Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Суббота, 20 Июль 2013 15:23

Про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ у господарський суд м. Києва

Оцените материал
(1 Голосовать)
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 47/29308.11.11


За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Киянка»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мари Льо»

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Киянка Плюс»

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Візард»

Про           визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

                              Суддя Станік С.Р.

 

Представники:

Від позивача ОСОБА_1–представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 –представник за довіреністю

                     ОСОБА_3 - представник за довіреністю

від третьої особи-1 – не з’явився

від третьої особи –2 не з’явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.11.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо»від 16.01.2006, оформленого протоколом № 5 від 16.01.2006, а також скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Мари Льо» від 03.02.2006, № запису 10681050003000445.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 було порушено провадження у справі № 47/293, розгляд справи було призначено на 22.09.2011.

В судовому засіданні 22.09.2011 представниками відповідача подано клопотання про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України.

В судовому засідання 22.09.2011 було оголошено перерву до 23.09.2011, про що повідомлено представників сторін під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ТОВ «Киянка Плюс» та ТОВ «Візард», розгляд справи відкладено до 13.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2011 розгляд справи відкладено до 01.11.2011, а ухвалою від 01.11.2011 –до 08.11.2011.

В судовому засіданні судом розглянуто подане представником позивача письмове клопотання про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої позивач просив поставити питання щодо того, чи виконано підпис на протоколі № 4 від 22.12.2005 рішення засновників ТОВ «Киянка Плюс»директором ТОВ «ОРО»ОСОБА_4 Клопотання мотивоване тим, що однією з підстав для позову є наданий державному реєстратору протокол № 4 від 22.12.2005, яким оформлено рішення засновників ТОВ «Киянка Плюс»про прийняття на володіння частки ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»(учасниками цього товариства на той час були ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»та ТОВ «ОРО»). Уповноважена особа ТОВ «ОРО»- директор цього підприємства ОСОБА_4 вищевказаного протоколу не підписувала.

Представники відповідача проти заявленого клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, враховуючи те, що позивачем оспорюється у даній справі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо»від 16.01.2006, оформлене протоколом № 5 від 16.01.2006 з підстав його суперечності закону, сторонами в справі жодним чином не оспорюється протокол № 4 від 22.12.2005 рішення засновників ТОВ «Киянка Плюс», а відтак і підстави для призначення судової експертизи щодо того, чи виконано підпис на протоколі № 4 від 22.12.2005 рішення засновників ТОВ «Киянка Плюс»директором ТОВ «ОРО»ОСОБА_4 –у суду відсутні. З огляду на викладене, суд вирішив заявлене клопотання відхилити.

В судовому засіданні 08.11.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що у 2000 році ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»виступило засновником ТОВ «Мари Льо». Частка засновника - ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»в статутному капіталі ТОВ «Мари Льо»склала 25відсотків. Статут товариства зареєстровано 30.06.2000 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією. У 2004 до установчих документів ТОВ «Мари Льо»було внесено зміни ЗАТ «ТФ «Киянка»виступило єдиним засновником ТОВ «Мари Льо»із часткою у статутному капіталі -100 відсотків. Нову редакцію Статуту товариства зареєстровано 21.09.2004 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією. При реєстрації наведених змін до статуту відповідачем було подано державному реєстратору нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи № 5 від 16.01.2006, яким задоволено заяву ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка» про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо»та передачу належної частки в розмірі 100% ТОВ «Киянка Плюс», погодження того, що ТОВ «Киянка Плюс»виступає єдиним учасником ТОВ «Мари Льо»та затверджено відповідні зміни в статуті відповідача. Позивач у позові наголошує на тому, що згідно протоколу № 5 від 12.11.2005, яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка», зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»із складу учасників ТОВ «Мари Льо»- не приймалось, а відтак ніякої заяви на ім’я ТОВ «Мари Льо»про вихід зі складу учасників цього товариства –бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних право в ТОВ «Мари Льо», належних ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»в порядку статті 53 Закону України «Про господарські товариства», як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005.

Також, внаслідок незаконності рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо»від 16.01.2006, оформлене протоколом № 5 від 16.01.2006, позивач просив суд скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Мари Льо»від 03.02.2006, № запису 10681050003000445.

Представники відповідача в судовому засіданні 08.11.2011 проти заявлених вимог заперечували, просили суд у позові відмовити. Заперечення відповідача мотивовані тим, що рішення засновників (учасників) юридичної особи № 5 від 16.01.2006, яким задоволено заяву ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка» про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо»та передачу належної частки в розмірі 100% ТОВ «Киянка Плюс», погодження того, що ТОВ «Киянка Плюс»виступає єдиним учасником ТОВ «Мари Льо»та затверджено відповідні зміни в статуті відповідача –є законним, а відтак і підстави для визнання його недійсним – відсутні. Також, відповідачем було подано письмову заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності, встановленого ст. ст. 253, 256 Цивільного кодексу України.

Також, від третьої особи-1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по суті спору.

Третя особа–2 в судове засідання 08.11.2011 представників не направила, причин неявки представника –не повідомила. через канцелярію суду заяв та клопотань не подавала. Про проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005 Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»(належним чином засвідчену копію якого надано позивачем), по питанню третьому порядку денного «Про передачу підприємств товариства»присутніми учасниками було вирішено затвердити передачу корпоративних прав належних ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»у юридичних особах: ТОВ «Візард»та ТОВ «Мари Льо»Товариству з обмеженою відповідальністю «Киянка Плюс»у повному обсязі, відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до протоколу № 5 від 12.11.2005 Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»по питанню третьому порядку денного «Про передачу підприємств товариства»присутніми учасниками було вирішено затвердити передачу корпоративних прав належних ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»у підприємствах ТОВ «Візард», ТОВ «Мари Льо»до статутного фонду ТОВ «Киянка Плюс»у повному обсязі та вихід ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»з засновників ТОВ «Еркер».

Згідно заяви ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»вх. № 5 від 09.12.2005, адресованої ТОВ «Мари Льо», ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка» просило вивести його зі складу учасників ТОВ «Мари Льо», а свою частку в статутному капіталі в розмірі 285860,93 грн., що становить 100% передає ТОВ «Киянка Плюс».

22.12.2005 були проведені збори учасників ТОВ «Киянка Плюс», оформлені протоколом № 4, на яких присутніми учасниками (ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»- 30% та ТОВ «ОРО»- 70% голосів) було прийнято рішення про прийняття корпоративних прав від ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»на володіння 100% часткою в статутному капіталі ТОВ «Мари Льо»та 50% часткою в статутному капіталі ТОВ «Візард».

16.01.2006 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Мари Льо», оформлені протоколом № 5, на яких присутнім учасником –ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка», яке володіє часткою в розмірі 100% було прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «Мари Льо»ТОВ «Киянка Плюс», задоволено заяву учасника ТОВ «Мари Льо»- ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка» (вх.. № 5 від 09.12.2005) про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо» та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 100% ТОВ «Киянка Плюс», ТОВ «Киянка Плюс»виступило єдиним учасником ТОВ «Мари Льо»з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 285860,93 грн., затверджено нову редакцію статуту.

Позивач у позові наголошує на тому, що згідно протоколу № 5 від 12.11.2005, яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка», зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»із складу учасників ТОВ «Мари Льо»- не приймалось, а відтак ніякої заяви на ім’я ТОВ «Мари Льо»про вихід зі складу учасників цього товариства –бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних право в ТОВ «Мари Льо», належних ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»в порядку статті 53 Закону України «»Про господарські товариства», як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 N 13, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

Права учасника господарського товариства визначені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”.

Так учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1)брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2)брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3)вийти у встановленому порядку з товариства;

4)здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5)одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України “Про господарські товариства”.

Згідно з частиною першою статті 147 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 53 Закону України “Про господарські товариства” учасники товариств з обмеженою та з додатковою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.

Проте, частина друга статті 147 Цивільного кодексу України та частина друга статті 53 Закону України “Про господарські товариства” надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження.

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 N 13, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 16.01.2006 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Мари Льо», оформлені протоколом № 5, на яких присутнім учасником –ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка», яке володіє часткою в розмірі 100% було прийнято рішення про прийняття до складу учасників ТОВ «Мари Льо»ТОВ «Киянка Плюс», задоволено заяву учасника ТОВ «Мари Льо»- ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»(вх.. № 5 від 09.12.2005) про добровільний вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо»та передачу своєї частки в статутному капіталі в розмірі 100% ТОВ «Киянка Плюс», а ТОВ «Киянка Плюс»виступило єдиним учасником ТОВ «Мари Льо»з часткою в статутному капіталі 100%, що відповідає 285860,93 грн., також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «Мари Льо».

Отже, учасником ТОВ «Мари Льо», який володів часткою в зазначеному товаристві у розмірі 100% - ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»було реалізоване право на вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо», передбачене ст. 148 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», яке не пов’язане ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, про що зокрема наголошується і у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 N 13.

До того ж, суд враховує і те, що самим позивачем було прийнято рішення про передачу належної йому частки в ТОВ «Мари Льо»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Киянка Плюс»у повному обсязі, відповідно до статті 53 Закону України «Про господарські товариства», що підтверджується витягом з протоколу № 4 від 12.11.2005 Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка».

Посилання позивача у позові на те, що згідно протоколу № 5 від 12.11.2005, яким оформлювалось проведення Загальних зборів ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка», зазначеним товариством рішення саме про вихід ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»із складу учасників ТОВ «Мари Льо»- не приймалось, а відтак ніякої заяви на ім’я ТОВ «Мари Льо»про вихід зі складу учасників цього товариства –бути не могло, а відповідно, і не приймалось оскаржуваного рішення про передачу корпоративних право в ТОВ «Мари Льо», належних ЗАТ «Трикотажна фабрика «Киянка»в порядку статті 53 Закону України «Про господарські товариства», як це зазначено у витягу з протоколу № 4 від 12.11.2005 –судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки відповідачем надано суду для огляду оригінал заяви про вихід позивача зі складу учасників ТОВ «Мари Льо». на підставі якої державним реєстратором в подальшому було внесено відповідні зміни, і до того ж, вимогами чинного законодавства не було передбачено обов’язковість прийняття відповідного рішення про вихід, оскільки для реалізації права на вихід з товариства достатньо лише письмовою заяви учасника, який має намір вийти з товариства.

З огляду на викладене. суд дійшов висновку про відсутність підстав, обумовлених законом, щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо»від 16.01.2006, оформленого протоколом № 5 від 16.01.2006, а також скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Мари Льо»від 03.02.2006, № запису 10681050003000445.

В свою чергу, відповідачем було заявлено про застосування до вимог позивача трирічний строк позовної давності на підставі ст. 256, 257 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки вихід зі складу учасників товариства –є правом особи, яке обумовлене зокрема статтею 148 Цивільного кодексу України, зазначене право може бути реалізоване незалежно від згоди інших учасників та самого товариства і вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, отже, позивач, написавши заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо», добровільно, за власним бажанням реалізував своє право на вихід зі складу учасників ТОВ «Мари Льо», а отже відповідач прийняттям оскаржуваного рішення і не порушував права позивача щодо виходу зі складу учасників відповідача, а тому підстави для застосування строку позовної давності, як строку для захисту саме порушеного права –у суду відсутні. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мари Льо»від 16.01.2006, оформленого протоколом № 5 від 16.01.2006, а також скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Мари Льо»від 03.02.2006, № запису 10681050003000445 - не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.           У позові відмовити.

2.           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     С.Р.Станік



ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД города КИЕВА

01030, г.Киев, ул.Б.Хмельницкого ,44-Б тел. 284-18-98


РЕШЕНИЕ
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

 

Дело № 47/29308.11.11

По иску Общества с дополнительной ответственностью «Трикотажная фабрика« Киянка »

К обществу с ограниченной ответственностью «Мари Ле»

третье лицо-1, не заявляющего самостоятельных требований на предмет спора на стороне ответчика

Общество с ограниченной ответственностью «Киевлянка Плюс»

третье лицо-2, не заявляющего самостоятельных требований на предмет спора на стороне ответчика

Общество с ограниченной ответственностью «Визард»

О признании недействительным решения общего собрания участников

                              
Судья Станик С.Р.

 

Представители:

От истца ОСОБА_1-представитель по доверенности

от ответчика ЛИЦО_2-представитель по доверенности

                     
ОСОБА_3 - представитель по доверенности

от третьего лица-1 - не явился

от третьего лица -2 не явился

На основании статьи 85 Хозяйственного процессуального кодекса Украины в судебном заседании 08.11.2011 г. судом объявлено вступительную и резолютивную части решения.


Обстоятельства дела:


Истец обратился в Хозяйственный суд Киева с иском к ответчику о признании недействительным решения общего собрания участников ООО «Мари Ле» от 16.01.2006, оформленного протоколом № 5 от 16.01.2006, а также отмене государственной регистрации изменений в учредительные документы ООО «Мари Ле »от 03.02.2006, № записи 10681050003000445.


Постановлением Хозяйственного суда города Киева от 08.09.2011 было возбуждено производство по делу № 47/293, рассмотрение дела было назначено на 22.09.2011.


В судебном заседании 22.09.2011 представителями ответчика подано ходатайство о применении к требованиям истца срока исковой давности согласно ст. ст. 256, 267 Гражданского кодекса Украины.


В судебном заседании 22.09.2011 был объявлен перерыв до 23.09.2011, о чем сообщено представителей сторон под расписку.


Постановлением Хозяйственного суда города Киева от 23.09.2011 к участию в рассмотрении дела в качестве третьих лиц, не заявляющих самостоятельных требований на предмет спора на стороне ответчика были привлечены ООО «Киевлянка Плюс» и ООО «Визард», рассмотрение дела отложено до 13.10.2011 .


Постановлением Хозяйственного суда города Киева от 13.10.2011 рассмотрение дела отложено до 01.11.2011, а постановлением от 01.11.2011-до 08.11.2011.


В судебном заседании судом рассмотрено подано представителем истца письменное ходатайство о назначении по делу судебной почерковедческой экспертизы, на решение которой истец просил поставить вопрос о том, выполнены подпись на протоколе № 4 от 22.12.2005 решение учредителей ООО «Киевлянка Плюс» директором ООО «УРО »ОСОБА_4 Ходатайство мотивировано тем, что одним из оснований для иска является предоставленный государственному регистратору протокол № 4 от 22.12.2005, которым оформлено решение учредителей ООО« Киевлянка Плюс »о принятии на владение доли ЗАО« Трикотажная фабрика «Киевлянка» (участниками этого общества на то время были ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »и ООО« УРО »). Уполномоченное лицо ООО «УРО» - директор этого предприятия ОСОБА_4 вышеуказанного протокола не подписывала.


Представители ответчика против заявленного ходатайства возражали, ссылаясь на его беспочвенность и необоснованность.


Выслушав представителей истца и ответчика, учитывая то, что истцом оспаривается по данному делу решение общего собрания участников ООО «Мари Ле» от 16.01.2006, оформленное протоколом № 5 от 16.01.2006 по основаниям его противоречия закону, сторонами в деле никак ни оспаривается протокол № 4 от 22.12.2005 решение учредителей ООО «Киевлянка Плюс», а затем и основания для назначения судебной экспертизы относительно того, выполнено подпись на протоколе № 4 от 22.12.2005 решение учредителей ООО «Киевлянка Плюс» директором ООО «УРО »ОСОБА_4-у суда отсутствуют. Учитывая изложенное, суд решил заявленное ходатайство отклонить.


В судебном заседании 08.11.2011 представитель истца заявленные требования поддержал в полном объеме, просил суд иск удовлетворить. Требования истца мотивированы тем, что в 2000 году ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »выступило учредителем ООО« Мари Ле ». Доля учредителя - ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »в уставном капитале ООО« Мари Ле »составила 25 процентов. Устав общества зарегистрировано 30.06.2000 Голосеевской районной в г. Киеве государственной администрацией. В 2004 в учредительные документы ООО «Мари Ле» были внесены изменения ЗАО «ТФ« Киевлянка »выступило единственным учредителем ООО« Мари Ле »с долей в уставном капитале -100 процентов. Новая редакция Устава общества зарегистрировано 21.09.2004 Голосеевской районной в городе Киеве государственной администрацией. При регистрации приведенных изменений в устав ответчиком было подано государственному регистратору нотариально удостоверенную копию решения учредителей (участников) юридического лица № 5 от 16.01.2006, которым удовлетворено заявление ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »о добровольном выходе из состава участников ООО« Мари Ле »и передаче принадлежащей доли в размере 100% ООО «Киевлянка Плюс», согласования того, что ООО «Киевлянка Плюс» выступает единственным участником ООО «Мари Ле» и утверждены соответствующие изменения в уставе ответчика. Истец в иске отмечает, что согласно протоколу № 5 от 12.11.2005, которым оформлялось Общего собрания ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка », указанным обществом решения именно о выходе ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка» из состава участников ООО «Мари Ле »- не принималось, а следовательно никакого заявления на имя ООО« Мари Ле »о выходе из состава участников этого общества-быть не могло, а соответственно, и не принималось обжалуемого решения о передаче корпоративных право в ООО« Мари Ле », принадлежащих ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »в порядке статьи 53 Закона Украины« О хозяйственных обществах », как это указано в выписке из протокола № 4 от 12.11.2005.


Также, вследствие незаконности решения общего собрания участников ООО «Мари Ле» от 16.01.2006, оформленное протоколом № 5 от 16.01.2006, истец просил суд отменить государственную регистрацию изменений в учредительные документы ООО «Мари Ле» от 03.02.2006, № записи 10681050003000445 .


Представители ответчика в судебном заседании 08.11.2011 против заявленных требований возражали, просили суд в иске отказать. Отрицание ответчика мотивированы тем, что решение учредителей (участников) юридического лица № 5 от 16.01.2006, которым удовлетворено заявление ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »о добровольном выходе из состава участников ООО« Мари Ле »и передаче принадлежащей доли в размере 100% ООО «Киевлянка Плюс», согласования того, что ООО «Киевлянка Плюс» выступает единственным участником ООО «Мари Ле» и утверждены соответствующие изменения в уставе ответчика-законно, а значит и основания для признания его недействительным - отсутствуют. Также, ответчиком было подано письменное заявление о применении к требованиям истца срока исковой давности, установленного ст. ст. 253, 256 Гражданского кодекса Украины.


Также, от третьего лица-1 через канцелярию суда поступили письменные объяснения по существу спора.


Третье лицо-2 в судебное заседание 08.11.2011 представителей не исправляли, причин неявки представителя-не сообщила. через канцелярию суда заявлений и ходатайств не подавала. О проведении судебного заседания извещен надлежащим образом.


Дело рассматривается в порядке ст. 75 ХПК Украины по имеющимся в нем материалам.


Рассмотрев материалы дела, заслушав в судебном заседании объяснения присутствующим представителям сторон, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющих юридическое значение для рассмотрения дела и решения спора по сути, Хозяйственный суд г . Киева -


УСТАНОВИЛ:


Согласно выписки из протокола № 4 от 12.11.2005 Общего собрания ЗАО «Трикотажная фабрика« Киевлянка »(надлежащим образом заверенную копию которого предоставлено истцом), по вопросу третьем повестки дня« О передаче предприятий общества »присутствующими участниками было решено утвердить передачу корпоративных прав надлежащих ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »в юридических лицах: ООО« Визард »и ООО« Мари Ле »Обществу с ограниченной ответственностью« Киевлянка Плюс »в полном объеме, в соответствии со статьей 53 Закона Украины« О хозяйственных обществах ».


Согласно протоколу № 5 от 12.11.2005 Общего собрания ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »по вопросу третьем повестки дня« О передаче предприятий общества »присутствующими участниками было решено утвердить передачу корпоративных прав принадлежащих ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка» в предприятиях ООО «Визард », ООО« Мари Ле »в уставный фонд ООО« Киевлянка Плюс »в полном объеме и выход ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка» с учредителей ООО «Эркер».


Согласно заявлению ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »вх. № 5 от 09.12.2005, адресованного ООО «Мари Ле», ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »просило вывести его из состава участников ООО« Мари Ле », а свою долю в уставном капитале в размере 285860,93 грн., Что составляет 100 % передает ООО «Киевлянка Плюс».


22.12.2005 было проведено собрание участников ООО «Киевлянка Плюс», оформленные протоколом № 4, на которых присутствуют участниками (ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »- 30% и ООО« УРО »- 70% голосов) было принято решение о принятии корпоративных прав от ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »на владение 100% долей в уставном капитале ООО« Мари Ле »и 50% долей в уставном капитале ООО« Визард ».


16.01.2006 было проведено общее собрание участников ООО «Мари Ле», оформленные протоколом № 5, на которых присутствует участником-ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка », которое владеет долей в размере 100% было принято решение о принятии в состав участников ООО« Мари Ле »ООО« Киевлянка Плюс », удовлетворено заявление участника ООО« Мари Ле »- ЗАО« Трикотажная фабрика «Киевлянка» (вх.. № 5 от 09.12.2005) о добровольном выходе из состава участников ООО «Мари Ле» и передаче своей доли в уставном капитале в размере 100% ООО «Киевлянка Плюс», ООО «Киевлянка Плюс» выступило единственным участником ООО «Мари Ле» с долей в уставном капитале 100%, что соответствует 285860,93 грн., утверждена новая редакция устава.


Истец в иске отмечает, что согласно протоколу № 5 от 12.11.2005, которым оформлялось Общего собрания ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка », указанным обществом решения именно о выходе ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка» из состава участников ООО «Мари Ле »- не принималось, а следовательно никакого заявления на имя ООО« Мари Ле »о выходе из состава участников этого общества-быть не могло, а соответственно, и не принималось обжалуемого решения о передаче корпоративных право в ООО« Мари Ле », принадлежащих ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »в порядке статьи 53 Закона Украины" "О хозяйственных обществах», как это указано в выписке из протокола № 4 от 12.11.2005.


Как указано в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами корпоративных споров» от 24.10.2008 N 13, безусловным основанием для признания недействительными решений общего собрания в связи с прямым указанием закона являются: принятие общим собранием решения при отсутствии кворума для проведения общего собрания или принятия решения (статьи 41, 42, 59, 60 Закона о хозяйственных обществах) принятия общим собранием решений по вопросам, не включенным в повестку дня общего собрания общества (часть четвертая статьи 43 Закона о хозяйственных обществах), принятие общим собранием решения об изменении уставного капитала общества, если не соблюдена процедура предоставления акционерам (участникам) соответствующей информации (статьи 40, 45 Закона о хозяйственных обществах). При решении вопроса о недействительности решений общего собрания в связи с другими нарушениями, допущенными во время созыва и проведения общего собрания, суд должен оценить, насколько эти нарушения могли повлиять на принятие общим собранием соответствующего решения. При разрешении споров, связанных с исключением участника из общества, хозяйственные суды, как следует из содержания статьи 64 Закона о хозяйственных обществах, должны исследовать все обстоятельства, связанные с исключением участника из общества, дать оценку его поведению, установить наличие негативных для общества последствий в связи с действиями (бездействием) участника.


В соответствии со ст. 16 Гражданского кодекса Украины каждое лицо имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса. Суд может защитить гражданское право или интерес способом, установленным договором или законом.


Корпоративные права - это права лица, доля которого определяется в уставном фонде (имуществе) хозяйственной организации, включающие правомочия на участие этого лица в управлении хозяйственной организацией, получение определенной части прибыли (дивидендов) данной организации и активов в случае ликвидации последней в соответствии с законом, а также другие правомочия, предусмотренные законом и уставными документами (ст. 167 Хозяйственного кодекса Украины).


Права участника хозяйственного общества определены в ст. 116 Гражданского кодекса Украины и ст. 10 Закона Украины "О хозяйственных обществах".


Так участники хозяйственного общества имеют право в порядке, установленном учредительным документом общества и законом:


1) участвовать в управлении обществом в порядке, определенном в учредительном документе, кроме случаев, установленных законом;

2) принимать участие в распределении прибыли общества и получать его часть (дивиденды);


3) выйти в установленном порядке из общества;


4) осуществить отчуждение долей в уставном (складочном) капитале общества, ценных бумаг, которые удостоверяют участие в обществе, в порядке, установленном законом;


5) получать информацию о деятельности общества в порядке, установленном учредительным документом. Участники хозяйственного общества могут также иметь другие права, установленные учредительным документом общества и законом.


Переход прав на долю в уставном капитале обществ с ограниченной ответственностью урегулирован статьей 147 Гражданского кодекса Украины и статьей 53 Закона Украины "О хозяйственных обществах".


Согласно части первой статьи 147 Гражданского кодекса Украины и частью первой статьи 53 Закона Украины "О хозяйственных обществах" участники обществ с ограниченной и с дополнительной ответственностью вправе продать или иным образом уступить свою долю (ее часть) в уставном капитале одному или нескольким участникам этого общества. Закон не ограничивает это право необходимостью получения согласия других участников общества на передачу доли.


Однако, часть вторая статьи 147 Гражданского кодекса Украины и часть вторая статьи 53 Закона Украины "О хозяйственных обществах" позволяет предусмотреть в уставе общества запрет на отчуждение доли третьим лицам или необходимость получения согласия участников общества на такое отчуждение.


В соответствии со статьей 148 Гражданского кодекса Украины участник общества с ограниченной ответственностью имеет право выйти из общества, уведомив общество о своем выходе не позднее чем за три месяца до выхода, если иной срок не установлен уставом.


Подача заявления о выходе из общества является действием, направленным на прекращение корпоративных прав и обязанностей участника общества.


Как указано в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами корпоративных споров» от 24.10.2008 N 13, при разрешении споров, связанных с выходом участника из общества, хозяйственные суды должны руководствоваться тем, что в соответствии с ГК и Закона о хозяйственных общества участник ООО или ОДО вправе в любое время выйти из общества независимо от согласия других участников и самого общества. Выход из состава участников общества не связывается ни с решением собрания участников, ни с внесением изменений в учредительные документы общества. В связи с этим моментом выхода участника из общества является дата подачи заявления о выходе соответствующему должностному лицу общества или вручения заявления этим лицам органами связи. Положение учредительных документов, которые ограничивают или запрещают право на выход участника из общества, являются незаконными.


Частью 1 статьи 33 Хозяйственного процессуального кодекса Украины определено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений.


Согласно части 2 статьи 34 Хозяйственного процессуального кодекса Украины обстоятельства дела, которые согласно законодательству должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания.


Учитывая изложенное, судом установлено, что 16.01.2006 было проведено общее собрание участников ООО «Мари Ле», оформленные протоколом № 5, на которых присутствует участником-ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка », которое владеет долей в размере 100% было принято решение о принятия в состав участников ООО «Мари Ле» ООО «Киевлянка Плюс», удовлетворено заявление участника ООО «Мари Ле» - ЗАО «Трикотажная фабрика« Киевлянка »(вх.. № 5 от 09.12.2005) о добровольном выходе из состава участников ООО« Мари Ле »и передаче своей доли в уставном капитале в размере 100% ООО« Киевлянка Плюс », а ООО« Киевлянка Плюс »выступило единственным участником ООО« Мари Ле »с долей в уставном капитале 100%, что соответствует 285860,93 грн., также утверждена новая редакция устава ООО «Мари Ле».


Итак, участником ООО «Мари Ле», владевший долей в указанном обществе в размере 100% - ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »было реализовано право на выход из состава участников ООО« Мари Ле », предусмотренное ст. 148 Гражданского кодекса Украины и ст. 53 Закона Украины «О хозяйственных обществах», которое не связано ни с решением собрания участников, ни с внесением изменений в учредительные документы общества, о чем в частности отмечается и в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами корпоративных споров» от 24.10 .2008 N 13.


К тому же, суд учитывает и то, что самим истцом было принято решение о передаче принадлежащей ему доли в ООО «Мари Ле» в пользу Общества с ограниченной ответственностью «Киевлянка Плюс» в полном объеме, в соответствии со статьей 53 Закона Украины «О хозяйственных обществах », что подтверждается выпиской из протокола № 4 от 12.11.2005 Общего собрания ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка».


Ссылка истца в иске на то, что согласно протоколу № 5 от 12.11.2005, которым оформлялось Общего собрания ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка », указанным обществом решения именно о выходе ЗАО« Трикотажная фабрика «Киянка» из состава участников ООО «Мари Ле »- не принималось, а следовательно никакого заявления на имя ООО« Мари Ле »о выходе из состава участников этого общества-быть не могло, а соответственно, и не принималось обжалуемого решения о передаче корпоративных право в ООО« Мари Ле », принадлежащих ЗАО «Трикотажная фабрика« Киянка »в порядке статьи 53 Закона Украины« О хозяйственных обществах », как это указано в выписке из протокола № 4 от 12.11.2005-судом отклоняется как необоснованное, поскольку ответчиком представлено суда для осмотра оригинал заявления о выходе истца из состава участников ООО «Мари Ле». на основании которой государственным регистратором в дальнейшем были внесены соответствующие изменения, и к тому же, требованиям действующего законодательства не было предусмотрено обязательность принятия решения о выходе, поскольку для реализации права на выход из общества достаточно лишь письменной заявления участника, который намерен выйти из общества.


Учитывая изложенное. суд пришел к выводу об отсутствии оснований, оговоренных законом, о признании недействительным решения общего собрания участников ООО «Мари Ле» от 16.01.2006, оформленного протоколом № 5 от 16.01.2006, а также отмене государственной регистрации изменений в учредительные документы ООО «Мари Ле» от 03.02.2006, № записи 10681050003000445.


В свою очередь, ответчиком было заявлено о применении к требованиям истца трехлетний срок исковой давности на основании ст. 256, 257 Гражданского кодекса Украины.


Согласно пункту 6 заключительных и переходных положений Гражданского кодекса Украины, правила Гражданского кодекса Украины об исковой давности применяются к искам, срок предъявления которых, установленный законодательством, действовавшим ранее, не истек до вступления в силу настоящего Кодекса.


В соответствии со статьей 256 Гражданского кодекса Украины определено, что исковая давность - это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.


Статьей 257 Общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года определено, что общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года.


Согласно статье 261 Гражданского кодекса Украины, течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило (п. 1), по обязательствам с определенным сроком исполнения течение исковой давности начинается с истечении срока исполнения. (П. 5).


Статьей 267 Гражданского кодекса Украины определено, что исковая давность применяется судом только по заявлению стороны в споре, сделанному до вынесения им решения (п.3), истечение исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием для отказа в иске (п. .4).


Учитывая изложенное, суд пришел к выводу, что поскольку выход из состава участников общества-является правом лица, которое обусловлено в частности статьей 148 Гражданского кодекса Украины, указанное право может быть реализовано независимо от согласия других участников и самого общества и выход из состава участников общества не эт ' связывается ни с решением собрания участников, ни с внесением изменений в учредительные документы общества, следовательно, истец, написав заявление о выходе из состава участников ООО «Мари Ле», добровольно, по собственному желанию реализовал свое право на выход из состава участников ООО «Мари Ле », а следовательно ответчик принятием обжалуемого решения и не нарушал права истца по выходу из состава участников ответчика, а потому основания для применения срока исковой давности, как срока для защиты именно нарушенного права-в суда отсутствуют. Доказательств обратного суду состоянию на момент разрешения спора предоставлено не было.


Учитывая изложенное, требования истца о признании недействительным решения общего собрания участников ООО «Мари Ле» от 16.01.2006, оформленного протоколом № 5 от 16.01.2006, а также отмене государственной регистрации изменений в учредительные документы ООО «Мари Ле» от 03.02. 2006, № записи 10681050003000445 - не являются законными и обоснованными, а потому удовлетворению не подлежат.


Государственная пошлина и судебные издержки по оплате государственной пошлины в соответствии со ст. 49 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, возлагаются на истцов.


Руководствуясь ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Хозяйственного процессуального кодекса Украины, Хозяйственный суд города Киева, -


РЕШИЛ:

1. В иске отказать.


2. Решение хозяйственного суда вступает в законную силу после окончания срока подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным хозяйственным судом.


Судья С.Р.Станик

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×