Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %07 %835 %2013 %19:%Янв

Монопольне становище адвокатів

Оцените материал
(4 голосов)
Новою редакцією Кримінального процесуального кодексу (КПК) України задекларовано майже монопольне участь у кримінальному провадженні адвоката в якості захисника, представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які є фізичними особами, а також у питаннях надання правової допомоги свідку.
Безумовно, як адвоката мене дуже влаштовує такий стан речей, але законодавцем, на моє глибоке переконання, так і залишилися невирішеними питання, що виникли після прийняття Конституційним Судом України рішення у справі за конституційним зверненням Геннадія Солдатова від 16 листопада 2000 року.

Нагадаю, що відповідно до зазначеним рішенням положення частини 1 статті 59 Конституції України треба розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого, підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 44 КПК України в редакції станом на 2000-й рік, як захисники підозрюваних, обвинувачених і підсудних допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, тобто адвокати, згідно з чинною на той час редакцією статті 2 Закону України «Про адвокатуру».

Саме це положення визнано Конституційним Судом України не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У відповідності зі статтею 45 нового КПК України захисником є адвокат, відомості про який внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

На жаль, у визначенні захисника, як бачимо, нічого не змінилося, що з великою ймовірністю може свідчити про появу в майбутньому численних конфліктів, пов'язаних з відмовами підозрюваному, обвинуваченому, виправданому, засудженому в допуску в якості захисника не адвоката, а особи, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Такий недопуск повинен розглядатися крізь призму порушення фундаментального права людини на вільний вибір захисника, гарантованого статтею 59 Конституції України та статтею 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Показовим є рішення з цього приводу Європейського суду з прав людини у справі «Загородній проти України» від 24 листопада 2011 року. Предметом спору у цій справі була відмова в допуску до участі в якості захисника у кримінальній справі не адвоката, а особи з повною вищою юридичною освітою і власної юридичної практикою.

Європейський суд дійшов висновку про порушення права заявника на вільний вибір захисника шляхом обмеження способом, не сумісним з вимогами пунктів 1 і 3 статті 6 Конвенції.

Деякі фахівці говорять про те, що відсутній закон, який би надавав фахівця у галузі права право на надання правової допомоги, а отже, відсутність такого закону позбавляє можливості будь-яких фахівців, крім адвокатів, здійснювати захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи виправданого.

Зауважу, що, по-перше, саме відсутність такого закону і було покладено в основу прийняття Євросудом наведеного вище рішення.

По-друге, відповідно до статті 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Те ж продубльовано приписами статті 5 Господарського кодексу України.

Одним із видів підприємницької діяльності, визначених за КВЕД 2010, є діяльність у сфері права (код 69.10.).

При цьому жодним законом не встановлено заборону на здійснення підприємницької діяльності в сфері права в рамках кримінального провадження, в тому числі у сфері захисту, представництва або надання правової допомоги свідку під час допиту фахівцями в галузі права, які не є адвокатами.

Наслідки цього виявляться через кілька років, коли будь-яка особа, щодо якої зібрані безперечні докази скоєння злочину в рамках кримінального провадження, з самого початку буде наполягати на допуск захисника з числа фахівців. Звичайно, йому відмовлять, оскільки за новим КПК України захисником може бути тільки адвокат. А потім ця особа звернеться до Європейського суду з прав людини і отримає рішення на свою користь, аналогічне рішенню у справі «Загородній проти України».

Тим самим буде зафіксовано порушення права цієї особи на захист, причому протягом усього кримінального провадження. Чи будуть таке кримінальне провадження і вирок законними? - Ні. Найголовніше питання, який стане в такому випадку перед національним судом, це те, яким чином відновити порушене право, оскільки інститут додаткового розслідування скасований. Виносити виправдувальний вирок?

Освітлений мною питання потребує законодавчого врегулювання.

На мій погляд, буде достатнім визначення Законом адвокатської діяльності як непідприємницької і встановлення прямої заборони на здійснення підприємницької діяльності в зазначеній мною сфері кримінального провадження.

Тим часом маємо те, що маємо, і починаючи з 20 листопада 2012 тільки адвокат буде брати участь у кримінальному провадженні в наступних статусах:

1) захисник підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого;

2) представник потерпілого - фізичної особи;

3) представник цивільного позивача - фізичної особи;

4) представник цивільного відповідача - фізичної особи;

5) адвокат свідка.

Відразу хочу звернути увагу на звуження прав адвоката під час надання правової допомоги свідку в рамках допиту останнього. Якщо чинною редакцією статті 48 КПК України такі права прямо визначено, то в новій редакції Кодексу права адвоката під час допиту свідка не визначені взагалі.

Наприклад, законом не визначено порядок надання консультацій та рекомендацій свідку у випадку, якщо, відповідаючи на поставлені запитання, останній може свідчити проти себе.

Для цього адвокат повинен обговорити дане питання з оку на око зі свідком, проте це призведе до зупинення або припинення проведення слідчої дії, що може призвести до конфлікту адвоката зі слідчим чи прокурором і звинуваченнями з боку останніх у зриві слідчої дії.

Правовий статус адвоката свідка в кримінальному провадженні, в тому числі його права під час допиту, вимагають чіткого визначення шляхом внесення відповідних змін до КПК України.

Повертаючись до спірної темі монопольного участі адвоката у наданні правової допомоги свідку, слід враховувати рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя І.В. щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Зокрема, Суд вказав, що особа під час допиту його як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень.

Однак законодавець має свій погляд на це питання. Чи буде розділяти такий погляд Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини - поживемо, побачимо.

ЄФИМЕНКО Володимир - адвокат, АО «Головань і Партнери», м. Донецьк

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×