Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Вторник, 09 Апрель 2013 09:57

Независимый суд?!

Оцените материал
(1 Голосовать)

Проблема независимости судов – это проблема века. И не только нашего века. И не только нашей страны.

начало журналистского расследования http://ut.kiev.ua/zona-zakona/detektiv-zhurnalistskie-rassledovaniya/item/501-prokuratura-sud-brovarska.html

Но нас, обычных украинцев, в первую очередь заботит и беспокоит именно наш украинский суд. Как, к примеру, можно ожидать справедливого и объективного решения суда, где ответчиком есть Высший совет юстиций? От него же в первую очередь зависят сами судьи!

  
Но, оказывается, не только против ВСЮ бессилен суд. Засудить государство, скажем в лице прокуратуры, - тоже фантастическая утопия.

  
Вот о ней, о прокуратуре, и пойдет речь.  Об органе власти, который не нарушать, а защищать права граждан должен.

  
Пока Броварской суд и прокуратура разыгрывают своеобразную «партию в теннис», используя как м’яч Василия Есипенко, он борется с различными болезнями – результатом четырехлетней тягомотины с Броварской межрайоной прокуратурой.

Юридичні консультації в необмеженій кількості http://ut.kiev.ua/forum/index.html
Заходь, реєструйся, запитуй і отримуй відповіді
БЕЗКОШТОВНО



Судья по первой инстанции Пухна отклонила требования Василия Васильевича к прокуратуре. Нарушая грубо гражданский процессуальный кодекс и злоупотребляя полномочиями, истребованное у прокурора криминальное дело она присоединяет к делу гражданскому. В такой способ она пытается препятствовать расследованию по нормам криминального судопроизводства. И… совершает должностное преступление.


При рассмотрение апелляции Есипенко требует безотлагательно направить криминальное дело обратно, ведь если он будет обжаловать отказ в удовлетворении гражданского иска аж до Европейского суда - криминальное дело последует и туда. А значит на долгие годы будет похоронено.


Апелляционный суд соглашается с возвращением криминального судопроизводства, но отказывает в удовлетворении жалобы и оставляет в силе решение судьи первой инстанции. Таким образом, компенсации за причиненный Броварськой прокуратурой ущерб Василию Васильевичу не видать. По крайней мере, на данном этапе.


Оно и понятно. Как суд может стать на защиту гражданина и взыскать с государства 10-20 тысяч.

  
Апелляционный суд четырехлетние страдания, болезнь и мытарства Есипенка не оценил хотя бы в какую-нибудь маломальскую сумму, рассчитанную на собственное усмотрение. Хотя имел на это полномочия.

  
Коллегия из трех судей просто отыскали очередную правовую зацепку, ибо как известно давно в народе: «Закон как дышло. Куда повернешь – туда и вышло». А вышло в нашем случае в ущерб гражданину на пользу государства. Только вот вопрос: на пользу ли государству?

  
Ведь прокуратура не сделает надлежащих выводов и в дальнейшем будет нарушать права граждан. И, как следствие, пострадает само государство.


Но о противоправности действий прокураторы довольно. Что говорить о прокуроре Броварской межрайонной прокуратуре В.Ткаченко, которая совершенно не разбирается в понятиях «приговор» и «решение», «требование» и «запрос». Или обращать внимание на тот факт, что оная барышня была против записи звука представителем истца, аргументируя это тем, что «вы можете записывать только в том случае, если не записывает суд».


Ответчик со стороны прокураторы в суде первой инстанции пан Евлампиев также, по-видимому, не славится образованностью и далеким умом: его неподготовленное короткое выступление на исковерканном украинском языке, было возможно следствием сна во время судебного заседания в первой инстанции.




Наверное поэтому он был против проведение видеозаписи судебного заседания?! Такое поведение также оставляет желать лучшего.




О какой справедливости, профессионализме или квалифицированности может тогда идти речь?


Что и говорить, Есипенко Василий Васильевич, которого на общем собрании участников общества, без его участия, и при отсутствии кворума, исключили из ООО «Вымпел «Спец-Сервис», вот уже четыре года безуспешно пытается восстановить справедливость.


А воз и ныне там.

  
После пятнадцати отказов в возбуждении уголовного дела прокуратурой он уже начал бы отчаивается возобновить справедливость. Но Броварской суд, надо отдать ему должное, в лице честных и неподкупных судей всегда отменял постановления следователей о прекращении дела.

 
«Сколько можно доказывать, что на собрании участников я не присутствовал?» - задает Есипенко вопрос прокурору во время заседания суда апелляционной инстанции. «А значит кворума не было. Почему прокуратуре просто не признать, что я прав, а вместо этого годами разжевывать, размусоливать одно и то же». Мотивы, действительно, не совсем понятны. Хотя, как говорится, нет дыма без огня.

  
Может пан Левченко хорошенько кого-то финансирует в той же самой прокуратуре, или выше? Скорее всего, это похоже на правду.


На пути к становлению каждого правового государства попадается множество различных преград.


Большинство из них касается организации и деятельности власти – неважно, какой: законодательной, исполнительной или судебной.


Нужно понимать, что жажда восстановления справедливости, честность и неподкупность – залог существования цивилизованного общества. Если же представители власти не обращают на это внимание, люди никогда не будут довольны.


Именно потому нужно убирать причину этого -  вопиющее неравенство между государством и гражданином, так как приоритет нужно отдавать правам и свободам гражданина Украины.
Растить умное, не меркантильное поколение; общество, сердце которого будет иметь жажду к истине, а не корыстные помыслы к наживе.


журналист газеты "Зона Закона" Ольга Ворон


Проблема незалежності судів - це проблема століття. І не тільки нашого століття. І не тільки нашої країни.

Але нас, звичайних українців, в першу чергу турбує і непокоїть саме наш український суд. Як, наприклад, можна очікувати справедливого і об'єктивного рішення суду, де відповідачем є Вища рада юстицій? Від неї ж в першу чергу залежать самі судді!

  
Але, виявляється, не тільки проти ВРЮ безсилий суд. Засудити державу, скажімо в особі прокуратури, - теж фантастична утопія.

  
Ось про неї, про прокуратуру, і піде мова. Про орган влади, який не порушувати, а захищати права громадян ма би.

  
Поки Броварський суд і прокуратура розігрують своєрідну «партію в теніс», використовуючи як м'яч Василя Єсипенко, він бореться з різними хворобами - результатом чотирирічної тягомотини з Броварською міжрайонною прокуратурою.


Суддя по першій інстанції Пухна відхилила вимоги Василя Васильовича до прокуратури. Порушуючи грубо цивільний процесуальний кодекс і зловживаючи повноваженнями, витребувану у прокурора кримінальну справу вона приєднує до справи цивільної. У такій спосіб вона намагається перешкоджати розслідуванню за нормами кримінального судочинства. І ... здійснює посадовий злочин.


При розгляд апеляції Єсипенко вимагає невідкладно направити кримінальну справу назад, адже якщо він буде оскаржити відмову в задоволенні цивільного позову аж до Європейського суду - кримінальна справа піде і туди. А значить на довгі роки буде похованою.


Апеляційний суд погоджується з поверненням кримінального судочинства, але відмовляє в задоволенні скарги і залишає в силі рішення судді першої інстанції. Таким чином, компенсації за заподіяну Броварською прокуратурою шкодою Василю Васильовичу не бачити. Принаймні, на даному етапі.


Воно й зрозуміло. Як суд може стати на захист громадянина і стягнути з держави 10-20 тисяч.

  
Апеляційний суд чотирирічні страждання, хвороба і митарства Єсипенко не оцінив хоча б в яку-небудь маломальскую суму, розраховану на власний розсуд. Хоча мав на це повноваження.

  
Колегія з трьох суддів просто відшукали чергову правову зачіпку, бо як відомо давно в народі: «Закон як дишло. Куди повернеш - туди й вийшло ». А вийшло в нашому випадку на шкоду громадянинові та на користь держави. Тільки от питання: чи на користь державі?

  
Адже прокуратура не зробить належних висновків і надалі буде порушувати права громадян. І, як наслідок, постраждає сама держава.


Але про протиправність дій прокуратури досить. Що говорити про прокурора Броварської міжрайонної прокуратури В.Ткаченко, яка абсолютно не розбирається в поняттях «вирок» і «рішення», «вимога» і «запит». Або звертати увагу на той факт, що ця панночка була проти запису звуку представником позивача, аргументуючи це тим, що «ви можете записувати тільки в тому випадку, якщо не записує суд».


Відповідач з боку прокуратори в суді першої інстанції пан Євлампіїв також, мабуть, певне не славиться освіченістю і далеким розумом: його непідготовлений короткий виступ ламаною українською мовою, був очевидно наслідком сну під час судового засідання в першій інстанції. Така поведінка також залишає бажати кращого.





Про яку справедливість, професіоналізмі або кваліфікованості може тоді йти мова?


Що і говорити, Єсипенко Василь Васильович, якого на загальних зборах учасників товариства, без його участі, і за відсутності кворуму, виключили з ТОВ «Вимпел« Спец-Сервіс », ось уже чотири роки безуспішно намагається відновити справедливість.


А віз і нині там.

  
Після п'ятнадцяти відмов у порушенні кримінальної справи прокуратурою, він вже почав би зневіряється відновити справедливість. Але Броварський суд, треба віддати йому належне, в особі чесних і непідкупних суддів, завжди відміняв постанови слідчих про припинення справи.

 
«Скільки можна доводити, що на зборах учасників я не був присутній?» - Задає Єсипенко питання прокурору під час засідання суду апеляційної інстанції. «А значить кворуму не було. Чому прокуратурі просто не визнати, що я правий, а замість цього роками розжовувати, размусолювати одне і те ж ». Мотиви, дійсно, не зовсім зрозумілі. Хоча, як кажуть, немає диму без вогню.

  
Може пан Левченко гарненько когось фінансує в тій же самій прокуратурі, або вище? Швидше за все, це схоже на правду.


На шляху до становлення кожного правової держави попадається безліч різних перешкод.


Більшість з них стосується організації та діяльності влади - неважливо, який: законодавчої, виконавчої чи судової.


Потрібно розуміти, що жага відновлення справедливості, чесність і непідкупність - запорука існування цивілізованого суспільства. Якщо ж представники влади не звертають на це увагу, люди ніколи не будуть задоволені.


Саме тому потрібно прибирати причину цього - волаючу нерівність між державою і громадянином, так як пріоритет потрібно віддавати правам і свободам громадянина України.
Ростити розумне, не меркантильне покоління; суспільство, серце якого матиме спрагу до істини, а не корисливі помисли до наживи.


журналіст газети "Зона Закону" Ольга Ворон

Последнее изменение Суббота, 11 Май 2013 06:08

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×