Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%PM, %28 %736 %2013 %16:%Март

Інтелектуальний шантаж

Оцените материал
(3 голосов)
В Україні давно назріла така проблема як шантаж у сфері інтелектуальної власності.. ЗМІ рясніють подібними історіями. Це і недавні конфлікти між молокозаводами і підприємством-власником ліцензії на використання патенту на корисну модель «Спосіб виготовлення пакета для пакування молочних продуктів». Ще одним потерпілим від такої схеми можна назвати всесвітньо відому данську компанію JYSK, яка торгує товарами для дому, і її розгляду з банальної, давно всім відомої «вішалкою для одягу».

Найпоширеніша схема шантажу в сфері інтелектуальної власності відбувається наступним чином: українська компанія або фізична особа подає до Державної служби інтелектуальної власності, а саме ДП «Український інститут промислової власності», заявку про отримання патенту на корисну модель або промислового зразка (дуже давно вже всім відому ). Оплачує мінімальні збори і через короткий термін отримує абсолютно законно патент на корисну модель або промисловий зразок.

Потім, новоспечений власник патенту (іноді сам, а часто через власника ліцензії на свій патент), діючи строго за законом, направляє учасникам ринку (підприємствам - виробникам продукції) листи-претензії з вимогою припинити незаконне використання його об'єкта інтелектуальної власності і укласти з ним субліцензійні договору, за яким він буде щомісяця отримувати відрахування - «роялті». Головним інструментом залякування і шантажу в такій схемі, є формулювання про те, що у разі відмови з боку виробників продукції платити роялті, власник патенту звернутися до суду з вимогою припинити незаконне використання об'єкта інтелектуальної власності, а також вимагатиме відшкодувати йому моральну шкоду. При цьому сума морального збитку вказується в кілька десятків разів більше, ніж сума щомісячних відрахувань. Крім того, використовується аргумент негайного звернення із заявою до правоохоронних органів з вимогою про відкриття кримінального провадження за ст. 177 КК України, відносно керівника підприємства - виробника продукції за незаконне використання об'єкта інтелектуальної власності.

Таким чином, перед підприємствами-виробниками продукції виникає дилема: або дуже швидко погоджуватися платити роялті за використання давно всім відомого об'єкта інтелектуальної власності, або в разі відмови, рішення завдання по виходу з даної конфліктної ситуації, обійдеться набагато дорожче і чревато кримінальною відповідальністю.

Як ви думаєте, який з запропонованих варіантів буде обраний підприємствами?
Що або хто дає можливість існування такого шантажу?

Першопричиною виникнення промислового шантажу, звичайно ж, є українське законодавство у сфері інтелектуальної власності. Аналізуючи Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» приходимо до висновку, що, по суті, для того, щоб отримати патент на корисну модель необхідно тільки правильно скласти заявку, описати будь-який, давно відомий спосіб виготовлення чого-небудь, оплатити державні збори і «вуаля» патент отриманий. Теж саме стосується і Закону України «Про охорону прав на промислові зразки». І в першому і в другому випадку патенти видаються без проведення кваліфікаційної експертизи (на новизну) і фактично під відповідальність заявника.

Законом передбачено досить широкий обсяг прав, який надається патентом його власникові. Власнику патенту на промисловий зразок / корисну модель належить виключне право на використання запатентованого промислового зразка / корисної моделі. Це означає, що ніхто не вправі використовувати без дозволу власника патенту запатентований промисловий зразок / корисну модель (ст. 464 ЦК України). Це право створює законні переваги, як в конкурентній боротьбі, так і в промисловому шантажі.

Для того щоб анулювати такий патент, необхідно звертатися до суду (тільки суд може визнати патент недійсним). Крім того, обов'язково потрібно буде проводити патентний пошук та експертизу, яка доведе невідповідність запатентованого промишленногообразца / корисної моделі умовам патентоздатності (а саме відсутність новизни). Все це вимагає великих матеріальних і тимчасових витрат. Все б нічого з судовими процесами, якби не Митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності, який паралізує повністю діяльність сумлінних підприємств-постачальників і всіляко сприяє шантажистові. Не з власної вини, а виключно в рамках українського законодавства. А також діяльність наших правоохоронних органів, які зобов'язані в 2-х місячний термін винести рішення з будь заяви, яка до них надійшло. Ні один судовий розгляд не вкластися в термін 2 місяці, а чревате це тим, що вас залучать за незаконне використання корисної моделі чи промислового зразка до того моменту, як ви встигнете в суді визнати патент на корисну модель або промисловий зразок недійсним. І де гарантія, що визнавши один патент на промисловий зразок / корисну модель недійсним у судовому порядку, ви не отримаєте через деякий час претензію за використання такого ж промислового зразка / корисної моделі, яке буде належати тій самій особі, але виданого Державною службою інтелектуальної власності небагато пізніше і під іншим номером. Адже наше законодавство дозволяє отримати декілька патентів на один і той же промисловий зразок / корисну модель. Причому ніякого покарання за свої дії недобросовісний володілець патенту не несе. Як і не несе ніякої відповідальності Державна служба інтелектуальної власності, яка такі можливості для шантажу породжує.

Вихід із ситуації є!
Найбільш очевидним виходом із цієї ситуації могло б стати внесення уже давно назрілих змін у національне законодавство, які встановлять відповідальність як недобросовісних власників патентів на промисловий зразок / корисну модель, так і відповідальність Державної служби інтелектуальної власності за видачу патентів на давно відомі об'єкти. Додатково до першого пропозицією, доцільно ввести обов'язковість проведення кваліфікаційної експертизи перед видачею патенту на корисну модель / промисловий зразок, яка визначала б наявність або відсутність новизни об'єкта. Однак і зараз існує вихід зі сформованої ситуації, і, на мою думку, набагато простіше, ніж розробка і внесення змін на законодавчому рівні в існуючі нормативні акти, які регулюють сферу відносин пов'язаних з інтелектуальною власністю. Він очевидний - своєчасне проведення аудиту об'єктів інтелектуальної власності в бізнесі, а також всілякі своєчасні реєстрації об'єктів ІВ. Такі дії не дадуть можливості навіть задуматися про шантаж підприємства з використанням вищеописаних методів.

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×