Вход/Регистрация

Юридические услуги. Представительство ваших интересов

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


%AM, %04 %417 %2015 %09:%Авг

Право громадян України призупиняти виконання обов’язків перед державою, якщо держава не виконує власних зобов’язань по відношенню до таких громадян

Оцените материал
(3 голосов)
необхідно прийняти закон, яким запровадити, для прикладу, такі положення (норми права), які б дозволяли громадянину України укладати публічно-громадянський договір з державою Україна та прописувати в ньому взаємні права та обов’язки, а також взаємну відповідальність за їх невиконання.

 

Вищий адміністративний суд України

01029, місто Київ, вул. Московська, 8,

корпус 5

 

 позивач

громадянин України

Кізіма Ігор Віталійович

02090, м. Київ, вул. Празька, 3

096-545-40-33

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

 

 

    відповідач

Президент України

Порошенко Петро Олексійович

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

інші засоби зв’язку невідомі

 

 

Позовна заява

 

Поглядаючи на фактичний стан речей та порівнюючи його з декларованими в Конституції положеннями неодмінно приходиш до висновку, що держава невідворотно забезпечує лише примус в разі невиконання обов’язків громадянина перед державою. В той же час, права громадянина не знаходять такої ж невідворотної реалізації.

 Втілення в життя Конституції та законів України, іншими словами реалізація закладених в них прав і свобод громадян є практично на нульовому рівні. А тому державу в особі її органів влади і посадових осіб необхідно стимулювати виконувати свої обов’язки перед громадянами.

В нас хороша Конституція і закони, які схвалені міжнародними інституціями. Однак, існує дисбаланс між ступенем реалізації прав та ступенем реалізації обов’язків  громадян. Для прикладу, обов’язок громадянина сплачувати податки забезпечується державою на 99%. В той же самий час, ступінь реалізації конституційного права громадянина на безкоштовну медицину, безкоштовне навчання, достатній життєвий рівень не перевищує 10%.

Чому так відбувається? Тому, що ми не маємо, не те, щоби правової держави, а взагалі держави в її соціальному розумінні на практиці.

Те, що ми зараз називаємо державою, по суті своїй, є чиновницьким, бюрократичним, корупційним інструментом для порушення прав людини і громадянина. Реалізації прав і свобод громадян, встановлених Конституцією приділяється не така значна увага, як мала би бути.

А нормальні правові закони, якщо вони з’являються, потім вихолощуються завдяки тлумаченням на розсуд органів влади та виданням підзаконних нормативних актів (інструкцій наказів, розпоряджень), якими прогресивні європейські норми права українських законів зводяться нанівець.

Тому необхідно прийняти закон, яким запровадити, для прикладу, такі положення (норми права), які б дозволяли громадянину України укладати публічно-громадянський договір з державою Україна та прописувати в ньому взаємні права та обов’язки, а також взаємну відповідальність за їх невиконання. Тому що на практиці, такий контрагент як держава Україна часто-густо не виконавши своїх обов’язків перед громадянином, вимагає поміж тим, у громадянина щоби громадянин виконав свої зобов’язання перед державою. Це не справедливо і не має отримувати осуд в правовій, соціальній, демократичній державі у вигляді права громадянина на призупинення виконання обов’язків контрагентів у вказаних випадках.

За аналогією з цивільно-правовим інститутом притримання як одного зі способів забезпечення виконання зобов’язань. Зобов’язання було однією з найважливіших цивілістичних категорій, що виникли і отримали розвиток у римському праві, а згодом були запозичені правовими системами більшості розвинених країн. Спираючись на римське право, в країнах романо-германської сім’ї було створене зобов’язальне право, яке вважається центральним розділом цивільного права, головним об’єктом юридичної науки.

 Притримання було одним із способів захисту цивільних прав. Здійснення його відбувалося в силу закону, без укладення договору. Сторона, в якої забрали річ, могла відхилити притримання шляхом надання будь-якого забезпечення. Надати забезпечення можна було тільки особисто, заборонялося надавати забезпечення через поручителя.

Розрізняють дві основні юридичні конструкції притримання:

1. Право притримання є гарантією, яка виникає з угоди між боржником і кредитором; вважається, що коли боржник передає кредитору річ, то він погоджується на те, аби ця річ була повернена йому тільки після виконання ним свого зобов’язання;

2. Право притримання, хоч і без договору, виникає відразу, коли кредитор має річ, яка належить боржнику (Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции. – Т. 3 – М., 1961. – С. 405).

Суть притримання, відповідно до ст. 594 ЦК України, полягає в такому: кредитор, який правомірно володіє річчю, належній передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у разі невиконання їм у строк зобов’язання із оплати цієї речі або відшкодування кредитору пов’язаних із нею витрат і інших збитків має право утримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

Специфіка цього способу забезпечення виконання зобов’язань полягає в тому, що притримання є єдиним способом забезпечення виконання зобов’язань, який виникає безпосередньо із закону. Іншими словами, для реалізації притримання речі кредитору не потрібно, аби можливість притримання передбачалася договором.

Водночас, з-поміж фахівців існує думка, що передумовою для використання права притримання має бути наявність окремого договору, або в “основному” договорі має міститися пункт, що передбачає таке право. Думка обґрунтовується тим, що в ст. 547 ЦК України визначено: “Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним”.

Згідно з ч. 2 ст. 594 ЦК України притриманням речі можуть забезпечуватися також інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, предметом притримання можуть бути речі (предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов’язки). Крім того, сторони в договорі можуть передбачити, що, крім речей, предметом притримання можуть бути роботи, послуги, майнові права тощо.

Саме це я й виклав у зверненні до Президента 29.06.2015 року, яке вкинув до скриньки для звернень в Адміністрації Президента.

Отже, Президент України не виконав не лише прохання, висловлене мною у зверненні, в рамках досудового вирішення спору, а й проігнорував вимоги ст.ст. 55, 102 Конституції України.

Адже, Президент України, згідно ст. 102 Конституції України, є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Згідно ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи належить, зокрема, Президенту України.

 

Ми вконтакті https://vk.com/club28634838

 

Наша группа в Фейсбуке https://www.facebook.com/groups/1628825767348263/

 

 тел. (063) 539-42-13, (096) 545-40-33, (095) 573-20-30

 

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Для пожертв ПАТ "Приватбанк" счет 5168 7420 6520 8112

 

 

Враховуючи вказане та керуючись Конституцією України, ст.ст. 3, 72, 104, 171-1 КАС України

 

ПРОШУ:

 

прийняти цю позовну заяву до розгляду, а позов задовольнити;

зобов’язати Президента України розробити та подати до Верховної ради України законопроект, яким встановити право громадян України призупиняти виконання обов’язків перед державою, якщо держава не виконує власних зобов’язань по відношенню до таких громадян;

обов’язок доказування покласти на відповідача, згідно ч. 2 ст. 72 КАС України у випадку його заперечення проти позову.

 

 

ДОДАТКИ:

 

  1. Оригінал квитанції про сплату судового збору;
  2. Копія заяви;
  3. Примірник позову та доданих документів для відповідача.

 

              

                     04.08.2015 року                                                         Кізіма Ігор Віталійович  


Последнее изменение %AM, %11 %180 %2015 %03:%Авг

Вход на сайт

Задайте вопрос юристу

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

Задайте вопрос прямо сейчас и получите быстрый ответ.

Срочная юридическая консультация, экспресс-анализ дела - 300 - 900 грн.

Viber 096-545-40-33

Telegram 096-545-40-33

[email protected]

simpleForm2
×