Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Вторник, 05 Ноябрь 2013 06:38

Голові Вищого адміністративного суду України щодо узагальнення судової практики із застосування адміністративними судами ЗУ "Про громадські об’єднання"

Оцените материал
(1 Голосовать)
Цікаво і справедливо вирішено це питання Конституційним судом Російської Федерації, а саме в ухвалі від 22 квітня 2004 р. № 213-0 за скаргою громадської благодійної організації «Інститут суспільних проблем «Єдина Європа» суд вказав

Голові Вищого адміністративного суду України


 Заява

 На даний час в Україні діє новий закон, що рулює питання діяльності громадських організацій.

Як відмітили вітчизняні, так і міжнародні фахівці, що новий Закон України «Про громадські об’єднання» є більш прогресивним та відповідає міжнародним нормам, схвалений міжнародними правозахисними інституціями. Таке схвалення стосувалося, зокрема, того що відтепер громадські організації можуть звертатися за захистом інтересів не лише своїх членів. Проте, вирішення судами питання звернення громадських організацій до суду на захист інших суб’єктів права є досить різноманітним.

Так, наша організація двічі подавала позов до Президента України в інтересах громадянина та від себе як юридичної особи, керуючись ст. 1 ЗУ «Про громадські об’єднання», а саме тим, що громадські організації створені для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Також, організація посилалася на п. 2.1 Статуту громадської організації «Суспільний договір», відповідно до якого, основною метою діяльності є захист прав і свобод людини і громадянина у порядку та спосіб визначений Конституцією та Законами України та утвердження і забезпечення прав і свобод людини, громадянина України.

Тобто, як розуміємо ми, наша організація має право звернутися на захист інтересів та прав будь-якої людини, громадянина.

Проте, в двох ухвалах, в реагування на позов до Президента України, судді наводили різні аргументи повернення та залишення без руху позовних заяв.

Так, ухвалою від 10 жовтня 2013 року позовну заяву у справі № П/800/665/13 в інтересах громадянина, повернуто позивачу – ГО «Суспільний договір» - оскільки позовну заяву від імені позивача  подано собою, яка не має повноважень на ведення справи.

Ухвалою від 23 жовтня 2013 року за позовом нашої організації до Президента України вказується, що в «позовній заяві позивач вказує на неправомірні дії органів прокуратури, однак, не вказує в чому полягає порушення його особистого права…та яким чином наведені дії впливають на його права..»

Тобто, виходить, що громадська організація немає права захищати права громадянина, що суперечить ст. 1 ЗУ «Про громадські об’єднання» і кожного разу мотиви таких відмов різні.

Відтак, у нас є потреба, щоби було надане відповідне роз’яснення, яким чином громадська організація має право на звернення до суду в інтересах громадянина, людини, які документи мають бути подані та які кроки попередньо має здійснити організація до звернення до суду в інтересах людини, громадянина і чи потрібно взагалі вчиняти такі кроки.

При цьому зауважу, що не існує роз’яснень застосування адміністративними судами як нового, так і старого закону.

А відтак питання повноважень громадської організації на представництво та звернення до суду в інтересах інших осіб знаходиться у підвішеному стані вже не один рік.

Цікаво і справедливо вирішено це питання Конституційним судом Російської Федерації, а саме в ухвалі від 22 квітня 2004 р. № 213-0 за скаргою громадської благодійної організації «Інститут суспільних проблем «Єдина Європа» суд вказав, що право звертатися особисто, а також направляти індивідуальні й колективні звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування, право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом (ч. 4 ст. 29; ст. 33 і ч. 2 ст. 45 Конституції РФ) можуть належати як громадянам (фізичним особам), так і їхнім об'єднанням (юридичним особам), які вправі реалізувати гарантоване ст. 46 Конституції РФ право на звернення до суду, у тому числі на оскарження рішень і дій (бездіяльності) органів державної влади, при тому, що право на судовий захист є гарантією всіх конституційних прав і свобод.

Враховуючи вказане та керуючись ст. 34 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 21 ЗУ «Про громадські об’єднання»

ПРОШУ:

 - узагальнити судову практику (інформаційним листом, рекомендацією президії, постановою Пленуму ВАСУ)  із застосування адміністративними судами положень ЗУ «Про громадські об’єднання» та роз’яснити які вимоги мають ставитися до позовних заяв громадських організацій (юридичних осіб) при реалізації ними права на звернення до суду в інтересах людини, громадянина та здійснення наступного представництва в суді; які документи мають бути для цього подані та які кроки попередньо має здійснити організація до звернення до суду в інтересах людини, громадянина і чи потрібно взагалі вчиняти такі кроки;

- про прийняте рішення повідомити організацію письмово поштою.

 

Додатки:

ухвала від 10.10.2013 року;

ухвала від 23.10.2013 року

 

З повагою,

Президент ГО «Суспільний договір»                                                    Кізіма І.В.

Последнее изменение Вторник, 05 Ноябрь 2013 06:51

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×