Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Пятница, 07 Июнь 2013 05:36

Бутафорное правосудие в Днепровском суде Киева: безнаказанность или непуганый идиотизм?

Оцените материал
(4 голосов)

4 марта этого года я подал иск в котором обжаловал неправомерное решение сельского совета  с.Семиполки, касаемо отказа в предоставлении земельного участка под застройку жилого дома.

26 марта я решил попросить суд рассматривать исковое заявление без моего участия. С этой целью подал ходатайство, к которому прикрепил оригинал с мокрой печатью обжалуемого решения сельського совета. Моё ходатайство было зарегистрировано в канцелярии под № 17119.



С определения суда от 19.04.2013 (судья Савлук Т.В., дело № 755/4978/13-а)  я, к своему удивлению, узнал, что иск оставили без рассмотрения на основании того, что я, якобы, три раза подряд, не явился на слушания дела. И не просил о том, чтобы иск рассматривали без моего участия.

Это меня и возмутило и огорчило одновременно. Потому как, я в самом кошмарном сне не мог себе предположить подобное развитие сюжета. Сразу стал вопрос: нет ли здесь коварных происков врагов – сельского председателя с. Семиполки и других, намного более влиятельных, членов земельной мафии. Они вовсю препятствуют мне в разоблачении их махинаций с коммунальными землями в Броварском районе Киевской области.

Даже если это предположение не подтвердится, все равно интересно, почему поданный мной документ так и не увидела (или сделала вид, что не увидела) судья.



Положение для Днепровского районного суда Киева усугубляется еще и тем, что противодействие с их стороны, в отстаивании прав и законных интересов граждан случались и ранее. Так, канцелярия суда, в противоречие нормам права, отсылала определения суда простой корреспонденцией, что препятствовало истцу в его обжаловании в апелляции. Было невозможно доказать время ознакомления с этим решением. И просить возобновления пропущенного срока при обжаловании в апелляции.

Но вернемся к пропаже документа в суде. На мою жалобу на имя председателя я получил ответ, в котором за подписью руководителя аппарата Днепровского районного суда г.Киева сказано: «установлено, что в материалах гражданского дела № 755/4978/13-а имеется в наличии ходатайство с приложением от 26.03.2013 года, которое было подано в канцелярию суда Вами лично. И которое в дальнейшем, соответственно Инструкции делопроизводства в местном общем суде, передано судье Савлук Т.В., и приобщено к материалам дела».

То есть, виновата судья?!

С целью окончательно расставить все точки над «ї» я обратился в прокуратуру, где мне сообщили, что мое заявление рассмотрят в порядке законодательства об обращении граждан, а не как заявление о преступлении, в порядке ст. 214 КПК Украины. Я подал жалобу на Днепровскую прокуратуру в Днепровский суд, но реакции нет, чему я уже не очень удивляюсь. Работает корпоративная солидарность. Покрывают судью. Чихают на права граждан и лишь создают видимость правосудия.

На видео ниже работница аппарата суда обвиняет потерпевшего в том, что он протестует за деньги и стоит под судом на заказ.


 

Якщо у вас виникли аналогічні або інші проблеми, звертайтеся в редакцію газети «Зона Закону» і ми проведемо журналістське розслідування. Тому що лиходій  найбільше боїться розголосу своїх злих діянь.


продовження  у статті "Суд чи судилище або З хворої на здорову голову"


Правозащитник, главный редактор газеты «Зона Закона» Игорь Кизима


Бутафорне правосуддя в Дніпровському суді Києва: безкарність або неляканий ідіотизм?

4 березня цього року я подав позов в якому оскаржив неправомірне рішення сільської ради с.Семиполки, стосовно відмови в наданні земельної ділянки під забудову житлового будинку.

26 березня я вирішив попросити суд розглядати позовну заяву без моєї участі. З цією метою подав клопотання, до якого прикріпив оригінал з мокрою печаткою оскаржуваного рішення сільської ради. Моє клопотання було зареєстровано в канцелярії під № 17119.

З ухвали суду від 19.04.2013 (суддя Савлук Т.В., справа № 755/4978/13-а) я, на свій подив, дізнався, що позов залишили без розгляду на підставі того, що я, нібито, три рази поспіль, не з'явився на слухання справи. І не просив про те, щоб позов розглядали без моєї участі.



Це мене й обурило і засмутило водночас. Тому як, я в самому кошмарному сні не міг собі припустити подібний розвиток сюжету. Відразу стало питання: чи немає тут підступів ворогів - сільського голови с. Семиполки та інших, набагато більш впливових, членів земельної мафії. Вони щосили перешкоджають мені у викритті їх махінацій з комунальними землями в Броварському районі Київської області.

Навіть якщо це припущення не підтвердилося, все одно цікаво, чому поданий мною документ так і не побачила (або зробила вигляд, що не побачила) суддя.


Положення для Дніпровського районного суду Києва погіршуеться ще і тим, що протидія з їхнього боку, у відстоюванні прав і законних інтересів громадян траплялися і раніше. Так, канцелярія суду, в протиріччя нормам права, відсилала ухвали суду простою кореспонденцією, що перешкоджало позивачу в їх оскарження до апеляції. Було неможливо довести час ознайомлення з цим рішенням. І просити поновлення пропущеного строку при оскарженні в апеляції.

Але повернемося до пропажі документа в суді. На мою скаргу на ім'я голови я отримав відповідь, в якій за підписом керівника апарату Дніпровського районного суду м.Києва сказано: «встановлено, що в матеріалах цивільної справи № 755/4978/13-а є в наявності клопотання з додатком від 26.03.2013 року, яке було подано до канцелярії суду Вами особисто. І яке в подальшому, відповідно Інструкції діловодства в місцевому загальному суді, передано судді Савлук Т.В., і долучено до матеріалів справи».

Тобто, винна суддя?!



З метою остаточно розставити всі крапки над «ї» я звернувся до прокуратури, де мені повідомили, що мою заяву розглянуть в порядку законодавства про звернення громадян, а не як заяву про злочин, в порядку ст. 214 КПК України. Я подав скаргу на Дніпровську прокуратуру до Дніпровського суду, але реакції немає, чому я вже не дуже дивуюся. Працює корпоративна солідарність. Покривають суддю. Чхають на права громадян і лише створюють видимість правосуддя.


Якщо у вас виникли аналогічні або інші проблеми, звертайтеся в редакцію газети «Зона Закону» і ми проведемо журналістське розслідування. Тому що лиходій  найбільше боїться розголосу своїх злих діянь.
 


Правозахисник, головний редактор газети «Зона Закону» Ігор Кізіма

 продовження  у статті "Суд чи судилище або З хворої на здорову голову"

 

Последнее изменение Вторник, 02 Июль 2013 15:43
Другие материалы в этой категории: « Окуляри для прокурора Зона Закона//июнь, 2013 № 3 »

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×