Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Пятница, 28 Июнь 2013 09:27

Про усунення від права на спадкування за законом в Голосіївському районному суді м. Києва

Оцените материал
(1 Голосовать)

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Справа 2-160/08  

РІШЕННЯ  

Іменем України

06 листопада 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новака А.В. при секретарі Миколайчук Т.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, про усунення від права на спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, про усунення від права на спадкування за законом, -

встановив:

Позивачі за первісним позовом звернулись до суду з вказаним позовом, який мотивують тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначає позивач ОСОБА_1 , він є сином померлої. Крім нього спадкоємцем першої черги за законом на майно ОСОБА_4 є його брат -ОСОБА_3 Позивач вважає, що останнього необхідно усунути від права на спадкування, оскільки він не здійснював догляд за померлою. Як пояснив позивач його мати хворіла і була похилого віку, а тому потребувала догляду, який здійснював він та ОСОБА_2 , що є позивачкою по даній справі. Позивачка ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені у позовній заяві та підтримала позовні вимоги, при цьому зазначивши, що вона та ОСОБА_1 здійснювали догляд за померлою, оскільки остання хворіла та потребувала догляду. Зауважила та акцентувала увагу суду на ту обставину, що по даній справі вона є належним позивачем, оскільки тривалий проміжок часу вона з ОСОБА_1 опікувалась та доглядала померлу, а після смерті останньої за власні кошти здійснили поховання. Просить суд ухвалити рішення, яким усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом.  

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 звернувся до зуду із зустрічним позовом, який мотивував тим, що він та його брат ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , спадкове майно якої складається з квартири АДРЕСА_1. Йому було відомо, що мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, мала намір скласти заповіт щодо свого майна на його користь. Зі слів матері йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборонили останній це робити і таким чином умисно перешкодили складенню заповіту, а тому він змушений звернутись до суду з позовом про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 В судовому засіданні позивачі за первісним позовом підтримали вимоги позовної заяви і просили їх задовольнити. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом просили відмовити повністю.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог первісного позову. Просив суд задовольнити позовні вимоги за зустрічною позовною заявою.

Третя особа в судове засідання надіслала суду лист з клопотанням слухати справу у відсутність їх представника. Справу вирішити згідно норм чинного законодавства.

Суд, заслухавши сторони, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року у віці 73 роки, про що в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено відповідний актовий запис за № 5509. Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1, видане 22.03.2006 року відділом реєстрації смертей у м. Києві (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_4 , Сімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за № 92 від 18.04.2006 року (а.с. 176-191).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 , згідно договору купівлі-продажу нерухомості укладеного на Київській Універсальній біржі від 09.07.1996 року була власницею квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 188).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його матір'ю є ОСОБА_4 (а.с. 186).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його матір'ю є ОСОБА_4 (а.с. 187).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 право на спадкування за законом отримали її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які є спадкоємцями першої черги за законом.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої* черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу четвертого шостого пункту постанови Пленуму Ве]рховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування" за № 7 від 30.05.2008 року, вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та матеріалів спадкової справи, заведеної Сімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців померлої та не є особою, яка має право на спадкове майно, а тому суд вважає її неналежним позивачем у даній цивільній справі, а її вимоги про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування -безпідставними.

Твердження позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 ухилявся від догляду за матір'ю і залишив її у безпорадному стані не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 постійно спілкувався зі своєю матір'ю і надавав їй необхідну допомогу.

Твердження позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , про те, що померла знаходилась у безпорадному стані і потребувала надання допомоги теж не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні і спростовується наступним.  

Дійсно, з відповіді Головного лікаря поліклініки № 2 Голосіївського району вбачається, що ОСОБА_4 , 1932 року народження періодично знаходилась на лікуванні різного роду захворювань (а.с. 21).

З актового запису про смерть № 5509 від 22.03.2006 року вбачається, що причиною смерті ОСОБА_4 був „Рак нижньої третини стравоходу, клінічна група ІУ", однак, як вбачається з довідки № 15 виданої 30.05.2006 року АТЗТ „МАРС", ОСОБА_4 з 22.10.1966 року по 10.01.2006 року працювала на посаді прибиральниці у вказаному товаристві і звільнена з посади в зв'язку із скороченням (а.с. 26).

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до третього абзацу шостого пункту постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування" за № 7 від 30.05.2008 року, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Оцінюючи пояснення та доводи сторін, проаналізувавши докази досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що підстви усунення ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , на які вказує позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , відсутні. Крім того, вони є спростованими в ході судового розгляду справи та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про усуненя від спадкування ОСОБА_1 , суд вважає що вони не підлягають задоволенню, оскільки, немає правових підстав для їх задоволення і дані позовні вимоги не стверджуються матеріалами справи, доказами, доводами та міркуваннями, на які позивач за зустрічним позовом посилався, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни, або скасувати заповіт і цим сприяли винекненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , про те, що відповідач ОСОБА_1 умисно перешкоджав спадкодавцеві ОСОБА_4 скласти заповіт на його користь нічим не підтверджується, крім його пояснень та показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, до яких в цій частині суд ставиться критично та відхиляє їх як такі, що нічим не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, як за первісним позовом так і за зустрічними позовними вимогами. Судові витрат між сторонами розподілити за правилами ст. 88 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, суд, -

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, про усунення від права на спадкування за законом - відмовити повністю.

в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Головне управління юстиції у місті Києві, про усунення від права на спадкування за законом - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×