился только фундамент. Договор купли продажи был оформлен на ответчика ОСОБА_3
Они с ответчиком построили дом, провели в него воду, газ. Дом полностью готов к эксплуатации.
Поскольку в строительство дома потрачены ее личные средства и семейные средства, то ее доля в имуществе, приобретенном в период брака составляет 2/3, а доля ответчика 1/3.
Но ответчик стал препятствовать ее проживанию в доме, отказывается оформлять правоустанавливающие документы на дом. Как владелец домовладения, она обратилась в БТИ Дружковка, получила технический паспорт на дом.
Обратилась в инспекцию ГАСК в Донецкой области по поводу введения дома в эксплуатацию. Получила ответ, что право на получение сертификата соответствия на дом имеет только ОСОБА_3 Именно ОСОБА_3 является лицом, на кого возложены обязанности застройщика на основании договора купли-продажи от 25 июля 1996 года.
Поскольку договор купли-продажи был заключен в интересах семьи, ей, как жене, принадлежит право собственности на 2/3 части построенного в период брака дома, и она имеет равные права с ответчиком на сдачу этого дома в эксплуатацию.
Просит суд: признать недостроенный дом и право на земельный участок, полученные по договору купли-продажи от 25.07.1996року, заключенного между ОСОБА_3 и ОСОБА_7, общим совместным имуществом супругов; признать за ней право пользования земельным участком, расположенного по адресу АДРЕСА_2; признать за ней право собственности на 2/3 доли строительных материалов, использованных для строительства жилого дома по АДРЕСА_2; признать за ней право застройщика по договору купли - продажи незавершенного строительством дома, по АДРЕСА_2; взыскать с ответчика в пользу судебные расходы по уплате судебного сбора , расходов на ИТО, расходов на правовую помощь в сумме 500 грн.
При рассмотрении дела представитель истца ОСОБА_1 уточнила исковые требования и просила признать ОСОБА_3 право застройщика по договору купли-продажи незавершенного строительством дома, расположенного по АДРЕСА_2, а также признать за истцом право на сдачу дома в эксплуатацию и получения правоустанавливающих документов на домобудивлю и земельный участок . Остальные требования просит оставить без рассмотрения.
В судебном заседании представитель истца ОСОБА_1 поддержала уточненные требования и просила их удовлетворить. Объяснила, что построенный дом по АДРЕСА_2 является общим имуществом истца и ответчика, поскольку они приобрели недострой вместе, находясь в браке. За совместные средства закончили строительство. Фактически семейные отношения с ответчиком прекратились. Ответчик выгонял из дома истицы, что заставило ее обратиться в суд с требованием о вселении. Она вселилась, но жизнь с ответчиком не состоит. Она поехала на заработки. Дом готов к эксплуатации, однако ответчик не желает его оформлять документально через БТИ. Истец обратилась в соответствующие органы сама и хотела сдать дом, но ей отказали, ссылаясь на то, что ответчик по документам считается застройщиком. Она обращалась к ответчику, чтобы он выдал ей довиренсть на эти действия, но получила отказ. Поскольку дом не сдан в эксплуатацию, то невозможно определить их доли в этом доме. И на данный момент она не ставит вопрос о разделе совместного имущества. Поскольку договор купли - продажи недостроенного дома заключался в интересах семьи, в период брака дом построен, то истица имеет такое же право, как и ответчик на сдачу дома в эксплуатацию и получения правоустанавливающих документов на недвижимость. Просит суд признать за ней право застройщика по договору купли - продажи незавершенного строительством дома, расположенного по АДРЕСА_2, также признать за ней право на сдачу дома в эксплуатацию и получения правоустанавливающих документов на домобудивлю и земельный участок.
Ответчик ОСОБА_3 и его представитель ОСОБА_4 не признали исковые требования истца. Пояснил, что фактически семейные отношения с истцом прекратились в 2006роци и истец выехала в Россию, где работала и жила, не принимая никакого участия в строительстве дома, не предоставляя средств на его строительство. С того времени у них уже не было общего семейного бюджета и именно он содержал семью - себя и дочь, которая учится в высшем учебном заведении. Он самостоятельно с помощью своего отца строил дом. Гараж на территории двора строился за счет бедматериалив и средств его сестры ОСОБА_8 На время прекращения семейной жизни с истцом, ее доля в недостроенном доме составляла половину стоимости приобретенного недостроенного дома. Кроме того считает, что дом еще не готов к приемке в эксплуатацию.
Просит в удовлетворении иска отказать.
Суд, исследовав доказательства по делу, считает, что иск подлежит частичному удовлетворению.
Согласно ст.ст. 22 Кодекса о браке и семье и ст. 60 Семейного кодекса Украины, имущество, приобретенное супругами за время брака, принадлежит жене и мужу на праве общей совместной собственности независимо от того, что один из них не имел по уважительной причине самостоятельного заработка. Считается, что каждая вещь, приобретенная за время брака, кроме вещей индивидуального пользования, является объектом права общей совместной собственности супругов.
Согласно ст. 61 СК Украины, если одним из супругов заключен договор в интересах семьи, то деньги, и другое имущество, которые были получены по этому договору, является объектом права общей совместной собственности супругов.
Согласно ст. 22 КоБС и ст. 63 СК Украины жена и муж имеют равные права на владение, пользование и распоряжение имуществом, принадлежащим им на праве общей совместной собственности, если иное не установлено договоренности между ними.
Согласно ст. 331 ГК Украины право собственности на вновь созданное недвижимое имущество возникает с момента завершения строительства. Если законом перебачено принятие недвижимого имущества в эксплуатацию, право собственности возникает с момента его принятия в эксплуатацию. Если право собственности на недвижимое имущество согласно закону подлежит государственной регистрации, право собственности возникает с момента государственной регистрации.
Судом установлено, что истец и ответчик по делу находятся в зарегистрированном браке с 29 июня 1991 года по настоящее время, что подтверждается актовым записью № 316, совершенным Дружковский отделом ЗАГС (а.с.9)
Судом установлено, что в период брака стороны приобрели по договору купли - продажи от 29 июля 1996 года, заключенного ОСОБА_3 с ОСОБА_7, незаконченный строительством жилой дом готовностью 11%, расположенный по АДРЕСА_2 на земле, принадлежащей Дружковский городской рады. Согласно этому договору, все обязанности, связанные со строительством переходят к ОСОБА_3 вместе с договором купли-продажи. Срок окончания строительства 09.07.1999р. (. А.с.22).
Судом установлено, что на момент обращения истца в суд указанный дом является достроенным, и таким подлежащей приемке в эксплуатацию, что подтверждается техническим паспортом на дом (а.с.16-21).
Таким образом, суд приходит к выводу, что приобретенный недостроенный и в дальнейшем достроен дом по АДРЕСА_2 является общим имуществом супругов ОСОБА_3.
Ответчик и его представитель не отрицают, что существует доля истца в их общем имуществе.
Судом установлено, что застройщик по договору купли-продажи от 29.07.2011р ОСОБА_3 отказывается от дома в эксплуатацию, ссылаясь на то, что он еще не готов к эксплуатации.
Суд считает, что такой отказ ответчика препятствует истцу осуществлять право собственности в общем имуществе и нарушает право истца на раздел имущества, принадлежащего им на праве общей собственности, поскольку дом не принят в эксплуатацию и соответственно не зарегистрирован как объект собственности в соответствующих органах.
Для защиты такого права истца, суд считает возможным предоставить истцу право на ввод в эксплуатацию построенного во время брака жилого дома с хозяйственными сооружениями, который расположен по АДРЕСА_2 и получения правоустанавливающих документов на этот дом.
Суд считает, что требования истца о предоставлении ей права застройщика по договору купли-продажи от 29.07.1996р. удовлетворению не подлежат. Получая право на введение дома в эксплуатацию, истец имеет право на подачу и получение всех документов, связанных с введением дома в эксплуатацию.
Суд не может согласиться с доводами ответчика, что дом не готов к принятию в эксплуатацию, поскольку по техническому паспорту состоянию на 06 мая 2010года (а.с.16-21) следует, что дом построен, паспорт не содержит процентов готовности, как было состоянию на 08 декабря 2004года (а.с.45). Письмо инспекции государственного архитектурно-строительного контроля в Донецкой области (а.с.11) также не содержит сведений, что дом не достроен и не может быть принят в эксплуатацию по этой причине.
Других, доказательств, которые бы свидетельствовали о том, что дом не достроен и не может быть принят в эксплуатацию ответчик не предоставил.
Суд не принимает доводы ответчика, что доля истца в этом доме является незначительной, и это по его мнению, не дает право истцу сдать дом в эксплуатацию, поскольку право на ввод в эксплуатацию определяется не размером доли в общем имуществе, а тем, что имущество является общим.
Предметом рассмотрения данного дела является не определение доли в общем имуществе, а право истца провести все необходимые действия по введению дома в експлуатациюю. Рассмотрение вопроса об определении размера доли в общем имуществе, суд считает возможно только после принятия дома в эксплутации и регистрации права собственности на этот дом.
Руководствуясь ст.ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212-215, 223 ГПК, на основании ст 60,61,63 СК Украины, суд,
В Р Е Ш И В:
иск ОСОБА_5 к ОСОБА_3 о признании права застройщика и права на введение дома в эксплуатацию удовлетворить частично.
Признать ОСОБА_5 право на ввод в эксплуатацию построенного жилого дома с хозяйственными сооружениями, расположенного на земельном участке площадью 530,7 кв.м. по адресу АДРЕСА_2 и получения правоустанавливающих документов на этот дом.
Взыскать с ОСОБА_3 в пользу ОСОБА_5 судебные расходы по уплате судебного сбора в сумме 8,50 грн, расходы на информационно-техническое обеспечение в сумме 37грн, расходы на правовую помощь в сумме 500 грн.
В остальной части иска отказать.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Апелляционный суд Донецкой области через Дружковский городской суд путем подачи в 10дневный срок со дня провозглашения решения апелляционной жалобы.

Судья: Т. Л. Панова

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×