Налоговые изменения Печать
Автор: Angelina   
22.07.2012 08:51
С 1 июля этого 2012 г. вступил в силу Закон Украины от 24 мая 2012 года № 4834-VI “О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно усовершенствования некоторых налоговых норм”. Закон довольно большой, как и большинство таких законов, а потому следует обратить внимание посетителей сайта на отдельные его положения, касающиеся и которые могут касаться довольно значительного круга налогоплательщиков.

В частности, Верховная Рада этим законом в пункте 86.5, относящемся к статье 86 “Оформление результатов проверок” внесла дополнительный абзац и теперь, в случае если налогоплательщик или его отделенные подразделения осуществляют свою деятельность не по основному месту учета налогоплательщика, орган государственной налоговой службы, который проводил его проверку в другой местности, не позднее трех рабочих дней со дня регистрации акта (справки) в этом органе направляет акт (справку) органу государственной налоговой службы по основному месту учета налогоплательщика. Копия акта (справки) проверки с отметкой о регистрации в журнале регистрации актов (справок) проверок сохраняется в органе государственной налоговой службы, проводившем проверку.

Согласно изменениям внесенным в пункт 86.7, в случае несогласия налогоплательщика или его законных представителей с выводами проверки или фактами и данными, изложенными в акте (справке) проверки, они имеют право подать свои возражения органу государственной налоговой службы по основному месту учета такого налогоплательщика в течение пяти рабочих дней со дня получения акта (справки).

Иногда у налогоплательщиков возникают такие проблемы, как продажа имущества, находящегося в налоговом залоге (статья 95 кодекса). По законодательным изменениям, налогоплательщик имеет право самостоятельно осуществить отчуждение имущества, находящегося в налоговом залоге, при условии наличия соответствующего согласия органа государственной налоговой службы и направления средств, полученных от такой продажи, в счет погашения налогового долга. Для согласования отдельной операции по отчуждению имущества на основании соответствующего гражданско-правового соглашения налогоплательщик предоставляет налоговому управляющему обращение, в котором определяются содержание такой операции и финансово-экономические последствия ее проведения. Налоговый управляющий имеет право не дать согласия на осуществление такой операции, если, по его выводам, ценовые условия и/или формы расчета по такой операции приведут к уменьшению способности налогоплательщика своевременно или в полном объеме погасить налоговый долг. Указанное согласие предоставляется в соответствии со статьей 92 Налогового кодекса.

В случае если сумма средств, полученная в результате продажи имущества налогоплательщика, является недостаточной для погашения налогового долга налогоплательщика, налоговый управляющий осуществляет дополнительную опись имущества в налоговый залог в порядке, определенном статьей 89 Кодекса.

При этом, обращаем внимание тех, кого интересует судебное обжалование в сфере погашения налоговых долгов, на письмо Высшего административного суда от 09.04.2012 № 1017/11/13-12, которое разъясняет вопросы, возникающие в судебной практике в связи с применением сроков обращения в административный суд по делам в сфере погашения налогового долга.

Дополнительные изменения в Налоговый кодекс были внесены Законом от 7 июня 2012 года № 4915-VI “О внесении изменений в Налоговый и Таможенный кодексы Украины относительно согласования их отдельных норм”. Среди этих изменений можно выделить изменения к статье 196 “Операции, не являющиеся объектом налогообложения”. Согласно этим изменениям, не являются объектом налогообложения операции по ввозу на таможенную территорию Украины физическими лицами в ручной клади и/или в сопровождаемом багаже товаров (кроме подакцизных товаров и личных вещей) через пункты пропуска через государственную границу Украины, открытые для воздушного сообщения, суммарная фактурная стоимость которых не превышает эквивалент 1000 евро. Относительно ввоза через прочие пункты пропуска через государственную границу Украины (кроме открытых для воздушного сообщения), не являются объектом налогообложения операции по ввозу на таможенную территорию Украины физическими лицами в ручной клади и/или в сопровождаемом багаже товаров (кроме подакцизных товаров и личных вещей), суммарная фактурная стоимость которых не превышает эквивалент 500 евро и суммарный вес которых не превышает 50 кг. Если проще, то самолетом можно без налогообложения провозить на сумму 1000 евро, а другими транспортными средствами и пешком – только на 500 евро и не более чем 50 кг.

Изменения касаются и порядка ввоза гражданами транспортных средств на таможенную территорию Украины.

В частности, временный ввоз гражданами-нерезидентами на таможенную территорию Украины транспортных средств личного пользования разрешается на срок до одного года. Этот срок может быть продолжен таможенными органами с учетом действия обстоятельств непреодолимой силы и личных обстоятельств граждан, которые ввезли такие транспортные средства, при условии документального подтверждения этих обстоятельств, но не более чем на 60 дней. Обязательным условием допуска указанных транспортных средств к временному ввозу на таможенную территорию Украины является регистрация этих транспортных средств в уполномоченных органах иностранных государств, подтвержденная соответствующим документом.

Транспортные средства личного пользования, которые временно ввозятся на таможенную территорию Украины гражданами-нерезидентами, не подлежат письменному декларированию и освобождаются от представления документов, которые выдаются государственными органами, уполномоченными осуществлять виды контроля, указанные в статье 319 Налогового кодекса Украины. Пропуск таких транспортных средств через таможенную границу Украины осуществляется без применения к ним мер гарантирования, предусмотренных разделом Х Налогового кодекса. Горючее, содержащееся в обычных (установленных заводом-производителем) баках указанных транспортных средств, не подлежит письменному декларированию и не является объектом налогообложения таможенными платежами.

Временный ввоз гражданами-резидентами транспортных средств личного пользования, которые классифицируются по товарным позициям УКТ ЗЕД  8702, 8703, 8704 (общей массой до 3,5 тонны), 8711 согласно УКТ ЗЕД и прицепов к ним товарной позиции 8716 согласно УКТ ЗЕД разрешается на срок до одного года под письменное обязательство об их обратном вывозе при условии письменного декларирования в порядке, предусмотренном законодательством Украины для граждан, после уплаты всех таможенных платежей, которые согласно закону подлежат уплате при импорте таких транспортных средств.

Временный ввоз гражданами-резидентами на таможенную территорию Украины других транспортных средств личного пользования разрешается на срок до одного года под письменное обязательство об их обратном вывозе при условии письменного декларирования в порядке, предусмотренном законодательством Украины для граждан, и с применением к ним мер гарантирования, предусмотренных разделом Х этого Кодекса.

Сроки, предусмотренные абзацами первым и вторым этой части, могут быть продлены таможенными органами с учетом действия обстоятельств непреодолимой силы и личных обстоятельств граждан, которые ввезли транспортные средства, при условии документального подтверждения этих обстоятельств, но не более чем на 60 дней.

Граждане-резиденты, находящиеся на временном консульском учете в консульском учреждении Украины за границей, имеют право временно ввозить на таможенную территорию Украины под письменное обязательство об обратном вывозе и при условии письменного декларирования в порядке, предусмотренном законодательством Украины для граждан, одно транспортное средство личного пользования, которое классифицируется по товарной позиции 8703 (кроме товарной подпозиции 8703 10) по УКТ ЗЕД, и прицеп к нему, который классифицируется по товарной подпозиции 8716 10 согласно УКТ ЗЕД (при условии ввоза вместе с транспортным средством), на срок, который не превышает 60 дней в течение одного календарного года (который может быть как беспрерывным, так и с перерывами), без уплаты таможенных платежей, которые согласно закону подлежат уплате при импорте таких транспортных средств. Указанные транспортные средства могут быть временно ввезены на таможенную территорию Украины при условии представления таможенному органу документов, подтверждающих право собственности гражданина на такие транспортные средства и их регистрацию на территории соответствующей страны.

Податкові зміни


З 1 липня цього 2012 р. набрав сили Закон України від 24 травня 2012 року № 4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм”. Закон досить великий, які більшість таких законів, а тому слід звернути увагу відвідувачів сайту на окремі його положення, які стосуються або можуть стосуватися досить значного кола платників податків.

Зокрема, Верховна Рада цим законом у пункті 86.5, який відноситься до ст. 86 “Оформлення результатів перевірок” внесла додатковий абзац і тепер, у разі якщо платник податків або його відокремлені підрозділи здійснюють свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган державної податкової служби, який проводив його перевірку в іншій місцевості, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі державної податкової служби, який проводив перевірку.

Відповідно до змін, внесених у пункт 86.7, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Іноді у платників податків виникають такі проблеми, як продаж майна, що перебуває у податковій заставі (стаття 95 кодексу). За законодавчими змінами, платник податків має право самостійно здійснити відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, за умови наявності відповідної згоди органу державної податкової служби та спрямування коштів, отриманих від такого продажу, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Для узгодження окремої операції з відчуження майна на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому звернення, в якому визначаються зміст такої операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право не надати згоду на здійснення такої операції, якщо, за його висновками, цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або в повному обсязі погасити податковий борг. Зазначена згода надається відповідно до статті 92 Податкового кодексу.

У разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.

При цьому, звертаємо увагу тих, кого цікавить судове оскарження у сфері погашення податкового боргу, на лист Вищого адміністративного суду від 09.04.2012 № 1017/11/13-12, який роз’яснює питання, які виникають у судовій практиці в зв’язку із застосуванням строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу.

Додаткові зміни до Податкового кодексу були внесені Законом від 7 червня 2012 року № 4915-VI “Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо узгодження їх окремих норм”. Серед цих змін можна виділити зміни до статті 196 “Операції, що не є об’єктом оподаткування”. Відповідно до цих змін, не є об’єктом оподаткування операції з ввезення на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро. Щодо ввезення через інші пункти пропуску через державний кордон України (ніж відкриті для повітряного сполучення), не є об’єктом оподаткування операції з ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг. Якщо простіше, то літаком можна без оподаткування провозити на 1000 євро, а іншими шляхами – лише на 500 євро і не більш як 50 кг.

Зміни стосуються і порядку ввезення громадянами транспортних засобів на митну територію України.

Зокрема, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 Податкового кодексу України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х Податкового кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об’єктом оподаткування митними платежами.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями УКТ ЗЕД 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

адвокат Кучерявый Олег Петрович