Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 095-573-20-30
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


юрист Кизима И.В.

юрист Кизима И.В.

Відповідно до ст.ст. 17, 18, 19 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 19, 20, 21 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та з необхідністю організації контролю громадськості за процедурою надання земельних ділянок громадянам у власність, згідно ст.ст. 118, 121 ЗК України:

Я, що нижче підписався, є магістром права з академічним правом викладацької роботи, працюю юристом ТОВ «Леком» та здійснюю безкоштовне надання правової інформації мешканцям с. Семиполки.

За час спілкування з мешканцями с. Семиполки, які зверталися за юридичними порадами, стало зрозуміло, що у них надзвичайно низький рівень правових знань. По таких важливих для них галузях права як земельне, сімейне, житлове вони взагалі нульові.

Вказана ситуація лише на руку зловмисникам та людям з нечистою совістю, і Ви як голова сільської ради, впевнений мене підтримаєте, що дану ситуацію варто виправити. Для прикладу, значну частину власників земельних паїв намагаються ввести в оману з приводу їх прав та законних інтересів по здачі цих паїв в оренду. Відмічені спроби схилити людей до підписання договорів оренди землі на вкрай невигідних для них умовах. Мешканці села не знають і не розуміють своїх прав, визначених також у ст.ст. 118, 121 ЗК України. Перелік можна продовжувати далі.

Мене, як громадянина України, юриста за покликанням та особу, що вирішила обрати для проживання саме с. Семиполки, непокоїть зазначена ситуація, оскільки загальна низька поінформованість громадян у питаннях права призводить та провокує надзвичайно високий загальний рівень правопорушень у суспільстві.

Вторник, 06 Ноябрь 2012 13:56

Правила купівлі-продажу бізнесу

Такі категорії, як «бізнес», «підприємницьке право», «юрист у сфері бізнесу» і т.д. широко увійшли в побут не тільки ділової, але і юридичної практики. Тим не менш, чіткого легального визначення поняття «бізнес» в російському законодавстві, так як і в українському не існує. Тому питання розв"язання даних проблем ідентичні що у російських, що в українських юристів.
Так само і немає такого поняття і виду договору як «купівля-продаж бізнесу», хоча в повсякденному ринковому обороті це явище широко поширене.
У даній статті ми спробуємо розібратися, за допомогою яких правових механізмів можна успішно здійснити операцію з продажу або придбання бізнесу в сучасних російських та українських умовах, які ризики можуть очікувати покупця і як їх можливо мінімізувати.
Що таке бізнес як об'єкт купівлі - продажу?
Найбільш близьке до бізнесу поняття «підприємство», під яким стаття 132 Цивільного Кодексу
(Далі - ЦК РФ) розуміє майновий комплекс, призначений для здійснення підприємницької діяльності, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на позначення, індивідуалізують підприємство, його продукцію, роботи і послуги (фірмове найменування, товарні знаки, знаки обслуговування), та інші права на об'єкти інтелектуальної власності.
Термін "підприємство" за українським законодавством збігається у визначені у російському законодавстві, а саме ст. 191 ЦК України визначає, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про припинення дії, яка порушує право

 Ця позовна заява подається громадською організацією «Київська міська громадська організація «Муромська 7/13» в порядку ст. 45 ЦПК України. Повноваження підтверджуються свідоцтвом, відповідно до якого основною метою діяльності організації є сприяння захисту конституційного права на житло мешканців будинку за адресою: м. Київ, вул. Муромська, 7/13. 09 квітня 2003 року відповідач уклав з КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації договір № 6117/8 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва під гуртожиток для поселення своїх працівників (надалі – договір оренди), який було неодноразово пролонговано.

Предметом договору оренди є оренда саме нежитлового приміщення за адресою вул. Муромська, 7/13 у м. Києві.

Житло мешканців квартир №21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30 по вул. Муромській, 7/13 у м. Києві ніяким чином не відноситься до нежитлових приміщень, а відтак у відповідача немає жодних правових підстав оплату за оренду житлової площі, яка сплачується ним за договором оренди покладати на мешканців згаданих квартир.

Оскаржуваною ухвалою від 24 жовтня 2012 року позовну заяву повернуто позивачу. Матеріали позовної заяви залишились у суді до закінчення строку на оскарження ухвали.

Апеляційна скарга

на ухвалу від 12 жовтня 2012 року про повернення позовної заяви

 Позовна заява позивача (споживача), подана до суду 01.10.2012 року була залишена без руху ухвалою від 05 жовтня 2012 року. На вказану ухвалу позивач відреагував поясненням від 10.110.2012 року, яке просив вважати виправленням недоліків.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

Підсудність. Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 та ч. 2 ст. 19 КАС України цей позов підсудний місцевому суду як адміністративному за вибором позивача або за місцем знаходження відповідача або за місцем проживання позивача. Позивач проживає у Дніпровському районі і просить саме Дніпровський районний суд м. Києва розглянути даний позов і саме за адресою Сергієнка, 3, оскільки це зручніше для позивача для з’явлення до суду.

Если желаете бесплатно получить земельный участок, надо, в зависимости от места жительства, подать прошение в Киевскую, Севастопольскую или районную госадминистрацию, либо в местный городской, поселковый, сельский совет. Там укажете целевое назначение и желаемый размер надела. К прошению надо приложить графические материалы, т.е. определить расположение участка на местности. Для этого придется нанять лицензированное лицо или фирму, что обойдется в 2-3 тыс. грн.
Орган власти в течение месяца обязан дать добро на разработку проекта землеустройства - опять же лицензиатами, а стоимость их услуг - от 2 до 5 тыс. грн. Срок подготовки проекта не регламентирован, уж как договоритесь с исполнителем. А "зарубить" проект власти могут, только если он противоречит законам или генплану развития населенного пункта. Если с проектом порядок, спецкомиссия органа власти в течение трех недель должна дать позитивный вывод. И, наконец, две недели отведено властям на принятие решения о предоставлении вам в собственность данного участка. В идеале потратите всего-то 3-4 месяца и 4-8 тыс. грн. за то, обзаведение куском земли.
Закон требует бесплатно выделять землю по максимальным нормам, указанным в ст. 121 Земельного кодекса, если при этом оформляется в собственность расположенный на участке жилой дом. В
других случаях могут дать и меньше. Так сколько "грунтов" по максимуму можно отхватить?
Для ведения личного крестьянского хозяйства - 2 гектара.
Для ведения садоводства - 12 соток.
Воскресенье, 04 Ноябрь 2012 22:13

Суперечка нескінченного розгляду

Досвід показує, що зловживання процесуальними правами є актуальною проблемою цивільного судочинства. Прагнучи досягти бажаного результату або затягнути розгляд справи, деякі учасники судового процесу використовують свої права всупереч їх призначенню, що зачіпає інтереси не тільки опонентів, але й суспільства в цілому, оскільки це робиться «на зло» державі в особі суду, який таким чином непродуктивно витрачає тимчасові , інтелектуальні, матеріальні ресурси на подолання опору здійсненню правосуддя.
Відпрацьований механізм
В останні роки це негативне явище набуло масового характеру і, по суті, є певною тенденцією діяльності достаточно великого кола «фахівців» в області права. У цьому не важко переконатися. Варто тільки в будь-якій пошуковій системі Інтернету набрати запит на зразок «як затягнути судовий процес». І отримаєте безліч «цінних» порад, докладних інструкцій і навіть
пропозиції юридичних компаній про надання допомоги в затягуванні розгляду справи «на законних підставах».
Втім, більшість суддів на власному досвіді переконалися, що недосконалість чинного законодавства дозволяє недобросовісним учасникам процесу місяцями, а то й роками блокувати розгляд цивільних справ, заявляючи численні не ¬ обгрунтовані відводи і клопотання, не будучи в судове засідання, подаючи зустрічні позови і т.п . І якщо раніше мова йшла  переважно про відсутність дієвих механізмів забезпечення явки в суд відповідачів, то сьогодні позивачі використовують дуже простий, проте надзвичайно ефективний спосіб скасування судового рішення, не влаштовує їх з тих чи інших підстав.
Воскресенье, 04 Ноябрь 2012 22:03

Поєдинок заради часу

В результаті фінансової кризи істотно зросла кількість судових спорів, пов'язаних з банківською діяльністю. Позичальники намагаються довести, що фінустанови не мали права давати їм валютні кредити, а договори іпотеки є недійсними. Банки в свою чергу самостійно змінюють умови договорів. При цьому обидві сторони активно використовують недосконалість вітчизняного законодавства.
Лавина справ
До кризи вітчизняний ринок кредитування переживав стрімке зростання, а фінансова система швидко інтегрувалася в міжнародну. При цьому банки дуже часто не утрудняли себе проведенням перевірки майнового стану клієнтів і не оцінювали ризики. В результаті, коли в 2008 році вибухнула світова фінансова криза, суттєво зросла вартість валюти, а прибутку підприємств і населення впали, багато позичальників не змогли розраховуватися за кредитами.
Природньо, після цього багато банків і позичальники намагалися з'ясувати стосунки в судах. Зросла
кількість судових спорів щодо невиконання кредитних договорів, звернення стягнення на заставлене майно, визнання договорів кредиту або застави недійсними. Так, місцеві госпсуди в 2008 р. розглянули 1426 спорів за участю банків, в 2009-му - 4132, а в 2010-му їх кількість досягла 5286. Апеляційні госпсуди в 2008 р. розглянули 291 скаргу, в 2009-му - 771, в 2010-му - 1872 скарги.

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×