Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Воскресенье, 10 Март 2013 06:17

Про зобов'язання вчинити дії, визнання права власності на квартиру та стягнення матеріальної та моральної шкоди

Оцените материал
(1 Голосовать)

 Согласно п.п. 1.4, 1.5 договора плановый срок окончания строительства и сдачи дома в эксплуатацию - IV квартал 2003 года. В течение 90 дней после сдачи дома в эксплуатацию ответчики обязались передать истцу в собственность по акту приема-передачи его пай - спорную квартиру.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2011 року                                                      Справа № 2-2416/11

                                                                 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:   головуючого судді                                Якименко Л.Г.

           при секретарі                                    Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товарова «Будівельник-1»про зобов'язання вчинити дії, визнання права власності на квартиру та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про зобов'язання вчинити певні дії, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 04.04.2003 року між ним та відповідачами було укладено Договір на дольову участь в будівництві житлової секції „10-14" 108-ми квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 і отримання ним у власність квартири №11 на п'ятому поверсі зазначеного будинку загальною площею 61,6 кв.м., відповідно до цивільного проекту № 14439 „Ситуаційний план", код Державного земельного Кадастру 63704003.

Згідно з п.1.3 Договору позивач та відповідачі узгодили між собою вартість зазначеної квартири в сумі 59099,00 грн., яку позивач був зобов'язаний профінансувати, перерахувавши зазначену суму на рахунок ЗАТ „Будівельник-1".

22.05.2003 року між сторонами було укладено угоду до договору, відповідно до якої умови договору щодо фінансування будівництва були змінені з суми 59099,00 гривень на 47291,00 гривень. Свої договірні зобов'язання ОСОБА_1 виконав належним чином у повному обсязі.

Вказаним договором був передбачений плановий строк закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію - ІV квартал 2003 року, а протягом 90 днів після здачі будинку в експлуатацію відповідачі зобов'язались передати йому у власність спірну квартиру та безпосередньо сприяти в оформлені ним права власності на квартиру.

29 січня 2004 року між позивачем та відповідачами був складений акт прийому-передачі вказаної квартири, в якому зазначено, що роботи виконані у повному обсязі, позивач претензій до якості виконаних робіт не має.

До теперішнього часу одержати правовстановлюючі документи на отриману квартиру ОСОБА_1 не має можливості, оскільки будинок у встановленому порядку не зданий в експлуатацію, тобто відповідачами не були виконані умови договору, тому позивач просив суд визнати неправомірними дії Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»щодо невведення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, зобов'язати Приватне підприємство «Приватна фірма «Віктор-13»та Закрите акціонерне товариство «Будівельник-1»виконати усі передбачені чинним законодавством дії щодо введення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 61,6 кв.м. та стягнути солідарно з відповідачів 20000 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди та 2900 гривень матеріальних збитків.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - ПФ «Віктор-13»проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на даний час багатоповерховий будинок АДРЕСА_1 не введений в експлуатацію, вирішення цього питання знаходиться в процесі відповідних органів та державних установ, тому визнання права власності на квартиру можливо лише за умови введення усього будинку в експлуатацію. Також представник просив суд відмовити у позовних вимогах про стягнення моральної та матеріальної шкоди, оскільки вини ПФ «Віктор-13»у не введенні будинку в експлуатацію немає.

Представник відповідача - ЗАТ «Будівельник-1»в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що 4 березня 2002 року між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ПФ «Віктор», правонаступником якого є ПФ «Віктор-13», та ЗАТ «Будівельник-1», з іншої, був укладений договір №111 про спільну діяльність щодо будівництва житлового будинку. Предметом даного договору є їх спільна діяльність шляхом об'єднання за пайовим принципом майна, майнових прав, матеріальних, технічних, трудових, енергетичних та фінансових ресурсів для досягнення спільної господарської мети. Спільною господарською метою за даним договором є закінчення будівництва та введення в експлуатацію для наступної реалізації недобудованого житлового будинку, який є першою відокремленою секцією 118 квартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (визначення об'єкту здійснюється відповідно з випискою з цивільного проекту - 14439 «Ситуаційний план», кодом державного земельного кадастру №63704003). При цьому відповідно до п.4.2.1 даного договору відповідач ЗАТ «Будівельник-1»зобов'язаний організувати та здійснити будівельні роботи для досягнення спільної мети договору з правами генерального підрядника, відповідно до п.4.2.3 - укладати від свого імені угоди з третіми особами, пов'язані з залученням ресурсів, необхідних для здійснення будівництва. Згідно з п.7.2 кожна із сторін не вправі розпоряджатися своєю частиною в загальному майні, без згоди іншої сторони, до закінчення будівництва (введення в експлуатацію) і визначення кінцевого розміру паїв.

04.04.2003 року відповідачі у відповідності з п.7.2 вищевказаного договору уклали з позивачем договір на дольову участь у будівництві та одержанні останнім у власність 2-кімнатної квартири №11, розташованої на п'ятому поверсі загальною площею 61,6 кв.м, шляхом фінансування будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт. При цьому вартість частки позивача визначена у грошовому еквіваленті в розмірі 59099,00 гривень. Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 договору плановий строк закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію - ІV квартал 2003 року. На протязі 90 днів після здачі будинку в експлуатацію відповідачі зобов'язались передати позивачу у власність за актом прийому-передачі його пай - спірну квартиру.

Як вбачається з п.2.1 даного договору, позивач зобов'язаний був профінансувати виконання будівельно-монтажних робіт в розмірі 59099,00 гривень. У відповідності до п.п. 2.2, 2.3, 2.4, відповідачі зобов'язалися після одержання оплати вважати пай власністю позивача, підтвердивши його актом прийому-передачі квартири №11, позивач зобов'язаний після здачі об'єкту в експлуатацію оформити право власності на свій пай, відповідачі зобов'язані після здачі об'єкту в експлуатацію одержати відповідне рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради і надати необхідну допомогу позивачу в оформленні права власності на його пай.

22.05.2003 року між сторонами було укладено угоду до договору, відповідно до якої умови договору щодо фінансування будівництва були змінені з суми 59099,00 гривень на 47291,00 гривень, оскільки позивач власними силами та коштом проводив ремонті та оздоблювальні роботи в квартирі.

ОСОБА_1 відповідно до умов договору були перераховані грошові кошти в сумі 47291,00 гривня, що підтверджується квитанцією № 050943 від 9 грудня 2003 року на суму 43291,00 гривню та квитанцією № 72 від 14 січня 2004 року на суму 4000,00 гривень.

29 січня 2004 року між позивачем та відповідачами був укладений акт прийому-передачі позивачу вказаної квартири, з якого вбачається, що роботи виконані у повному обсязі, позивач не має ніяких претензій щодо якості виконаних робіт та комплектності.

Таким чином, виходячи з викладеного, позивач став співвласником недобудованого об'єкту в розмірі власного паю, а відповідачі вважають квартиру АДРЕСА_1 власністю позивача, що підтверджується актом прийому-передачі зазначеної квартири від 29 січня 2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Як визнали сторони у судовому засіданні, рішення про прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську не приймалося, тому суд вважає відмовити позивачу у позовних вимогах про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 3 ст.331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Як вбачається з акту робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 1 липня 2005 року робочою комісією було прийняте рішення, що секція №1 житлового будинку АДРЕСА_1 вважається об'єктом, прийнятим від генерального підрядника і готовим до пред'явлення державній приймальній комісії.

Відповідно до висновку спеціаліста №53 від 1 березня 2004 року, на момент  дослідження  експерта ЗАТ «Будівельник-1»виконав всі роботи, передбачені кошторисом на суму 1174,179 т.грн. без ПДВ до договору №111 від 4 березня 2002 року на 100% і виконував заходи, видані приймальною комісією для здачі об'єкту в експлуатацію.

Так чином у відповідачів були усі передумови та можливості для належного введення будинку в експлуатацію, до того ж позивач виконав усі умови договору №111 про спільну діяльність щодо будівництва житлового будинку, тому суд вважає визнати неправомірними дії Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»щодо невведення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, та зобов'язати виконати усі передбачені чинним законодавством дії щодо введення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає стягнути солідарно з Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»на користь ОСОБА_1 94 гривень 10 копійок витрат у справі.

В іншій частині позову відмовити, оскільки дані правовідносини виникли між сторонами в результаті укладеного між сторонами договору, тому підстав для стягнення моральної шкоди не вбачається, до того ж позивач не надав суду докази спричинення йому такої шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 331 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»про зобов'язання вчинити дії, визнання права власності на квартиру та стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»та Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»щодо невведення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Приватне підприємство «Приватна фірма «Віктор-13»та Закрите акціонерне товариство «Будівельник-1»виконати усі передбачені чинним законодавством дії щодо введення в експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємства «Приватна фірма «Віктор-13»на користь ОСОБА_1 47 гривень 05 копійок витрат у справі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будівельник-1»на користь ОСОБА_1 47 гривень 05 копійок витрат у справі.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя:           

РЕШЕНИЕ
Именем Украины
10.11.2011 года Дело № 2-2416/11
                                                                 Амур-Нижнеднепровский районный суд г. Днепропетровска
в составе: председательствующего судьи Якименко Л.Г.
           при секретаре Носуля А.Л.
рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Днепропетровске дело по иску ОСОБА_1 к Частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытого акционерного товаров« Строитель-1 »об обязательстве совершить действия, признании права собственности на квартиру и взыскании материального и морального ущерба, -
В С Т А Н О В И В:
Истец обратился в суд с данным иском к ответчикам об обязательстве совершить определенные действия, признании права собственности на квартиру АДРЕСА_1 и взыскании материального и морального вреда.
В обоснование своих исковых требований ссылался на то, что 04.04.2003 года между ним и ответчиками был заключен Договор на долевое участие в строительстве жилой секции "10-14" 108-мы квартирного дома по адресу: АДРЕСА_1 и получение им в собственность квартиры № 11 на пятом этаже указанного дома общей площадью 61,6 кв.м., согласно гражданскому проекта № 14439 "Ситуационный план", код Государственного земельного Кадастра 63704003.
Согласно п.1.3 Договора истец и ответчики согласовали между собой стоимость указанной квартиры в сумме 59099,00 грн., Которую истец был обязан профинансировать, перечислив указанную сумму на счет ЗАО "Строитель-1".
22.05.2003 года между сторонами было заключено соглашение к договору, согласно которой условия договора по финансированию строительства были изменены с суммы 59099,00 гривен на 47291,00 гривен. Свои договорные обязательства ОСОБА_1 выполнил должным образом в полном объеме.
Указанным договором был предусмотрен плановый срок окончания строительства и сдачи дома в эксплуатацию - IV квартал 2003 года, а в течение 90 дней после сдачи дома в эксплуатацию ответчики обязались передать ему в собственность спорную квартиру и непосредственно способствовать в оформлении ним права собственности на квартиру.
29 января 2004 между истцом и ответчиками был составлен акт приема-передачи указанной квартиры, в котором указано, что работы выполнены в полном объеме, истец претензий к качеству выполненных работ нет.
К настоящему времени получить правоустанавливающие документы на полученную квартиру ОСОБА_1 не имеет возможности, поскольку дом в установленном порядке не сдан в эксплуатацию, то ответчиками не были выполнены условия договора, поэтому истец просил суд признать неправомерными действия частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытого акционерного общества «Строитель-1» по невведения в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1, обязать Компания «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытое акционерное общество« Строитель-1 »выполнить все предусмотренные действующим законодательством действия по вводу в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1, признать за ним право собственности на квартиру АДРЕСА_1 общей площадью 61,6 кв.м. и взыскать солидарно с ответчиков 20000 гривен в возмещение причиненного морального вреда и 2900 гривен материального ущерба.
В судебном заседании истец поддержал исковые требования в полном объеме.
Представитель ответчика - ПФ «Виктор-13» против исковых требований возражал, ссылаясь на то, что в настоящее время многоэтажный дом АДРЕСА_1 не введен в эксплуатацию, решение этого вопроса находится в процессе соответствующих органов и государственных учреждений, поэтому признание права собственности на квартиру возможно только при условии введения всего дома в эксплуатацию. Также представитель просил суд отказать в исковых требованиях о взыскании морального и материального вреда, поскольку вине ПФ «Виктор-13» в не введении дома в эксплуатацию нет.
Представитель ответчика - ЗАО «Строитель-1» в судебное заседание не явился, причин неявки суду не сообщил, о дне слушания дела сообщалось должным образом.
Выслушав объяснения истца, представителя ответчика, исследовав материалы дела, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению частично.
В судебном заседании установлено, что 4 марта 2002 года между ОСОБА_1 с одной стороны, и ПФ «Виктор», правопреемником которого является ПФ «Виктор-13», и ЗАО «Строитель-1», с другой, был заключен договор № 111 о совместной деятельность по строительству жилого дома. Предметом данного договора является их совместная деятельность путем объединения по долевому принципу имущества, имущественных прав, материальных, технических, трудовых, энергетических и финансовых ресурсов для достижения общей хозяйственной цели. Общей хозяйственной целью по данному договору является окончание строительства и ввод в эксплуатацию для последующей реализации недостроенного жилого дома, который является первой отдельной секцией 118 квартирного дома, расположенного по адресу: АДРЕСА_2 (определение объекта осуществляется в соответствии с выпиской из гражданского проекта - 14439 « ситуационный план », кодом государственного земельного кадастра № 63704003). При этом согласно п.4.2.1 настоящего договора ответчик ЗАО «Строитель-1» обязан организовать и осуществить строительные работы для достижения общей цели договора с правами генерального подрядчика, согласно п.4.2.3 - заключать от своего имени сделки с третьими лицами, связанные с привлечением ресурсов, необходимых для осуществления строительства. Согласно п.7.2 каждая из сторон не вправе распоряжаться своей частью в общем имуществе без согласия другой стороны, до окончания строительства (ввода в эксплуатацию) и определения конечного размера паев.
04.04.2003 года ответчики в соответствии с п.7.2 вышеуказанного договора заключили с истцом договор на долевое участие в строительстве и получении последним в собственность 2-комнатной квартиры № 11, расположенной на пятом этаже общей площадью 61,6 кв.м, путем финансирование строительно-монтажных и отделочных работ. При этом стоимость доли истца определена в денежном эквиваленте в размере 59099,00 грн. Согласно п.п. 1.4, 1.5 договора плановый срок окончания строительства и сдачи дома в эксплуатацию - IV квартал 2003 года. В течение 90 дней после сдачи дома в эксплуатацию ответчики обязались передать истцу в собственность по акту приема-передачи его пай - спорную квартиру.
Как видно из п.2.1 настоящего договора, истец обязан был профинансировать выполнение строительно-монтажных работ в размере 59099,00 грн. В соответствии с п.п. 2.2, 2.3, 2.4, ответчики обязались после получения оплаты считать пай собственностью истца, подтвердив его актом приема-передачи квартиры № 11, истец обязан после сдачи объекта в эксплуатацию оформить право собственности на свой пай, ответчики обязаны после сдачи объекта в эксплуатацию получить соответствующее решение Исполкома Днепропетровского городского совета и оказать необходимую помощь истцу в оформлении права собственности на его пай.
22.05.2003 года между сторонами было заключено соглашение к договору, согласно которой условия договора по финансированию строительства были изменены с суммы 59099,00 гривен на 47291,00 гривен, поскольку истец собственными силами и средствами проводил ремонте и отделочные работы в квартире.
ОСОБА_1 соответствии с условиями договора были перечислены денежные средства в сумме 47291,00 гривна подтверждается квитанцией № 050943 от 9 декабря 2003 года на сумму 43291,00 гривню и квитанцией № 72 от 14 января 2004 года на сумму 4000,00 гривен.
29 января 2004 между истцом и ответчиками был заключен акт приема-передачи истцу указанной квартиры, из которого усматривается, что работы выполнены в полном объеме, истец не имеет никаких претензий к качеству выполненных работ и комплектности.
Таким образом, на основании изложенного, истец стал совладельцем недостроенного объекта в размере собственного пая, а ответчики считают квартиру АДРЕСА_1 собственностью истца, что подтверждается актом приема-передачи указанной квартиры от 29 января 2004 года.
Согласно ч. 2 ст. 331 ГК Украины, право собственности на вновь созданное недвижимое имущество (жилые дома, здания, сооружения и т.п.) возникает с момента завершения строительства (создания имущества). Если договором или законом предусмотрено принятие недвижимого имущества в эксплуатацию, право собственности возникает с момента его принятия в эксплуатацию.
Как признали стороны в судебном заседании, решение о принятии в эксплуатацию жилого дома АДРЕСА_1 в Днепропетровске не принималось, поэтому суд считает отказать истцу в исковых требованиях о признании права собственности на квартиру АДРЕСА_1.
Согласно ч. 3 ст.331 ГК Украины, до завершения строительства (создания имущества) лицо считается собственником материалов, оборудования и т.п., которые были использованы в процессе этого строительства (создания имущества).
Как видно из акта рабочей комиссии о готовности законченного строительством объекта для предъявления государственной приемочной комиссии от 1 июля 2005 года рабочей комиссией было принято решение, что секция № 1 жилого дома АДРЕСА_1 считается объектом, принятым от генерального подрядчика и готовым к предъявления государственной приемочной комиссии.
Согласно заключению специалиста № 53 от 1 марта 2004 года, на момент исследования эксперта ЗАО «Строитель-1» выполнил все работы, предусмотренные сметой на сумму 1174,179 т.грн. без НДС договору № 111 от 4 марта 2002 года на 100% и выполнял меры, выданные приемной комиссией для сдачи объекта в эксплуатацию.
Так образом у ответчиков были все предпосылки и возможности для надлежащего введения дома в эксплуатацию, к тому же истец выполнил все условия договора № 111 о совместной деятельности по строительству жилого дома, поэтому суд считает признать неправомерными действия частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 » и Закрытого акционерного общества «Строитель-1» по невведения в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1, и обязать выполнить все предусмотренные действующим законодательством действия по вводу в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1.
Согласно ст. 88 ГПК Украины, суд считает взыскать солидарно с Частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытого акционерного общества« Строитель-1 »в пользу ОСОБА_1 94 гривен 10 копеек расходов по делу.
В остальной части иска отказать, поскольку данные правоотношения возникли между сторонами в результате заключенного между сторонами договора, поэтому оснований для взыскания морального вреда не усматривается, к тому же истец не предоставил доказательства причинения ему такого вреда.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ГПК Украины, ст.ст. 16, 331 Гражданского кодекса Украины, суд, -
В Р Е Ш И В:
Иск ЛИЦО_1 к Частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытого акционерного общества« Строитель-1 »об обязательстве совершить действия, признании права собственности на квартиру и взыскании материального и морального вреда, - удовлетворить частично.
Признать неправомерными действия частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытого акционерного общества« Строитель-1 »по невведения в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1.
Обязать Компания «Частная фирма« Виктор-13 »и Закрытое акционерное общество« Строитель-1 »выполнить все предусмотренные действующим законодательством действия по вводу в эксплуатацию многоквартирного дома АДРЕСА_1.
Взыскать с Частного предприятия «Частная фирма« Виктор-13 »в пользу ОСОБА_1 47 гривен 05 копеек расходов по делу.
Взыскать с Закрытого акционерного общества «Строитель-1» в пользу ОСОБА_1 47 гривен 05 копеек расходов по делу.
В остальной части иска отказать.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке через суд первой инстанции путем подачи апелляционной жалобы в течение десяти дней со дня провозглашения решения. В случае если решение было вынесено без участия лица, его обжалует, апелляционная жалоба подается со дня получения копии решения.
Судья:

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×