Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Четверг, 23 Май 2013 17:00

Журналисты в глазах государства

Оцените материал
(1 Голосовать)
Всі ми пам'ятаємо про Конституцію, яка багато чого хорошого і гуманістичного проголошує, але при цьому мало що гарантує в житті. Стаття 15 Конституції встановлює заборону цензури в державі, а ст. 34 гарантує кожному громадянину право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншим способом за своїм вибором.
Похідні від норм Конституції знайшли своє відображення і в національних Законах.

По-перше, ст. 24 Закону «Про інформацію» заборонена цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, ЗМІ про узгодження інформації до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації. Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.

Також забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень , крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

Права та обов'язки журналіста закріплені в ст. 26 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Зокрема, журналіст має право відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами.

Як зазначено в ст. 26 Закону «Про інформацію», з метою створення сприятливих умов для здійснення журналістами, працівниками ЗМІ професійної діяльності суб'єкт владних повноважень може здійснювати їх акредитацію. Також встановлено, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, які проводить суб'єкт владних повноважень. Порядок акредитації, певний суб'єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню.

Суб'єкти владних повноважень, які здійснили акредитацію журналістів, працівників ЗМІ, зобов'язані:

- Сприяти здійсненню ними професійної діяльності;

- Завчасно сповіщати їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів;

- Надавати їм інформацію, призначену для ЗМІ;

- Сприяти створенню умов для здійснення запису і передачі інформації, проведення інтерв'ю, отримання коментарів посадових осіб.

Журналіст, працівник ЗМІ зобов'язаний дотримуватися встановлених суб'єктом владних повноважень правил внутрішнього трудового розпорядку, не перешкоджати діяльності його службових та посадових осіб.

Законом передбачено, що суб'єкт владних повноважень, акредитовані журналісти, працівника ЗМІ, приймає рішення про припинення акредитації у разі:

- Подання ним відповідної заяви;

- Неодноразового грубого порушення ним обов'язків, встановлених ст. 26 Закону «Про інформацію» (тобто, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та перешкоджання діяльності службових та посадових осіб суб'єкта владних повноважень);

- Звернення ЗМІ, за поданням якого здійснена акредитація.

У рішенні про припинення акредитації зазначаються посадова особа чи службова особа (суб'єкт владних повноважень), яка прийняла відповідне рішення, дата прийняття рішення, підстава для прийняття рішення та порядок його оскарження. Письмове повідомлення про припинення акредитації видається або надсилається ЗМІ чи журналісту, працівникові ЗМІ протягом 5 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено в суді.

Як відомо, на засіданні Кабміну 22 травня Микола Азаров вирішив позбавити акредитації кількох журналістів, які під час його виступу повернулися до нього спиною.

Пунктом 7 параграфа 18 Регламенту Кабінету Міністрів встановлено, що питання про присутність на засіданні Кабміну представників ЗМІ та проведення ними кіно-, відео-та фотозйомки, а також звукозапису вирішує Прем'єр-міністр. Зазначимо, що, як уже зазначено вище, вичерпний перелік причин, з яких суб'єктом владних повноважень може бути прийняте рішення про припинення акредитації, встановлений ст. 26 Закону «Про інформацію».

Відповідальність за порушення законних прав журналістів

Стаття 171 Кримінального кодексу встановлює відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Подібні діяння караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Стаття 17 Закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» встановлює, що відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Тобто, у разі загрози або насильства щодо журналіста повинна бути застосована ст. 345 КК, частина 2 якої встановлює відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той же термін за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків . Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків - карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років. Дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 ст. 345 КК, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від 7 до 14 років.

Законодавчі ініціативи

Долею вітчизняної журналістики стурбований народний депутат Микола Катеринчук, який, будучи обраним до Верховної Ради VI скликання, подав законопроект № 11258 «Про захист професійної діяльності журналістів». Серед іншого, законопроект визначав журналіста як особа, яка збирає, одержує, зберігає і використовує інформацію для створення та обробки повідомлень, статей, програм, передач, фотоілюстрацій тощо з метою поширення їх серед невизначеного кола осіб через друковані та аудіовізуальні (електронні) ЗМІ, інформаційні агентства, Інтернет (!). Також були визначені форми, в яких виражається перешкоджання законній професійній діяльності журналіста - протиправне створення перешкод, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації журналістом чи ЗМІ, в тому числі:

- Недопущення журналіста до участі у прес-конференції;

- Необгрунтована відмова в акредитації;

- Загроза, обман, шантаж журналіста та / або його рідних чи близьких, і т.д. (Докладніше про законопроект читайте в матеріалі: «У парламенті з'явився проект Закону« Про захист професійної діяльності журналістів »).

Законороект № 11258 був відкликаний 12.12.2012 р.

М. Катеринчук повторно подав проект Закону «Про захист професійної діяльності журналістів» на розгляд парламенту VII скликання (№ 2140). Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління також дійшло висновку, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. Управлінню, зокрема, не сподобалося, що запропоноване визначення терміну «журналіст», з якого випливає, що журналістом слід вважати будь-яку особу, яка може збирати, одержувати, зберігати і надалі поширювати інформацію, в тому числі за допомогою мережі Інтернет. Також у висновку зазначено, що законопроектом фактично пропонується пом'якшити кримінальну відповідальність за вбивство журналіста чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням ним законної професійної діяльності, з чим навряд чи можна погодитися.

Зазначимо, що законопроект № 2140 15 травня також був відкликаний.

Таким чином, проаналізувавши основні нормативно-правові акти, що регулюють журналістську діяльність у нашій державі, можна дійти висновку, що журналісти законом таки захищені та правовий статус їх більш-менш ясний. Ну і відповідальність передбачена за порушення їхніх прав. А знайти відповідь на питання про те, чи бачить держава в особі вільного захищеного законом журналіста таємного ворожого агента або ж усвідомлює, що преса є четвертою владою, - пропонуємо нашим читачам.

Марина Ясинська, портал ЮРЛІГА.

Все мы помним о Конституции, которая много чего хорошего и гуманистического провозглашает, но при этом мало что гарантирует в жизни. Статья 15 Конституции устанавливает запрет цензуры в государстве, а ст. 34 гарантирует каждому гражданину право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений. Каждый имеет право свободно собирать, хранить, использовать и распространять информацию устно, письменно или иным способом по своему выбору.

Производные от норм Конституции нашли свое отображение и в национальных Законах.

Во-первых, ст. 24 Закона «Об информации» запрещена цензура - любое требование, направленное, в частности, к журналисту, СМИ о согласовании информации до ее распространения или наложение запрета или препятствование в любой другой форме тиражированию или распространению информации. Этот запрет не распространяется на случаи, когда предварительное согласование информации осуществляется на основании закона, а также в случае наложения судом запрета на распространение информации.
Также запрещаются вмешательство в профессиональную деятельность журналистов, контроль за содержанием распространяемой информации, в частности с целью распространения или нераспространения определенной информации, замалчивания общественно необходимой информации, наложения запрета на освещение отдельных тем, показ отдельных лиц или распространения информации о них, запрета критиковать субъекты властных полномочий, кроме случаев, установленных законом, договором между учредителем (собственником) и трудовым коллективом, редакционным уставом.

Права и обязанности журналиста закреплены в ст. 26 Закона «О печатных средствах массовой информации (печати) в Украине». В частности, журналист имеет право посещать государственные органы, органы местного самоуправления, а также предприятия, учреждения и организации и быть принятым их должностными лицами.

Как указано в ст. 26 Закона «Об информации», с целью создания благоприятных условий для осуществления журналистами, работниками СМИ профессиональной деятельности субъект властных полномочий может осуществлять их аккредитацию. Также установлено, что отсутствие аккредитации не может быть основанием для отказа в допуске журналиста, работника СМИ на открытые мероприятия, которые проводит субъект властных полномочий. Порядок аккредитации, определенный субъектом властных полномочий, подлежит обнародованию.

Субъекты властных полномочий, которые осуществили аккредитацию журналистов, работников СМИ, обязаны:

- способствовать осуществлению ими профессиональной деятельности;

- заблаговременно извещать их о месте и времени проведения сессий, заседаний, совещаний, брифингов и других публичных мероприятий;

- предоставлять им информацию, предназначенную для СМИ;

- способствовать созданию условий для осуществления записи и передачи информации, проведения интервью, получения комментариев должностных лиц.

Журналист, работник СМИ обязан соблюдать установленные субъектом властных полномочий правила внутреннего трудового распорядка, не препятствовать деятельности его служебных и должностных лиц.

Законом предусмотрено, что субъект властных полномочий, аккредитовавший журналиста, работника СМИ, принимает решение о прекращении аккредитации в случае:

- подачи им соответствующего заявления;

- неоднократного грубого нарушения им обязанностей, установленных ст. 26 Закона «Об информации» (то есть, нарушения правил внутреннего трудового распорядка и препятствие деятельности служебных и должностных лиц субъекта властных полномочий);

- обращения СМИ, по представлению которого осуществлена аккредитация.

В решении о прекращении аккредитации указываются должностное лицо или служебное лицо (субъект властных полномочий), принявшее соответствующее решение, дата принятия решения, основание для принятия решения и порядок его обжалования. Письменное уведомление о прекращении аккредитации выдается или направляется СМИ или журналисту, работнику СМИ в течение 5 рабочих дней со дня принятия соответствующего решения. Решение о прекращении аккредитации может быть обжаловано в суде.

Как известно, на заседании Кабмина 22 мая Николай Азаров решил лишить аккредитации нескольких журналистов, которые во время его выступления повернулись к нему спиной.

Пунктом 7 параграфа 18 Регламента Кабинета Министров установлено, что вопрос о присутствии на заседании Кабмина представителей СМИ и проведения ими кино-, видео- и фотосъемки, а также звукозаписи решает Премьер-министр. Отметим, что, как уже указано выше, исчерпывающий перечень причин, по которым субъектом властных полномочий может быть принято решение о прекращении аккредитации, установлен ст. 26 Закона «Об информации».

Ответственность за нарушение законных прав журналистов

Статья 171 Уголовного кодекса устанавливает ответственность за воспрепятствование законной профессиональной деятельности журналистов. Подобные деяния наказываются штрафом до 50 необлагаемых минимумов доходов граждан или арестом на срок до 6 месяцев, или ограничением свободы на срок до 3 лет.

Преследование журналиста за выполнение профессиональных обязанностей, за критику, осуществляемое должностным лицом или группой лиц по предварительному сговору, - наказывается штрафом до 200 необлагаемых минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок до 5 лет, или лишением права занимать определенные должности на срок до 3 лет.

Статья 17 Закона «О государственной поддержке средств массовой информации и социальной защите журналистов» устанавливает, что ответственность за совершение преступления против журналиста в связи с выполнением им профессиональных обязанностей или препятствование его служебной деятельности приравнивается к ответственности за совершение таких же действий против работника правоохранительного органа.

То есть, в случае угрозы или насилия в отношении журналиста должна быть применена ст. 345 УК, часть 2 которой устанавливает ответственность в виде ограничения свободы на срок до 5 лет или лишением свободы на тот же срок за умышленное причинение работнику правоохранительного органа или его близким родственникам побоев, легких или средней тяжести телесных повреждений в связи с выполнением этим работником служебных обязанностей. Умышленное причинение тяжкого телесного повреждения в связи с выполнением этим работником служебных обязанностей - наказывается лишением свободы на срок от 5 до 12 лет. Действия, предусмотренные частями 1, 2 или 3 ст. 345 УК, совершенные организованной группой, - наказываются лишением свободы на срок от 7 до 14 лет.

Законодательные инициативы

Судьбой отечественной журналистики обеспокоен народный депутат Николай Катеринчук, который, будучи избранным в Верховную Раду VI созыва, подал законопроект № 11258 «О защите профессиональной деятельности журналистов». Среди прочего, законопроект определял журналиста как лицо, которое собирает, получает, хранит и использует информацию для создания и обработки сообщений, статей, программ, передач, фотоиллюстраций и т.п. с целью распространения их среди неопределенного круга лиц через печатные и аудиовизуальные (электронные) СМИ, информационные агентства, Интернет (!). Также были определены формы, в которых выражается препятствование законной профессиональной деятельности журналиста - противоправное создание препятствий, ограничений, запретов относительно получения, использования, распространения и хранения информации журналистом или СМИ, в том числе:

- недопущение журналиста к участию в пресс-конференции;

- необоснованный отказ в аккредитации;

- угроза, обман, шантаж журналиста и / или его родных или близких; и т.д. (Подробнее о законопроекте читайте в материале: «В парламенте появился проект Закона «О защите профессиональной деятельности журналистов»).

Законороект № 11258 был отозван 12.12.2012 г.

Н. Катеринчук повторно подал проект Закона «О защите профессиональной деятельности журналистов» на рассмотрение парламента VII созыва (№ 2140). Комитет по вопросам свободы слова и информациирекомендовал Верховной Раде по результатам рассмотрения в первом чтении вернуть законопроект субъекту права законодательной инициативы на доработку. Главное научно-экспертное управление также пришло к выводу, что по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект целесообразно отклонить. Управлению, в частности, не понравилось, что предложенное определение термина «журналист», из которого следует, что журналистом следует считать любое лицо, которое может собирать, получать, хранить и в дальнейшем распространять информацию, в том числе посредством сети Интернет. Также в выводе указано, что законопроектом фактически предлагается смягчить уголовную ответственность за убийство журналиста или его близких родственников в связи с исполнением им законной профессиональной деятельности, с чем вряд ли можно согласиться.

Отметим, что законопроект № 2140 15 мая также был отозван.

Таким образом, проанализировав основные нормативно-правовые акты, регулирующие журналистскую деятельность в нашем государстве, можно прийти к выводу, что журналисты законом таки защищены и правовой статус их более-менее ясен. Ну и ответственность предусмотрена за нарушение их прав. А найти ответ на вопрос о том, видит ли государство в лице свободного защищенного законом журналиста тайного вражеского агента или же осознает, что пресса является четвертой властью, - предлагаем нашим читателям.

Марина Ясинская, портал ЮРЛИГА.

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×