Правоохранители объяснили, что следственно-оперативные действия совершались по факту вероятного незаконного присвоения гуманитарной помощи, предоставленной Запорожской области с начала широкомасштабного вторжения РФ.

Обыски проводились в горсовете, областной военной администрации, складских помещениях и по адресам проживания причастных к преступлению лиц.

СБУ и НАБУ расследуют возможное незаконное присвоение гумдопомощи топ-чиновникам в Запорожской области (фото: ssu.gov.ua)

Во время обысков, в частности, было обнаружено незарегистрированное огнестрельное оружие и патроны к нему, большое количество наличных денег и вещества, похожие на наркотические средства.

"Расследование указанных фактов детективы НАБУ осуществляют по обращению Службы внешней разведки Украины. Следственные действия продолжаются, дополнительная информация будет обнародована впоследствии", – заявили в СБУ.

В свою очередь СМИ, со ссылкой на собственные источники в правоохранительных органах, сообщали, что речь идет о заместителе председателя ОВА Злате Некрасове и секретаре Запорожского городского совета Анатолии Куртеве.

И этот случай – лишь капля в коррупционном море украинских регионов.

Капля в море региональной коррупции
Еще один факт коррупции в Запорожье был разоблачен в середине августа, когда ДБР прекратило масштабную коррупционную схему чиновников при пересечении линии разграничения в Запорожской области. Отдельные "дельцы" Запорожского ОВА, городского совета, а также правоохранительных органов организовали преступную схему получения неправомерной выгоды за "скорое" и положительное рассмотрение заявок на пересечение.

Была разработана целая система поборов граждан, в зависимости от средства передвижения и скорости рассмотрения вопроса. В частности, с одного автомобиля неправомерная выгода могла составлять до 800 долларов США. Ежедневная незаконная прибыль коррупционеров составляла 2 миллиона гривен.

Коррупционный скандал разгорелся и во Львовской области, где налоговики разоблачили на махинациях с возмещением НДС. Так, среди 135 субъектов предпринимательской деятельности, которым с начала года было возмещено более 1 млрд 165 млн грн НДС, есть 13, которые не имеют ни одного работника. В ОВА мягко прокомментировали, дескать, областная налоговая служба "не обеспечила прозрачный механизм возмещения НДС". Но согласно массовым жалобам бизнеса, имеем очередную коррупционную схему "заплатил кому надо – получил возмещение".

А вот в Бердичеве Житомирской области заместителя мэра отстранили от должности из-за подозрения в хищении 31 тонны горючего, которое относилось к стратегическому запасу общины. От должности на период следствия судом также отстранен начальник городской коммунальной аварийно-спасательной службы Павел Котик. Топливо более чем на миллион гривен должно было пойти на нужды обороны, однако было "раздерибанено" между определенными фирмами, предпринимателями и неизвестными общественными формированиями.

Также в августе Государственное бюро расследований провело обыски в служебных помещениях Винницкого городского совета и его отдельных департаментах по делу о законности строительства ряда объектов. Правоохранители проверяют схему незаконного обогащения должностными лицами Государственной инспекции архитектуры и градостроительства и чиновниками горсовета на соглашениях со строительством в городе.

И подобных случаев по всей стране, к сожалению, очень много – всех не перечесть. В заключение вспомним только недавнее разоблачение ДБР масштабной коррупционной схемы, действовавшей сразу в 11 областях Украины. Она заключалась в системном получении должностными лицами ГСЧС взяток от предпринимателей за согласование разрешительной документации без необходимых проверок систем безопасности.

Таким образом, можно утверждать, что прямо во время войны регионы буквально захлебываются в коррупции, что вызывает возмущение у местных общин. Поэтому Офису президента нужно быстро определить ответственных и делать выводы.

Однак, незважаючи на широку поширеність даного терміна, його зміст не є до кінця розкритим. Відомо безліч поглядів щодо природи та визначення поняття «обхід закону», а також ситуацій, у яких поведінка осіб зовні відповідає встановленим правилам, однак їхня суть не узгоджується з тими цілями, досягнення яких переслідується цими правилами. Отже, існування цього поняття є цілком логічним, закономірним і неминучим.

У літературі можна зустріти позицію як «за» існування поняття «обхід закону», і «проти». Прихильники стверджують, що обхід закону складається з дій, які не прямо порушують його, а підривають мету, на досягнення якої направлено розпорядження. Інакше кажучи, формально дія не суперечить законодавству — букві Закону, проте не відповідає його духу.

Навколо та близько
"Обхід закону" як правове явище існує і застосовується всіма без винятку учасниками правовідносин. Так, найбільш поширеним у суб'єкта господарювання є обхід закону у сфері оподаткування, коли створюються схеми зі штучного формування бази оподаткування, формування податкового кредиту та пред'явлення ПДВ до відшкодування. З боку держави можна звернути увагу на обхід закону прокуратурою під час порушення та розслідування «фактових» кримінальних справ, податковими органами під час проведення перевірок та визнання договорів нікчемними. Це неповний перелік існуючих механізмів.

Водночас не можна однозначно говорити, що явище «обхід закону» має винятково негативний характер. Суспільство еволюціонує, перебуває у постійному русі та розвитку. Існує досить великий пласт норм, прийнятих ще в середині XX століття, які й сьогодні продовжують діяти та регулювати певні правовідносини. Очевидно, що об'єктивні обставини, які існували на момент ухвалення таких норм, відрізняються від сьогоднішніх. Отже, існує об'єктивна необхідність зміни цих норм. У цій ситуації судова влада шляхом роз'яснень нормозастосування часто «обходить закон» з метою приведення застарілих норм у відповідність до навколишнього дійсності.

Проблему «обходу закону» слід розглядати як проблему тлумачення правових норм.

Слід звернути увагу на тонку грань, яка розмежовує поняття «обхід закону» з такими поняттями, як «зловживання правом», «уявність угоди (дії)» та «фіктивність угоди (дії)».

На відміну від «обходу закону» «зловживання правом» виявляється у виході за рамки реалізації права, а при обході закону норма використовується у повній відповідності до її формулювання, проте не відповідає змісту та меті, яку в неї вкладав законодавець.

Відмінність між обходом закону та уявною угодою (дією) полягає в наступному: уявна угода спрямована на приховування іншої угоди (інсценування дії), яку сторони здійснили. При обході закону дії, що здійснюються сторонами, повністю відповідають формальним вимогам норми, проте мета, яка досягається при її застосуванні, не відповідає функціональній ролі використовуваної норми.

Фіктивність правочину (дії) полягає у відсутності у сторін наміру створити правові наслідки, тоді як метою обходу закону є саме правові наслідки — факти, що встановлюють право.

Обхід усуне лише практика!
Для прикладу розглянемо ситуацію, яка підпадає під визначення «обхід закону». Існує чинне рішення господарського суду 2009 року, залишене без змін усіма судовими інстанціями. Даним рішенням відмовлено у задоволенні позову прокуратури на користь держави в особі Міністерства про визнання недійсним рішення Міської ради про передачу земельної ділянки в оренду. На перший погляд, суперечка вже вирішена, і чинне законодавство виключає можливість її перегляду. Але незважаючи на чинне рішення 2009 року, у 2011 прокурором на користь держави подається такий самий позов (ті самі підстави, той самий предмет), проте цього разу органом, уповноваженим виконувати функції держави у цих правовідносинах, прокуратура визначає Державне агентство.

Позиція прокуратури ґрунтується на положенні статті 29 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви на користь держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, цей орган набуває статусу позивача.

Згадки про принцип «обхід закону» зустрічаються ще в джерелах римського права. У дигестах Юстиніана говориться (Павло): «Надходить проти закону той, хто здійснює заборонене законом; вступає в обхід закону той, хто, зберігаючи слова закону, обходить його зміст». Там же (Ульпіан): «Обхід закону є присутнім, коли робиться те, чого закон не бажає, але й не забороняє; і як сказане слово відрізняється від думки, так обхід закону відрізняється від того, що протизаконно».Ернест ГРАМАЦЬКИЙ,президент, адвокат АФ «Грамацький та Партнери»

Введення інституту «обходу закону» до законодавства обгрунтовувалося необхідністю обмежити зловживання учасників міжнародного громадянського обороту. Однак довести намір саме на «обхід закону» (з метою підпорядкування відносин іноземному праву всупереч вимогам закону, згідно зі статтею 10 Закону України «Про міжнародне приватне право») — досі залишається вкрай складним завданням. Саме тому українські та іноземні судді досить обережно та рідко застосовують «обхід закону» як підставу нікчемності зовнішньоекономічних угод, явно віддаючи перевагу імперативним нормам і посиланню на публічний порядок.

У міжнародній практиці фізичні особи нерідко використовують подвійне громадянство в обґрунтування наявності у відносинах іноземного елемента для отримання можливості застосування іноземного права. Зокрема, «обходом закону» буде підпорядкування іноземному праву правочину між громадянами України, один із яких набув другого (іноземного) громадянства.

Водночас яскравим прикладом використання «обходу закону» – без обґрунтування мотивів його застосування – є визнання Верховним Судом України незначними угод між акціонерами-іноземцями про підпорядкування відносин між акціонерами (а також між акціонерами та акціонерним товариством) іноземним правом (пункт 9 постанови Пленуму) від 24 жовтня 2008 року № 13, за рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 з корпоративних спорів).

 

Ось кілька прикладів. Спочатку – життєвий. Припустимо, є об'єкт, перебування на якому є небезпечним. Він обгороджений стіною, при вході стоїть вартовий та знак: вхід заборонено. Хтось хоче туди потрапити. Що може зробити? Правильно, перелізти через огорожу. Коли його спіймають, постає питання, чи допустив він порушення чи ні. Він упиратиме на те, що під знак «не входити» не входив, а написи на паркані про те, що не можна перелазити, не було. А коли його відпустять і напишуть, що перелазити теж не можна, він почне перелітати на повітряній кулі, забиратися через підкопи тощо. Треба тлумачити заборону не буквально, а за змістом. У разі проникнення – той результат, який хотіли заборонити, написавши «не входити». Отже, не можна ні вповзати, ні влітати, ні вбігати тощо.

Другий приклад, правовий, заснований на судовій практиці. Є конструкція – переважне право покупки. Мета закону зрозуміла - не допустити відшкодування відшкодування частки або іншого об'єкта в обхід власника права переважної покупки. Але закон обмежив формально лише продаж. Чи має за інших видів відчуження працювати право переважної покупки? Верховний Суд роз'яснив у 2005 р. (інформаційний лист № 102), що право переважної покупки продовжуватиме працювати і в тому випадку, якщо, наприклад, частка не продається, а передається в порядку відступного (тобто вже є борг перед якоюсь особою) , Який рахунок погашення даного боргу передається частка). Інакше вийшов би обхід закону з одночасним порушенням інтересів володарів переважного права.

Третій приклад. На початку 90-х існувала заборона на те, щоб іноземці виступали покупцями підприємств вітчизняної авіаційної промисловості у процесі їхньої приватизації. Майже відразу було придумано найпростіший механізм обходу. Акції підприємств купував не іноземець, а вітчизняний комісіонер, який діє в його інтересах. Як відомо, комісіонер діє від свого імені, і, отже, саме він є покупцем у угоді. Президія ВС ухвалила визнати таку купівлю нікчемною як спрямовану на обхід закону.

Один шановний мною цивіліст, вчений і практик, Георгій Голубов, який брав участь у підготовці багатьох законів у 90-х, казав: ми, мовляв, кілька людей розробників, зараз норму напишемо, але потім уся країна думатиме, як її оминути. І рано чи пізно знайдеться геній, який вигадає обхід.

Історія свідчить: це загальний шлях розвитку права. Вигадується абстрактна норма, яка встановлює заборону для окремих осіб заради суспільного блага (досить нечисленні випадки), а потім хтось вигадує ситуацію, яка не підпадає під норму. Потім закон закриває лазівку. І ситуація повторюється. У результаті виходить споконвічна проблема боротьби щита та списа, або, якщо хочете, добра та зла. І ось добро (або щит) придумало собі хорошу підмогу - норму про обхід закону. Ця норма дозволяє закрити проміжок часу (іноді дуже значний) між тим, як вигадано обхід, і тим, як факт обходу констатований державою і вжито заходів щодо доповнення закону. Як ми розуміємо, дуже рідко перша ж судова справа, в якій виявлено обхід закону, призводить до констатації цього факту. Іноді цей термін обчислюється роками. І ніхто ніколи не вважав негативного ефекту від цього проміжку.

Як закривається цей проміжок? З допомогою суддівського розсуду. Суд може сказати, що обхід ви, громадяни, придумали, але він не досягає своєї мети. Навіть без внесення змін до закону. Звичайно, це не перешкоджає подальшій зміні закону, щоб настала повна правова визначеність.

Подібне характерно не тільки для нас, а й для Австрії, Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Франції... Різниця лише в тому, що в законодавстві одних країн норма, що забороняє обхід закону, міститься прямо, а в інших виводиться судами та наукою шляхом тлумачення закону (наприклад, у Німеччині). Зараз у нас пропонується з другої групи перейти в першу, тобто замість заборони обходу закону, що передбачається, закріпити прямо виражений. Саме для любителів нормативного ставлення до права, які вважають, що й чогось у нормі не прописано, цього не існує.

Пояснивши власне ставлення до проблеми обходу закону, хотілося б зупинитися на низці аргументів Олександра Муранова, який щиро, на наш погляд, вірить у неприйнятність конструкції «обходу закону», у те, що вона спричинить більше зла, ніж допоможе зробити добра.

Він пише, що «поняття «обхід закону» розповсюджують на спроби скористатися текстом закону «як він є», знайти області, на які він не розповсюджується, і затвердити свою свободу». Іншими словами, йдеться про право суспільства чи його окремих представників скористатися неякісним законом. Саме скористатися (добре слово запропонував Муранов). Хоча, мабуть, зрозуміло, що законодавець мав на увазі. Але ж він прямо не сказав? Тож скористаємося цим! І тут настає час для ідеологічного протистояння. Стверджувати свою свободу, на наш погляд, треба десь ще, а не у справі обходу закону.

Далі Олександр Муранов дивується: треба ж, «ВАС за допомогою поняття «обхід закону» також отримає право визначати, що є сенс закону, тобто почне конкурувати і з КС, і з парламентом». У вустах професійного юриста це звучить, скажімо, цікаво. Що ж, суди не повинні з'ясовувати сенсу закону? Навіщо тоді люди в судах, питається? Давно час комп'ютери поставити. Їх уже навіть у шахи грати навчили. Вирішуватимуть казуси. Ну так, Росія поставить черговий експеримент, тому що ніде у світі це навіть на думку нікому поки не спадало і скрізь у світі саме суди займаються тлумаченням закону. Можливо, автор висловить цю ідею у респектабельному закордонному юридичному виданні? З великою цікавістю почитав би відгуки.

Чомусь у всіх гріхах Муранов звинувачує ВАС. Він прагне розширити повноваження арбітражних судів і набути якомога більшу свободу в правозастосуванні, а обхід закону – лише один із засобів, що використовуються на шляху до досягнення поставленої мети. Звідки цей висновок та чим він підтверджується? Тим, що деякі судді та працівники апарату ВАС брали участь у підготовці змін ЦК? Але там були і викладачі вишів, і науковці, і адвокати. Чому саме ВАС? Більше того, чому думку окремих службовців ВАС ми приписуємо всій вищій судовій інстанції?

У жодному разі не згоден з думкою про те, що «посилення дискреції судів, що тягне за собою невизначеність і нестабільність в обороті, є одним з найважливіших мінусів зміни ЦК». Світові тенденції – інші. У Німеччині та Франції роль судової практики надзвичайно сильна, а то й визначальна. Ні Цивільне укладання Німеччини, ні Цивільний кодекс Франції читати без коментаря, в якому згадується судова практика, просто неможливо. Про Великобританію та США взагалі не треба нічого говорити, мабуть, навіть не юристи знають, що їхні правові системи ґрунтуються на судовому прецеденті.

А ми лаємо вітчизняний кодекс за зростання суддівського розсуду, боїмося суддівського свавілля та підозрюємо всіх суддів відчайдушно. Геніальний підхід, а головне перспективний. Саме він, мабуть, сприяє зростанню правосвідомості, довіри до судової системи та законослухняності у громадян. Може, спробуємо якось по-іншому?

Здебільшого наші закни працюють на захист саме тих, хто займається перекупкою авторських прав. Тих, хто обдирає як самих авторів, творців, так і їх об"єднання.

І ви самі якщо пригадаєте були свідком спорів між дійсними авторами, винахідниками, творцями з спекулянтами - баригами на користь яких фактично і працює все наше законодавство про захист авторського інтелектуального права. Ось для прикладу, Мати Кузьми Скрябіна заявила про спробу лейблу "Moon Records" вкрасти авторські права музиканта. Авторські відрахування за прокат пісень Кузьми становлять у середньому 44 грн на місяць
Та й саме по собі авторське право, право інтелектуальної власності слід обмежити, оскільки воно суттєво обмежує прогресс і в інформаційному суспільстві вже не може мати той самий сенс і наповнення, яке мало до цього часу.

Замість цього левова частка попадає посередникам.

А натомість, посередники зі скупівлі авторських прав лобіюють чергове підсилення захисту їх права наживатися - паразитувати на праці інших людей, отримуючи не правомірну винагороду від суспільства.

Так, 23 грудня на засіданні Кабінету Міністрів України було запропоновано законопроект , яким наше вітчизняне законождавство щодо захисту прав інтелектуальної власності приводиться у відповідність до законодавства Європи. Однак, зі сторони Європи у цій схемі приймають участь такі ж самі бариги. З тією різницею, що європейські бариги своїм авторам платят значно більше відступних, ніж наші.

Усиление защиты прав интеллектуальной собственности – обман

С самого начала хочу обратить ваше внимание на то, что необходимость усиленной защиты права интеллектуальной собственности действительно не в пользу авторов
В большинстве своем наши закны работают на защиту именно тех, кто занимается перекупкой авторских прав. Тех, кто обдирает как самих авторов, творцов, так и их объединение.

И вы сами если припомните были свидетелем споров между действительными авторами, изобретателями, создателями со спекулянтами – барыгами в пользу которых фактически и работает все наше законодательство о защите авторского интеллектуального права. Вот например, Мать Кузьмы Скрябина заявила о попытке лейбла "Moon Records" украсть авторские права музыканта. Авторские отчисления за прокат песен Кузьмы составляют в среднем 44 грн. в месяц

Вместо этого львиную долю себе зарабатывают посредники.

Да и само собой авторское право, право интеллектуальной собственности следует ограничить, поскольку оно существенно ограничивает прогресс и в информационном обществе уже не может иметь тот же смысл и наполнение, которое имело до сих пор.

В то же время, посредники по покупке авторских прав лоббируют очередное усиление защиты их права наживаться – паразитировать на труде других людей, получая не правомерное вознаграждение от общества.

Так, 23 декабря на заседании Кабинета Министров Украины был предложен законопроект, которым наше отечественное законодательство по защите прав интеллектуальной собственности приводится в соответствие с законодательством Европы. Однако, со стороны Европы в этой схеме принимают участие такие же барыги. С той разницей, что европейские барыги своим авторам платят гораздо больше отступных, чем наши.

Так что, Усиление защиты прав интеллектуальной собственности – обман

Сув. юрист-магистр права Игорь Кизима http://ut.kiev.ua/

у нас это станет лишь еще одним способом собрать денег с народа, просто тупо для очередного обогащения.
Так как собраные деньги опять как и всегда тупо украдут и ни на какие благие цели - то есть на экологию - они не пойдут.
В аргументации к данному законопоекту ничтоже сумяшеся было так и сказано "повышение цен на пакеты заставит украинцев меньше их закупать, и искатьболее экологические варианты в чем и как доставить продукты из магазина домой..
То есь, даже и не планируется полученые деньги тратить на экологию.

Закон был принят 1 июня , вступил в силу 10 декабря сего года. "Об ограничении оборота пластиковых пакетов на территории Украины". 
Нас как ло хо в в очередной раз просто грабят.

Хочу также обратить внимание ваше на то, что так сказать многие экологические программы и деятельность типа по спасению планеты - это ни что иное как аферы и мошеничество в мировом масштабе.

Так сказать экологи - мошенники раздувають проблему на много больше, чем она есть на самом деле лишь с целью получать огромные средства из разных фондов и бюджетов для решения якобы проблем мирового масштаба.

Загулите 

Очень распространенной есть ситуация, когда отбирают и продают жилье, купленное в ипотеку на электронных торгах СЕТАМ . А новые собственники не могут пользоваться такой квартиркой, потому что прежние хозяева его физически не оставляет пользование...

Что же делает новый собственник купленной им с торгов на СЕТАМ квартиры? Правильно. Обращается в суд, как сделал и истец в деле № 

290/853/19 (ВС у справі № 290/853/19 від 15.07.2021 р.).

Иск при этом называется "Про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування  житловим приміщенням".
Но наш самый справедливый суд в мире удовлетворит при этом только - "про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням"

Но и это еще не все..

Давайте вникнем почему суд откажет в полном удовлетворении искового требования. 

"Про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування  житловим приміщенням".
И в этом нам поможет как всегда самый справеливый из всех справедливых судов - истинна в последней инстанции - Верховный Суд.

Все дело в том, что в нашем жестоком и злом капиталистическом мире еще действует ЖК УССР.. кто бы мог подумать?!
И статья 109 этого ЖК гласит, что нельзя вот-так вот взять и по-зверски поступать - в некоторых правда случаях, нужно предоставить другое постоянное жилое помещение для бедолаг, которые не рассчитали своих сил и их съели акулы капитализма.

Вот и выходит, что проанализировал внимательно ст. 109 ЖК УССР, нужно определить точно за какие средаства была куплена квартира (жилье) под ипотеку.

И поэтому выходит, что нельзя выселять без предоставления другого жилья, если квартира была под ипотекой, но куплена была не за кредитные деньги (правда, такое случается очень редко и акулы капитализма имеют возможность сожрать бедолаг) 

Поэтому новому покупателю квартиры тех, кого сожрали акулы капитализма, перед обращением в суд (а еще лучше - перед покупкой такой квартиры) нужно внимательно разобраться с ньюансами ипотеки такой квартиры, а также обратить внимание на ст.ст. 39,40 ЗУ "Про ипотеку".

Более детально можно понять о чем это мы из решения самого Верховного из всех Верховных и самого Судебного из всех судебных Суда - в решении № 290/853/19 від 15.07.2021 р.

А вот и оно.. это решение..

Постанова

Іменем України

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 290/853/19

провадження № 61-9671св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року у складі судді Бабича С. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від

27 травня 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , яку він придбав з електронних торгів, організованих та проведених Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України.

Посилаючись на те, що попередній власник зазначеної квартири - ОСОБА_2 без належних правових підстав продовжує проживати у ній та чинить йому перешкоди у здійсненні ним права власності, ОСОБА_1 просив: усунути перешкоди у користуванні належною йому квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення та визнання останнього таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Короткий зміст рішення судів попередніх інстанцій

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня

2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право вимагати від відповідача, який не є членом його сім`ї, а також не відноситься до кола осіб, які постійно проживають з ним та ведуть з ним спільне господарство, усунення порушення свого права власності шляхом визнання відповідача, який є попереднім власником квартири, таким, що втратив право користування спірною квартирою. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 , суд першої інстанції зазначав, що у порушення частини другої статті 109 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) банк при наданні згоди на реалізацію предмета іпотеки не забезпечив іпотекодавця іншим житловим приміщенням, а тому новий власник може частково поновити свої права шляхом звернення до продавця із вимогами про відшкодування шкоди, з підстав неналежного виконання обов`язку щодо інформування можливих покупців квартири про її обтяження, чи до банку з вимогами про виконання ним свого обов`язку із забезпечення осіб, які підлягають виселенню, іншим житловим приміщенням та відшкодування збитків.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня

2020 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким компенсовано ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений ним за подання позовної заяви, за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до норм статей 319, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з ним, усунення будь-яких порушень у здійсненні ним права користування належним йому на праві власності майном. Право власності ОСОБА_2 на спірне майно припинено на підставі пункту 8 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника), а тому після переходу права власності на спірну квартиру до позивача припинилося його право користування зазначеним майном.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про виселення відповідача, з посиланням на положення статті 109 ЖК УРСР, статті 40 Закону України «Про іпотеку», та неможливість виселення останнього без надання іншого постійного приміщення відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня

2018 року у справі № 753/12729/15-ц.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 у якій він просив рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд першої інстанції помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, не урахував, що позивач такого клопотання не заявляв, а також те, що справа має виняткове значення для відповідача, оскільки позбавляє його права на житло. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені порушення норм процесуального права, та незаконно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 290/78/20 за його позовом до ОСОБА_1 , Романівського районного відділу Державної виконавчої служби, Державного підприємства «Сетам», треті особи: Служба у справах дітей Романівської районної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Романівського нотаріального округу Прогонного Є. М., про визнання незаконними дій начальника Романівського районного відділу державної виконавчої служби, визнання електронних торгів, протоколу їх проведення та свідоцтва про право власності недійсними. Судом не ураховано, що ним оспорюється право власності позивача на спірну квартиру, а тому у разі задоволення позову у справі № 290/78/20 відсутні підстави для задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні зазначеним нерухомим майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування та її виселення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано справу з місцевого суду.

Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 17 вересня 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 05 березня 2008 року між

ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір іпотеки, згідно пункту 1.2 якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Романівською державною нотаріальною конторою 07 серпня 2004 року (№ 1492 у реєстрі), зареєстрованого у Бердичівському бюро технічної інвентаризації за

№ 1441.

07 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуЧуловським В. А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 183 944,99 грн.

28 березня 2019 року Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації зазначеного вище об`єкта нерухомості, переможцем яких став ОСОБА_1

23 травня 2019 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , посвідчене приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Прогонним Є.М., зареєстровано у реєстрі за №677. Того ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_1 за № 31686443.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 висновків судів не спростовують.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Судами попередніх інстанцій установлено, що новий власник житла ОСОБА_1 , який придбав житло на електронних торгах, проведених у порядку примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Чуловського В. А. від 07 грудня

2014 року № 7825, не може користуватися своєю власністю, оскільки попередній власник квартири відмовляється з нього виселятися.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, в частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян із жилих приміщень, придбаних не за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, забезпеченого іпотекою цього приміщення, без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення при зверненні стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку та ухвалення судового рішення про виселення мешканців з іпотечного майна, яке придбане не за рахунок кредитних коштів, підлягають застосуванню як положення частини другої статті 39 та/або частини першої статті 40 Закону України «Про іпотеку», так і частини другої статті 109 ЖК УРСР.

Особам, яких виселяють із житлового будинку (житлового приміщення), що є предметом іпотеки, придбаним не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

При виселенні з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла в судовому порядку, відсутність постійного житлового приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Установивши, що предмет іпотеки належав іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Романівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1492 від 07 серпня 2004 року та зареєстрованим в Бердичівському БТІ за № 1441, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для виселення відповідача зі спірної квартири, оскільки вона придбана не за рахунок кредитних коштів, отриманих відповідно до кредитного договору від 05 березня 2008 року № ф-173, а тому його виселення неможливе без надання іншого постійного житлового приміщення, яке відповідно до вимог статті 109 ЖК УРСР має бути надане одночасно з його виселенням.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16-ц (провадження № 61-29115сво18) та у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі справа № 359/10886/15-ц (провадження № 61-9180св19).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тлумачення статті 391 ЦК України дає підстави для висновку, що негаторний позов - це вимога власника (особи, яка має речове право на чуже майно) про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником (особою, яка має речове право на чуже майно) права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння.

Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника (особи, яка має речове право на чуже майно), тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.

Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права.

Установивши, що право власності на спірну квартиру належить позивачу, якому чиняться перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном, відповідач не є членом його сім'ї та не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом із ним і ведуть спільне господарство в розумінні статей 64, 156 ЖК УРСР, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, захистив права власника одним із способів, заявлених позивачем - визнання відповідача, як попереднього власника квартири, таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 звертав увагу на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема на те, що суд першої інстанції помилково розглянув справу у спрощеному позовному провадженні та незаконно відмовив у прийнятті його зустрічного позову та, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.

Статтею 274 ЦПК України визначено справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема відповідно до частини першої зазначеної норми: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі ( частина перша статті 277 ЦПК України).

За змістом частини четвертої 4 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач у встановлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною п`ятою статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, заперечень від сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, або заяви про необхідність виклику сторін у судове засідання не надходили. Зважаючи на наведене, посилання ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадження є безпідставними.

Верховний Суд ураховує, що розгляд справи в суді першої інстанції тривав з серпня 2019 року по 17 січня 2020 року, а тому сторони не були позбавлені права подати суду докази на обґрунтування своєї позиції, висловити свої доводи та заперечення. При цьому розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувався з викликом сторін, а тому необґрунтованими є аргументи заявника про порушення його права на доступ до правосуддя.

Неспроможними є також посилання заявника на безпідставність неприйняття судом першої інстанції його зустрічного позову, з огляду на те, що зазначені аргументи були предметом перевірки у суді апеляційної інстанції, зокрема постановою Житомирського апеляційного суду від 28 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2019 року про повернення зустрічної заяви заявнику з підстав пропуску строку для її подання залишено без змін.

Щодо доводів заявника про порушення апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні питання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду та встановлення обставин у справі, яка переглядається та з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення.

Верховний Суд ураховує, що справа № 290/78/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Романівського районного відділу державної виконавчої служби, Державного підприємства «Сетам», треті особи: Служба у справах дітей Романівської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Романівського нотаріального округу Прогонного Є. М., про визнання незаконними дій начальника Романівського районного відділу державної виконавчої служби, визнання електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності недійсними та справа, що переглядається, є пов`язаними, оскільки обставини, встановлені справі № 290/78/20 мали б преюдиційне значення для розгляду справи, яка переглядається. Разом з тим, оскільки ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від

21 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача, відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі до розгляду справи № 290/78/20.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд, виключно у випадку, коли зазначене унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Верховний Суд, діючи у межах повноважень визначених статтею 400 ЦПК України, переглядає законність та обґрунтованість судових рішень судів попередніх інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_2 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Інших доводів, які могли бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень касаційна скарга не містить, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволеннякасаційної скаргиОСОБА_2 .

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 17 січня

2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня

2020 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак

 

 

Дуже поширеною є ситуація, коли відбирають та продають житло, куплене в іпотеку на електронних торгах СЕТАМ. А нові власники не можуть користуватись такою квартиркою, бо колишні господарі його фізично не залишають користуватися...

Дуже поширеною є ситуація, коли відбирають та продають житло, куплене в іпотеку на електронних торгах СЕТАМ. А нові власники не можуть користуватись такою квартиркою, бо колишні господарі його фізично не залишають користуватися...

Що ж робить новий власник купленої ним з торгів на СЕТАМ квартири? Правильно. Звертається до суду, як зробив і позивач у справі №

290/853/19 (ЗС у справі № 290/853/19 від 15.07.2021 р.).

Позов при цьому називається "Про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням".
Але наш найсправедливіший суд у світі задовольнить при цьому лише - "про визнання особини такою, що втратила право користування житловим приміщенням"

Але і це ще не все.

Вникнемо чому суд відмовить у повному задоволенні позовної вимоги.

"Про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням".
І в цьому нам допоможе як завжди найсправедливіший із усіх справедливих судів – істинна в останній інстанції – Верховний Суд.

Вся справа в тому, що в нашому жорстокому та злом капіталістичному світі ще діє ЖК УРСР.. хто б міг подумати?!
І стаття 109 цього ЖК говорить, що не можна ось-ось взяти і по-звірячому чинити - в деяких випадках, потрібно надати інше постійне житлове приміщення для бідолах, які не розрахували своїх сил і їх з'їли акули капіталізму.

Ось і виходить, що уважно проаналізував ст. 109 ЖК УРСР, потрібно визначити точно за які кошти було куплено квартиру (житло) під іпотеку.

І тому виходить, що не можна виселяти без надання іншого житла, якщо квартира була під іпотекою, але куплена була не за кредитні гроші (щоправда, таке трапляється дуже рідко і акули капіталізму мають зжерти бідолаха)

Тому новому покупцю квартири тих, кого зжерли акули капіталізму, перед зверненням до суду (а ще краще – перед покупкою такої квартири) потрібно уважно розібратися з нюансами іпотеки такої квартири, а також звернути увагу на ст.ст. 39,40 ЗУ "Про іпотеку".

Більш детально можна зрозуміти про що це ми на підставі рішення самого Верховного з усіх Верховних та самого Судового з усіх судових Суду - у рішенні № 290/853/19 від 15.07.2021 р.

А ось і воно.. це рішення.

Уже продали около полусотни гектаров.
То есть, народ Украины оставят еще и без своей земли.
А меж тем огромное количество обманутых патриотов проливают свою кровь и кровь таких же обманутых с другой стороны, на востоке страны.
Не туда направлены силы.. Не там прикладаем усилия.

...
Гектар української землі сільськогосподарського призначення на так званому ринку землі всього 44000 грн. Це навіть не 2000 американських доларів.
В той час дійсна вартість нашої землі - 1 га - 100-150 тисяч американських доларів.

Тобто, народ України до вього залишать ще й безсвоєї землі..
А поміж тим, велика кількість обманутих патріотів проливає кров на сході, вбиваючи таких же самих обманутих і обдурених, як і вони самі. При тому, що свої сили потрібно прикладати зовсім не в тому місці і не в той спосіб

Ігор Кізіма, юрист, магістр права

После жесткого карантина в Украине активизировались коллекторы, которые требуют возврата долгов по микрокредитам. Как действовать в таких случаях, рассказал адвокат.

Из-за карантина Украинская атакуют коллекторы - адвокат рассказал как бороться

"В Украине вообще коллекторская деятельность не регулируется, никакого законодательного поля нет. Все коллекторы действуют вне рамок закона. В Уголовном кодексе есть квалификация" принуждение к выполнению гражданско-правовых обязательств ", это уголовная ответственность. Поэтому как только вы сталкиваетесь с угрозами, то нужно зафиксировать эти угрозы (записать на диктофон и т.д.) и обратиться к полициъ, приложив запись к заявлению. Передача ваших данных нарушает ваши права, по этому поводу тоже можно обращаться к правоохранителям.

Из-за карантина Украинская атакуют коллекторы - адвокат рассказал как бороться

Банк может официально передать кредит по договору факторинга или цессии, но тогда все обращения идут исключительно через суд. Нет никакой беготни, телефонных звонков и так далее. Нужно запомнить, что коллекторы ничего вам сделать не могут, это только психологическое воздействие ", - сказал адвокат.

Адвокат также считает, что нужно законодательно запретить деятельность микрофинансовых организаций.

"Сейчас появилось очень много мелких кредиторов, которые дают деньги под огромные проценты - прямо у метро размещаются такие киоски. Я бы на месте президента вообще запретил этим мошенникам обирать людей. А в связи с карантином запретил бы на два года всю коллекторской деятельность. Граждан Украины сейчас загнали в долговую петлю, и они вынуждены идти в эти финансовые организации ", - заявил он.

Из-за карантина Украинская атакуют коллекторы - адвокат рассказал как бороться

https://ukraina24.segodnya.ua/ Перевод ЮТК

15 березня почали роботу нові окружні прокуратури, створені замість місцевих прокуратур, які просто нумерували прокуратури (місцева прокуратура № 6, 4, 5 і т.п.).

Відповідне повідомлення з'явилося на сайті Офісу Генерального прокурора. В оновлених відомствах працюватимуть прокурори, які успішно пройшли атестацію і довели свою професійну компетентність і доброчесність. Перелік і територіальна юрисдикція окружних прокуратур визначено наказами Генерального прокурора.

В системі органів прокуратури будуть функціонувати: 181 (193 з урахуванням окупованих територій) окружна прокуратура; 30 спеціалізованих прокуратур у військовій і оборонній сфері (на правах окружних).

ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА

НАКАЗ

17.02.2021  № 39

Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур

ПЕРЕЛІК
і територіальна юрисдикція окружних прокуратур

Назва окружної прокуратури / Територіальна юрисдикція

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь

Джанкойська окружна прокуратура

Джанкойський район

Курманський район

Євпаторійська окружна прокуратура

Євпаторійський район

Перекопський район

Сімферопольська окружна прокуратура

Сімферопольський район

Феодосійська окружна прокуратура

Білогірський район

Керченський район

Феодосійський район

Ялтинська окружна прокуратура

Бахчисарайський район

Ялтинський район

Вінницька область

Вінницька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Вінниці)

Вінницький район у межах:

Агрономічної сільської територіальної громади

Вінницької міської територіальної громади

Гніванської міської територіальної громади

Літинської селищної територіальної громади

Лука-Мелешківської сільської територіальної громади

Стрижавської селищної територіальної громади

Сутисківської селищної територіальної громади

Тиврівської селищної територіальної громади

Якушинецької сільської територіальної громади

Гайсинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Гайсині)

Гайсинський район

Жмеринська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Жмеринці)

Жмеринський район

Могилів-Подільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Могилеві-Подільському)

Могилів-Подільський район

Немирівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Немирові)

Вінницький район у межах:

Вороновицької селищної територіальної громади

Іллінецької міської територіальної громади

Липовецької міської територіальної громади

Немирівської міської територіальної громади

Оратівської селищної територіальної громади

Погребищенської міської територіальної громади

Турбівської селищної територіальної громади

Тульчинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Тульчині)

Тульчинський район

Хмільницька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Хмільнику)

Хмільницький район

Волинська область

Володимир-Волинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Володимирі-Волинському)

Володимир-Волинський район

Камінь-Каширська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Камені-Каширському)

Камінь-Каширський район

Ковельська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ковелі)

Ковельський район

Луцька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Луцьку)

Луцький район

Дніпропетровська область

Західна окружна прокуратура міста Дніпра

(з місцем розташування у місті Дніпрі)

Дніпровський район у межах:

Дніпровської міської територіальної громади (Чечелівський, Новокодацький райони міста Дніпра)

Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра

(з місцем розташування у місті Дніпрі)

Дніпровський район у межах:

Дніпровської міської територіальної громади (Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний, Самарський райони міста Дніпра)

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра

(з місцем розташування у місті Дніпрі)

Дніпровський район у межах:

Дніпровської міської територіальної громади (Соборний район міста Дніпра)

Миколаївської сільської територіальної громади

Новоолександрівської сільської територіальної громади

Новопокровської селищної територіальної громади

Святовасилівської сільської територіальної громади

Солонянської селищної територіальної громади

Сурсько-Литовської сільської територіальної громади

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра

(з місцем розташування у місті Дніпрі)

Дніпровський район у межах:

Дніпровської міської територіальної громади (Центральний, Шевченківський райони міста Дніпра)

Жовтоводська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Жовті Води)

Кам'янський район у межах:

Божедарівської селищної територіальної громади

Верхівцівської міської територіальної громади

Верхньодніпровської міської територіальної громади

Вишнівської селищної територіальної громади

Вільногірської міської територіальної громади

Жовтоводської міської територіальної громади

Затишнянської сільської територіальної громади

Криничанської селищної територіальної громади

Лихівської селищної територіальної громади

П'ятихатської міської територіальної громади

Саксаганської сільської територіальної громади

Кам'янська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кам'янському)

Кам'янський район у межах:

Кам'янської міської територіальної громади

Криворізька південна окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кривому Розі)

Криворізький район у межах:

Криворізької міської територіальної громади (Металургійний, Інгулецький райони міста Кривого Рогу)

Гречаноподівської сільської територіальної громади

Карпівської сільської територіальної громади

Новолатівської сільської територіальної громади

Широківської селищної територіальної громади

Криворізька північна окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кривому Розі)

Криворізький район у межах:

Криворізької міської територіальної громади (Покровський, Тернівський райони міста Кривого Рогу)

Глеюватської сільської територіальної громади

Криворізька східна окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кривому Розі)

Криворізький район у межах:

Криворізької міської територіальної громади (Довгинцівський район міста Кривого Рогу)

Апостолівської міської територіальної громади

Вакулівської сільської територіальної громади

Грушівської сільської територіальної громади

Девладівської сільської територіальної громади

Зеленодольської міської територіальної громади

Нивотрудівської сільської територіальної громади

Новопільської сільської територіальної громади

Софіївської селищної територіальної громади

Криворізька центральна окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кривому Розі)

Криворізький район у межах:

Криворізької міської територіальної громади (Саксаганський, Центрально-Міський райони міста Кривого Рогу)

Лозуватської сільської територіальної громади

Нікопольська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Нікополі)

Нікопольський район

Новомосковська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Новомосковську)

Новомосковський район

Павлоградська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Павлограді)

Павлоградський район

Першотравенська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Першотравенську)

Синельниківський район у межах:

Брагинівської сільської територіальної громади

Межівської селищної територіальної громади

Миколаївської сільської територіальної громади

Новопавлівської сільської територіальної громади

Першотравенської міської територіальної громади

Петропавлівської селищної територіальної громади

Слов'янської сільської територіальної громади

Української сільської територіальної громади

Синельниківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Синельниковому)

Синельниківський район у межах:

Васильківської селищної територіальної громади

Великомихайлівської сільської територіальної громади

Дубовиківської сільської територіальної громади

Зайцівської сільської територіальної громади

Іларіонівської селищної територіальної громади

Маломихайлівської сільської територіальної громади

Покровської селищної територіальної громади

Раївської сільської територіальної громади

Роздорської селищної територіальної громади

Синельниківської міської територіальної громади

Славгородської селищної територіальної громади

Слобожанська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Слобожанському)

Дніпровський район у межах:

Китайгородської сільської територіальної громади

Любимівської сільської територіальної громади

Ляшківської сільської територіальної громади

Могилівської сільської територіальної громади

Обухівської селищної територіальної громади

Петриківської селищної територіальної громади

Підгородненської міської територіальної громади

Слобожанської селищної територіальної громади

Царичанської селищної територіальної громади

Чумаківської сільської територіальної громади

Донецька область

Бахмутська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бахмуті)

Бахмутський район

Волноваська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Волновасі)

Волноваський район

Костянтинівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Костянтинівці)

Краматорський район у межах:

Іллінівської сільської територіальної громади

Костянтинівської міської територіальної громади

Покровський район у межах населених пунктів: місто Авдіївка, селища міського типу Верхньоторецьке, Желанне, Керамік, Очеретине, села Архангельське, Бердичі, Василівка, Веселе, Водяне, Красногорівка, Межове, Нетайлове, Новокалинове, Новопокровське, Новоселівка, Новоселівка Друга, Новоселівка Перша, Олександропіль, Орлівка, Пантелеймонівка, Первомайське, Семенівка, Скучне, Сокіл, Соловйове, Тоненьке, Троїцьке, Уманське, Яснобродівка, селища Бетманове, Восход, Кам'янка, Ласточкине, Лозове, Невельське, Опитне, Піски, Сєверне, Степове, та два села Новобахмутівка

Краматорська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Краматорську)

Краматорський район у межах:

Андріївської сільської територіальної громади

Дружківської міської територіальної громади

Краматорської міської територіальної громади

Новодонецької селищної територіальної громади

Олександрівської селищної територіальної громади

Черкаської селищної територіальної громади

Лівобережна окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Маріуполі)

Маріупольський район у межах:

Маріупольської міської територіальної громади (Кальміуський, Лівобережний райони міста Маріуполя)

Кальчицької сільської територіальної громади

населених пунктів: селища міського типу Сартана, Талаківка, села Бердянське, Водяне, Гнутове, Заїченко, Лебединське, Орловське, Павлопіль, Пищевик, Пікузи, Сопине, Федорівка, Чермалик, Черненко, Широкине, селища Калинівка, Ломакине

Маріупольська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Маріуполі)

Маріупольський район у межах:

Маріупольської міської територіальної громади (Приморський, Центральний райони міста Маріуполя)

Мангушської селищної територіальної громади

Нікольської селищної територіальної громади

Покровська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Покровську)

Покровський район у межах:

Білозерської міської територіальної громади

Гродівської селищної територіальної громади

Добропільської міської територіальної громади

Криворізької сільської територіальної громади

Курахівської міської територіальної громади

Мирноградської міської територіальної громади

Новогродівської міської територіальної громади

Покровської міської територіальної громади

Селидівської міської територіальної громади

Удачненської селищної територіальної громади

Шахівської сільської територіальної громади

населених пунктів: міста Красногорівка, Мар'їнка, села Антонівка, Георгіївка, Єлизаветівка, Желанне Друге, Желанне Перше, Зоряне, Іллінка, Катеринівка, Костянтинівка, Максимільянівка, Новомихайлівка, Олександропіль, Парасковіївка, Побєда, Романівка, Славне

Слов'янська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Слов'янську)

Краматорський район у межах:

Лиманської міської територіальної громади

Миколаївської міської територіальної громади

Святогірської міської територіальної громади

Слов'янської міської територіальної громади

Горлівська окружна прокуратура

Горлівський район

Донецька окружна прокуратура

Донецький район

Кальміуська окружна прокуратура

Кальміуський район

Житомирська область

Бердичівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бердичеві)

Бердичівський район

Житомирська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Житомирі)

Житомирський район у межах:

Березівської сільської територіальної громади

Глибочицької сільської територіальної громади

Житомирської міської територіальної громади

Новогуйвинської селищної територіальної громади

Оліївської сільської територіальної громади

Станишівської сільської територіальної громади

Тетерівської сільської територіальної громади

Коростенська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Коростені)

Коростенський район

Коростишівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Коростишеві)

Житомирський район у межах:

Андрушківської сільської територіальної громади

Брусилівської селищної територіальної громади

Високівської сільської територіальної громади

Вишевицької сільської територіальної громади

Волицької сільської територіальної громади

Городоцької селищної територіальної громади

Квітневої сільської територіальної громади

Корнинської селищної територіальної громади

Коростишівської міської територіальної громади

Новоборівської селищної територіальної громади

Попільнянської селищної територіальної громади

Потіївської сільської територіальної громади

Пулинської селищної територіальної громади

Радомишльської міської територіальної громади

Старосілецької сільської територіальної громади

Харитонівської сільської територіальної громади

Хорошівської селищної територіальної громади

Черняхівської селищної територіальної громади

Новоград-Волинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Новограді-Волинському)

Новоград-Волинський район

Чуднівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чудневі)

Житомирський район у межах:

Вільшанської сільської територіальної громади

Курненської сільської територіальної громади

Любарської селищної територіальної громади

Миропільської селищної територіальної громади

Романівської селищної територіальної громади

Чуднівської міської територіальної громади

Закарпатська область

Берегівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Береговому)

Берегівський район

Мукачівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Мукачеві)

Мукачівський район

Тячівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Тячеві)

Рахівський район

Тячівський район

Ужгородська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ужгороді)

Ужгородський район

Хустська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Хусті)

Хустський район

Запорізька область

Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя

(з місцем розташування у місті Запоріжжі)

Запорізький район у межах:

Запорізької міської територіальної громади (Вознесенівський, Заводський, Олександрівський райони міста Запоріжжя)

Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя

(з місцем розташування у місті Запоріжжі)

Запорізький район у межах:

Запорізької міської територіальної громади (Дніпровський, Хортицький райони міста Запоріжжя)

Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя

(з місцем розташування у місті Запоріжжі)

Запорізький район у межах:

Запорізької міської територіальної громади (Комунарський, Шевченківський райони міста Запоріжжя)

Бердянська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бердянську)

Бердянський район

Василівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Василівці)

Василівський район

Запорізька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Запоріжжі)

Запорізький район у межах:

Біленьківської сільської територіальної громади

Вільнянської міської територіальної громади

Долинської сільської територіальної громади

Комишуваської селищної територіальної громади

Кушугумської селищної територіальної громади

Матвіївської сільської територіальної громади

Михайлівської сільської територіальної громади

Михайло-Лукашівської сільської територіальної громади

Новомиколаївської селищної територіальної громади

Новоолександрівської сільської територіальної громади

Павлівської сільської територіальної громади

Петро-Михайлівської сільської територіальної громади

Степненської сільської територіальної громади

Таврійської сільської територіальної громади

Тернуватської селищної територіальної громади

Широківської сільської територіальної громади

Мелітопольська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Мелітополі)

Мелітопольський район

Пологівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Пологи)

Пологівський район

Івано-Франківська область

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська

(з місцем розташування у місті Івано-Франківську)

Івано-Франківський район у межах:

Івано-Франківської міської територіальної громади

Івано-Франківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Івано-Франківську)

Івано-Франківський район у межах:

Більшівцівської селищної територіальної громади

Богородчанської селищної територіальної громади

Букачівської селищної територіальної громади

Бурштинської міської територіальної громади

Галицької міської територіальної громади

Дзвиняцької сільської територіальної громади

Дубовецької сільської територіальної громади

Єзупільської селищної територіальної громади

Загвіздянської сільської територіальної громади

Лисецької селищної територіальної громади

Обертинської селищної територіальної громади

Олешанської сільської територіальної громади

Рогатинської міської територіальної громади

Солотвинської селищної територіальної громади

Старобогородчанської сільської територіальної громади

Тисменицької міської територіальної громади

Тлумацької міської територіальної громади

Угринівської сільської територіальної громади

Ямницької сільської територіальної громади

Калуська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Калуші)

Калуський район

Коломийська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Коломиї)

Коломийський район

Косівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Косові)

Верховинський район

Косівський район

Надвірнянська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Надвірній)

Надвірнянський район

Київська область

Білоцерківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Білій Церкві)

Білоцерківський район

Бориспільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Борисполі)

Бориспільський район

Броварська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бровари)

Броварський район

Бучанська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бучі)

Бучанський район у межах:

Бородянської селищної територіальної громади

Бучанської міської територіальної громади

Гостомельської селищної територіальної громади

Ірпінської міської територіальної громади

Коцюбинської селищної територіальної громади

Немішаївської селищної територіальної громади

Пісківської селищної територіальної громади

Вишгородська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Вишгороді)

Вишгородський район

Києво-Святошинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селі Софіївській Борщагівці)

Бучанський район у межах:

Білогородської сільської територіальної громади

Борщагівської сільської територіальної громади

Вишневої міської територіальної громади

Дмитрівської сільської територіальної громади

Макарівської селищної територіальної громади

Обухівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Обухові)

Обухівський район

Фастівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Фастові)

Фастівський район

Кіровоградська область

Голованівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Голованівську)

Голованівський район

Знам'янська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Знам'янці)

Кропивницький район у межах:

Бобринецької міської територіальної громади

Гурівської сільської територіальної громади

Дмитрівської сільської територіальної громади

Долинської міської територіальної громади

Знам'янської міської територіальної громади

Кетрисанівської сільської територіальної громади

Компаніївської селищної територіальної громади

Новгородківської селищної територіальної громади

Олександрівської селищної територіальної громади

Суботцівської сільської територіальної громади

Устинівської селищної територіальної громади

Кропивницька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кропивницькому)

Кропивницький район у межах:

Аджамської сільської територіальної громади

Великосеверинівської сільської територіальної громади

Катеринівської сільської територіальної громади

Кропивницької міської територіальної громади

Первозванівської сільської територіальної громади

Соколівської сільської територіальної громади

Новоукраїнська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Новоукраїнці)

Новоукраїнський район

Олександрійська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Олександрії)

Олександрійський район

Луганська область

Лисичанська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Лисичанську)

Сєвєродонецький район у межах:

Гірської міської територіальної громади

Лисичанської міської територіальної громади

Попаснянської міської територіальної громади

Сватівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Сватовому)

Сватівський район

Сєвєродонецька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Сєвєродонецьку)

Сєвєродонецький район у межах:

Кремінської міської територіальної громади

Рубіжанської міської територіальної громади

Сєвєродонецької міської територіальної громади

Старобільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Старобільську)

Старобільський район

Щастинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Новоайдарі)

Щастинський район

Алчевська окружна прокуратура

Алчевський район

Довжанська окружна прокуратура

Довжанський район

Луганська окружна прокуратура

Луганський район

Ровеньківська окружна прокуратура

Ровеньківський район

Львівська область

Галицька окружна прокуратура міста Львова

(з місцем розташування у місті Львові)

Львівський район у межах:

Львівської міської територіальної громади (Галицький, Личаківський, Шевченківський райони міста Львова, міста Винники, Дубляни, селище міського типу Брюховичі, села Лисиничі, Підбірці, Великі Грибовичі, Воля-Гомулецька, Гряда, Завадів, Зарудці, Зашків, Збиранка, Малехів, Малі Грибовичі, Малі Підліски, Ситихів)

Франківська окружна прокуратура міста Львова

(з місцем розташування у місті Львові)

Львівський район у межах:

Львівської міської територіальної громади (Залізничний, Сихівський, Франківський райони міста Львова, селище міського типу Рудне, села Підрясне, Рясне-Руське)

Дрогобицька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Дрогобичі)

Дрогобицький район

Жовківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Жовкві)

Львівський район у межах:

Добросинсько-Магерівської селищної територіальної громади

Жовківської міської територіальної громади

Жовтанецької сільської територіальної громади

Кам'янка-Бузької міської територіальної громади

Куликівської селищної територіальної громади

Мурованської сільської територіальної громади

Новояричівської селищної територіальної громади

Рава-Руської міської територіальної громади

Золочівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Золочеві)

Золочівський район

Пустомитівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Пустомити)

Львівський район у межах:

Бібрської міської територіальної громади

Великолюбінської селищної територіальної громади

Глинянської міської територіальної громади

Городоцької міської територіальної громади

Давидівської сільської територіальної громади

Зимноводівської сільської територіальної громади

Комарнівської міської територіальної громади

Оброшинської сільської територіальної громади

Перемишлянської міської територіальної громади

Підберізцівської сільської територіальної громади

Пустомитівської міської територіальної громади

Сокільницької сільської територіальної громади

Солонківської сільської територіальної громади

Щирецької селищної територіальної громади

Самбірська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Самборі)

Самбірський район

Стрийська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Стрию)

Стрийський район

Червоноградська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Червонограді)

Червоноградський район

Яворівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Яворові)

Яворівський район

Миколаївська область

Окружна прокуратура міста Миколаєва

(з місцем розташування у місті Миколаєві)

Миколаївський район у межах:

Миколаївської міської територіальної громади

Баштанська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Баштанці)

Баштанський район

Вознесенська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Вознесенську)

Вознесенський район

Миколаївська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Миколаєві)

Миколаївський район у межах:

Березанської селищної територіальної громади

Веснянської сільської територіальної громади

Воскресенської селищної територіальної громади

Галицинівської сільської територіальної громади

Коблівської сільської територіальної громади

Костянтинівської сільської територіальної громади

Куцурубської сільської територіальної громади

Мішково-Погорілівської сільської територіальної громади

Нечаянської сільської територіальної громади

Новоодеської міської територіальної громади

Ольшанської селищної територіальної громади

Очаківської міської територіальної громади

Первомайської селищної територіальної громади

Радсадівської сільської територіальної громади

Степівської сільської територіальної громади

Сухоєланецької сільської територіальної громади

Чорноморської сільської територіальної громади

Шевченківської сільської територіальної громади

Первомайська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Первомайську)

Первомайський район

Одеська область

Київська окружна прокуратура міста Одеси

(з місцем розташування у місті Одесі)

Одеський район у межах:

Одеської міської територіальної громади (Київський район міста Одеси)

Малиновська окружна прокуратура міста Одеси

(з місцем розташування у місті Одесі)

Одеський район у межах:

Одеської міської територіальної громади (Малиновський район міста Одеси)

Приморська окружна прокуратура міста Одеси

(з місцем розташування у місті Одесі)

Одеський район у межах:

Одеської міської територіальної громади (Приморський район міста Одеси)

Суворовська окружна прокуратура міста Одеси

(з місцем розташування у місті Одесі)

Одеський район у межах:

Одеської міської територіальної громади (Суворовський район міста Одеси)

Березівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Березівці)

Березівський район

Білгород-Дністровська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Білгороді-Дністровському)

Білгород-Дністровський район

Біляївська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Біляївці)

Одеський район у межах:

Біляївської міської територіальної громади

Великодальницької сільської територіальної громади

Вигодянської сільської територіальної громади

Дачненської сільської територіальної громади

Маяківської сільської територіальної громади

Нерубайської сільської територіальної громади

Теплодарської міської територіальної громади

Усатівської сільської територіальної громади

Яськівської сільської територіальної громади

Болградська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Болграді)

Болградський район

Доброславська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Доброславі)

Одеський район у межах:

Визирської сільської територіальної громади

Доброславської селищної територіальної громади

Красносільської сільської територіальної громади

Фонтанської сільської територіальної громади

Чорноморської селищної територіальної громади

Южненської міської територіальної громади

Ізмаїльська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ізмаїлі)

Ізмаїльський район

Любашівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Любашівці)

Подільський район у межах:

Ананьївської міської територіальної громади

Долинської сільської територіальної громади

Зеленогірської селищної територіальної громади

Любашівської селищної територіальної громади

Савранської селищної територіальної громади

Подільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Подільську)

Подільський район у межах:

Балтської міської територіальної громади

Кодимської міської територіальної громади

Куяльницької сільської територіальної громади

Окнянської селищної територіальної громади

Піщанської сільської територіальної громади

Подільської міської територіальної громади

Слобідської селищної територіальної громади

Роздільнянська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Роздільній)

Роздільнянський район

Чорноморська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чорноморську)

Одеський район у межах:

Авангардівської селищної територіальної громади

Великодолинської селищної територіальної громади

Дальницької сільської територіальної громади

Овідіопольської селищної територіальної громади

Таїровської селищної територіальної громади

Чорноморської міської територіальної громади

Полтавська область

Глобинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Глобиному)

Кременчуцький район у межах:

Глобинської міської територіальної громади

Градизької селищної територіальної громади

Козельщинської селищної територіальної громади

Новогалещинської селищної територіальної громади

Оболонської сільської територіальної громади

Семенівської селищної територіальної громади

Диканська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Диканьці)

Полтавський район у межах:

Великорублівської сільської територіальної громади

Диканської селищної територіальної громади

Зіньківської міської територіальної громади

Котелевської селищної територіальної громади

Опішнянської селищної територіальної громади

Скороходівської селищної територіальної громади

Чутівської селищної територіальної громади

Кременчуцька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кременчуку)

Кременчуцький район у межах:

Горішньоплавнівської міської територіальної громади

Кам'янопотоківської сільської територіальної громади

Кременчуцької міської територіальної громади

Омельницької сільської територіальної громади

Піщанської сільської територіальної громади

Пришибської сільської територіальної громади

Лубенська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Лубни)

Лубенський район

Миргородська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Миргороді)

Миргородський район

Полтавська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Полтаві)

Полтавський район у межах:

Коломацької сільської територіальної громади

Мачухівської сільської територіальної громади

Новоселівської сільської територіальної громади

Полтавської міської територіальної громади

Терешківської сільської територіальної громади

Щербанівської сільської територіальної громади

Решетилівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Решетилівці)

Полтавський район у межах:

Білицької селищної територіальної громади

Драбинівської сільської територіальної громади

Карлівської міської територіальної громади

Кобеляцької міської територіальної громади

Ланнівської сільської територіальної громади

Мартинівської сільської територіальної громади

Машівської селищної територіальної громади

Михайлівської сільської територіальної громади

Нехворощанської сільської територіальної громади

Новосанжарської селищної територіальної громади

Решетилівської міської територіальної громади

Рівненська область

Вараська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Вараші)

Вараський район

Дубенська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Дубні)

Дубенський район

Здолбунівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Здолбунові)

Рівненський район у межах:

Бабинської сільської територіальної громади

Березнівської міської територіальної громади

Бугринської сільської територіальної громади

Великомежиріцької сільської територіальної громади

Головинської сільської територіальної громади

Гощанської селищної територіальної громади

Деражненської сільської територіальної громади

Здовбицької сільської територіальної громади

Здолбунівської міської територіальної громади

Корецької міської територіальної громади

Костопільської міської територіальної громади

Малинської сільської територіальної громади

Малолюбашанської сільської територіальної громади

Мізоцької селищної територіальної громади

Острозької міської територіальної громади

Соснівської селищної територіальної громади

Рівненська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Рівному)

Рівненський район у межах:

Білокриницької сільської територіальної громади

Великоомелянської сільської територіальної громади

Городоцької сільської територіальної громади

Дядьковицької сільської територіальної громади

Зорянської сільської територіальної громади

Клеванської селищної територіальної громади

Корнинської сільської територіальної громади

Олександрійської сільської територіальної громади

Рівненської міської територіальної громади

Шпанівської сільської територіальної громади

Сарненська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Сарни)

Сарненський район

Сумська область

Окружна прокуратура міста Суми

(з місцем розташування у місті Суми)

Сумський район у межах:

Сумської міської територіальної громади

Конотопська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Конотопі)

Конотопський район

Охтирська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Охтирці)

Охтирський район

Роменська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ромни)

Роменський район

Сумська окружна прокуратура:

(з місцем розташування у місті Суми)

Сумський район у межах:

Бездрицької сільської територіальної громади

Білопільської міської територіальної громади

Верхньосироватської сільської територіальної громади

Ворожбянської міської територіальної громади

Краснопільської селищної територіальної громади

Лебединської міської територіальної громади

Миколаївської селищної територіальної громади

Миколаївської сільської територіальної громади

Миропільської сільської територіальної громади

Нижньосироватської сільської територіальної громади

Річківської сільської територіальної громади

Садівської сільської територіальної громади

Степанівської селищної територіальної громади

Хотінської селищної територіальної громади

Юнаківської сільської територіальної громади

Шосткинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Шостці)

Шосткинський район

Тернопільська область

Бережанська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бережани)

Тернопільський район у межах:

Бережанської міської територіальної громади

Залозецької селищної територіальної громади

Зборівської міської територіальної громади

Козівської селищної територіальної громади

Купчинецької сільської територіальної громади

Нараївської сільської територіальної громади

Озернянської сільської територіальної громади

Підгаєцької міської територіальної громади

Саранчуківської сільської територіальної громади

Бучацька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бучачі)

Чортківський район у межах:

Бучацької міської територіальної громади

Заліщицької міської територіальної громади

Золотопотіцької селищної територіальної громади

Коропецької селищної територіальної громади

Монастириської міської територіальної громади

Товстенської селищної територіальної громади

Трибухівської сільської територіальної громади

Кременецька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кременці)

Кременецький район

Теребовлянська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Теребовлі)

Тернопільський район у межах:

Байковецької сільської територіальної громади

Великобірківської селищної територіальної громади

Збаразької міської територіальної громади

Золотниківської сільської територіальної громади

Іванівської сільської територіальної громади

Микулинецької селищної територіальної громади

Підволочиської селищної територіальної громади

Скалатської міської територіальної громади

Скориківської сільської територіальної громади

Теребовлянської міської територіальної громади

Тернопільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Тернополі)

Тернопільський район у межах:

Білецької сільської територіальної громади

Великоберезовицької селищної територіальної громади

Великогаївської сільської територіальної громади

Козлівської селищної територіальної громади

Підгороднянської сільської територіальної громади

Тернопільської міської територіальної громади

Чортківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чорткові)

Чортківський район у межах:

Білобожницької сільської територіальної громади

Більче-Золотецької сільської територіальної громади

Борщівської міської територіальної громади

Васильковецької сільської територіальної громади

Гримайлівської селищної територіальної громади

Гусятинської селищної територіальної громади

Заводської селищної територіальної громади

Іване-Пустенської сільської територіальної громади

Колиндянської сільської територіальної громади

Копичинецької міської територіальної громади

Мельнице-Подільської селищної територіальної громади

Нагірянської сільської територіальної громади

Скала-Подільської селищної територіальної громади

Хоростківської міської територіальної громади

Чортківської міської територіальної громади

Харківська область

Київська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Харківської міської територіальної громади (Київський район міста Харкова)

Немишлянська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Харківської міської територіальної громади (Індустріальний, Немишлянський райони міста Харкова)

Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Харківської міської територіальної громади (Новобаварський, Холодногірський райони міста Харкова)

Салтівська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Харківської міської територіальної громади (Московський район міста Харкова)

Слобідська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Харківської міської територіальної громади (Слобідський, Основ'янський райони міста Харкова)

Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах

Харківської міської територіальної громади (Шевченківський район міста Харкова)

Богодухівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Богодухові)

Богодухівський район

Дергачівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Дергачі)

Харківський район у межах:

Дергачівської міської територіальної громади

Липецької сільської територіальної громади

Малоданилівської селищної територіальної громади

Солоницівської селищної територіальної громади

Циркунівської сільської територіальної громади

Ізюмська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ізюмі)

Ізюмський район

Красноградська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Краснограді)

Красноградський район

Куп'янська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Куп'янську)

Куп'янський район

Лозівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Лозовій)

Лозівський район

Харківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Харкові)

Харківський район у межах:

Безлюдівської селищної територіальної громади

Височанської селищної територіальної громади

Вільхівської сільської територіальної громади

Люботинської міської територіальної громади

Мереф'янської міської територіальної громади

Нововодолазької селищної територіальної громади

Південноміської міської територіальної громади

Пісочинської селищної територіальної громади

Роганської селищної територіальної громади

Чугуївська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чугуєві)

Чугуївський район

Херсонська область

Бериславська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Бериславі)

Бериславський район

Генічеська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Генічеську)

Генічеський район

Каховська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Новій Каховці)

Каховський район

Олешківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Олешки)

Херсонський район у межах:

Білозерської селищної територіальної громади

Великокопанівської сільської територіальної громади

Виноградівської сільської територіальної громади

Дар'ївської сільської територіальної громади

Музиківської сільської територіальної громади

Олешківської міської територіальної громади

Станіславської сільської територіальної громади

Чорнобаївської сільської територіальної громади

Ювілейної сільської територіальної громади

Скадовська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Скадовську)

Скадовський район

Херсонська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Херсоні)

Херсонський район у межах:

Херсонської міської територіальної громади

Хмельницька область

Окружна прокуратура міста Хмельницького

(з місцем розташування у місті Хмельницькому)

Хмельницький район у межах:

Хмельницької міської територіальної громади

Волочиська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Волочиську)

Хмельницький район у межах:

Війтовецької селищної територіальної громади

Волочиської міської територіальної громади

Городоцької міської територіальної громади

Наркевицької селищної територіальної громади

Сатанівської селищної територіальної громади

Теофіпольської селищної територіальної громада

Кам'янець-Подільська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Кам'янці-Подільському)

Кам'янець-Подільський район

Летичівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Летичеві)

Хмельницький район у межах:

Віньковецької селищної територіальної громади

Вовковинецької селищної територіальної громади

Деражнянської міської територіальної громади

Зіньківської сільської територіальної громади

Летичівської селищної територіальної громади

Меджибізької селищної територіальної громади

Старосинявської селищної територіальної громади

Хмельницька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Хмельницькому)

Хмельницький район у межах:

Антонінської селищної територіальної громади

Гвардійської сільської територіальної громади

Заслучненської сільської територіальної громади

Красилівської міської територіальної громади

Лісовогринівецької сільської територіальної громади

Миролюбненської сільської територіальної громади

Розсошанської сільської територіальної громади

Солобковецької сільської територіальної громади

Старокостянтинівської міської територіальної громади

Староостропільської сільської територіальної громади

Чорноострівської селищної територіальної громади

Щиборівської сільської територіальної громади

Ярмолинецької селищної територіальної громади

Шепетівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Шепетівці)

Шепетівський район

Черкаська область

Звенигородська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Звенигородці)

Звенигородський район

Золотоніська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Золотоноші)

Золотоніський район

Смілянська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Смілі)

Черкаський район у межах:

Балаклеївської сільської територіальної громади

Березняківської сільської територіальної громади

Бобрицької сільської територіальної громади

Городищенської міської територіальної громади

Кам'янської міської територіальної громади

Канівської міської територіальної громади

Корсунь-Шевченківської міської територіальної громади

Ліплявської сільської територіальної громади

Михайлівської сільської територіальної громади

Мліївської сільської територіальної громади

Набутівської сільської територіальної громади

Ротмістрівської сільської територіальної громади

Смілянської міської територіальної громади

Степанецької сільської територіальної громади

Тернівської сільської територіальної громади

Уманська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Умані)

Уманський район

Черкаська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Черкаси)

Черкаський район у межах:

Білозірської сільської територіальної громади

Будищенської сільської територіальної громади

Леськівської сільської територіальної громади

Медведівської сільської територіальної громади

Мошнівської сільської територіальної громади

Руськополянської сільської територіальної громади

Сагунівської сільської територіальної громади

Степанківської сільської територіальної громади

Червонослобідської сільської територіальної громади

Черкаської міської територіальної громади

Чигиринської міської територіальної громади

Чернівецька область

Вижницька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Вижниці)

Вижницький район

Дністровська окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Кельменці)

Дністровський район

Чернівецька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чернівці)

Чернівецький район

Чернігівська область

Козелецька окружна прокуратура

(з місцем розташування у селищі міського типу Козельці)

Чернігівський район у межах:

Гончарівської селищної територіальної громади

Деснянської селищної територіальної громади

Іванівської сільської територіальної громади

Кіптівської сільської територіальної громади

Козелецької селищної територіальної громади

Куликівської селищної територіальної громади

Олишівської селищної територіальної громади

Остерської міської територіальної громади

Корюківська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Корюківці)

Корюківський район

Ніжинська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Ніжині)

Ніжинський район

Новгород-Сіверська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Новгороді-Сіверському)

Новгород-Сіверський район

Прилуцька окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Прилуки)

Прилуцький район

Чернігівська окружна прокуратура

(з місцем розташування у місті Чернігові)

Чернігівський район у межах:

Березнянської селищної територіальної громади

Городнянської міської територіальної громади

Добрянської селищної територіальної громади

Киїнської сільської територіальної громади

Киселівської сільської територіальної громади

Любецької селищної територіальної громади

Михайло-Коцюбинської селищної територіальної громади

Новобілоуської сільської територіальної громади

Ріпкинської селищної територіальної громади

Седнівської селищної територіальної громади

Тупичівської сільської територіальної громади

Чернігівської міської територіальної громади

місто Київ

Голосіївська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Голосіївський район міста Києва

Дарницька окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Дарницький район міста Києва

Деснянська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Деснянський район міста Києва

Дніпровська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Дніпровський район міста Києва

Оболонська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Оболонський район міста Києва

Печерська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Печерський район міста Києва

Подільська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Подільський район міста Києва

Святошинська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Святошинський район міста Києва

Солом'янська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Солом'янський район міста Києва

Шевченківська окружна прокуратура міста Києва

(з місцем розташування у місті Києві)

Шевченківський район міста Києва

Відновити довіру до прокуратури - завдання виконано - перейменувало Г., в ГА - і вистачить