Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, 0965454033@ukr.net

Вторник, 13 Ноябрь 2012 10:22

Про стягнення матеріальної і моральної шкоди

Оцените материал
(1 Голосовать)
позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до відповідачів ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», ТОВ «СейЯ-консалтинг», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди в звязку з невиконанням відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань в частині включення позивача до складу учасників товариств «ААН «Сейя-Кірш-аудит»та «СейЯ-консалтинг». Загальний розмір суми позовних вимог складає 592288,00 грн.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.01.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Юрченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», ТОВ «СейЯ-консалтинг», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Аудиторська фірма «Магнет»та ПП «Аудиторська фірма «Тимлар-аудит», про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до відповідачів ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», ТОВ «СейЯ-консалтинг», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди в звязку з невиконанням відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань в частині включення позивача до складу учасників товариств «ААН «Сейя-Кірш-аудит»та «СейЯ-консалтинг». Загальний розмір суми позовних вимог складає 592288,00 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідачів проти заявлених позовних вимог заперечують, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Так, представник відповідача ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит»надав заперечення на позовну заяву від 10.05.2011р. відповідно до яких проти висунутих позовних вимог заперечує. Підставою для таких заперечень є посилання на відсутність у відповідача зобовязань по відношенню до позивачки в частині прийняття його до складу учасників товариства, невиконання позивачкою умов укладеного договору про відступлення частки учасника товариства, безпідставність та правову необґрунтованість вимог позивачки в частині стягнення розміру матеріальної та моральної шкоди.

Представник відповідача ТОВ «СейЯ-консалтинг»надав заперечення на позовну заяву від 10.05.2011р. відповідно до яких проти висунутих позовних вимог заперечує. Підставою для таких заперечень є посилання на відсутність у відповідача зобовязань по відношенню до позивачки в частині прийняття її до складу учасників товариства, відсутність правових підстав для виключення попередніх учасників товариства зі складу товариства та необґрунтованість вимог позивачки в частині стягнення розміру матеріальної та моральної шкоди.

Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 надав письмові заперечення на позовну заяву відповідно до яких проти висунутих позовних вимог заперечує. Підставою для таких заперечень є посилання на відсутність у відповідачів зобовязань по відношенню до позивачки в частині прийняття її до складу учасників товариства, безпідставність вимог відносно відповідачів, дотримання вимог діючого законодавства при здійсненні заходів щодо державної реєстрації змін до статутних документів, недотримання позивачкою вимог укладених угод та вимог діючого законодавства що регулює корпоративні правовідносини.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Аудиторська фірма «Магнет»в судове засідання не прибули, відповідно до отриманих судом заяв проти позовних вимог заперечували та просили суд в позові відмовити.

Третя особа Приватне підприємство «Аудиторська фірма «Тимлар-аудит»позовні вимоги підтримало та просило суд їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що на підставі протоколу № 15 від 27.09.2010 р. складеного учасниками товариства ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит»та протоколу № 2 від 27.09.2010 р. складеного учасниками товариства ТОВ «СейЯ-консалтинг» позивачки було прийнято до складу учасників зазначених товариств.

Підставою для прийняття позивачки до складу учасників ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит»стало підписання між позивачкою та учасником товариства (ТОВ «Аудиторська фірма Магнет») договору відступлення частки у статутному капіталі товариства від 27.09.2010 р. (копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Підставою для прийняття позивачки до складу учасників ТОВ «СейЯ-консалтинг»стали заяви учасників зазначеного товариства про намір вийти зі складу учасників (копія заяв знаходиться в матеріалах справи).

Проте, в подальшому рішення зборів учасників у формі протоколу № 15 від 27.09.2010 р. ( ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит») та протоколу № 2 від 27.09.2010 р. (ТОВ «СейЯ-консалтинг») виконано не було, а потім взагалі і скасовано, а позивачку не було включено до складу учасників вищевказаних товариств.

Як вбачається з пояснень представників відповідачів вищевказані рішення зборів у формі протоколу неможливо було зареєструвати в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за таких обставин.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, Державний реєстратор відмовив ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит»у вчиненні реєстраційних дій в звязку з тим, що в процесі реєстрації змін до установчих документів, було встановлено, що договір про відступлення частки у статутному капіталі має ознаки нікчемності, оскільки при його укладенні не була дотримана встановлена законом нотаріальна форма.

Вищевказані пояснення знаходять свої підтвердження у вимогах ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»та листа Держкомпідприємництва від 17.09.2009 р. № 11208.

Так, відповідно до п. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищевказане підтверджує обґрунтованість заперечень відповідача ТОВ «СейЯ-Кірш-аудит»в зазначеній частині.

При цьому, позивачкою не було вчинено дій, спрямованих на переукладання зазначеного договору та приведення його у відповідність до вимог діючого законодавства, не заявлено вимог про зобовязання переукладання зазначеного договору.

Крім того, на підставі рішення учасників відповідача ТОВ «СейЯ-Кірш-аудит»оформлене протоколом № 16 від 15.11.2010 р., учасниками товариства було скасовано дію протоколу № 15 від 27.09.2010 р. в звязку з прийняттям зазначеного рішення на підставі недійсних договорів про відчуження частки у статутному капіталі. Зазначене рішення було прийнято одноголосно всіма учасниками товариства відповідача при наявності кворуму, на сьогоднішній день є чинним та на день розгляду справи не було оскаржене позивачкою до суду.

Що стосується внесення змін до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в частині реєстрації протоколу № 2 від 27.09.2010 р. складеного учасниками товариства ТОВ «СейЯ-консалтинг», то як вбачається з пояснень представника відповідача, зазначені зміни не могли бути внесені до реєстру в звязку з відсутністю згоди попередніх учасників товариства про добровільний вихід зі складу учасників.

Таким чином, суд погоджується з твердження відповідача про неможливість зміни складу учасників товариства на підставі поданої заяви про наміри виходу, подані колишніми учасниками (ОСОБА_6, та ОСОБА_7) та не підтверджені заявами про відступлення своїх часток на користь товариства.

Крім того, протоколом № 3 від 15.11.2010 р. учасниками відповідача було прийнято рішення про скасування дії протоколу № 2 від 27.09.2010 р. в звязку з відсутністю нових заяв учасників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відступлення своїх часток товариству та невідповідності попередньо поданих ними заяв вимогам діючого законодавства. Зазначене рішення було прийнято одноголосно всіма учасниками товариства відповідача при наявності кворуму, на сьогоднішній день є чинним та на день розгляду справи не було оскаржене позивачкою до суду.

Як вбачається з позовної заяви вимоги позивачки ґрунтуються на наявності зобовязань відповідачів перед позивачем в частині здійснення дій спрямованих на державну реєстрацію позивачки як учасника ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит»та ТОВ «СейЯ-консалтинг».

Так, з тексту позовної заяви вбачається, що на думку позивачки таким зобовязанням є складений відповідачем протокол № 15 від 27.09.2010 р. (ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит») та протокол № 2 від 27.09.2010 р. (ТОВ «СейЯ-консалтинг») та нібито відповідні нові редакції статутів товариств.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Слід зазначити, що надані вищевказані протоколи не містять жодних зобовязань відповідачів по відношенню до позивачки та не містять інших складових частин зобовязання.

Що стосується посилання позивачки на наявність нових редакцій статутів товариств як на доказ існування зобовязань відповідачів, то воно є безпідставним, оскільки набрання чинності таких статутів відбувається лише з моменту його державної реєстрації. В матеріалах справи знаходяться довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», та ТОВ «СейЯ-консалтинг», відповідно до яких не відбулося ніяких змін щодо зміни засновників вказаних товариств за участю позивачки. Також суду було надано діючі редакції статутів ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», та ТОВ «СейЯ-консалтинг», на підтвердження відсутності змін до складу учасників даних підприємств.

Зважаючи на вищевказане, суд не може погодитись з посиланням позивачки на укладені протоколи та проекти нових редакцій статутів, які не були зареєстровані як на доказ наявності зобовязань між сторонами та не вважає вищевказані документи фактом існування зобовязань відповідачів перед позивачкою щодо здійснення на користь позивачки певних дій.

За тих же обставини, судом не приймаються до уваги посилання позивачки на встановлений строк виконання зобовязання до 27.09.2010 р., оскільки вищевказані протоколи та проекти статутів за своєю правовою природою не можуть бути віднесені до укладених зобовязань. Відповідно норми ст.ст. 530, 612 ЦК України не можуть розповсюджуватись на правовідносини що склалися між сторонами по справі. Отже, норми вищевказаних статей не дають права позивачці встановлювати строк та порядок виконання відповідачами своїх внутрішніх корпоративних зобовязань.

До наведеного слід додати, що між сторонами у справі не укладалися будь які додаткові угоди, засновницькі договори, тощо де б містилися зобовязання відповідачів по відношенню до позивачки в частині здійснення певних дій, повязаних з вступом позивача до складу учасників підприємств відповідачів.

Щодо вимог позивачки в частині стягнення частки статутного капіталу підприємств відповідачів при виході зі складу учасників товариства при застосуванні аналогії права:

Відповідно до п. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Так, позивачка посилається на подібні за змістом цивільні відносини, що регулюються нормами ч. 1 ст. 54 ЦК України та ч. 1. ст. 55 ЦК України, що регулюють порядок виплати частки учасника товариства при виході з товариства та порядок виплати частки учасника його спадкоємцю.

Проте, посилання позивачки на норми ст. 54, 55 ЦК України також, жодним чином не повязані з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що ставляться позивачкою. Таким чином, на думку на думку суду розрахунок суми позовних вимог є необґрунтованим нормами діючого законодавства.

Так, позивачка обґрунтовує свої вимоги виходячи з розміру частки учасника товариства. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачка не була належним чином зареєстрована саме як учасник товариств відповідачів, що відповідно позбавляє її права вимагати свою частку при виході, застосовуючи аналогію права чи закону.

Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приймаючи до уваги недоведеність вимог позивачки в частині стягнення суми матеріальної шкоди, суд не знаходить підстав для задоволення вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Безпідставними, на думку суду, є також позовні вимоги в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані особи є керівниками юридичних осіб відповідачів та не можуть нести відповідальність перед позивачкою за невиконання або несвоєчасне виконання рішень зборів учасників.

Що стосуються свідчень свідка ОСОБА_8, то остання не підтверджує взагалі того, що позивачка була учасником ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит») та ТОВ «СейЯ-консалтинг». Свідок засвідчила те, що працювала та зараз працює на підприємстві, де керівником є позивач. Крім того, свідок вказала лише на те, що вона чула від позивачки про об»єднання підприємств, ніяких письмових документів вона не бачила та працювала на ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит» лише деякій період.

До наведеного слід додати, що вимоги позивачки в частині направлення Голові Аудиторської палати України окремої ухвали з проводу порушення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 норм професійної етики є недоведеними та необґрунтованими, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

Згідно зi ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільства у спосіб, визначений законами України. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11,60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 258, 267, 509, 526, 527 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «ААН «СейЯ-Кірш-аудит», ТОВ «СейЯ-консалтинг», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Аудиторська фірма «Магнет»та ПП «Аудиторська фірма «Тимлар-аудит», про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×