Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %14 %497 %2012 %10:%Нояб

Небезпеки банківських кредитів

Оцените материал
(1 Голосовать)
Як повідомили ЗМІ, банківські об’єднання подали на розгляд Верховної Ради законопроект про поновлення права банків на можливість односторонньої зміни банками процентної ставки по кредитах. Враховуючи склад нашої Верховної Ради (чи то діючої, чи то новообраної) навряд можна сподіватися, що цей законопроект не приймуть, адже за нього будуть голосувати і «голубі» і «оранжеві», адже всі вони є представниками фінансово-промислових кіл.
Банкіри розповідають казки про те, що цей закон буде передбачати можливість не лише збільшення, але й зменшення банком договірної ставки по кредитах, якщо фінансова ситуація в державі покращиться, буде більш сприятливою, але казки, то й є – казки. Передбачати може й буде, але не знаю, чи знайдеться в Україні такий … , який повірить у те, що в нашій державі найближчими роками є вірогідність істотного покращення фінансової ситуації, а тим більше в те, що будь який банк колись самостійно зменшить вже встановлену договором ставку за кредитом?

В умовах нашої країні це є досить небезпечна для народу річ, адже договори у нас при їх укладанні практично ніхто не читає. Мабуть громадяни України втрачають розум, коли позичаючи у банків гроші, відчувають їх запах, а жадібні і безпринципні банкіри та банківські працівники цим користуються. До того ж, договори банківськими спеціалістами, здебільшого складаються (може бути, й навмисне) таким чином, щоб їх не можна було правильно зрозуміти з першого читання, а тим більше при біглому перегляді. Банкіри обов’язково будуть при першій нагоді піднімати процентні ставки і ставити позичальників в умови неможливості повернення кредиту. Особливо вигідним для банків і банківських працівників у тих випадках, коли в заставі перебуває цінна нерухомість.

І не варто думати, що банк при цьому щось втрачає. Навпаки – він одержить вдвічі, втричі, а то і в п’ятеро більше. Та про це далі. А поки, що, в черговий раз раджу всім, хто хоче одержати банківський кредит, обов’язково попередньо брати у банку зразки їх кредитних договорів, договорів поруки і застави, ретельно вивчати їх вдома у спокійній обстановці. А якщо якійсь банк не дає таких зразків, то ніколи не беріть кредит, адже, як я вважаю, така політика банку може свідчити лише про одне – цей банк вже налаштований на те, щоб Вас обдурити!

Але й на цей час в Україні діють кредитні договори, по яких позичальники навіть близько не знають, навіть не здогадуються – що їх може очікувати. Це стосується навіть багатьох позичальників (як фізичних осіб, так і підприємців та юридичних осіб), які вважають, що вони вже розрахувалися з банком. У першу чергу тих, хто брав гроші в кредит на придбання нерухомості або чогось іншого (автомобіль, меблі, комп’ютерна техніка, тощо) під заставу придбаного майна, не зміг розрахуватися та віддав банку придбаний предмет застави.

Уточнюю, щоб було більш зрозуміло: Ви придбали за кредитні кошті, наприклад – автомобіль, під заставу цього ж автомобілю. З будь яких причин, Ви зрозуміли, що вчасно розрахуватися не можете і, за своєю ініціативою, або з ініціативи банку віддали банку автомобіль (тут відразу зазначу, що саме глупе в такій ситуації – це ще й надати банківському працівникові довіреність на продаж заставного майна!). Здебільшого, банківські працівники не спішать продавати автомобіль (або квартиру), але ж Ваш кредитний договір продовжує діяти, банківський лічильник працює, проценти клацають, про що більшість позичальників-боржників навіть не здогадуються. При цьому, Ви, вважаючи, що розрахувалися з банком предметом застави, припинили сплачувати поточні платежі, як по «тілу» кредиту, так і по процентах. При цьому, Вам продовжують нараховуватися не лише проценти за користування кредитом, а й ще пеня та неустойка.

Далі, колись банк такі продає заставлене майно. Зазвичай це відбувається за ціною, яка на 30-50 %, а деколи й на 70 % менша, ніж ціна його придбання, та навіть ринкова ціна (хоча, в багатьох випадках, це суперечить договору застави). Кошти, одержані банком від продажу йдуть на погашення Ваших кредитних зобов’язань. Але при цьому, в першу чергу вони йдуть на погашення не основного боргу («тіло» кредиту), тобто тої суми, яку Ви одержали у свій час від банку, а на погашення заборгованості по процентах, заборгованості за банківське обслуговування (вона теж продовжує нараховуватися, якщо передбачена договором), потім по пені і неустойці. А їх до того часу вже «наклацало» чимало. І лише залишок коштів зараховується в погашення «тіла» кредиту. З практики можна вказати, що, наприклад у випадку з «кредитним» автомобілем вартістю десь до 100 – 120 тис. грн., в погашення основного боргу зараховується лише 2 – 4 тисячі гривень. Решта боргу залишається за Вами.

При цьому, банк, зазвичай, не спішить повідомляти позичальника (який, ще раз нагадаю, помилково вважає, що з банком розрахувався), що у нього залишився борг. А цей борг залишився і на нього знову ж продовжують нараховуватися проценти, пеня, неустойка, нарахування за обслуговування кредиту. І коли позичальник узнає, що у нього борг, то він, не зважаючи на те, що позбувся і автомобілю і тих коштів, які сплатив банку ще до повернення заставленого майна, виявляється що він винний банку величезну суму коштів, які зазвичай, навіть перевищують ту суму, яку він від початку взяв у кредит.

Тоді банк вживає заходів до стягнення цього «боргу» через суд, через виконавчі написи нотаріусів, через виконавчу службу, в тому числі шляхом арешту і продажу іншого майна позичальника.

Таким чином, можна позбутися не лише, наприклад, придбаного у кредит автомобілю, а й квартири, в якій Ви жили десятки років та іншого майна. І все одне, Ви залишитеся банку винними, і це може продовжуватися по кругу нескінченно.

А у тих випадках, коли за Вас хтось поручився, то все це стосується і поручителя, та всього його майна. Часто бувають випадки, що у самого позичальника вже брати нічого, а поручитель продовжує відповідати за позичальника всім своїм майном. Взагалі-те, виходячи з практики, я вважаю, що поручительство перед банком, навіть за самих близьких родичів, є досить великою дурістю!

Додатково до сказаного, слід ще раз сказати про судову практику, тепер вже – практику Вищого Господарського суду України (ВГС), згідно з його листом від 17.07.2012 № 01-06/928/2012. І стосуються висновки листа, фактично, не лише господарських справ, а й цивільних, тобто спірних питань, які виникають у громадян, які брали кредити не для підприємницької діяльності.

ВГС вказує, що відповідно до статті 202 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов’язання припиняється:

  • виконанням, проведеним належним чином;
  • зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання;
  • у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін;
  • через неможливість виконання,
  • в інших випадках, передбачених ГК або іншими законами.

Господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК) з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ГК).

Отже, чинне законодавство (не лише господарське, а й загальне – цивільне) не пов’язує припинення зобов’язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Тому, вже від себе, раджу, ретельно стежте за своїми розрахунками з банками, а якщо банк подає на Вас до суду про стягнення кредитних сум, і тим чи іншим шляхом забирає заставне майно, або ж Ви самі його віддаєте банку, обов’язково відразу ж подавайте до суду позов про розірвання кредитного договору й договору поруки, якщо у Вас для цього є законні підстави.  


Как сообщили СМИ, банковские объединения представили на рассмотрение Верховной Рады законопроект о возобновлении права банков на возможность одностороннего изменения банками процентной ставки по кредитам. Учитывая состав нашей Верховной Рады (хоть действующей, хоть – новоизбранной) вряд ли можно надеяться, что этот законопроект не примут. За него будут голосовать и «голубые» и «оранжевые», поскольку все они являются представителями финансово-промышленных кругов.

 

Банкиры рассказывают сказки о том, что этот закон будет предусматривать возможность не только увеличения, но и уменьшения банком договорной ставки по кредитам, если финансовая ситуация в государстве улучшится, будет более благоприятной. Может быть такое положение в законе и будет, но оно там так – для замыливания глаз. Сказки, они и есть – сказки. Не знаю, обнаружится ли в Украине такой … , который поверит в то, что в нашем государстве в ближайшие года есть какая бы то ни была вероятность существенного улучшения финансовой ситуации, а тем более в то, что какой бы то ни было банк когда-то самостоятельно уменьшит уже установленную договором ставку по кредиту?

В условиях нашей страны, такое законодательное положение – довольно опасная для народа вещь, поскольку договора у нас при их заключении практически никто не читает. Наверное, граждане Украины входят в состояние умопомрачения, когда одалживая у банков деньги, ощущают их запах, а жадные и беспринципные банкиры и банковские работники этим пользуются. Вдобавок, договора банковскими специалистами составляются таким образом (наверное, специально), чтобы их нельзя было правильно понять с первого чтения, а тем более при беглом просмотре. Банкиры обязательно будут при первой возможности поднимать процентные ставки и ставить заемщиков у условия невозможности возврата кредита. Особенно удобным для банков и банковских работников это является в тех случаях, когда в залоге находится ценная недвижимость.

И не следует думать, что банк при этом что-то теряет. Наоборот – он получит вдвое, втрое, а то и в пятеро больше. Но об этом далее. А пока, что, в очередной раз советую всем, кто хочет получить банковский кредит: обязательно предварительно берите в банке образцы их кредитных договоров, договоров поруки и залога, тщательно изучайте их дома в спокойной обстановке. А если какой-то банк не дает таких образцов, то никогда не берите там кредит, поскольку такая политика банка, как я считаю, может свидетельствовать только об одном – этот банк уже настроен на то, чтобы Вас обмануть!

Но и в настоящее время в Украине действуют кредитные договора, по которым заемщики даже близко не знают, не догадываются – что их может ожидать. Это касается также многих заемщиков (как физических лиц, так предпринимателей и юридических лиц), которые считают, что они уже рассчитались с банком. В первую очередь тех, кто брал деньги в кредит на приобретение недвижимости или чего-то иного (автомобиль, мебель, компьютерная техника, и т.п.) под залог приобретенного имущества, не смог рассчитаться и отдал банку приобретенный предмет залога.

Уточняю, чтобы было более понятно: Вы приобрели за кредитные средства, к примеру автомобиль, под залог этого же автомобиля. По каким-то причинам, Вы поняли, что своевременно рассчитаться не сможете и, по своей инициативе, или по инициативе банка отдали банку автомобиль (сразу же укажу, что самое глупое в такой ситуации – это еще и предоставить банковскому работнику доверенность на продажу залогового имущества!). Большей частью, банковские работники не спешат продавать автомобиль (или квартиру), но Ваш кредитный договор продолжает действовать, банковский счетчик работает, проценты щелкают, о чем большинство заемщиков-должников даже не догадываются. При этом, Вы, считая, что рассчитались с банком предметом залога, прекратили платить текущие платежи, как по «телу» кредита, так и по процентам. А Вам за это продолжают начисляться не только проценты за пользование кредитом, а и еще пеня и неустойка.

В дальнейшем, когда-то банк все же продает заставленное имущество. По обыкновению это происходит по цене, которая на 30-50%, а то и на 70 % меньше, чем цена его приобретения, и даже рыночная цена (хотя во многих случаях, это противоречит договору залога). Средства, полученные банком от продажи, идут на погашение Ваших кредитных обязательств. Но при этом, в первую очередь они идут на погашение не основного долга («тело» кредита), т.е. той суммы, которую Вы получили в свое время от банка, а на погашение задолженности по процентам, задолженности за банковское обслуживание (она тоже продолжает начисляться, если предусмотрена договором), потом по пене и неустойке. А их к тому времени уже «нащелкало» немало. И только остаток средств зачисляется в погашение «тела» кредита. Из практики можно сказать, что, к примеру, в случае с «кредитным» автомобилем стоимостью где-то около 100 – 120 тыс. грн., в погашение основного долга зачисляется всего 2 – 4 тысячи гривен. Прочая часть долга остается за Вами.

При этом, банк, обычно, не спешит сообщать заемщику (который, еще раз напомню, по ошибке считает, что с банком рассчитался), об остатке долга. А этот долг остался и на него опять же продолжают начисляться проценты, пеня, неустойка, начисления за обслуживание кредита. И когда заемщик узнает, что у него долг, то он, не смотря на то, что утратил и автомобиль и те деньги, которые уплатил банку еще до возврата заложенного имущества, оказывается что он должен банку огромную сумму денег, которые по обыкновению, превышают ту сумму, которую он от изначально взял в кредит.

Тогда банк принимает меры к взысканию этого «долга» через суд, через исполнительные предписания нотариусов, через исполнительную службу, в том числе путем ареста и продажи иного имущества заемщика.

Таким образом, можно утратить не только, к примеру, приобретенный в кредит автомобиль, а и квартиру, в которой Вы жили десятки лет, другого имущества. И все равно, Вы останетесь должниками банка, и это может продолжаться по кругу до бесконечности.

А в тех случаях, когда за Вас кто-то поручился, то все это касается и поручителя, и всего его имущества. Часто бывают случаи, что у самого заемщика уже взять нечего, а поручитель продолжает отвечать за заемщика всем своим имуществом. Вообще-то, исходя из практики, я считаю, что поручительство перед банком, даже за самых близких родственников, является довольно большой глупостью!

Дополнительно к сказанному, следует еще сказать про судебную практику, теперь уже – практику Высшего Хозяйственного суда Украины (ВХС), согласно его письму от 17.07.2012 № 01-06/928/2012. И касаются выводы письма, фактически, не только хозяйственных дел, но и гражданских, т.е. спорных вопросов, которые возникают у граждан, взявших кредиты не для предпринимательской деятельности.

ВХС указывает, что согласно статье 202 Хозяйственного кодекса Украины (ХК) хозяйственное обязательство прекращается:

  • исполнением, проведенным надлежащим образом;
  • зачислением встречного однородного требования или страхового обязательства;
  • в случае объединения кредитора и должника в одном лице; по согласию сторон;
  • в связи с невозможностью исполнения,
  • в иных случаях, предусмотренных ХК или другими законами.

Хозяйственное обязательство прекращается также в случае его расторжения или признания недействительным по решению суда.

К отношениям относительно прекращения хозяйственных обязательств применяются соответствующие положения Гражданского кодекса Украины (ЦК) с учетом особенностей, предусмотренных ХК.

Согласно части первой статьи 598 ЦК обязательства прекращается частично или в полном объеме на основаниях, установленных договором или законом, в частности, исполнением, проведенным надлежащим образом (статья 599 ХК).

Итак, действующее законодательство (не только хозяйственное, а и общее – гражданское) не связывает прекращение обязательства с принятием судебного решения или открытием исполнительного проведения по его принудительному исполнению, а наличие судебных актов о взыскании задолженности не прекращает денежных обязательств должника и не исключает его ответственности за нарушение сроков расчетов.

Поэтому, уже от себя, советую, следить за своими расчетами с банками, а если банк подает на Вас в суд о взыскании кредитных сумм, и тем или иным образом забирает залоговое имущество, или же Вы сами его отдаете банку, обязательно сразу же подавайте в суд иск о расторжении кредитного договора и договора поруки.

http://ukr-advokat.org.ua/

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×