Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %03 %407 %2012 %08:%Нояб

Позов до управління юстиції в м. Києві

Оцените материал
(0 голосов)

21.12.2011 року нами (позивачами по справі) подані документи для проведення легалізації Київської міської громадської організації «Муромська 7/13». Документи зареєстровано за вхідним № 09-1369 від 21.12.2011 року.

 

Окружний адміністративний суд

міста Києва

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

 

позивач

Найдюк Оксана Юріївна

01190, м. Київ, вул. Муромська, 7/13

кв. .

тел.: .

 

представник позивача

Кізіма Ігор Віталійович

02090, м. Київ, вул. Празька, 3

інші засоби зв’язку: urtechnologisАgmail.com

тел.

на підставі довіреності № 2528 від 30.12.2011 року

 

позивач

Кізіма Ігор Віталійович


 

відповідач

Головне управління юстиції у м. Києві

01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д

тел. 270-58-40;

Інші засоби зв’язку невідомі

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

21.12.2011 року нами (позивачами по справі) подані документи для проведення легалізації Київської міської громадської організації «Муромська 7/13». Документи зареєстровано за вхідним № 09-1369 від 21.12.2011 року.

12.01.201102 року кожен з нас отримав поштою лист від 26.12.2011 року за № 00-1369, яким повідомлялося, що Головним управлінням юстиції у м. Києві розглянуто документи щодо реєстрації Київської міської громадської організації «Муромська 7/13». На виконання п. 24 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об’єднань громадян направляємо копію наказу «Про відмову в реєстрації об’єднання громадян – Київської міської громадської організації «Муромська 7/13».

Не погоджуючись з наказом про відмову у легалізації та правовим висновком від 26.12.2011 року щодо відповідності законодавству України установчих документів, поданих на реєстрацію Київської міської громадської організації «Муромська 7/13» позивачі вирішили звернутися до суду, а свою незгоду з прийнятим рішенням (наказом) відповідача аргументують наступним:

1. Надаючи правовий висновок відповідач припустився вільного, на власний розсуд тлумачення законодавства, не беручи до уваги загальний принцип права нашої правової держави України: громадянам дозволено все, що прямо не заборонено законом, а органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 6, 19 Конституції України, ст. 27 ЦК України).

До того ж правовий висновок відповідача нагадує юридичне завдання з вирішення казусів, де кожне положення правового висновку можливо заперечувати з декількох підстав.

2. Правовий висновок відповідача містить не стільки юридичний аналіз поданих на реєстрацію документів, скільки надає тлумачення аналізованим нормам права, на що немає повноважень, оскільки п. 4 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань (наказ 08.07.2011 №1828/5) прямо зазначає, що легалізація (реєстрація) громадських формувань  полягає, зокрема,  у проведенні   правової   експертизи  установчих документів на їх відповідність Конституції та іншим актам законодавства України.

3. У правовому висновку зазначено, що  в протоколі № 1 загальних зборів Київської міської громадської організації «Муромська 7/13» не обговорювалась повна та скорочена назва Організації, яка міститься у п. 1.9 Статуту.

По-перше, відповідно до положень ст. 12-1 ЗУ «Про об’єднання громадян» об’єднання громадян може, а не повинно мати, скорочену назву. В ст. 13 Закону України «Про об’єднання громадян» (надалі – Закон) зазначено, що Статут повинен містити скорочену назву. З огляду на колізію між двома положеннями одного Закону не зрозуміло з яких правових підстав відповідач тлумачить норми закону на шкоду позивачам.

По-друге, скорочена назва організації, запропонована до повної назви у п. 1.9 Статуту – КМГО «Муромська 7/13» - не є відмінною від повної назви, а лише загальноприйнятим скороченням (абревіатурою) загальної частини назви організації, яку внесено до Статуту в якості редакційного доповнення співзасновником Кізіма Ігорем Віталійовичем для полегшення заповнення документів звітного характеру Організації у майбутньому.

Кізіма І.В., на це мав повноваження надані йому загальними зборами Київської міської громадської організації, що підтверджується питанням п’ятим порядку денного загальних зборів від 08.12.2011 у протоколі № 1.

По-третє, повна назва Організації міститься у всіх п’яти пунктах порядку денного протоколу № 1 загальних зборів організації від 08.12.2011 року, і стверджувати, що вона не обговорювалася на зборах немає жодних правових підстав. До того ж, вимог до форми викладення інформації в протоколах громадських організацій законодавством не встановлено, а тому немає підстав наполягати на тому, що конкретно з питання визначення назви Організації мало бути проведено голосування.

Зазначена ситуація є негативним прикладом коли орган держави (відповідач), застосовуючи законодавство, тлумачить його на власний розсуд, до того ж не маючи на це повноважень.

Також, звертаю увагу суду на ту обставину, що поняття «скорочена назва» Організації є невизначеним у законодавстві, а тому не зрозуміло чи взагалі скорочення загальної частини назви Організації (абревіатура «КМГО») взагалі можна вважати скороченням у розумінні ст. 12-1 Закону.

4. У правовому висновку відповідача неправомірно зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону членами Організації мають бути всі мешканці будинку за адресою: м. Київ, вул. Муромська, 7/13.

По-перше, це суперечить вимогам ст. 36 Конституції України, відповідно до положень якої, ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність  чи  неналежність  до політичних партій або громадських організацій.

По-друге, ст. 3 Закону встановлює, що громадською  організацією  є    об'єднання  громадян  для задоволення та захисту  своїх  законних соціальних,  економічних, творчих,  вікових,  національно-культурних, спортивних  та  інших спільних інтересів. Тому не зрозуміло чим саме п. 2.1.1 Статуту суперечить ст. 3 Закону.

По-третє, прийом заяв від бажаючих стати членами Організації продовжується безперервно з 08.12.2011 року. На момент проведення зборів таких осіб було 31. Проте, не всі вказані громадяни мали можливість як фінансову, так і організаційну, відвідати в один і той самий час нотаріуса для нотаріального засвідчення свого підпису, тобто стати співзасновниками. Законодавство України вимагає, щоб таких засновників були не менше трьох, а їх підписи були завірені у встановленому порядку.  Тому, заява про створення була оформлена у мінімальній кількості чоловік, визначеній законодавством.

До того ж, вказане питання детально не регламентується жодним актом, нормативним документом влади. А тому, ми маємо знову ж таки, випадок тлумачення законодавства України відповідачем в супереч законним інтересам громадян, оскільки у ст. 36 Конституції України вказано, громадяни  України  мають  право   на    свободу об'єднання  у  політичні  партії  та  громадські  організації  для здійснення  і  захисту  своїх  прав  і  свобод   та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та  інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах
національної безпеки та  громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

У правовому висновку відповідача не наведено жодного встановленого законом обмеження, яке порушено установчими документами та Статутом Організації.

По-четверте, і це підтверджується, як Статутом, так і п. 1 порядку денного загальних зборів Організації, зафіксованого протоколом № 1 від 08 грудня 2011 року, Організація створена не лише з метою встановленою в п. 2.1.1 Статуту, тобто діяльність Організації не обмежуватиметься лише захистом конституційного права на житло мешканців будинку № 7/13, а й має для вирішення багато інших різноманітних суспільно-корисних завдань.

По-п’яте, не обов’язково лише мешканці будинку № 7/13 мають право здійснювати захист свого конституційного права на житло, оскільки таке право надано кожному правосвідомому громадянину України. Таке право надано, зокрема, прокуратурі, Уповноваженому ВР з прав людини, іншим свідомим громадянам, відповідно до вимог законодавства України.

5. З правового висновку відповідача є не зрозумілим (необґрунтованим) чому зазначені нижче пункти Статуту суперечать ст. 3 Закону:

2.1.8 Формування у громадян почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України.

2.2.4 Допомога в рішенні соціальних проблем громадян.

2.2.9 Проведення семінарів, тренінгів, курсів, консультування з різних питань для юнацтва та громадян.

6. Стаття 20 Закону не містить вичерпного переліку прав зареєстрованих об’єднань громадян, на що вказує положення статті, про те що об'єднання громадян користуються іншими  правами, передбаченими законами України. Натомість відповідач вважає, що вказані нижче пункти Статуту не передбачені ст. 20 Закону, а відтак не можуть міститися у Статуті Організації:

2.1.13 Інтернаціональна діяльність.

2.2.2 Проведення профілактичних бесід і надання правової та юридичної допомоги.

2.2.5 Підтримка соціально незахищених категорій громадян, що потребують турботливого ставлення і співчуття.

2.2.12 Надання допомоги для навчання талановитих дітей з малозабезпечених сімей.

7.  На думку відповідача, п. 3.2 Статуту Організації суперечить ст.ст. 6, 21 Закону. Однак, не є зрозумілим чому положення Статуту Організації «організація може застосовувати заходи заохочення для своїх членів» суперечить принципу рівноправності членів Організації, адже у п.3.1.1 Статуту встановлено принцип поваги до особистої думки і гідності кожного члена Організації.

Не може п. 3.2 Статуту суперечити також і ст. 21 Закону, оскільки заходи заохочення, які Організація може застосовувати для своїх членів, не полягають у заохоченнях матеріального, фінансового характеру, і тлумачиться вказаний пункт Статуту відповідачем протиправно, оскільки Організація не підприємницька структура, господарське товариства. Воно створюється не з метою отримання прибутку. А право Організації для прикладу звільнити активного члена Організації від обов’язку сплачувати внески, видати почесну грамоту за вклад в діяльність Організації не може тлумачитися як порушення ст. 21 Закону, при тому, що п. 8.2 Статуту встановлено, що у разі  ліквідації Організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації або зараховані до доходу бюджету, відповідно до чинного законодавства України.

8. Відповідач наполягає на тому, що Статут Організації суперечить ст. 13 Закону, оскільки не містить:

1) Мети Організації. Мета – це бажання досягти певних наслідків.

Мета Організації передбачена, зокрема, у наступних пунктах:

п. 2.1.1 «Захист конституційного права на житло мешканців будинку за адресою: м. Київ, вул. Муромська, 7/13»,

п. 2.1.4 «сприяти утвердженню гуманістичних, соціальних, демократичних, правових ідей в українському суспільстві»,

п. 2.1.5 «сприяти утвердженню загальнолюдських та національних правових цінностей, високих моральних засад громадян»,

п. 2.1.7 «сприяння громадян у оволодінні духовними і культурними цінностями українського народу та безпосередній участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні та відтворенні навколишнього природного середовища»,

п. 2.1.8 «формування у громадян почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України» та іншими.

До того ж, у правовому висновку відповідача останній суперечить сам собі, зазначаючи, що мета діяльності Організації, яка зазначена у заяві засновників і міститься у Статуті Організації, є - захист конституційного права на житло мешканців будинку ..»

Тобто, в одному пункті висновку відповідач погоджується, що мета в установчих та статутних документах зазначена, а в іншому пункті стверджує, що мети не визначено Статутом.

2) повноваження органів управління Організацією – визначені п. 5 Статуту Організації в численних підпунктах.

3) порядку використання коштів та іншого майна – порядок використання коштів та іншого майна (активів) визначається у п.п. 6.2, 8.2 Статуту. Зокрема, у п. 8.2 вказано, що «у разі  ліквідації Організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації або зараховані до доходу бюджету, відповідно до чинного законодавства України», а порядок формування коштів та іншого майна визначається п. 6 та численними підпунктами Статуту.

9.  Відповідач, надаючи правовий висновок на підставі якої відмовив у реєстрації, неправомірно посилається на те, що в п.п. 5.1, 8.1 Статуту не враховані положення ст. 98 Цивільного кодексу, оскільки ст. 98 Цивільного кодексу регулюються цивільні правовідносини, пов’язані з проведенням загальних зборів учасників товариств (акціонерних, з обмеженою або додатковою відповідальністю), а не громадської організації.

Відповідач неправомірно, з цієї ж причини, посилається на ч. 2 ст. 101 Цивільного кодексу, оскільки зазначена стаття також не регулює правовідносини, пов’язані з утворенням та реєстрацією громадських організацій.

До того ж, законодавство України не містить Типового статуту громадської організації, затвердженої повноважним державним органом, що є доказом того, що дані правовідносини мають значний елемент диспозитивності у підходах до процесу підготовки та змісту установчих документів та Статуту Організації.

Однак це надає змогу для зловживань посадовими особами, зокрема, відповідачу, при вирішенні питань, пов’язаних з легалізацією об’єднань громадян.

Отже, перед позивачем поставала така дилема – подати документи на реєстрацію вдруге або звернутися в суд. Позивач вирішив звернутися в суд, оскільки: 1) виправити зазначене в правовому висновку неможливо через абсурдність таких вимог; 2) нічого не перешкоджатиме відповідачу вдруге відмовити в реєстрації організації на підставі таких же самих, надуманих причин.

А відтак є необхідність зобов’язати відповідача розробити та затвердити правовий документ (інструкції, положення тощо), в якому б детально було розписано процедуру зібрання, подачі, вимоги до змісту і форми документів для легалізації об'єднань громадян, діяльність яких поширюється на територію м. Києва та зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві  розробити та затвердити типовий Статут Київської міської громадської організації.

Так би мовити, встановити чіткі правила «гри».

Також, є необхідність визнати наступні неправомірними діяння відповідача: 1) розгляд поданих документів більш, ніж три дні (порушення п. 4 Положення про порядок легалізації об’єднання громадян від 26 лютого 1993 року за № 140); 2) відсутність вказівки у наказі щодо оприлюднення відмови в реєстрації організації в засобах масової інформації (порушення ст. 16 ЗУ «Про об’єднання громадян»).

 

Враховуючи вказане та керуючись ст. 36 Конституції України, ст. 104 КАС України

 

ПРОСИМО:

- наказ Головного управління юстиції у м. Києві від 26 грудня 2011 року за №2420/02 скасувати ;

- зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві легалізувати (зареєструвати) Київську міську громадську організацію «Муромська 7/13»;

- зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві розробити та затвердити правовий документ (інструкцію, положення тощо), в якому б детально було розписано процедуру зібрання та подачі документів, вимоги до змісту і форми документів для легалізації об'єднань громадян, діяльність яких поширюється на територію м. Києва та зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві  розробити та затвердити типовий Статут Київської міської громадської організації;

- визнати неправомірним діяння відповідача, внаслідок яких розгляд поданих документів тривав більше, ніж три дні;

- визнати неправомірни відсутність вказівки у наказі щодо оприлюднення відмови в реєстрації організації в засобах масової інформації.

ДОДАТКИ:

 

  1. Копія наказу та правового висновку;
  2. Копія Статуту;
  3. Копія протоколу № 1 від 08 грудня 2011 року.
  4. Квитанція про сплату судового збору;
  5. Примірник позовної заяви з додатками для надіслання відповідачу.
  6. Копія довіреності.

 

 

17.01.2012                                                                   Найдюк Оксана Юріївна

 

                                                                                     Кізіма Ігор Віталійович

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×