Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %17 %845 %2012 %19:%Нояб

Про визнання протиправним та скасування розпоряджень голови РДА

Оцените материал
(4 голосов)
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.02.2012 (суддя С. Кравець) щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпоряджень голови РДА від 09.08.2004 р. №393; від 26.02.2007 р. №125 провадження припинено. В частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки -відмовлено.

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 

"10" липня 2012 р.                                                                                    Справа № 15/5007/154/11  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської областіна постановувід 24.04.2012 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№15/5007/154/11 господарського суду Житомирської областіза позовомКоростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі: 1.          Житомирської обласної  державної адміністрації; 2.          Головного управління Держкомзему у Житомирській областідо1.          Житомирської районної державної адміністрації; 2.          ТОВ "Акорд"провизнання протиправним та скасування розпоряджень голови РДА від 09.08.2004 р. №393; від 26.02.2007 р. №125 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянкиза участю представників:

позивача 1: не з'явився;

позивача 2: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: ОСОБА_4, дов. від 10.07.2012, б/н;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Томчук М.О. посвідчення №98, дійсне до 28.02.2014;

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.02.2012 (суддя С. Кравець) щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпоряджень голови РДА від 09.08.2004 р. №393; від 26.02.2007 р. №125 провадження припинено. В частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки -відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 (судді В. Коломис, К. Огороднік, О. Тимошенко) рішення господарського суду Житомирської області від 21.02.2012 скасовано частково в частині припинення провадження у справі. В цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

 

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, перший заступник прокурора Житомирської області звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано приписи ст. 122 ЗК України, а оскаржувані розпорядження прийняті з перевищенням повноважень.

 

Відповідач -ТОВ "Акорд" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення.

 

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.          

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

 

Апеляційним судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 09.08.2004 року за №393 вирішено передати ТОВ "Акорд" земельну ділянку загальною площею 5,7090 га, в оренду на 5 років, в зв'язку з переходом права власності на будівлі та споруди від ДП "Аеропорт Житомир" на території Глибочицької сільської ради (а.с.6).

В подальшому, розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 26.02.2007 року за №125 затверджено технічну документацію по визначенню нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих в оренду ТОВ "Акорд" для авіаційного транспорту на території Глибочицької сільської ради та встановлено орендну плату на термін дії договору оренди землі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки (а.с.7).

На підставі вказаних розпоряджень, 03 квітня 2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд" був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якого проведено у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 30.07.2007р. за №040720900011(далі - договір оренди, а.с. 29-31).

Відповідно до п.1 договору оренди, орендодавець на підставі розпоряджень голови районної державної адміністрації від 09.08.2004р. № 393 та від 26.02.2007р. за № 125 надає, а орендар, в свою чергу, приймає в строкове платне користування земельну ділянку для авіаційного транспорту, яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,7090 га, в тому числі під будівлями - 0,0353 га, під спорудами - (злітно-посад. смуг) - 5,2754 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,3992 га. (п.2 договору оренди).

Відповідно до п. 4 договору оренди земельної ділянки, останній укладено на 5 років.

Прокурор, звертаючись до суду з посиланням на ч.2 ст. 19 Конституції України та ст.122 Земельного кодексу України, вказує, що Житомирська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, прийнявши розпорядження від 09.08.2004р. № 393 та від 26.02.2007р. за № 125, на підставі яких, був укладений договір оренди земельної ділянки від 03.04.2007 року.

Прокурор просить визнати протиправними та скасувати вищевказані розпорядження, і як наслідок, визнати недійсним договір оренди від 03.04.2007р. на підставі ст.ст. 203,215 ЦК України.

За встановлених обставин, із посиланням на приписи ст.ст. 122, 123,124 ЗК України, ст. 203,215 ЦК України апеляційний суд дійшов висновку, що спірні розпорядження РДА не суперечать закону, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а спірний договір не суперечить приписам ст. 215 ЦК України так як укладений на підставі розпорядження райдержадміністрації та в порядку визначеному ст. 124 ЗК України.

Даний висновок колегія суддів вважає передчасним.

Спірні правовідносини сторін регулюються ст.ст.17,18,19,72,83,84,116,122,141 ЗК України, ст.ст. 32,33 ЗУ "Про транспорт", ст. 13 ЗК "Про місцеві державні адміністрації ".

Так, ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із приписами частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 року), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою.

Відповідно до статті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004 року), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Приписами ст. 120 ЗК України, в редакції від 12.05.2004, встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.  При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 ЗК України в редакції від 12.05.2004).

Для правильного застосування зазначених норм права необхідно дослідити певні обставини.

Між тим, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджені істотні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Шляхом дослідження допустимих доказів суди попередніх інстанцій достеменно не встановили до яких земель: державної чи комунальної власності належить земельна ділянка передана ТОВ "Акорд" на підставі розпоряджень від 09.08.2004 №393, від 26.02.2007 №125 та де вона знаходиться.

Колегія суддів звертає увагу суду на те, що відповідно до розпорядження №393 земельна ділянка, що передається ТОВ "Акорд" знаходиться на території Глибочицької сільської ради, однак, відповідно до технічної документації (а.с.12) земельні ділянки знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Авіаторів, 9.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, в редакції, чинній на момент винесення розпорядження від 09.08.2004 №393 передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.  Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Таким чином, встановлення міста розташування земельної ділянки має значення для визначення органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою -міська рада чи адміністрація (районна, обласна).

Суди попередніх інстанцій з посиланням на відповідні докази не встановили цільове призначення та категорію земель, до яких належить земельна ділянка передана ТОВ "Акорд" на підставі розпоряджень від 09.08.2004 №393, від 26.02.2007 №125;

Статтею 18 ЗК України встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

В договорі оренди від 03.04.2007 вказано, що в оренду передається земельна ділянка для авіаційного транспорту (п.1) під будівлями, злітно-посадними смугами, проїздами, проходами, площадками (п.2). Зазначене дає підстави вважати, що земельна ділянка належить до земель авіаційного транспорту (ст. 72 ЗК України, ст.ст. 32,33 ЗУ "Про транспорт", Повітряний кодекс України) щодо яких визначено особливий режим використання (ч. 2 ст. 72 ЗК України). Аеродром повинен бути зареєстрований у державному органі з питань сертифікації та реєстрації  із занесенням до державного реєстру аеродромів України.

Суди попередніх інстанцій не досліджували на яких підставах ТОВ "Акорд" набуло права власності на будівлі і споруди, де знаходяться вказані об'єкти (будівлі, споруди) та на якому правовому титулі належала земельна ділянка під цими будівлями попередньому власнику (а.с. 32). Чи було припинено у попереднього землекористувача -об'єднаного авіазагону (а.с. 114) право на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку (ст. 141 ЗК України).

Оскільки судами не встановлені істотні обставини справи, то неможливо перевірити правильність застосування норм матеріального права.

 

Крім цього, суди припустилися порушень ст. 84 ГПК України. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. Так, у рішеннях судів відсутні будь-які посилання на позивача 2 -Головного управління Державного комітету по земельних ресурсах Житомирської області. Не досліджено та не встановлено чи є він належним позивачем у справі, чи порушують оскаржувані розпорядження права Головного управління Державного комітету по земельних ресурсах Житомирської області.

 

Порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи та незастосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини є підставами для скасування прийнятих у справі рішення господарського суду Житомирської області від 21.02.2012, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та направлення справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення.

Дослідити яким чином державне підприємство "Аеропорт "Житомир" було перетворене у дочірнє підприємство "Аеропорт "Житомир" товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд". Чи переоформив правонаступник у встановленому порядку на себе земельні ділянки, що належали державному підприємству "Аеропорт "Житомир". Кому належала спірна земельна ділянка до винесення оскаржуваних розпоряджень РДА. Будівлі і споруди ТОВ "Акорд", які знаходяться на спірній земельній ділянці , як вказано в оскаржуваних розпорядженнях РДА були придбані у ДП "Аеропорт "Житомир". Необхідно з'ясувати, хто саме був попереднім власником -  державне підприємство "Аеропорт "Житомир" чи дочірнє підприємство "Аеропорт "Житомир" товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд". Які умови існували у договорі відносно земельних ділянок. Дослідити чи припинено у встановленому порядку право користування землею попереднього власника, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України в редакції від 12.05.2004 надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ретельно дослідити обставини справи на підставі належних та допустимих доказів. Встановити, чи не закінчився строк дії спірного договору на момент розгляду справи у суді. До встановлених обставин правильно застосувати норми матеріального права та винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

 

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 21.02.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі №15/5007/154/11 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

 

 

Головуючий, суддяВ. Овечкін      Судді:Є. Чернов       В. Цвігун

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×