%PM, %31 %602 %2014 %13:%Дек
Режим окремого проживання - репетиція розірвання шлюбу
Як відомо, кожна сім'я є первинним та основним осередком будь-якого суспільства. В цей осередок входять люди, які мають взаємні права та обов'язки, пов'язані спільним побутом, і, головне, які проживають разом.
Однак, буває маса випадків, коли люди, пов'язані узами шлюбу, з ряду причин живуть окремо. Приміром, коли подружжя, через навчання, роботи, лікування, необхідності догляду за батьками, дітьми, не проживають спільно. Причин може бути безліч. І, не тільки у відповідності з добровільним бажанням подружжя.
Людина може надовго потрапити до в'язниці. Життя, як мовиться, повна несподіванок. Але, тим не менш, Сімейний кодекс України визнає, що, навіть живучи окремо, чоловік і дружина залишаються однією сім'єю.
Проте, бувають випадки, і їх достатньо немало, коли подружжя, в силу ряду причин приймають рішення жити окремо. Тим більше, що це не заборонено законом, адже і чоловік, і дружина мають право на вільний вибір місця свого проживання.
Іноді, таке роздільне проживання може бути короткостроковим (наприклад, дружина, в силу незначних сварок, повертається до батьків), але найчастіше, такий стан речей може затягнутися на невизначено тривалий час. При цьому подружжя не хочуть ще розлучатися, щоб не втягувати себе в тривалий процес розлучення, поділ майна і дітей. З іншого боку, і він, і вона можуть плекати надії, що їх шлюб все-таки збережеться, і після якогось періоду охолодження все повернеться на круги свої.
Такий статус-кво може тягнутися роками. Однак, для держави та її органів, такі подружжя продовжують залишатися однією сім'єю з усіма звідси витікаючими наслідками. Адже, далі, в процесі можливого розлучення, вони можуть зіткнутися з серйозними проблемами поділу майна, придбаного в період, коли подружжя вже не проживали разом. Такі проблеми ведуть до тривалих судових баталій і до погано прогнозованим результатам для чоловіка і для дружини.
Як же бути в таких випадках? Сімейний Кодекс України не без підстави вважається одним з кращих сімейних кодексів у світі. У ньому враховані навіть і такі ситуації. Тому, за заявою подружжя або за позовом одного з них суд може прийняти рішення про встановлення режиму окремого проживання. Цей режим не припиняє прав та обов'язків, які подружжя мали до встановлення цього режиму. Але, є два серйозні аспекти. По-перше, майно, набуте дружиною і чоловіком, після вступу в силу режиму окремого проживання, не рахується набутим у шлюбі.
А це відмінний засіб заощадити свій час і гроші під час майбутнього процесу розлучення. По-друге, дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців з моменту початку дії режиму, не рахується походить від її чоловіка. У разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду, на підстави заяви одного з подружжя, режим окремого проживання припиняється. Тобто схема дуже зручна і допомагає уникнути ряду серйозних проблем у майбутньому. Окремо проживаючи, не тільки фактично, а й юридично, подружжя може зважити всі за і проти і прийняти вже остаточне рішення щодо свого шлюбу.
Є, до речі, і ще один важливий нюанс. Режим окремого проживання не анулюється за прав і обов'язків, які були встановлені шлюбним договором і сімейними угодами. Тим самим, ще раз підкреслюється важливість вміння домовлятися між собою, правильно структурувати свої відносини, і головне, грамотно відобразити ці угоди юридично. А це означає, що шлюбний договір і сімейні угоди є одним з найважливіших базисів побудови міцної сім'ї, справжньої осередку нашого суспільства.
Микола Сюткін, адвокат, переклад "Юридичні технологи Києва"
Людина може надовго потрапити до в'язниці. Життя, як мовиться, повна несподіванок. Але, тим не менш, Сімейний кодекс України визнає, що, навіть живучи окремо, чоловік і дружина залишаються однією сім'єю.
Проте, бувають випадки, і їх достатньо немало, коли подружжя, в силу ряду причин приймають рішення жити окремо. Тим більше, що це не заборонено законом, адже і чоловік, і дружина мають право на вільний вибір місця свого проживання.
Іноді, таке роздільне проживання може бути короткостроковим (наприклад, дружина, в силу незначних сварок, повертається до батьків), але найчастіше, такий стан речей може затягнутися на невизначено тривалий час. При цьому подружжя не хочуть ще розлучатися, щоб не втягувати себе в тривалий процес розлучення, поділ майна і дітей. З іншого боку, і він, і вона можуть плекати надії, що їх шлюб все-таки збережеться, і після якогось періоду охолодження все повернеться на круги свої.
Такий статус-кво може тягнутися роками. Однак, для держави та її органів, такі подружжя продовжують залишатися однією сім'єю з усіма звідси витікаючими наслідками. Адже, далі, в процесі можливого розлучення, вони можуть зіткнутися з серйозними проблемами поділу майна, придбаного в період, коли подружжя вже не проживали разом. Такі проблеми ведуть до тривалих судових баталій і до погано прогнозованим результатам для чоловіка і для дружини.
Як же бути в таких випадках? Сімейний Кодекс України не без підстави вважається одним з кращих сімейних кодексів у світі. У ньому враховані навіть і такі ситуації. Тому, за заявою подружжя або за позовом одного з них суд може прийняти рішення про встановлення режиму окремого проживання. Цей режим не припиняє прав та обов'язків, які подружжя мали до встановлення цього режиму. Але, є два серйозні аспекти. По-перше, майно, набуте дружиною і чоловіком, після вступу в силу режиму окремого проживання, не рахується набутим у шлюбі.
А це відмінний засіб заощадити свій час і гроші під час майбутнього процесу розлучення. По-друге, дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців з моменту початку дії режиму, не рахується походить від її чоловіка. У разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду, на підстави заяви одного з подружжя, режим окремого проживання припиняється. Тобто схема дуже зручна і допомагає уникнути ряду серйозних проблем у майбутньому. Окремо проживаючи, не тільки фактично, а й юридично, подружжя може зважити всі за і проти і прийняти вже остаточне рішення щодо свого шлюбу.
Є, до речі, і ще один важливий нюанс. Режим окремого проживання не анулюється за прав і обов'язків, які були встановлені шлюбним договором і сімейними угодами. Тим самим, ще раз підкреслюється важливість вміння домовлятися між собою, правильно структурувати свої відносини, і головне, грамотно відобразити ці угоди юридично. А це означає, що шлюбний договір і сімейні угоди є одним з найважливіших базисів побудови міцної сім'ї, справжньої осередку нашого суспільства.
Микола Сюткін, адвокат, переклад "Юридичні технологи Києва"
Опубликовано в Библиотека юриста
Последнее от юрист Кизима И.В.
- Резонансне рішення суду щодо виправдання ухилянта. Виправдовувальний вирок. Зіньківський районний суд Полтавської області
- Воровство гуманитарки в Запорожье и не только. Верещак обьясняет
- Чи можна обходити закон
- Клиенты адвоката зачастую сами себе злейшие враги. Клієнти адвоката найчастіше самі собі найлютіші вороги
- Продать – дарить – завещать квартиру если владелец за границей. Договор дарения. Доверенность на дарение