Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Воскресенье, 23 Июнь 2013 18:51

Референдум по-Василенківськи або замасковане маніпулювання громадою сільським головою с.Семиполки

Оцените материал
(3 голосов)

23.06.2013 року під час звіту про свою діяльність за рік, у БК с.Семиполки, сільський голова вирішив запитати у присутніх їхню думку щодо заборони встановлення оградок на сільському кладовищі.

Громада хором, перебиваючи один одного, почала висловлювати свої думки. От і склалася думка про Василенка як про демократичного голову, який звик прислухатися до думки громади, мешканців с.Семиполки.


Проте, така думка склалася не у всіх. Зокрема, правозахисник мешканців с.Семиполки Ігор Кізіма притримується інших поглядів щодо окресленого питання.

Справа у тому, що якби сільський голова с. Семиполок бажав би дійсно з того чи іншого питання дослуховуватися громади, він провів би громадські слухання, або загальні збори громадян, не кажучи вже про складно організовану форму безпосередньої демократії – місцевий референдум.


Адже, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним  суб'єктом  місцевого  самоврядування,  основним носієм його функцій і повноважень є  територіальна  громада  села, селища, міста (ст. 6).


Загальні збори громадян – це згідно статті 8, згаданого Закону, форма  безпосередньої участі громади у вирішенні питань місцевого значення.


Законодавцем, задля деталізації норми Закону, розроблено відповідне, Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні. Ось головні з його норм: загальні збори громадян (далі - збори)  скликаються за  місцем  проживання  громадян (села,   селища,   мікрорайону, житлового  комплексу,  вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення) для  обговорення  найважливіших  питань місцевого життя (ст. 1); збори скликаються в міру необхідності, але не  менш як один раз на рік (ст. 3);  збори скликаються головою Ради  або  її  виконавчим органом, громадськими комітетами і радами самоврядування (ст. 8).


Також, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено проведення громадських слухань (ст. 13), згідно якого територіальна   громада  має  право  зустрічатися  з  депутатами   відповідної   ради   та посадовими  особами місцевого самоврядування,  під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення,  що належать до відання місцевого самоврядування. При цьому, також як і збори громадян, громадські слухання проводяться не рідше  одного  разу  на рік.


Пропозиції,  які  вносяться  за  результатами  громадських слухань,  підлягають  обов'язковому  розгляду  органами  місцевого самоврядування.


Порядок   організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

 
На загальнодержавному рівні встановлено проведення громадських слухань з одного питання, яке визнане державою найважливішим для врегулювання суспільних відносин. Мова йде про Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яке визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час  розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених  пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).



Натомість, сільський голова під кришуванням влади з району (Кукшина та інших)  та за підтримки депутатів сільської ради без врахування думки громади  вже тричі роздав величезні шматки семиполківської землі, не цікавлячись, при цьому, думкою громади. По декілька ділянок в одні руки, оформлюваних на підставних осіб.

Питання встановлення оградок на кладовищі чи заборона їх встановлення – є найбільш влучним прикладом питання місцевого значення. Проте, сільський голова або забув про ці норми законів або ж і не знає їх, оскільки звик діяти завжди одноособово. От тому і ходить серед людей: «сільський голова дав», «сільський голова дозволив», «сільський голова надав кошти..» тощо.

І якось уходить на другий план питання про те, що це бюджетні гроші, гроші громади, якими має право розпоряджатися не лише сільський голова, а перш за все громада, через інститути безпосередньої демократії місцевого самоврядування.

До речі, статуту територіальна громада с. Семиполки не має, що також не характеризує сільського голову як демократа, який прислухається до думки громади.

Натомість, сільський голова просить вашого дозволу від свого імені заборонити. Власноруч спотворена форма врахування думки громади. Виходить що сільський голова практикує не демократію, а охлократію – владу тих хто сильніше кричить, потрапляючи під вплив демагогів.

Висновок, після детально проведеного аналізу питання демократії в селі Семиполки та ступеню участі громади у прийняті рішень, важливих для розвитку села, напрошується лише один: якби сільський голова мав на меті заслухати думку громади, він неодмінно використав би один з інститутів місцевої безпосередньої демократії, а не в охлократичний спосіб просив би «дозволу громади від свого імені заборонити» встановлювати оградки на кладовищі.

Люди ще не звикли до того, що саме від них багато що залежить.

Ігор Кізіма, головний редактор газети "Зона Закону"


Референдум по-Василенкивськи или замаскированное манипулирования громадою сельским головой с.Семиполки

23.06.2013 года во время отчета о своей деятельности за год, в ДК с. Семиполки, сельский председатель решил спросить у присутствующих их мнение относительно запрета установки оградок на сельском кладбище.

Община хором, перебивая друг друга, начала выражать свои мысли. Вот и сложилось мнение о Василенко как о демократическом председателе, привыкшем прислушиваться к мнению громады, жителей с. Семиполки.



Однако, такое мнение сложилось не у всех. В частности, правозащитник жителей с. Семиполки Игорь Кизима придерживается других взглядов относительно очерченного вопроса.

Дело в том, что если бы сельский председатель с. Семиполок желал бы действительно по тому или иному вопросу прислушиваться общины он провел бы общественные слушания, или общее собрание граждан, не говоря уже о сложно организованной форме непосредственной демократии - местном референдуме.


Ведь, согласно ЗУ «О местном самоуправлении в Украине» первичным субъектом местного самоуправления, основным носителем его функций и полномочий является территориальная община села, поселка, города (ст. 6).


Общее собрание граждан - это согласно статье 8, упомянутого Закона, форма непосредственного участия общины в решении вопросов местного значения.


Законодателем, для детализации нормы Закона, разработано соответствующее, Положение об общем собрании граждан по месту жительства в Украине. Вот главные из его норм: общее собрание граждан (далее - собрание) созывается по месту жительства граждан (села, поселка, микрорайона, жилого комплекса, улицы, квартала, дома и другого территориального образования) для обсуждения важнейших вопросов местной жизни (ст. 1) ; собрание созывается по мере необходимости, но не реже одного раза в год (ст. 3); собрание созывается председателем Совета или его исполнительным органом, общественными комитетами и советами самоуправления (ст. 8).


Также, ЗУ «О местном самоуправлении в Украине» предусмотрено проведение общественных слушаний (ст. 13), согласно которому территориальная община имеет право встречаться с депутатами соответствующего совета и должностными лицами местного самоуправления, во время которых члены территориальной общины могут заслушивать их, поднимать вопросы и вносить предложения по вопросам местного значения, относящихся к ведению местного самоуправления. При этом, также как и собрания граждан, общественные слушания проводятся не реже одного раза в год.


Предложения, которые вносятся по результатам общественных слушаний, подлежат обязательному рассмотрению органами местного самоуправления.


Порядок организации общественных слушаний определяется уставом территориальной общины.

 
На общегосударственном уровне установлено проведение общественных слушаний по одному вопросу, которое признано государством важным для урегулирования общественных отношений. Речь идет о Порядке проведения общественных слушаний относительно учета общественных интересов при разработке проектов градостроительной документации на местном уровне, которое определяет механизм проведения общественных слушаний относительно учета общественных интересов при разработке проектов градостроительной документации на местном уровне: генеральных планов населенных пунктов, планов зонирования и детальных планов территорий (далее - градостроительная документация).



Зато сельский голова под крышеванием власти из района (Кукшина и других) и при поддержке депутатов сельского совета без учета мнения общественности уже трижды раздавал огромные куски Семиполковской земли, не интересуясь при этом, мнением общины. По несколько участков в одни руки, оформляемых на подставных лиц.

Вопрос установления оградок на кладбище или запрет их установки - является наиболее точным примером вопроса местного значения. Однако сельский председатель или забыл об этих нормах законов или же не знает их, поскольку привык действовать всегда единолично. Вот поэтому и ходит среди людей: «сельский голова дал», «сельский голова разрешил», «сельский председатель предоставил средства ..» и т.д..

И как-то уходит на второй план вопрос о том, что это бюджетные деньги, деньги общины, которыми вправе распоряжаться не только сельский голова, а прежде всего громада, через институты непосредственной демократии местного самоуправления.

Кстати, устава территориальная община с. Семиполки не имеет, что также не характеризует сельского голову как демократа, который прислушивается к мнению жителей села.

Зато сельский голова просит вашего (семиполковцев)  разрешения от своего имени запретить. Собственноручно искаженная форма учета мнения общественности. Получается что сельский председатель практикует не демократия, а охлократию - власть тех кто сильнее кричит, попадая под влияние демагогов.

Вывод, после подробно проведенного анализа вопроса демократии в селе Семиполки и степени участия громады в принятии решений, важных для развития села, напрашивается только один: если сельский председатель имел целью услышать мнение общины, он непременно использовал бы один из институтов местной непосредственной демократии, а не в охлократической способ просил бы «разрешения общины от своего имени запретить» устанавливать оградки на кладбище.

Люди еще не привыкли к тому, что именно от них многое зависит.

Игорь Кизима, главный редактор газеты "Зона Закона"

Последнее изменение Среда, 26 Июнь 2013 02:01

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×