Вход/Регистрация

Юридические услуги. Дипломні, дисертації з права

Viber 096-545-40-33
Telegram 096-545-40-33, [email protected]


Среда, 16 Октябрь 2013 16:52

Народ проти держави. Вечірні Вісті

Оцените материал
(1 Голосовать)
У нашій країні права громадян не реалізуються, зате у разі невиконання ними своїх обов'язків перед державою широко використовуються примусові механізми.
«Ця проблема існує давно, і чимало політиків, громадських діячів вже пропонували свої варіанти її вирішення , - каже Ігор Кізіма, президент громадської організації  «Суспільний договір» , директор ТОВ « Юридичні технологи Києва». - Конституція і багато законів у нас відмінно виписані, оскільки вони попередньо розглядаються різними міжнародними інстанціями, зокрема Венеціанською комісією. Але реалізація їх нульова. При цьому яскраво проявляється дисбаланс між дотриманням прав громадян та виконанням ними своїх обов'язків. Для прикладу: обов"язок громадян платити податки реалізується на 90-100 %. Спробуй хтось не робити цього! У той же час наші конституційні права на безкоштовну медицину, навчання, зрештою, на гідний рівень життя залишаються тільки на папері».
На думку юриста, наша держава стала корупційним інструментом для чиновників-ділків, які використовують його у своїх цілях.

«Що зазвичай відбувається з непоганим законом, розробленим за найпрогресивнішим європейським нормами? У процесі прийняття його Верховною Радою він вихолощується за допомогою тлумачень, вигідних для влади, підзаконних актів та інструкцій, і обсяг цивільних прав, у ньому закладених, звужується, - пояснює Ігор Кізіма. - Ще один спосіб «знешкодити» такий закон - ускладнити процедуру його застосування, щоб скористатися документом змогли одиниці, у яких є час і нерви оббивати пороги різних інстанцій».

Тому організація «Суспільний договір» підготувала проект юридичного протесту «Без прав немає обов'язків». Полягає він у тому, що люди, які не домоглися справедливості в державних установах, в тому числі прокуратурі та міліції, отримають можливість подавати судовий позов безпосередньо на президента України до Вищого адміністративного суду, де є спеціальна палата, яка повинна займатися розглядом подібних звернень. Правда, як зізнався Ігор Кізіма, він не знає жодного випадку, коли б позов до президента розглядалося судом, але загальна кількість таких документів може стати лакмусовим папірцем, що характеризує безправ'я громадян в Україні.

Якщо відповідачем буде переважно гарант Конституції, то третьою особою, як пояснюють активісти, можна зробити той орган, який порушив права громадянина. Звертатись для оформлення позовних заяв можна в «Суспільний договір» або іншу громадську організацію, головне, щоб документи були правильно оформлені. Але переходити до такої форми протесту доцільно, якщо накопичилося достатньо матеріалів, які свідчать про порушення прав громадянина.

На думку голови Спілки молодих політологів України Андрія Єременка, такі позови мають стати масовими, і вони можуть стати ефективними тільки в поєднанні з іншими акціями, передбаченими в демократичних суспільствах. Це найбільш інтелектуальна форма протесту, яку важко дискредитувати, заявивши, як це часто буває, мовляв, це акція замовлена і кимось «проплачена».



Один з перших позовів до Януковича - так би мовити, перша ластівка - був поданий в інтересах громадянина Василя Єсипенко. Третьою особою в ньому виступає генеральний прокурор України Віктор Пшонка.

«Я прийшов до висновку, що простими зверненнями до суду і прокуратури у нас не можна домогтися нічого. У 2009 році я був незаконно звільнений - мої колишні колеги підробили протокол зборів, на якому нібито вирішувалося це питання ... Все це доведено на конкретних фактах, чого ось уже чотири роки в упор не бажає бачити прокуратура. Спочатку я звертався до Броварської прокуратури, потім - Київську, потім - до Генеральної. Кожен ланцюжок забрав в мене по року. Шістнадцять разів Броварський суд скасовував постанови місцевої прокуратури і передавав справу на розслідування, але знову знаходилася якась зачіпка, і мені відмовляли у вирішенні мого питання. А ГПУ обходилася якимись відписочками, мовляв, хід перевірки взято під контроль, - розповів Василь Єсипенко. - Ми всі хотіли б жити в країні, де пріоритетно верховенство права, а суд, міліція, прокуратура захищали б людей, а не спускали справи «зверху вниз ». Адже схожа ситуація склалася не лише у мене , а й у багатьох громадян нашої країни в різних регіонах. Кому як не президенту відповідати за це?»

Як вважають автори нової громадської ініціативи, прийшов час вирішувати, чи згодні ми і далі бути рабами у власній державі. Вони впевнені: навіть якщо Вищий адміністративний суд відмовить громадянам у розгляді та задоволенні їхніх позовів , ці відмови будуть накопичуватися, і їх можна буде відправити до Комітету з прав людини при ООН, де нарешті побачать справжнє обличчя української влади ...

Олена Толоконська, Вечірні вісті
Последнее изменение Среда, 16 Октябрь 2013 17:12

Вход на сайт

Запишитесь на консультацию

Нажмите на изображение, чтобы его изменить

×