Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %16 %413 %2013 %08:%Апр

Договірні відносини - це рішення багатьох проблем

Оцените материал
(1 Голосовать)
Розмови про рівноправність офіційного та цивільного шлюбу ведуться вже дуже давно. Опустивши моральну сторону цього питання, обговорення якої, найчастіше, є предметом філософських суперечок, для усвідомлення реальності, слід викласти ситуацію з правової позиції.
Отже, відразу розберемося з поняттями. Те, що прийнято називати громадянським шлюбом, насправді є «фактом проживання однією сім'єю», а от цивільний шлюб, якраз і є звичайною реєстрацією в РАГСі.

   
Найскладнішим у сімейних відносинах, особливо в гострих ситуаціях: при розлученнях, смерті одного з членів сім'ї, - є майнові відносини. Так, законом чітко визначено, що все нажите під час шлюбу належить чоловікові і дружині в рівних частинах, а подарунки і нажите до шлюбу залишається в особистій власності. Але якби все було так однозначно, то зачіпати цю тему не варто було б.

Маса спорів про розділ майна при розлученні талмудами лежать в судах і розглядаються роками, проходячи всі інстанції не по одному разу.


З позиції нотаріуса і будь-якого грамотного людини, кращим варіантом буде обговорити всі майнові питання, так би мовити, «на цьому березі» - до початку сімейного життя, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому.
   

Що стосується зареєстрованого шлюбу, то тут, слід звернути увагу на інститут шлюбного договору. Українська громадська думка ще не сформував однозначної позиції, а частіше за все ця позиція схиляється до заперечення шлюбного договору, але винятки є.

І як не дивно, шлюбний договір найчастіше підписують перед розлученням - щоб уникнути конфліктів і судових тяжб, що законом не забороняється. Слід зауважити - це не поганий крок вперед. Договір, до речі можна підписати на будь-якій стадії офіційного шлюбу і навіть до нього, але вступить він в силу тільки з дати «розпису».

Слід зауважити, що наше законодавство не дає можливість передбачити шлюбним договором побутові та особистісні моменти, як то прибирання будинку, вигул собак, штрафні санкції при зраді і т.д. Поки що, основним призначення цього договору є рішення майнових домагань.

   
І все ж, я б радила, використовувати шлюбний контракт, коли пара не має наміру в результаті розлучення передавати один одному частини майна або об'єкти цілком.

Для таких випадків, практика «знає» договір «про розділ майна». Ось тут вже можна передавати все рухоме і нерухоме в тому порядку, про який було заздалегідь досягнута угода. При таких ситуаціях зазвичай робиться два договори, перший шлюбний, який регулює режим права власності майна, яке залишиться за тим з подружжя, на чиє ім'я воно зареєстровано.

І другий договір про поділ спільно нажитого майна у шлюбі, тут вже право власності може бути або перереєстровано з однієї особи на іншу, або позначено часткове співвідношення.

   
Коль розмова зайшла про розлучення, то не можна не згадати, що при розлученні можна також підписати договору про визначення місця проживання дитини, та про сплату аліментів, якими передбачити всі можливі варіанти зустрічей з батьками, на свята, вихідні і в будні дні. Ну і розмір аліментів можна як зафіксувати в грошовому еквіваленті, так і в процентному від всього доходу, але не менше 25%. Також хочу звернути увагу, що в таких договорах краще відразу обумовити питання виїзду дитини за кордон у супроводі одного чи іншого боку.

У житті це одне з найпоширеніших питань, коли один з батьків хоче з'їздити з дитиною за кордон відпочити, і випрошує згоду другого на поїздку. Всі ці згоди можна одноразово прописати, і з таким договором йти і до Посольства і для паспортного контролю підійде.

   
Такі договори укладаються між батьками дитини, тому можуть бути підписані як у зареєстрованому шлюбі, так і при спільному проживанні.

   
У випадку «проживання однією сім'єю», відмінність полягає в тому, що необхідно в суді, в порядку окремого провадження, довести факт проживання однією сім'єю і момент, з якого цей факт наступив. Це у випадку спірних ситуацій.

Якщо ж є певна готовність, то можна також підписати аналог шлюбного договору, але називатися він буде договір між особами, що проживають однією сім'єю, і в ньому можна також визначити по перше з якого моменту ви спільно проживаєте, а по-друге який режим права власності спільного майна. Але ось уже розділ потрібно буде вирішувати в суді, і такий договір послужить не зайвим доказом.
   

Але якщо за життя можливі суперечки тепер врегульовані, то у відносинах спадкування все ускладнюється. Чоловік або дружина, проживають без реєстрації шлюбу, але визнали факт проживання однією сім'єю є спадкоємцями четвертої черги, і в разі відсутності заповіту, можуть мало на що претендувати після смерті дружини або чоловіка, відповідно. А в офіційному шлюбі, як відомо, той з подружжя, який пережив померлого, є спадкоємцями першої черги.
   

Радою для людей, які проживають разом без штампа в паспорті буде придбання, наприклад, нерухомості, відразу на двох. Таким чином, за будь-яких ситуаціях, кожен залишиться зі своєю законною часткою нажитого майна, навіть не визнаючи в суді факт проживання однією сім'єю.
   
Ось такі об'єктивні відмінності існують у відносинах зареєстрованого та незареєстрованого шлюбу. Очевидно, що всього цього можна уникнути, прийшовши до нотаріуса і підписавши шлюбний договір, договір про розділ майна і, врешті-решт, оформивши заповіт.

Ана Насобіна, нотаріус, переклад ЮТК
Прочитано 3109 раз
Другие материалы в этой категории:« Плати за музику! Нові мита на імпортні авто »

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×