Територіальна громада – понад усе! Вкрадене олігархами – повернемо громаді
Вчора Верховна рада прийняла закон, яким відсікла можливість для мажоритарників попасти у Київраду.. у простого народу тепер немає права балотуватися. Це доступно лише олігархам, які й приводить у владу своїх ставлеників. І ці ставленики про інтереси народу.. забудьте.
В мене була така надія, що в разі збереження мажоритарки, я зможу висунутися в кандидати в депутати Київради, скоріше для реклами нашої справи, а ніж в розрахунку перемогти інших кандидатів від олігархів.
Проте, Верховна рада, як я й казав, відсікла й цю можливість.
Наш народ, який звик виглядати собі якихось бонусів у період виборів неодмінно краще б звернув увагу на кандидата в депутати, який сповідує зазначені вище цінності і приорітети, аніж на просто Ігоря Кізіма.
До того ж, не потрібно забувати, що тут спрацює й державний ресурс (обов’язковий час для виступів у ЗМІ, інформаційні компанії з обливання брудом і висміювання опонентів). Все це, з рештою, реклама.. Адже поганої реклами не буває.
У нас, прибічників прямого народовладдя і територіальних громад як суб’єктів права, з цим є велика проблема. Нас не допускають на телеканали, нас замовчують ЗМІ, а подекуди видають за несповна розуму..
Проте, уявіть собі, якщо поборник прямого народовладдя буде кандидатом в мери.
Ми зробимо величезний інформаційний прорив. Ми отримаємо шанс на суттєве прискорення процесів формування територіальних громад і реалізації форм прямого народовладдя (встановлення обов’язковості загальних зборів за місцем проживання, місцевих ініціатив тощо).
Оскільки головна наша проблема – відсутність цих знань у громадян.
Перепоною цього є лише гроші, вірніше їх відсутність. Гроші, які мають олігархи (бо в нас вони їх вкрали і продовжують красти).
Проте, потрібні гроші має (якщо в складчину) і громада.
А відтак, я вирішив балотуватися на міського голову Києва з наступною нашою (всіх тих, хто мене підтримає) програмою:
1) повернення громаді Київенерго, Київводоканал, Київгаз та інше вкрадене олігархами майно, що забезпечує життєдіяльність міста, стратегічного значення. А відтак зменшення в рази комунальних тарифів та вартості інших необхідних для гідного існування послуг;
2) прийняття Статуту територіальної громади міста Києва з встановленням якнайширшого використання та обов’язковості застосування форм безпосередньої демократії для вироблення і прийняття управлінських рішень, тобто наближення кожного члена громади до здійснення влади у місті (загальні збори за місцем проживання (віче), місцеві ініціативи тощо);
3) розвиток комунального транспорту і суттєве обмеження маршрутних таксі. Здешевити вартість перевезень за допомогою спрямування коштів від реклами не в кишені фірмам-посередникам, а до міського бюджету
4)…
А четвертого і наступного виявляється й не потрібно, якщо мер Києва забезпечить і буде контролювати дотримання виконання нового Статуту та рішень, прийнятих громадою на вічах.
Проте, приймаються пропозиції та доповнення. А також потрібні волонтери-добровольці для роботи у виборчому полі, і звісно, фінансова підтримка.
Давайте прямо сьогодні прорекламуємо нашу справу.
Принагідно зауважу, що наш експеримент – кандидат в мери від громади – цікавий всім громадянам України, а тому підтримати й вболівати за нього є сенс не лише киянам.
Чи сподіваюся я що дійсно в такий спосіб можна перемогти? Все залежить від нас.
З повагою, Ігор Кізіма