Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Суббота, 10 Ноябрь 2012 10:04

Присяжні - за новим КПК України

Оцените материал
(18 голосов)
Новий Кримінальний процесуальний кодекс України вступить в силу в 00 годин 20 листопада з. р. До цього моменту всі необхідні організаційні заходи для реалізації передбачених ним процедур повинні бути виконані, а суди - повністю «екіпіровані» для того, щоб відразу почати працювати за новим законом.
Однією з найбільш яскравих новел КПК є запровадження суду присяжних. Однак він буде відрізнятися від звичного для нашого уявлення виду: троє присяжних, обраних
територіальною громадою, і два судді будуть виносити рішення по найбільш резонансних злочинів, наприклад, таким, за які передбачено довічне ув'язнення.

 Юридичні консультації в необмеженій кількості http://ut.kiev.ua/forum/index.html
Заходь, реєструйся, запитуй і отримуй відповіді
БЕЗКОШТОВНО



Деякі юристи вже встигли назвати таке нововведення «підміною понять», адже подібна модель більш схожа зі скасованим інститутом народних засідателів. Відповідно, можуть виникнути і схожі проблеми: як і засідателі, присяжні повинні будуть погодитися витратити свій робочий час на тривалий і складний процес,
потрібно буде забезпечити їх явку на слухання, а також знайти кошти на винагороду за працю.
Втім, процес, так чи інакше, йде, і на сьогодні, за інформацією нашого видання, територіальні управління ДСА України вже внесли до місцевих рад уявлення щодо формування списків присяжних. Такі списки затверджені в 551 загальному суді, а в інших 114 цей процес наближається до завершення.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України вступить в силу в 00 годин 20 листопада з. р. До цього моменту всі необхідні організаційні заходи для реалізації передбачених ним процедур повинні бути виконані, а суди - повністю «екіпіровані» для того, щоб відразу почати працювати за новим законом.
Однією з найбільш яскравих новел КПК є запровадження суду присяжних. Однак він буде відрізнятися від звичного для нашого уявлення виду: троє присяжних, обраних
територіальною громадою, і два судді будуть виносити рішення по найбільш резонансних злочинів, наприклад, таким, за які передбачено довічне ув'язнення.
Деякі юристи вже встигли назвати таке нововведення «підміною понять», адже подібна модель більш схожа зі скасованим інститутом народних засідателів. Відповідно, можуть виникнути і схожі проблеми: як і засідателі, присяжні повинні будуть погодитися витратити свій робочий час на тривалий і складний процес,
потрібно буде забезпечити їх явку на слухання, а також знайти кошти на винагороду за працю.


Втім, процес, так чи інакше, йде, і на сьогодні, за інформацією нашого видання, територіальні управління ДСА України вже внесли до місцевих рад уявлення щодо формування списків присяжних. Такі списки затверджені в 551 загальному суді, а в інших 114 цей процес наближається до завершення.Отже, у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу, з метою забезпечення, згідно з Конституцією, участі присяжних у здійсненні правосуддя, територіальні управління Державної судової адміністрації звертаються з поданням до відповідної місцевої ради. Той формує і затверджує список постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, громадян у кількості, зазначеній у поданні. Їхні кандидатури повинні
відповідати вимогам ст. 59 Закону «Про судоустрій і статус суддів», а також вони повинні дати згоду бути присяжними. Таким чином, на сьогодні оперативність затвердження таких списків залежить від того, як швидко місцеве самоврядування здійснить свої повноваження. У разі неприйняття місцевою радою протягом 2 місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних теруправління ДСА звертається з поданням вже до обласної ради.

Стверджується список один раз в 2 роки і переглядається у разі необхідності за поданням того ж теруправління ДСА.
Хто може бути присяжним?


Згідно зі ст. 57 Закону «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею (суддями), забезпечуючи безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Присяжні під час розгляду та вирішення справ користуються повноваженнями судді. Більш того, на час виконання ними обов'язків на них поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів. За обгрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки можуть застосовуватися і після закінчення виконання цих обов'язків.

Що стосується вимог до кандидатури присяжного, то їх висувається кілька. Так, він повинен бути громадянином України, які досягли 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків присяжних громадяни: 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) з хронічними психічними чи ін захворюваннями, що перешкоджають виконанню обов'язків; 3) з незнятої або непогашеною судимістю; 4) народні депутати України, члени Кабінету міністрів, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апарату судів, інші держслужбовці, адвокати, нотаріуси; 5) громадяни, які досягли 65 років; 6) особи, які не володіють державною мовою. Відзначимо, що особа, яку включено до списку, зобов'язане повідомити суд про обставини, які унеможливлюють його участь у здійсненні правосуддя.
У той же час, до участі в суді присяжних неможливо примусити. Тому в ст. 60 Закону «Про судоустрій і статус суддів» виписані підстави, коли особа звільняється від виконання обов'язків присяжного. Вирішити питання
про наявність таких підстав може голова відповідного суду. Зокрема, звільнені за їх заявою, поданою до (!) Початку виконання обов'язків присяжного, можуть бути: 1) особи, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку або утримують дітей -інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; 2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;

3) особи, які через свої релігійні переконання вважають неможливим для себе участь у здійсненні правосуддя. Перелік підстав невичерпний - якщо голова суду визнає причини, на які посилається особа, поважними, він може звільнити його від виконання місії присяжного.

Також є умови, при яких особа не може бути присяжним у конкретному виробництві. Зокрема, громадянин не може брати участь у ньому: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним
позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора і т. д.; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, прокурор, захисник, представник або ін; 3) якщо він особисто, його близькі родичі або члени його сім'ї зацікавлені в результатах виробництва. Крім того, він не може входити до складу суду, якщо є родичем кого-небудь з цього складу.

В особливих випадках присяжнийжний може бути відсторонений від подальшого
участі в судовому розгляді (ст. 390 КПК): при невиконанні ним обов'язків присяжного або за наявності обгрунтованих підстав вважати, що він у результаті незаконного впливу втратив неупередженість. Рішення про відсторонення приймається в нарадчій кімнаті і оформляється мотивованою постановою. У такому випадку до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, в разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного, після чого судовий розгляд починається спочатку.
Кому потрібні присяжні?


Всі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого ч. 3 ст. 331 КПК (продовження тримання обвинуваченого під вартою), судді і присяжні вирішують спільно. «Запускає в роботу» суд присяжних клопотання обвинуваченого, яке він заявляє під час підготовчого судового засідання. Так, згідно зі ст. 31 нового КПК, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне
позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі 3 професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжнияжних у складі 2 професійних суддів і трьох присяжних. Кримінальне провадження щодо кількох обвинувачених розглядається судом присяжних у відношенні всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Крім того, є особливості розгляду справи судом присяжних, коли кримінальне провадження стосується посадових осіб, займають особливо відповідальне становище (відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про державну службу»), та осіб, посади яких віднесені до першої категорії держслужбовців, якщо такі особи вчинили злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі. За їх клопотанням справу розглядає суд у складі 2 професійних суддів зі стажем роботи не менше 5 років і 3 присяжних.


Підкреслимо, що відповідно дѐ½о до ст. 384 КПК, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому можливості і
особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості 7 чоловік. Визначаються присяжні за допомогою автоматизованої системи документообігу суду з числа
осіб, внесених до відповідних списків. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше, ніж за 5 днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права і обов'язки, перелікелік вимог до присяжних, підстави для звільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки. Саме на підставі письмової виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.


Відзначимо, що днями, 26 жовтня Рада суддів України затвердила зміни до Положення про АСД, згідно з якими присяжні визначаються автоматизованою системою шляхом випадкового відбору із списку присяжних у кількості 7 осіб. Після визначення основних присяжних визначаються також двоє запасних. Варто
сказати, що запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до винесення вироку можуть бути включені до складу ос´у основних присяжних у разі неможливості когось з основних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд виносить ухвалу.
Більшістю голосів
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. Більш докладно про те, які дії повинен
здійснити суддя в цьому випадку, йдеться в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду у судовому провадженні в першій інстанції згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України» № 223-1446/0/4-12 від 5.10 .2012. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому
розгляді. Кожен з присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши причину цього, та заявити собі самовідвід.
Головуючий з'ясовує, чи немає підстав, що перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного. Для цього прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати присяжним відповідні запитання.


Усі питання, пов'язані із звільненням присяжних від участі в розгляді
кримінальної справи, а також з самовідводом і відведенням, вирішуються ухвалою суду у складі 2 професійних суддів, яке виноситься після проведення наради на місці, без виходу до нарадчої кімнати (крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним). У разі, якщо судді не прийшли до одноголосного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.
Якщо в результаті виконання зазначених дій
присяжних залишилося менше, ніж необхідно, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим, та приймають присягу, текст якої зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки і компетенція йому зрозумілі.
Порядок прийняття рішення

 Юридичні консультації в необмеженій кількості http://ut.kiev.ua/forum/index.html
Заходь, реєструйся, запитуй і отримуй відповіді
БЕЗКОШТОВНО



Нарадою суду присяжних керує голова, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Нагадаємо, що це питання, що стосуються того, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального злочину; чи винен обвинувачений у скоєнні цього злочину і т. д. Всі питання вирішуються простою більшістю
голосів. Головуючий голосує останнім. Ніхто із складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, кря, крім випадків, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого - тоді голоси утрималися додаються до голосів, поданих за рішення, яке є сприятливим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення буде для обвинуваченого більш сприятливим, питання вирішується шляхом
голосування.
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а долучається до матеріалів виробництва і є відкритим для ознайомлення.
З'явитися зобов'язані?
Згідно зі ст. 61 Закону «Про судоустрій і статус суддів», роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, що, як
відомо, тягне передбачену законом відповідальність. Відзначимо також, що за присяжними на час виконанонання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.
Присяжний зобов'язаний своєчасно з'явитися за запрошенням
до суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання також вважається неповагою до суду. Згідно зі ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення, неповага до суду тягне за собою накладення штрафу від 20 до100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1700 грн). Відповідальність можуть понести і посадові особи, які під будь-яким приводом перешкоджають присяжного явку до суду для виконання покладених на нього обов'язків. Згідно з оновленою ст.
185-4 КпАП, на таких осіб буде накладено штраф від 5 до 8 НМДГ.
Праця присяжних оплачується. Так, згідно зі ст. 62 Закону «Про судоустрій і статус суддів», присяжним за час виконання ними обов'язків у суді в порядку, встановленому Кабінетом міністрів, виплачується винагорода. Крім того, їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла і виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються теруправліннями ДСА за рахунок коштів Держбюджету.
«За» і «проти»
Супротивники
впровадження суду присяжних вказують, що запропонована модель і юрисдикція такого суду не дозволять суттєво вплинути на рівень гарантій захисту прав підсудних. Дійсно, не варто чекати видовища, подібного кадрам з популярних американських фільмів. По-перше, суд присяжних має обмежене застосування - лише в разі звинувачення особи у скоєнні злочину, за який передбачається покарання у вигляді довічного ув'язнення. По-друге, до складу суду входять 3 присяжних, а не
6-12, як в англо-саксонської системі права. Відмінністю суду присяжних в цій системі є і те, що колегія присяжних повинна самостійно приймати вердикт у кримінальній справі за фактом (наприклад, чи мало місце діяння, чи вчинив його обвинувачуваний, чи винен він), а головуючий у процесі професійний суддя на підставі цього вердикту має вирішувати тільки питання права (кваліфікація діяння, розмір покарання).
З іншого боку, треба об'єктивно дивитися на ситуацію в
Україні. Для забезпечення дії моделі, подібної американській, необхідні, по-перше, великі фінансові вкладення (допустимо, то ж забезпечення окремого входу для присяжних у суді, їх безпеки), а по-друге - трансформація сприйняття такими людьми своєї функції, простіше кажучи, менталітету .
Таким чином, до введення інституту суду присяжних можна ставитися по-різному. Але не можна заперечувати, що такий суд менш залежний від органів інших гілок влади, ніж обираються судді.
переклад з російської ЮТК

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×